А) моря Північно-льодовитого океану

Географічне положення.

Це найбільша за площею частина світу 43,4 млн. км. кв. Розміщена у східній півкулі на пн.. від екватору. Разом з Європою утворює окремий материк Євразію. Кордон Азії з Європою умовний. Проходить по сх.. підніжжю Уралу, долинах рік Урал, Кума, Манич, Дону, Азовському, Чорному, Мармуровому морях. Це єдина частина світу яка омивається всіма 4 океанами. Крім Європи межує з Африкою. Від Пн. Америки відділяється Беринговою протокою. Крайні точки: пн.. мис Челюскін, сх.. м. Дежнєва, пд.. м. Піай, зх.. м. Баба. Простягається з пн.. на пд.. на 76 градусів, з зх.. на сх. на 164 град. Значна площа о-вів. Вони знаходяться у різних географічних умовах. Найбільші о-ви такі: архіпелаг Пн. Земля, Новосибірські, Врангеля, Сахалін, Японські, Тайвань, Філіппінські, Малайський арх., Малі Зондські о-ви, Шрі-Ланка. Має ряд крупних п-ів: Аравійський, Індостан, Індокитай, Корейський, Камчатка, Чукотський, Таймир. У зв’язку з значною масивністю, для Азії характерна найбільша віддаленість від центра до океану – 2000-2500 км. Знаходиться Азія в усіх кліматичних поясах.

Основні риси природи Азії

1) Знаходиться в усіх географічних поясах.

2) У зв’язку з масивністю материка у значній частині Азія характеризується різко континентальним кліматом. Тут найнижчі у світі ( не беручи до уваги Антарктиду) мінімальні t-69 град.

3) Чітко виражена мусонність клімату у сх. і пд. частинах.

4) Досить складна тектонічна будова та історія формування. Тут значні площі займають найдавніші докембрійські платформи: Сибірська, Китайська, Індостанська і Аравійська. Величезні площі Центральної Азії зайняті герцинською складчастістю, пн.-сх. Азії і пд.-сх. – мезозойською. Широко представлений Альпійський орогенез. Є його 2 пояси: перший тягнеться від Передньоазіатського нагір’я до Малайського архіпелагу; другий тягнеться вздовж сх. узбережжя Азії і у районі Зондського архіпелагу стикається із першим поясом. Значна частина гірських систем Азії була відроджена у неогені і тягнеться від центру Азії на пн.-сх.

5) Антропогенне зледеніння здебільшого охоплювало території північніше 60 град. пн. ш. Це менше ніж у Європі і Пн. Ам.

6) Гори та плоскогір’я займають біля 75% території. Тут зосереджені основні гірські системи світу: Гімалаї. Гіндкуш, Тянь-Шань, Кавказ, Алтай і ін. Є крупні нагір’я: Тібет, Памір, Передньоазійське. Є великі плоскогір’я: Середньосибірське, Декан, Аравійське. В Азії знаходиться найвища частина світу – г. Джомолунгма. В Азії знаходяться величезні низовинні р-ни: Західносибірська, Туранська, Велика Китайська, Месопотамська. Значно поширені в Азії багаторічні мерзлоти які сягають на пд. 50 град. пн.ш.

7) Значні площі пустинь і напівпустинь. Вони знаходяться і у троп. Поясі ( Аравія), субтроп. поясі ( Велика Соляна пустеля), помірному поясі (Такла-Макан).

8) Украй нерівномірний розподіл річкового стоку. Найбільшою гідрографічною мережею характеризуються пн., сх. і пд.-сх.

9) Найбільша у світі область внутрішнього стоку – Арало-Каспійська, що займає 40% території Азії.

10) Значне поширення землетрусів у двох геосинклінальних областях: Альпійсько-Гімалайській та Тихоокеанській.

Моря біля берегів Азії

А) моря Північно-льодовитого океану

Це 4 моря: Карське, Лаптєвих, Східносибірське та Чукотське. Всі вони знаходяться на широтах між 70 і 80 град. пн.. ш. Тут умови досить суворі. Суворість зростає на схід та у пн.. напрямку. На сх. збільшується льодовитість. Знаходяться на шельфі тому мілководні. Досить низька t вод -1,8 гр. Води двохшарові. Верхній шар – арктичні води до глибини 200-250 м. Рухаються зі сх. на зх. Формуються під впливом перемішування атлантичних, тихоокеанських і річкових вод. Під впливом річкових вод солоність невелика – 28-33 проміле (прм.) Біля гирл рік 10-20 прм. На неглибоких частинах акваторій цей шар сягає дна. Нижній шар – це глибинні атлантичні води підвищеної солоності 35 прм. з достатньою плюсовою t. Переважно ці води знаходяться у арктичному басейні і звідти на південь улоговинами проникають у моря що омивають Азію. Таким чином у ці моря тепло проникає з пн. Карське море – це між архіпелагом Пн. Земля і Нова Земля. Тут є великі мілководдя і западини. Нестійка погода, зумовлена надходженням циклонів з Баренцового моря. Антициклони проникають зі сх.. і знижують t до -50гр. Літо коротке, туманне, інколи зі снігом. Східніше – море Лаптєвих. Значний контраст глибин. Пд. частина шельфова 10-15 м., пн. – з глибинами більше 2000м. клімат типово арктичний. Зима дев’ять з половиною місяця. Сх.сибірське – наймілкіше. Тут всюди мілководдя 10-25м. рельєф дна плоский. Низька солоність 6-20 прм. У відкритому морі 30 прм. Чукотське . Повністю шельфове. Глибина 50-100м. На клімат впливає Алеутський мінімум. Із Берингової протоки проникають теплі тихоок. маси. Солоність води 22-25 прм. і 31 у центрі. Льодові умови суворі. Нестійка погода. Часті снігопади, штормовитість. В флорі і фауні зустрічаються арктичні і тихоокеанські види.

Б) моря Тихого океану

Берингове, Охотське, Японське, Жовте, Східно- і Південнокитайські, Яванське, Середземні моря Австрало-Азіатського архіпелагу (Сулавесі, Банда, Флорес і ін.). Значна роль у термічному режимі цих морів належить кліматичні поясності, течіям. Це теплі Куросіо, холодні Курильські. Більша частина Берингового моря заходить в умови субарктичного поясу, а південні моря розташовані в межах екваторіального. Тому ці східні моря суттєво впливають на клімат сх.. Азії, формуючи мусонність перенесення повітряних течій. Берингове море. Розміщене між Азією і Пн. Ам. Море має циклонічну систему течій. Тут розташований Алеутський мінімум. Штормовите. Опади від 400 до 1100мм. Солоність бл. 33прм. флора і фауна на пн.. арктична, на пд. бореальна. Охотське має значні глибини. Циклонічний тип клімату. Характеризується значними припливами. Шторми,цунамі. Літо з туманами. Зима сувора і тривала. Багате рибними ресурсами. Японське має тектонічну западину понад 2000м. на пн.. шельф. Типово мусонний клімат . Січневі t повітря -26. на півночі і +6 на півдні. В серпні +15 на пн. + 25 на пд. Солоність 33-34 прм. Є слабкі припливи. Досить багате фауною. Жовте омиває Корейський п-ів. Мілководне. Глибина до 50 м. Море молоде. Високі припливи. Взимку на пн.- зх..вкривається льодом. Східнокитайське за глибиною ділиться на 2 частини. Зх. частина - затоплений шельф 30-60м. На сх..грабен з глибиною 2300м. Солоність вод у гирлах низька 5-10прм., на сх.. 34.5прм. Трапляються корали . Південнокитайське неглибоке, шельфове. Тут є великі затоки: Сіамська, Токінська. Море досить тепле. Вкрите кораловими островами. Є вулканічні о-ви. Протокою Карімата воно з’єднується із шельфовим морем Яванським. Тепле. Солоність цих басейнів менша ніж океанічних вод, бо випадає багато опадів. На сх.. від о-вів. Калімантан і Ява між о-вами. глибини різко зростають і тут починаються глибоководні моря: Сулу, Молукське, Банда та ін.. Глибини 5- 7 тис. м. Високі t водної поверхні 26-28. Солоність близька до океанічної 34.5 прм. Моря дуже небезпечні в плаванні у зв’язку з тропічними циклонами.