Запобігання проникнення вірусу в культуру і його поширення. Агротехніка
Розумно змінюючи систему агротехнічних заходів, можна значно зменшити поширення вірусу.
Поширення вірусу можна істотно знизити висіваючи культури з таким розрахунком, щоби молоді чутливі сходи появилися після або задовго до того періоду, коли перенощики найбільш активно поширюють вірус.
Завдяки більш пізнім термінам висіву значно зменшується поширення вірусу шершавої карликовості кукурудзи, який переноситься шкідниками. (При високих температурах менша здатність зараження). Густа насаджень може зменшити втрату від вірусів. Для боротьби з вірусами висока густота насаджень може комбінуватися з прочисткою. Для зменшення числа вірусів посівну картоплю вирощують у вітряних місцях з холодним кліматом, де тля - перенощик з’являється в кінці сезону і вилітає рідко.
Часто материнські рослини, які не містять вірусу (малини, суниці), вирощують у стерильному ґрунті в будиночках під сіткою.
Для боротьби з такими вірусами, як ВТМ, котрі поширюються в основному людиною, при догляді за рослинами включають прості гігієнічні заходи і використання генетично стійких сортів. Для запобігання ВТМ насіння обробляють детергентами або кислотою, стерилізують ґрунт і дерев'яні конструкції парою і хімічними засобами, забороняють курити, бо тютюн містить ВТМ, періодично проводять обробку рук і інструментів, одягу осіб, які працюють у теплицях інактивуючими розчинами.
Система сертифікації
Вона являє собою ряд адміністративних заходів, спрямованих на захист від зараження вірусом тих культур, які вирощуються для отримання насіння, особливо тих рослин, що розмножуються вегетативно. На культури або матеріал для посадки, які відповідають стандартам, видається сертифікат, який засвідчує їх здоровий стан. Якщо вимоги трохи занижені, то видаються сертифікати нижчих класів.
Найпростіший шлях зниження втрат - це виведення нових сортів, які будуть найменше страждати від хвороб. Є приклади успішного використання стійких або толерантних сортів цукрового буряка до вірусу кучерявості верхівки буряка і пшениці, стійкої до ВМП.
Вибираються також сорти, які є поганими господарями для тлі-перенощика.
Використовується також захисна інокуляція авірулентними штамами вірусів. У рослинах, заражених одним штамом вірусу, переважно не з’являються додаткові симптоми хвороби при інокуляції іншими штамами того ж вірусу.
Отже, численні способи виживання і поширення вірусів у природі свідчать про те, що боротися з вірусами важко, а повністю позбавитися від них практично неможливо.
Для запобігання поширення вірусу спочатку виявляють найбільш слабкі місця у екологічній системі вірусу і діють саме у цьому напрямі.
Так, сівозміна є малоефективним заходом у боротьбі з вірусами, які передаються через ґрунт, зате пошуки стійких сортів до інфекції - дуже перспективний захід.
Для захисту від проникнення вірусів у культури із зовнішніх джерел (перенесення тлею) обробка культур інсектицидами приносить мало користі, тоді як боротьба з їх поширенням всередині культури виявляється надзвичайно діючою.
Проведення програм інтегрованого контролю буде більш ефективним, аніж проведення одного чи кількох заходів. Прикладом такого підходу є ряд заходів, які з успіхом застосовуються для запобігання поширення вірусу огіркової мозаїки в насадженнях тютюну. Ці заходи охоплюють:
а) оброблення інсектицидами сусідніх зимуючих насаджень овочевих культур і бур'янів, які служать резервуаром вірусу і переносника;
б) ранній висів; в) висів між рядами ячменю;
г) вирощування проростків тютюну під полівініловим покриттям до того часу, поки вони не стануть досить дорослими і не втратять дуже високу сприйнятливість до інфекції.
Контроль за поширенням і розвитком патогенів дозволяє своєчасно і ефективно проводити спеціальні заходи, прогнозувати розвиток хвороб і їх шкідливість для урожаю.
Нині головним завданням захисту рослин від шкідників є зниження втрат врожаю. Успішно його можна вирішити тільки при оптимальному поєднанні вказаних нижче методів захисту:
- Агротехнічний. Захисна функція агротехнічних заходів виявляється в 2-х основних напрямках: запобігання появі шкідників на посівах у небезпечній для врожаю кількості, а також підвищення стійкості рослин до пошкодження.
- Імунологічний - виведення і впровадження у виробництво стійких до вірусних захворювань сортів.
- Хімічний - полягає у знищенні шкідників завдяки застосуванню токсичних для них речовин. Цей метод боротьби зі шкідниками відрізняється високою продуктивністю й рентабельністю. Для його здійснення використовують комплекс різних машин і механізмів: оприскувачі, аерозольні генератори, протруювачі насіння. Пестициди, які використовують для боротьби зі шкідниками, залежно від призначення ділять на такі групи: інсектициди - проти комах, анарициди - проти кліщів, нематоциди - проти нематод.
- Чисельні дослідження й практичний досвід свідчать, що застосування окремих, навіть надзвичайно ефективних, заходів захисту рослин не може забезпечити тривалого обмеження чисельності шкідливих організмів. Цього можна досягти лише при систематичному комплексному використанні всіх доступних профілактичних і знищувальних заходів. Такий підхід став основою формування нової концепції захисту рослин – інтегрованої боротьби з вірусними хворобами.