Читання деформованого тексту

— Жабеня нам щиро подякувало за наші поради і тепер дотри­муватиметься правильного харчування та не ображатиме мешкан­ців своєї країни.

Жонглер. Привіт усім! Ви так гарно працювали, що не помі­тили, як підійшли до станції «Ключ до казки». Щоб вам потрапити у казку, слід чарівний «ключик» мати. Ія вам у цьому допоможу. До речі, ви знаєте, хто я? Так, ви потрапили в гості до знаменитого чарівника і жонглера — режисера країни Жукландії Жана! Як ви гадаєте, з чим я працюю, чим я жонглюю? Справді, м’ячиками, зір­ками, факелами… — це я вмію! Але є одна таємниця — я вмію жонглювати буквами! Ось, подивіться! Спробуйте прочитати.

Перед учнями — деформований текст.

Журавель

еЦ векийли нийраг тпах. Він ганадує лекуле. У гоньо гідов яши і зьдоб. р’яПі у ражувля ірес. Хіств, часнати говило і яши чорні. рилаК кінзачуються чормини напір’їми.

Демонстрування ілюстрації із зображенням журавля.

Жонглер. А що ви знаєте про журавлів? Хто знає, як їх іще в народі називають? (Відповіді учнів.)

— Журавель — найвищий птах. Досягає заввишки 120 см (учи­тель показує дітям довжину журавля рукою). Але його вага лише 6–7 кг. Має довгу шию й ноги. Ніс і той довгий. Ззадузвисає пишний жмут довгого пір’я. Це не хвіст, як часто вважають, а частина махового пір’я крил. А голос дзвінкий — за три кілометри чути. Як курликне під хмарами, так усі підіймають голови вгору. (Звучить клич журавля.)

Жонглер. А я знаю цікаву загадку про них. Послухайте, чи здогадалися б ви, хто це?

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають... (журавлі).

Учні вчать вірш-загадку, яка слугуватиме «ключем» до казки.

— Так, журавлі відлітають довжелезним кутом, або трикутни­ком. Або ж «ключем», як це часто називають у народі. (Демонстра­ція ілюстрації журавлиного «ключа».) І люди сумують за журавля­ми. Бо летять журавлі у вирій не з радістю, а з сумом, журбою. Люди люблять журавлів. Тож і будують криниці з журавлями як символами й оберегами країни України.

Якщо побачиш журавлів уперше навесні, коли вони летять з ви­рію, то слід називати їх веселиками, а не журавлями; хто назве ве­селиками, тому буде цілий рік жити весело, а хто — журавлями, той цілий рік журитиметься.

V. Хвилинка-розминка

Звучить курликання журавлів

Станція 4 (Лисиччина)

Звуко-буквений аналіз слів

Лисиця. Ой, сполохали ви мене, невже прийшли? Не встигла я прибратися, зі всім розібратися. Повірте, дуже хочу вас млинцями

пригостити. А що робити, коли стіл я маю ще ненакритий? Отож, послухайте, шановні друзі, допоможіть мені у цьому. Ось діжка вам! (Лисиця дає дітям діжку зі складами.) Отут склади, які в сло­ва потрібно скласти. Наприклад, до складу «бі» додаю склад «жить» — отримую «страву», що «біжить».

— Та це не все — лише початок «страви». А щоб смачнішою була вона, потрібно ще «приправу» правильну до неї дібрати. На­приклад, слову, що ми щойно склали, підходить ця «приправа»:

— Робіть, а я піду — накрию стіл і суп зварю.

З чарівної «діжки» учитель дістає склади, які потрібно скласти у слова і знайти відповідну звукову модель. Якщо учням складно поєднати склади у слова, вони можуть скористатися словами-підказками в Букварі на с. 104. Слово «журавель» — самостійно розбирають.

VI. Фізкультхвилинка

Лисичка. А ось і я прийшла — свіженьку їжу принесла. Пісеньку співаю — відпочити вас скликаю.

Учні підводяться і виконують разом з лисичкою пісеньку, імітуючи відповідні рухи.

Я ЛИСИЧКА, Я СЕСТРИЧКА

Я лисичка, я сестричка, не сиджу без діла,

Я гусяток пасла, полювать ходила. (Двічі)

А тепер мені в неділю треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько треба прикрасити. (Двічі)

А щоб краща, а щоб краща була моя хатка,

Піти треба у гаєчок, квіточок нарвати. (Двічі)

Станція 5 (АКЗАК)

Словникова робота

— Ой…йо...йой! Куди це ми зайшли? (Висить плакат, стоїть хатинка.)

Давайте перевернемо табличку. (КАЗКА) Ми завітали в гості до самої казки.

Казка нас вже зустрічає,

Й гостинністю пригощає.

Тож зайдемо у хатинку

Лише на одну хвилинку.

Іподивимось: що там?

Якась табличка …

А на ній слова!

Учні читають слова з таблички й визначають їх значення.

Подружилися — потоваришували, заприятелювали.

• Вгощу — пригощу, почастую, нагодую.

• Призволяйтеся — їжте, пригощайтеся.

• Погордувати — поставитися до кого-небудь зневажливо, зверх­ньо, презирливо.

• Випорожнити — робити порожнім.

• Пісним голосом — нудним, нецікавим голосом.

• Облизня спіймати — лишитися без того, на що розраховував; зазнати невдачі.

— Тепер Лисичка й Журавель готові нас зустріти. Вони свою історію нам хочуть розказати.

— А ось вони — у Букварі на нас чекають на с. 105. (Аналіз ма­люнка.)

Лисичка. Я ж казала, що приготувала цікаву казочку для вас. Отож зберіться, рівно сядьте, уважно казочку послухайте про нас — Лисичку й Журавля. Іви дізнаєтесь, чому Лисичка не дру­жить з Журавлем.

Учитель розігрує казку за допомогою моделей іграшок журавля і ли­сички.

2 Читання казки (уривка) «Лисиця і Журавель» (заБукварем)

Читання вчителем

— Чому Лисичка запросила Журавля в гості?

2) Читання учнями (напівголосно, самостійно)

Після напівголосного перечитування уривка вчитель з’ясовує, чи добре школярі запам’ятали зміст.

— З яким проханням звернулася Лисичка до Журавля? Що вона приготувала на обід? Хто знає, що було далі?

3) Читання казки повністю (за книгою)

Відповіді учнів на запитання.

— На що сподівалися Лисичка та Журавель, коли йшли у гості?

— Як Лисичка пригощала Журавля? Чи гостинною вона була? Чи смачна була страва? Чому Журавель її не скуштував?

— Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так учинив? Чим закінчилася їхня дружба?

— Як ви вважаєте, чи були вони справжніми друзями? Чому?

— Чого вчить ця казка? (Потрібно ставитись до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.)

— Чи правильно вчинили Лисичка та Журавель? До чого це призвело? (До сварки назавжди.) Які правила забули герої цієї каз­ки? (Правила гостинності.)

— Як ви зустрічаєте своїх друзів? Якими правилами керує­тесь?

Станція 6 (Народ скаже, як зав’яже)

Робота з прислів’ями (на дошці)

— Ми так добре працювали, що й не помітили, як дісталися до станції: «Народ скаже, як зав’яже».

• Не той друг, що медом маже, а той, хто правду скаже.

• Яке частування, таке й дякування.

Бесіда

— Здавна наш народ цінує дружбу і засуджує ворожнечу між людьми. Про дружбу складено багато пісень, віршів, прислів’їв. Подивіться, які прислів’я нам зустрілися на цій станції. (Учні чи­тають записи на дошці.)

— Як ви їх розумієте? Які ще прислів’я про дружбу ви знаєте? (Друзі пізнаються в біді. Людина без друзів — що дерево без корін­ня. Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш. 3 добрими дру­жись, а лихих стережись.)

— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?

Станція 7 (Друкування)

— Щойно ми зайшли до станції «Друкування». Вона маленька, але на вдачу велика. Той, хто її пройде, закарбує у своїй пам’яті дорогоцінне прислів’я про справжню дружбу. (Учні друкують прислів’я на дошці та у зошитах «Яке частування, таке й дяку­вання».)

Станція 8 (Інженерна)

Фізкультхвилинка.Переказ казки учнями за допомогою малюнків

— Ми писали, ми писали й на станцію «Інженерну» потрапили.

— Подивіться, хто прийшов? Їжачки-інженери країни Жукландії!

Їжачки. Доброго здоров’ячка вам! Ви потрапили прямо на нашу роботу. Бачите, як багато нам потрібно зробити! (Демонстра­ція малюнків до казки «Лисичка і Журавель».) Нам потрібно на цій дорозі казку намалювати та усі малюнки правильно розташувати. Та одне лише нас непокоїть — казки цієї ми не знаємо, а Лисичка в гості нас не пускає. Що робити?

— А ми цю казку добре знаємо. Допоможемо їжачкам? Розка­жемо їм казочку про «Лисичку і Журавля»? Та спершу давайте ма­люнки розставимо на місця. (На дошці учні послідовно розташову­ють малюнки, а потім переказують казку за їх допомогою.)

Станція 9 «Я». Підбиття підсумків уроку

— А ось і остання станція. Як вона називається? («Я») Тут по­трібно відповісти на запитання: «Що я зробив за урок? Що в мене вийшло найкраще? Чому? З чим мені було тяжко працювати? Над чим мені ще потрібно попрацювати?»

— А для того, щоб краще все згадати, скористаємося нашою картою.

— Перед подорожжю до країни Жукландії нам потрібно було пройти митницю. Що ми там робили? (Перевіряли свої знаннябукви Ж, ж («же»): на слух сприймали слова зі звуком [ж], працю­вали

з чистомовками, скоромовками, читали склади і слова з бук­вою ж («же»).)

— З ким ми зустрілися на початку нашої подорожі? (З жуком-сторожем, який розповів про жабеня-буквоїда.)

— Що ми зробили на станції «Урожайна»? (Учні згадують про те, як вони вставляли пропущені літери й отримували слова уро­жаю; згадують, які нові слова вони почули і яке їх значення, яку пораду дали жабеняті.)

— Згадайте, який ключ до казки ми знайшли? Що це за слово і що воно означає? (Учні згадують про те, як вони читали деформо­ваний жонглером Жаном текст. Що цікавого дізналися про птаха журавля, як його ще називають у народі, згадують віршик про жу­равля і розповідають, чому ставлять криниці з журавлем.)

— Як нас зустріли на станції «Лисиччина»? Як ми допомогли лисичці приготуватися? (Учні згадують про звуко-буквений аналіз слів; яку пісню вони згадали на цьому уроці.)

— Який сюрприз нам приготувала станція «АКЗАК»? (Казоч­ку, яку уважно слухали, й уривок з якої прочитали; відкрили для себе нові слова і їх значення; згадали правила гостинності.)

— Що нового дізналися на станції «Народ скаже, як зав’яже»? (Учні згадують прислів’я, які запам’ятали.)

— А тепер скажіть, чи викарбувалося у вас у пам’яті прислів’я до казки, яке ми друкували на наступній станції? («Яке частуван­ня, таке й дякування».) Що воно означає?

— Кого ми зустріли на станції «Інженерна»? Як ми допомогли їжачкам? Як ви гадаєте, їм сподобався наш переказ казочки?

— Отже, що ми зробили за урок? (Закріпили вміння читати склади, слова і речення з буквою ж («же»), вдосконалили навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагатили активний і пасивний словник, навчилися передавати зміст казки, згадали правила етикету.)

— Мешканці країни Жукландії дякують вам за допомогу, за вашу чудову роботу. Тому король країни Жук дарує кожному ось такий гарний смайлик (). Він допоможе вам самостійно оцінити свою роботу на уроці.

— Кому на уроці було все зрозуміло, з усіма завданнями впора­лися впевнено, намалюйте веселого чоловічка. ()

— Якщо ви не змогли гарно виконати деякі завдання, нама­люйте такого чоловічка. ()

— Кому на уроці було дуже важко працювати, із завданнями не могли впоратися, намалюйте сумного чоловічка. ()

— Розкрию секрет цього смайлика. Він може змінювати свій настрій і свою посмішку. А для того, щоб він був завжди усміхне­ним, слід старанно працювати на уроці.

Урок 154 (письмо)

Тема.Закріплення навичок письма букви ж («же»), слів, речень. Урок-ярмарок

Мета:закріпити навички написання букви ж («же») окремо, у складах, словах, реченнях; збагачувати словниковий запас; удосконалювати уміння робити звуко-буквений ана­ліз слів; ознайомити учнів із такою традицією українського народу як ярмаркування; розвивати творче мислення, усне і писемне мовлення, естетичні смаки, уміння ви­разно читати вірші; виховувати повагу до українських звичаїв і традицій, бережливе ставлення до праці людей, природи, близьких; виховувати працелюбність, старанність, ініціативність, рефлексивність.

Обладнання:столи, прикрашені різноманітним товаром: квітами (жоржинами, жасмином, підсніж­никами), ласощами (пиріжками, коржиками, коржами та ін.), ажурними поробками (серветками та ін., прикрасами та ін.); одягом (жупан, кожух, піджак, жакет); аудіо­запис українських народних мелодій, співу жайворонка, скрекотіння сорок, кумкання жаб, звучання скрипки; кольорові олівці; таблиці на кожну дитину («Будинок жука», «Тарілки жабенят» (з прислів’ями); українські костюми, маски жука, журавля, квітника (для учнів, які виконують роль продавців); малюнки: огорожа (з буквою ж («же»)), жайворонок, журавель, жабенята, упряжки коня, жатки; малюнки, у назвах яких є лі­тера ж (жолудь, ожина, їжак, сніжинка, ведмежа, рижики, жираф, ложка, кружка, книжка, рожевий колір, морж, баклажани, бджола з жалом, діжка, ножиці та ін.); мікрофон.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Вже дзвінок нам дав сигнал —

Працювати час настав!

Тож і часу ти не гай,

Працювати починай!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Жук з країни Жукландії

Добрий день вам, діти!

Добрий день, учитель!

Я прийшов сюди до вас

Із запрошенням від нас.

На ярмарок просимо усіх завітати.

Цікаві речі для себе придбати.

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є що придбати.

Учитель. хто знає, що таке ярмарок? (Відповіді учнів.) Так, це торг, який влаштовується у певному місці і відповідної пори для того, щоб продавцям продати товар, а покупцям — купити. Сьогод­ні ми будемо покупцями на ярмарку країни Жукландії. Але для того, щоб речі купити, нам знадобляться не гроші, а наші знання і вміння. Хто здогадався, які знання нам потрібні? (Знання букви ж («же»), вміння її гарно писати у складах, словах, реченнях.)

Тож будьте уважні, розумні, кмітливі й сміливі,

Багатство знань на уроці сьогодні відкриймо!

Звучить весела українська мелодія.

III. Похід на ярмарок

Бесіда за матеріалами уроку читання.

Словникова робота

Ізнову огорожу ажурну ми зустрічаємо.

Хто бачить в ній щось незвичайне?

Так, це королева країни — літера ж («же»)

Зустрічає нас вже!

Треба відкрити її нам лише.

Та ж вона чарівна і містить завдання:

Виконаємо їх, покажемо наші знання!

Завдання 1

— Послухайте скоромовку з буквою «же».

Скажіть, хто де живе?

Слова зі звуком [ж] запам’ятайте,

А потім зі мною пограйте!

Жук живе в старій жоржині,

Жайвір в кущиках жасмину,

Бджілка жовтий мед збирає,

В небі журавель кружляє.

Е. Галадріель

Гра «Впіймай слова зі звуком [ж], що траплялися у вірші»

Учитель промовляє слова зі звуком [ж] (жук, жито, живе, жаба, жор­жини, кажи, жасмин, діжка, жовтий, книжка, журавель, урожай, круж­ля; бджілка, жінка), а учні плескають у долоні, коли почують слово, що зустрічалося у скоромовці.

— Яке слово загубилося? (Жайвір = жайворонок)

— Хто такий жайвір? Що він робить? (Птах, схожий на гороб­чика (жевжика). Починаючи співати, він швидко підіймається вгору, описуючи великі кола. Летить згори спочатку повільно, а потім раптово складає крильця і «каменем» падає додолу.)

Звучить спів жайворонка.

— Що таке жасмин? (Це ліана (повзуча рослина) з білими, жов­тими або червоними квітками і вишуканим, ніжним ароматом)

Гра «Знайди пару»

На кожну парту роздаються слова, які учні повинні з’єднати стрілоч­ками, а потім переказати скоромовку близько до тексту.

Завдання 2. Звуко-буквений аналіз слів жайворонок, жасмин.

— Дмухнув вітер, й розлетілись слова. А жук їх зібрав і у коши­ки поклав.

Зберіть літери й отримайте слова. Зробіть звуко-буквений ана­ліз цих слів.

(I варіант розбирає слово жайворонок, II варіант — жасмин.)

— Молодці, виконали усі завдання королеви країни — літери ж («же»). Тому вхід на ярмарок — вільний.

IV.Робота над темою уроку

— Подивіться, які щирі й багаті столи! Скільки різного товару можна купити!

Ось тут продаються квіти. Які вони гарні і як пахнуть! Так і хо­четься їх купити.

1-й учень

Жоржини, жоржини,

Рожеві і білі,

Червоні і жовті в саду розцвіли.

Купуйте красу цю — запашну й кольорову.

Буде вам щастя і радість до столу.

— А для того щоб купити оці розкішні квіти, нам потрібно за­вдання продавця зробити.

Завдання 1. Письмо літери ж («же»)

— Перед вами — слова, прочитайте їх уважно і скажіть, що хо­вається у них?

Учні читають слова з дошки й з’ясовують, що у них «захована» бук­ва ж, згадують елементи, з яких вона складається, чим відрізняється від друкованої літери, що спільного і відмінного має з буквами с, о, г, н.

Покажіть, як букву ж («же»)

Ви писати вмієте уже?

До дошки виходить учень і коментує написання літери «же».

— Рядкова буква ж («же») складається з правого і лівого півовалів та елемента, який у своєму складі має три прямі, що, поєд­нуючись, утворюють гострі кути (і-раз-і, і-два-і, і-три-і).

— Починаємо писати нижче верхньої рядкової лінії. Ведемо правий півовал: і-раз-і. Трохи нижче середини півовала пишемо другий елемент: і-два-і. Відступаємо від другого елемента відстань, що дорівнює ширині першого півовала. Починаємо писати лівий півовал трохи нижче верхньої рядкової лінії на: і-три-і.

Учні уважно спостерігають за написанням літери й коментують напи­сане. Потім пишуть літеру «же» у повітрі і в зошитах.

Сядьмо рівно і почнемо букву «же» писати ми:

І-раз-і, і-два-і, і-три-і.

— Написали? А тепер олівчик кольоровий взяли й найкращу буквочку обрали. Намалюйте маленьку квіточку над нею — це буде ваша плата за жоржину.

2-й учень

Білосніжний і ніжний жасмин —

Король ароматів він.

Купуйте його — і ви

Почуєте аромат весни.

— Яке ж завдання на нас чекає?

Завдання 2. Гра «Доповни слово». Письмо складів з літерою «же».

Ми, квіткарі, завдання схожі розробили,

Щоб вам уважність вони принесли

Й радість відкриття надали.

Бо знов перед вами — слова,

Що в першім завданні були.

Ще секрет містять вони — це склади з літерою «же»,

Знайдіть і прочитайте їх уже.

Учні знаходять склади: жи, жо, жа, жу, же, жло, жни.

— Якого складу тут немає? (Складу жі)

— А тепер ми перетворимось на чарівників і з цих складів утво­римо слова.

— Що потрібно зробити, щоб склади ці на слова перетворити? (Міркування учнів.)

• жи — (жито, жир, життя, жираф, живіт, ожина, пожива, кру­жити, жоржини);

• жо — (жолудь, жовтий, жовтень, жовток, жорна, жоржини, жонглер, жокей, сніжок);

• жа — (жабеня, жар, жатка, жайворонок, жало, жарт, жадність; бажання, баклажан, кажан, піджак, ряжанка, урожай, огоро­жа, вежа, ведмежа, іржа, одежа, огорожата ін.);

• жу — (жук, журавель, журавлина, журба, журнал, ажур, аба­жур та ін.);

• же — (жебрак, жеребець, жених, уже, ожеледь, переможець, прожектор та ін.);

• жі — (жінка, важіль, лижі, моржі, коржі);

• жни — (жнива, кожний, обережний).

— Молодці! Ви отримуєте бонус! Тепер ви зможете прикрасити букет квітів ажурним мереживом майстерного плетіння з лози. За­раз це дуже модно.

Та спершу склади ці слід написати,

Й гарно їх у нашому зошиті відшліфувати!

— Отже, напишемо склади жи, жо, жа, жу, же, жі.

Ізгадаємо про їхніх сестричок —

вони з тих самих букв складаються,

Але не буквою «же» починаються!

Як їх звуть? (иж, ож, аж, уж, еж, іж)

Учні записують склади і коментують їх написання.

I варіант: жи — иж, жо — ож, жа — аж.

II варіант: жу — уж, же — еж, жі — іж.

3-й учень

Підсніжник, підсніжник — весни провісник,

Усмішка рідної землі,

І радість у білосніжній красі.

Він продається у горщичках,

І його можна поливати дощичком.

Завдання 3. Письмо слів з буквою «же».

Щоб купити оцю красу,

Треба завдання жучка Жу-жу

Вам розгадати.

Жук

Я загадки вам розкажу, жу-жу,

Спробуйте їх відгадати.

І мій будиночок розфарбувати.

Учні розгадують загадки, а відгадки знаходять і розмальовують кольо­ровими олівцями у табличці — «будинку жука».

1. Від хати до хати йде, а в хату не заходить. (Стежка)

2. В’ється вірьовка, а на кінці жовта головка. (Вуж)

3. Дві дощечки, дві сестрички понесуть мене з гори. (Лижі)

4. Хто говорить мовчки? (Книжка)

5. По землі скаче, по воді пливе. (Жаба)

6. Літає крилами, ходить ногами, висить догори лапками. (Кажан)

7. Із кінця колодочка, а на кінці гостре. (Ніж)

8 …у бабусі два веселі гуси. (Жили)

— Чудова робота, тепер ви зможете в зошит слова ці записати й квітникові показати. За добру роботу він сніжною квіткою вас на­городить!

Учні пишуть слова, попередньо розбираючи їх написання.

I варіант пише слова: вуж, лижі, кажан, стежка;

II варіант пише слова: книжка, ніж, жаба, жили.

Розумнички! Прекрасно попрацювали!

І квіти в горщичках узяли.

Будемо тепер за ними доглядати,

Й свою турботу дарувати!

4-й учень

Лавка ласощів на вас чекає,

Свіжими пиріжками вона пригощає.

Хто хоче спробувать? — Підійдіть!

Іна смак їх оцініть!

— А спробуймо смачненьких пиріжків! Подивимось, що на нас чекає? (Учитель дістає меню.) Що ж нам приготував місцевий пе­кар — Журавлик?

Фізкультпауза. Гра «Жмурки»

Учні промовляють лічилку і виконують відповідні рухи.

Журавель по жабенят

Вийшов на купиння.

А вони усі підряд —

Жух! — у жабуриння:

— Журавлику — журко!

Нумо грати в жмурки!

В. Гринько

Завдання 4. Гра «Знайди прислів’я». Словникова робота (слово гуж)

Письмо речення (приказки) з буквою «же».

— Кожне жабеня на тарілочках заховало прислів’я! Наше за­вдання — допомогти кухареві Журавлику знайти їх і прочитати.

Учні беруть кольоровий олівець і обводять ту приказку тонкою лінією, яка їм дісталася. Потім разом з учителем обговорюють зміст і значення кожного вислову.

(Вік живи — вік учись.)(Під лежачий камінь вода не тече.)

(Взявся за гуж, не кажи, що недуж.)

Гуж — частина упряжки коня, мотузка, яка скріплює дугу, хо­мут і голоблі. (Демонстрація малюнка.)

— Запишемо прислів’я: «Взявся за гуж, не кажи, що недуж».

Один учень виходить до дошки і коментує написання речення.

— Кухар Журавлик дякує нам за допомогу і пригощає нас смач­ними пиріжками.

5-й учень

Коржі, коржі — купуйте коржі,

З них можна зробити тортики смачні!

Підходьте сюди — подивіться, які запашні!

Учитель. Скажіть, продавцю, що слід зробити, щоб ці кор­жики купити?

Завдання 5. Складання речень зі словами зі звуком «же». Побудо­ва схем до речень.

Учень. Я пропоную вам гру «Відгадай слово».

На кожну парту я роздам малюнок, де зображено предмет з лі­терою «же». Один учень словесно описує (не називаючи його) так, щоб другий учень відгадав, що зображено на малюнку.

Потім із цим словом складіть речення і побудуйте схему до нього. (Завдання можна ускладнити: вгадане слово пов’язати зі словом корж, утворивши речення і склавши до нього схему в зо­шиті.)

Учням роздаються малюнки: жолудь, ожина, їжак, сніжинка, ведме­жа, рижики, жираф, ложка, кружка, книжка, рожевий колір, морж, ба­клажани, жало (оси), діжка, ножиці.

У зошити записують схеми складених речень. Наприклад, зі словом сніжинка учні можуть скласти таке речення:

Маленька сніжинка прикрасила спечений корж.

— Молодці, ви були активними, уважними, тому продавець продає нам коржі. З них ми приготуємо тортики смачні.

Фізкультхвилинка

Звучить скрекіт сорок, кумкання жаб, звуки скрипки й українські ме­лодії.

Стрибу-стрибу! Скоки-скоки!

На ярмарок прилетіли дві сороки.

Прискакали жабенята,

Стали у танку кружляти.

Прибігла лисонька —

Заграла на скрипочці.

Скре-ке-ке, ква-ква-ква!

Щоб спочила голова.

Ми добре відпочили,

Покружляли й пограли!

А тепер часу не гаймо —

Купувати гарний товар поспішаймо!

На столі лежать різноманітні ажурні поробки.

6-й учень

Підходьте сюди, ажурні прикраси купуйте!

Купуйте і радість своїм близьким подаруйте!

Завдання 6. Відновлення деформованого речення.

— Із поданих слів складіть і запишіть речення.

Варіанти речень:

1) сніжок лужку На тане. (На лужку тане сніжок.)

2) жоржин Жук біля жовтих кружляв. (Жук кружляв біля жов­тих жоржин.)

3) жито жне Жатка. (Жатка жне жито.)

4) гасить Пожежник пожежу жваво. (Пожежник жваво гасить пожежу.)

5) біля зустрів сторожа-стрижа вужа Журавель. (Журавель зу­стрів вужа біля сторожа-стрижа.)

7-й учень

Пропоную кросворд розгадати,

Й український одяг узяти.

Кожухи, жупани, жакет і піджак —

І все це наш майстер робити мастак.

Він усе робить з вдачею,

Його вироби завжди є кращими.

Завдання 7. Розгадування кросворда. Розвиток мовлення учнів.

Щоб купити прикраси ажурні,

Слова, протилежні за значенням знайти ми повинні.

У нашій мові є слова, зовсім протилежні,

І частенько так бува, що ми від них залежні.

Наприклад, день і ніч, білий — чорний.

Підказку лиш одну дати я можу!

Букву «же» ми зустріти зможем.

— Назвіть слова, протилежні за значенням, з буквою «же».

По горизонталі:

1. Ворожнеча (дружба).

4. Легкий (важкий).

7. Повний (порожній).

8. Доброта (жорстокість).

По вертикалі:

2. Упоперек (уздовж).

3. Верхній (нижній).

5. Захворіти (одужати).

6. Стояти (лежати).

З двома словами учні складають речення, а також розбирають прислів’я і приказки:

• Дружба та братство — дорожчі за багатство.

• Нелегкий хліб (важка робота).

• Порожній горнець дзвенить, а повний мовчить. (Нерозумна, «пуста» людина любить багато говорити, вихвалятись, а ро­зумна поводиться стримано.)

• Як у кишені порожньо, то й на базарі не забаришся.

• Не мати Бога в животі (бути жорстоким, несправедливим).

V.Підсумок уроку

Ярмарок наш закривається,

Іу вас питається:

Що встигли вже купити?

Що вдалося зробити?

Про що ще хотіли б ви дізнатись,

Щоб кращі знання мати?

Метод «Мікрофон»

Учні згадують, що вони зробили на уроці, які знання їм стали у при­годі. Що робитимуть з купленим товаром? Що цікавого дізналися? Що ви­йшло найкраще? З якими труднощами стикалися під час виконання за­вдань? Що розповідатимуть своїм близьким про урок-ярмарок?

Діти оцінюють свою роботу на уроці за допомогою смайликів (малюють посмішку).

Під кінець уроку учні встають і звертаються до «продавців».

Учні. Бажаємо, щоб на ваших столах завжди був достаток, щоб вам було що продавати і чим нас порадувати!

Продавці. Нехай куплені речі будуть до речі. І приносять справжнє задоволення вам і вашим близьким!

Звучить пісня. Діти співають.

Ой там, на веселім базарі,

Продавали, купували, жартували.

Із покупками потому

Повертаємось додому. (Двічі)

Урок 155 (читання)

Тема.Звук [ш]. Позначення його буквами Ш, ш («ша»). Робота з дитячою книжкою. Вірш В. Лучука «Рушник». Урок-гра (урок-майстерня)

Мета:ознайомити учнів із твердим звуком [ш], який не має парного м’якого; навчити пра­вильно артикулювати звук [ш] та аналізувати його; ознайомити учнів з буквами Ш, ш («ша»); удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачува­ти активний і пасивний словник учнів; ознайомити із давнім символом українського народу — рушником; розвивати усне мовлення, творче мислення, пам’ять, увагу, волю, спостережливість; виховувати інтерес до читацької діяльності, вміння самостійно і продуктивно працювати з дитячою книжкою, любов до праці, до зразків української народної творчості.

Обладнання:клас прикрашений українськими народними виробами: рушник, хліб, сіль; аудіозапис шуму моря, шелесту дерев, шипіння змії; українська народна мелодія; лялька дівчин­ки, лялька Червона Шапочка, кошик, пиріжки, три горщики для слів (жовтий, зеле­ний, червоний); малюнки (шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка, метелик шовкопряд, пороша, шило, куліш, кулик); мікрофон; дитяча книжка В. Мартиненко «У труді зростаємо» (ТОВ «АВДІ», 2009. — С. 3).

Хід уроку

I. Організаційний момент

Клас прикрашений різноманітними українськими виробами. Звучить українська народна мелодія.

Приготуйтеся швиденько,

Станьте біля парт рівненько.

Ми урок розпочинаємо,

Багато нового пізнаємо.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні урок-майстерня у нас.

Погляньте, як багато виробів чекає на вас.

Так будемо рушник вишивати.

Й наш клас оберегом-красою прикрашати.

Для цього потрібні старанність і пильність.

Бо копітка ця робота вимагає сумлінність

— А з якого матеріалу ми вишиватимемо рушник, ви дізнаєтесь, прослухавши віршик.

Шпак шпачисі каже гнівно:

«Шершень захопив шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!»

О. Кононенко

— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьо­му вірші? (Звук [ш])

— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпа­чисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)

— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня.)

Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, по­люють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.

— Отже, сьогодні нашим матеріалом буде звук [ш] й букви Ш, ш, які позначають його на письмі. З ними ми навчимося читати склади, слова і речення. А також познайомимося з дівчинкою, яка власноруч вишила рушник. Вона сьогодні завітає до нас і розпо­вість про те, як його вишивала.

III. Актуалізація опорних знань учнів. Повторення та закріплення вивченого

— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні підготувати робоче місце. Як ви гадаєте, що буде слугувати робочим місцем? (Міркування учнів.) Так, це наш ротик із зубками і язич­ком, наші очі й наша розумна голова.

1 Мовна розминка.Скоромовки

— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовки, які знаємо.

Учитель починає скоромовку — учні продовжують.

Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

На узліссі довелося

Наполохать Лесі лося.

Лось — у ліс, а з лісу — лис.

У ямі не спиться вусатому сому.

Сому вусатому сумно самому.

Захар заліз

— Захарку, злізь!

— Захарку, злазь!

Зумів залізти —

Знай, як злізти.

Через річку, через брід

Ходить чапля на обід,

Носить дрібних жабенят

Для маленьких чапленят.

У чотирьох черепашок четверо черепашенят.

2 Гра «Літак —Парашут» (читання таблиці складів)

— Підготуймо наші очки, щоб уважними були, й гарні знання ми здобули.

Учитель показує вказівкою від приголосних ліворуч до голосних уго­рі — «літак підіймається», учні читають відкриті склади (сі, се, си…). Вка­зівка рухається від голосних до приголосних праворуч — «парашут опус­кається», учні читають закриті склади (іс, ес, ис…).

— Щойно ми підготували свої місця. Тож, часу не гайте — пра­цювати починайте!

IV.Вивчення нового матеріалу

1 Робота над звуком [ш]

• ⇐ Назад
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 111213
• 14
• 15
• 16
• 17
• 18
• 19
• 20
• Далее ⇒