Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з географії 3 страница
9-й клас
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
(52 год, 1,5 год на тиждень)
| К-ть г-н | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| ВСТУП Предмет економічної й соціальної географії України, актуальність курсу. Економічна і соцiальна географія в системі географічних дисциплін і наук. Зв’язок економічної й соціальної географії з іншими науками. Вітчизняні вчені економ-географи. | Учень: називає: що вивчає економічна і соціальна географія України; світових та вітчизняних економ-географів; встановлює: зв’язок економічної й соціальної географії з іншими науками; пояснює: актуальність і необхідність вивчення курсу. | |
| Розділ І. УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ | ||
| Тема 1. Економіко-географічне положення України Місце України на політичній карті Європи і світу. Економіко-географічне положення України. Значення транзитних перевезень. Геополітичне положення, його позитивні й негативні риси. Практична робота 1. Визначення позитивних і негативних рис економіко-географічно-го та геополітичного положення України. Проведення на контурній карті лінії державного кордону України з нанесенням назв країн, з якими вона межує. | Учень: називає: сусідні держави; розміри країни; показує: на картах Європи та світу державні кордони України; характеризує: економіко- і політико-географічне положення; пояснює: вплив географічного положення України на її місце в Європі та світі. | |
| Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій Українські історичні землі. Історико-географічний огляд адмiністративно-територiального поділу України. Сучасний адміністративно-територіальний поділ і його характеристика. Оцінка адміністративно-територіального поділу, сучасні зміни. Практична робота 2Нанесення на контурну карту адміністративних одиниць України | Учень: пояснює: що таке адмінстративно-територіальний поділ; називає: етапи формування території України; показує: на карті області України та АР Крим. | |
| Розділ ІІ. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ | ||
| Тема 1. Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура Відомості про кількість населення в давні часи. Кількість і густота населення, її територіальні відмінності. Поняття “природний рух населення”. Природний рух населення України. Порівняння показників природного руху населення України і країн Західної Європи. Географія природного руху населення в Україні. Причини погіршення демографічної ситуації. Депопуляція. Механічний рух (міграції) населення. Поняття “еміграція”, “імміграція”, “міграція”, “сальдо міграції”. Внутрішні і зовнішні міграції. Міграційні процеси в Україні, їх інтенсивність і географія. Статево-віковий склад населення, його наслідки. Практична робота 3 Побудова графіка змiни кількості населення за певний період. | Учень: визначає: суттєві ознаки понять “природний рух населення”, “механічний рух населення”, “природний приріст”, “депопуляція”, “еміграція”, “імміграція”; називає: кількість населення в Україні; пояснює: причини нерівномірного розміщення населення; причини депопуляції населення; характеризує: статево-вікову структуру населення, її наслідки; будує та аналізує: графіки зміни кількості населення. | |
| Тема 2. Національний та етнічний склад населення Історія формування української нації. Національний склад населення України та окремих регіонів. Уявлення про політичну націю, корінні народи і національні меншини. Етнографічні групи українців. Українська діаспора та її географія. Розширення зв’язків із українцями зарубіжжя. Духовна культура українського народу (мова, культура, освіта, обряди і звичаї, релігія). Практична робота 4 Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України. | Учень: характеризує: особливості національного складу населення; називає: етнографічні групи українців та національні меншини; пояснює: причини строкатого національного складу населення України; причини виникнення діаспор; показує: країни з найбільшими за чисельністю українськими діаспорами; наводить приклади: зв’язків з українцями зарубіжжя; будує та аналізує: секторні та стовпчикові діаграми. | |
| Тема 3. Системи розселення і розвиток поселень Міське і сільське населення. Типи населених пунктів. Урбанізація. Територіальні відмінності в рівнях урбанізації у різних регіонах України. Субурбанізація. Система міського розселення України. Міські агломерації. Столиця держави та її значення. Типи міст за розмірами та за функціями. Сільське розселення і його географія. Типи сільських поселень, особливості їх розмiщення. Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання. | Учень: визначає: суттєві ознаки понять: “місто”, “село”, “урбанізація”, “агломерація”, “система розселення”; називає та показує на карті: міста-мільйонери та інші найбільші міста; визначає: функції міст; пояснює: причини змін у системі розселення; наводить приклади областей України з різним рівнем урбанізації; оцінює: соціальні проблеми в сільській місцевості. | |
| Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення Поняття “трудові ресурси”, “економічно активне населення”, “зайнятість населення”. Трудові ресурси України та їх географія, порівняння з іншими країнами. Проблеми зайнятості населення. | Учень: розрізняє: поняття “трудові ресурси”, “економічно активне населення”; характеризує: забезпеченість трудовими ресурсами різних областей України, їхній якісний склад; пояснює: причини неповної зайнятості трудових ресурсів, зміни в структурі зайнятості; оцінює: значення високого рівня професійної компетентності трудових ресурсів для подальшого господарського розвитку держави. | |
| Розділ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО | ||
| Тема 1. Загальна характеристика господарства України Поняття про господарство і національний господарський комплекс. Сучасні зміни в господарському комплексі країни. Галузева структура господарства. Поняття “галузь” і “міжгалузевий комплекс”. Інфраструктура, її види. Розвиток ринкової інфраструктури в Україні. Сучасна організація виробництва і типи підприємств за формами власності в Україні. Поняття про територіальну структуру господарства. | Учень: визначає: суттєві ознаки понять “господарство”, “галузь”, “інфраструктура”; називає: галузі виробничої й невиробничої сфери; риси ринкової системи господарювання; типи підприємств за формами власності, що формуються в Україні; характеризує: особливості територіальної структури господарства; пояснює: зміни в господарському комплексі України за роки незалежності. | |
| Тема 2. Економічний потенціал України Складові економічного потенціалу країни. Показники соціально-економічного розвитку. Валовий національний продукт, національний доход. Показники якості життя. Проблеми сталого розвитку України. | Учень: визначає: суттєві ознаки понять “внутрішній національний продукт”, “національний доход”; називає: цілі й завдання сталого розвитку; основні показники соцiально-економічного розвитку країни; порівнює: рівень соціально-економічного розвитку України з іншими країнами; аналізує: статистичні дані. | |
| Тема 3. Промисловість: загальна характеристика Промисловість як сфера матеріального виробництва. Місце і роль у господарстві України. Загальні показники розвитку промисловості на сучасному етапі. Структурно-виробничі та особливості розмiщення промисловості України. Реструктуризація промисловості, шляхи підвищення економічної ефективності національної промисловості, конкурентоспроможності її продукції. Практична робота 5 Складання схеми галузевої структури промисловості України. | Учень: визначає: поняття “промисловість”; характеризує: зміни в галузевій структурі промисловості на сучасному етапі та особливості її розміщення; оцінює: значення промисловості в господарстві України на конкретних прикладах; складає та аналізує: схему галузевої структури промисловості. | |
| Тема 4. Паливна промисловість Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база. Вугільна промисловість. Нафтова промисловість. Нафтопереробна промисловість. Газова промисловість. Торф’яна, горючесланцева промисловість. Практична робота 6 Позначення на контурній карті основних районів вугле-, газо- і нафтовидобутку, нафто- і газопроводів. | Учень: визначає: склад ПЕК; характеризує: особливості розвитку і розміщення галузей паливної промисловості; оцінює: значення галузі в господарстві України; аналізує: статистичні дані розвитку паливної промисловості. | |
| Тема 5. Електроенергетика Електроенергетика як складова ПЕК України, її значення. Основні типи електростанцій та найважливіші ЛЕП. Використання традиційних і нових способів одержання енергії. Екологічні проблеми електроенергетики. Енергосистема. Споживання енергії. Енергозбереження. Практична робота 7 Побудова секторної діаграми виробництва електроенергії різними типами електростанцій. | Учень: визначає: особливості сучасної електроенергетики України; порівнює: особливості виробництва електроенергії на ТЕС, ГЕС, АЕС; називає: структурні, технічні, економічні проблеми функціонування енергетичної галузі; складає: схему зв’язків електроенергетики з іншими галузями; будує: секторну діаграму; аналізує: статистичні дані щодо вироблення електроенергії. | |
| Тема 6. Металургійна промисловість Чорна металургія. Сировинна база. Географія видобутку залізної і марганцевої руд, вогнетривких глин, флюсових вапняків. Фактори розміщення. Основні райони галузі та найбільші підприємства. Обсяг виробництва продукції чорної металургії. Роль чорної металургії у формуванні експорту країни. Проблеми і перспективи розвитку чорної металургії. Кольорова металургія. Склад і сировинна база. Фактори і райони розміщення підприємств галузі. Проблеми і перспективи розвитку галузі. Практична робота 8 Нанесення на контурну карту сировинної бази, основних районів та підприємств чорної й кольорової металургії. | Учень: називає: галузі, що входять до металургійної промисловості, найбільші підприємства та їх типи, проблеми і перспективи розвитку; пояснює: фактори розміщення галузі; показує на карті: основні райони та найбільші центри металургії; аналізує: статистичні дані щодо обсягів виробництва металургійної продукції; характеризує: наслідки впливу металургійної промисловості на довкілля. | |
| Тема 7. Машинобудування і металообробка Роль машинобудування у господарстві держави. Обсяги виробництва продукції машинобудування за роки незалежності. Структура галузі. Міжгалузеві та внутрішньогалузеві зв’язки. Фактори розмiщення: наукоємні, трудомісткі і металомісткі галузі. Географія важкого, сільськогосподарського, транспортного, електротехнічного машинобудування, приладобудування, верстатобудування, виробництва устаткування для різних галузей народного господарства. Найбільші центри. Формування нових центрів, технополісів. Проблеми і перспективи розвитку та розмiщення підприємств галузі в нових економічних умовах. | Учень: називає: галузевий склад машинобудування; пояснює: роль галузі в господарстві держави; фактори розміщення; характеризує: галузі машинобудування; показує на карті: великі центри машинобудування; складає і аналізує: схему внутрішньогалузевих і міжгалузевих зв’язків; оцінює: проблеми і перспективи розвитку машинобудування. | |
| Тема 8. Хімічна промисловість Поняття про хімічну промисловість, її галузева структура. Природно-сировинна база хімічної промисловості і використання відходів. Географія окремих галузей хімічної промисловості. Проблеми розвитку і розміщення галузі. | Учень: називає: основні галузі хімічної промисловості; характеризує: сировинну базу галузі; пояснює: фактори розміщення галузей хімічної промисловості; показує: на карті основні райони та центри хімічної промисловості; визначає: зв’язки хімічної промисловості з іншими галузями; наводить: конкретні приклади негативного впливу хiмічної промисловості на довкілля, користуючись статистичними даними. | |
| Тема 9. Лісова і деревообробна промисловість Структура та значення галузі, особливості її розміщення. Основні райони заготівлі лісу, проблеми відтворення і раціонального використання лісових ресурсів. Лісопильне виробництво. Деревообробна промисловість. Целюлозно-паперове і лісохімічне виробництво. Проблеми й перспективи розвитку галузі. | Учень: називає: галузі лісової промисловості; пояснює: фактори розміщення підприємств галузі; показує на карті: основні райони лісозаготівлі, центри деревообробної та деревопереробної галузей; обґрунтовує: необхідність раціонального використання лісових ресурсів. | |
| Тема 10. Промисловість будівельних матеріалів Галузева структура. Фактори розвитку і розміщення. Сировинна база. Географія галузей цементної промисловості, підприємств з виробництва залізобетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, легких заповнювачів, скла, облицювальних матеріалів, будівельної кераміки. Промисловість нерудних матеріалів. Проблеми й перспективи розвитку галузі. | Учень: називає: галузі, що входять до промисловості будівельних матеріалів; пояснює: фактори розміщення підприємств галузі, значення галузі для задоволення життєвих потреб людей; характеризує: сировинну базу; показує на карті: найбільші центри галузі; аналізує: сучасні тенденції розвитку, технологічні та економічні перспективи галузі. | |
| Тема 11. Легка промисловість. Художні промисли Галузева структура. Фактори розміщення. Географія текстильної промисловості (бавовняної, вовняної, лляної і шовкової), швейної та трикотажної промисловості. Шкіряно-взуттєва промисловість. Проблеми і перспективи розвитку галузі. Народні традиції художніх промислів, їх зародження і розвиток. Основні центри художніх промислів. Виробництва, що виникли на базі художніх промислів. | Учень: називає: галузі легкої промисловості; пояснює: фактори розміщення підприємств галузі; показує на карті: найбільші центри легкої промисловості, осередки художніх промислів; оцінює: значення легкої промисловості та художніх промислів для задоволення матеріальних і духовних потреб населення. | |
| Тема 12. Харчова промисловість Галузевий склад харчової промисловості. Фактори розміщення галузей, їх географія. Проблеми і перспективи розвитку харчової промисловості. | Учень: називає: галузі харчової промисловості; пояснює: фактори розміщення підприємств галузі; характеризує: роль галузі у формуванні експортного потенціалу країни та задоволенні життєвих потреб населення; показує на карті: найбільші центри та підприємства харчової промисловості. | |
| Тема 13. Сільське господарство Галузева структура сільського господарства. Значення сільського господарства в економіці держави та в формуванні її експорту. Зв’язок сільського господарства з іншими галузями. Природно-географічні фактори розвитку сільського господарства. Сільськогосподарські угіддя, їх структура. Меліорація земель. Галузева структура і виробничі особливості рослинництва. Географія зернового господарства, технічних культур, картоплярства, овочівництва та плодівництва. Тваринництво, його структура та географія. Розвиток кормової бази тваринництва. Рибне господарство. Зональна спеціалiзація сільського господарства. Гірські регіони. Приміські сільськогосподарські райони. Аграрні реформи в Україні, їх соціальне і економічне значення. Практична робота 9Нанесення на контурну карту розміщення посівів найважливіших сільськогосподарських культур. Аналіз статистичних даних щодо виробництва сільськогосподарської продукції. | Учень: визначає: структуру сільського господарства та особливості сільськогосподарського виробництва; характеризує: рослинництво і тваринництво; показує на карті: зони сільськогосподарської спеціалiзації; складає: схему міжгалузевих зв’язків у сільському господарстві; наводить конкретні приклади: змін, що відбуваються в сільському господарстві; аналізує: статистичні дані щодо сільськогосподарського виробництва; оцінює: проблеми, що відбуваються в сільському господарстві. | |
| Тема 14. Транспорт Роль транспорту в розвитку господарства країни та в міжнародних перевезеннях. Види транспорту. Залізничний транспорт, його роль у перевезенні вантажів. Залізнична мережа України. Географія залізничних вантажо- та пасажиропотоків. Залізничні вузли. Водний транспорт. Історія українського морського флоту. Морські порти і географія перевезень. Каботаж. Роль морського транспорту в міжнародних зв’язках. Географія річкового транспорту. Річкові порти. Міждержавні перевезення по Дунаю та інших річках. Автомобільний транспорт, його недоліки та переваги. Найважливіші автомагістралі. Повітряний транспорт, його значення в міждержавних перевезеннях. Спеціалізація повітряних перевезень. Трубопровідний транспорт. Географія нафто- і газопроводів. Транзитні транспортування нафти і газу. Рівень забезпеченості різних районів країни транспортними магістралями. Міжнародні транспортні коридори. Транзитні перевезення. Проблеми і перспективи розвитку транспорту. | Учень: визначає: суттєві ознаки понять “транспортний вузол”, “вантажообіг”, “пасажирообіг”; називає: види транспорту; характеризує: техніко-економічні особливості різних видів транспорту; показує на карті: основні транспортні вузли і найбільші магістралі; висловлює судження: про проблеми і перспективи розвитку окремих видів транспорту; оцінює: роль української транспортної системи в здійсненні міжнародних перевезень. | |
| Тема 15. Соціальна сфера Галузі соціальної сфери (сфера послуг, виробництво товарів народного споживання, доходи і рівень життя населення, споживчий ринок), їх значення та розвиток в Україні. Проблеми і перспективи розвитку соціальної сфери, її вплив на розвиток економіки країни. | Учень: називає: складові соціальної сфери; характеризує: рівень розвитку окремих галузей та їх проблеми; порівнює: рівень розвитку соціальної сфери в Україні та в інших країнах; оцінює: вплив соціальної сфери на ефективність національної економіки та задоволення духовних і соціальних потреб населення. | |
| Тема 16. Україна і свiтове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України Поняття про світове господарство та міжнародний поділ праці. Міжнародний поділ праці та світова торгівля. Форми міжнародного співробітництва. Обсяги і структура зовнішньоекономічних зв’язків. Географія зовнішньої торгівлі України. Значення зовнішніх економічних зв’язків у господарстві країни. Міжнародні організації. Інтеграція України в світову економіку. Вплив процесів глобалізації на господарство України. | Учень: визначає: суттєві ознаки понять “світове господарство”, “міжнародний поділ праці”, “глобалізація”; називає: основні форми міжнародного співробітництва і міжнародних зв’язків; міжнародні та регіональні організації, до яких входить Україна; аналізує: статистичні дані щодо обсягів зовнішньої торгівлі країни; характеризує: зовнішньоекономічні зв’язки України, проблеми і перспективи їх розвитку. | |
| Розділ IV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ | ||
| Тема 1. Економіко-географічний поділ України Територіальне розмаїття природи, економіки і населення — передумова територіального поділу України. Поняття про економічний район та його основні ознаки. Мережа економічних районів в Україні, критерії їх виділення та спеціалізація. План вивчення економіко-географічного району: склад території, економіко-географічне положення, природні умови і ресурси, особливості господарського комплексу та найбільші міста. Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний, Карпатський, Причорноморський економічні райони, їх коротка характеристика. | Учень: визначає: суттєві ознаки поняття “економічний район”; називає: економічні райони; застосовує: типовий план при складанні характеристики економічних районів; порівнює: економічні райони за їх спеціалізацією; аналізує: проблеми і перспективи розвитку свого економічного району; висловлює судження: про причини і наслідки господарських відмінностей різних територій України. | |
| Розділ V. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ | ||
| Тема 1. Географічна характеристика своєї області Особливості географічного положення та його вплив на господарську спеціалізацію. Природні умови і ресурси області, їх оцінка. Географічні назви своєї області чи автономної республіки в минулому і нині. Особливості топоніміки своєї місцевості. Історія заселення території. Населення і трудові ресурси. Демографічна ситуація. Найбільші міста. Адміністративні райони. Загальна характеристика господарства. Промисловість. Сільське господарство. Транспорт. Особливості культури і побуту місцевого населення. Проблеми і перспективи розвитку. Практична робота 10 Нанесення на контурну карту області найважливіших господарських і культурних об’єктів, складання проекту перспективного розвитку області. | Учень: порівнює: географічне положення своєї області з іншими; пояснює: походження назв географічних об’єктів своєї місцевості; характеризує: природні умови, ресурси, населення, господарство своєї області; проектує: перспективний розвиток області; наносить на карту: основні господарські та культурні об’єкти області; висловлює судження: про шляхи розв’язання існуючих господарських і соціальних проблем. | |
| РЕЗЕРВ ЧАСУ |
10-й клас
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ
(52 год, 1,5 год на тиждень)
| К-ть г-н | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| ВСТУП Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Видатні економ-географи світу. | Учень: пояснює: що вивчає соціально-економічна географія світу; визначає: завдання курсу; характеризує: джерела географічних знань та методи економіко-географічних досліджень; називає: видатних економ-географів світу; робить висновки: про причини формування історико-географічних регіонів світу. | |
| Розділ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ | ||
| Тема 1. Політична карта світу Сучасна політична карта світу. Відмінність понять “країна”, “держава”, “залежна країна”, “колонія”. Класифікація країн за формою правління. Форми адмiністративно-територiального устрою. Відмінності федеративних держав. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав. Етапи формування політичної карти світу. Міжнародні органiзації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, СНД) та спеціальні (Європейський союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації. | Учень: пояснює: відмінність між поняттями “країна”, “держава”, “залежна країна”, “колонія”; називає і характеризує: основні форми державного устрою та правління країн світу; характеризує: особливості сучасної соціально-економічної типології та регіонального поділу країн світу; етапи формування політичної карти світу; обґрунтовує: основні вектори зовнішньої політики України; знаходить і показує на карті держави; оцінює політико-географічне положення країн; готує повідомлення і робить узагальнення до теми на основі аналізу додаткових джерел географічних знань. | |
| Тема 2. Населення світу Кількість населення. Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика. Міграційні процеси і міграційна політика держав. Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків. Мовний і етнічний склад населення. Найпоширеніші мовні сім’ї і групи. Релігія як явище культури. Світові релiгії. Виникнення і сучасне поширення релігійних вчень. Соціальна і професійна структура населення. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безробіття. Практична робота 1Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу. | Учень: називає: кількість населення світу та окремих країн; характеризує: типи відтворення населення; особливості вікового та статевого складу населення; напрями основних міграційних потоків; структуру зайнятості населення та відмінність її за регіонами; визначає: співвідношення населення за регіонами світу; пояснює: поняття “демографічна політика”, “демографічний вибух”, “урбанізація”, “субурбанізація”, “міграція”, “еміграція”, “імміграція”, “мегалополіс”; описує: найбільші народи та найпоширеніші мови світу, світові релігії; порівнює: темпи, рівні, форми урбанізації країн та регіонів; аналізує: текстові, картографічні і статистичні матеріали з метою визначення рис і відмінностей у відтворенні, складі і розміщенні населення різних регіонів світу. | |
| Тема 3. Взаємодія суспільства і природи. Свiтові природні ресурси Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових природних ресурсів: мінеральних, земельних, лісових, водних, Світового океану, рекреаційних. Практична робота 2 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості двох окремих країн чи регіонів світу (за вибором). | Учень: називає: види природних ресурсів; характеризує: поняття “географічне та навколишнє середовище”, “антропосфера”, “природокористування”, “ресурсозабезпеченість”; закономірності розміщення різних видів природних ресурсів; виявляє: закономірності розміщення природних ресурсів; порівнює: співвідношення ресурсозабезпеченості в окремих регіонах чи країнах світу. | |
| Тема 4. Світове господарство Сучасне світове господарство. Міжнародний географічний поділ праці (МГПП). Етапи формування світового господарства. Поняття “НТР” та її основні риси. Світове господарство в період НТР, вплив на галузеву структуру та територіальну органiзацію виробництва. Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу (енергетика, металургія, машинобудування, хiмічна промисловість, лісова і деревообробна промисловість, легка промисловість, харчова промисловість). Світове сільське господарство: значення, внутрішньогалузева структура, міжгалузеві зв’язки, аграрні відносини. Найбільші сільськогосподарські райони. Географія світового транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Міжнародний туризм. | Учень: називає: етапи формування світового господарства; характеризує: поняття “міжнародний географічний поділ праці”, “НТР”; основні райони розміщення провідних галузей промисловості; головні сільськогосподарські райони світу; визначає: вплив НТР на галузеву структуру та територiальну організацію виробництва; аналізує: за допомогою картографічних і статистичних матеріалів розміщення провідних галузей промисловості світу; робить висновки: про тенденції розвитку транспорту, міжнародного туризму, напрями зовнішньоекономічних зв’язків. | |
| Тема 5. Глобальні проблеми людства Поняття про глобальні проблеми людства (війни і миру, екологічну, сировинну і енергетичну, голоду, боротьби зі злочинністю, тероризмом, епідеміями). Роль світової громадськості у їх розв’язанні. | Учень: характеризує: поняття “глобальні проблеми людства”; аналізує: сутність, причини виникнення, особливості кожної з проблем, можливі шляхи їх розв’язання; оцінює: наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства. | |
| Розділ II. РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ | ||
| Тема 1. Країни Європи Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні. ФРН. Географічне положення. Населення і міста. Особливості сучасного розвитку господарства країни. Промисловість. Сільське господарство. Інфраструктура. Велика Британія. Особливості ЕГП, його вплив на розвиток країни. Населення, міста. Характерні риси розвитку економіки індустрiальної держави. Значення зовнішніх економічних зв’язків. Франція. Особливості ЕГП. Населення і міста. Провідні галузі господарства. Італія. Особливості ЕГП країни, вплив його на розвиток господарства. Населення, міста. Галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності. Держави-сусіди України. Особливості ЕГП країн. Населення, демографічні проблеми. Сучасний стан економіки країн. Галузева структура господарства, їх територіальні відмінності. Зв’язки країн-сусідів з Україною. Практична робота 3 Порівняльна характеристика промисловості ФРН і Франції, Великобританії та Італії (за вибором). Характеристика зв’язків України з країнами-сусідами. | Учень: називає: склад регіону; характеризує: особливості розміщення та формування населення країн та регіонів, урбанізаційні процеси; обґрунтовує: галузеву структуру господарства країн Європи; складає: комплексну економіко-географічну характеристику країн регіону; робить висновки: про причини високого індустріального розвитку країн Західної Європи; оцінює: значення зв’язків України з державами-сусідами. | |
| Тема 2. Країни Азії Загальний огляд. Склад регіону. Різноманітність країн. Особливості господарства. Роль країн Азії в світі. Регіон перехрестя важливих морських комунікацій. Туризм. Японія. ЕГП, історико-культурні особливості країни. Особливості населення країни. Роль НТР в економіці Японії. Галузева і територіальна структура господарства. Спеціалізація країни в світовому господарстві. Зовнішньоекономічні зв’язки. Китай. Особливості розселення, демографічна політика і трудові ресурси Китаю. Особливості економічної полiтики Китаю, галузі міжнародної спеціалізації. Особливості галузевої структури господарства. Зовнішні економічні зв’язки. Відмінності між Західним і Східним Китаєм; концентрація промислового і сільськогосподарського виробництва в Східному Китаї. Індія. Культурно-історичні особливості країни. Природні умови і ресурси. Розміщення населення і господарства. Роль країни в регіоні та в світі. | Учень: характеризує: ресурсозабезпеченість окремих країн і регіонів Азії; пояснює: специфіку населення країн Азії, забезпеченість трудовими ресурсами; вказує: на основні риси сучасного стану та розвитку економіки країн Азії; порівнює: особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; називає: особливості територіальної й галузевої структури господарства; оцінює: роль країн Азії в світі. | |
| Тема 3. Країни Північної Америки Склад території. Особливості економiко-географічного положення. Сторінки освоєння регіону та формування території США і Канади. Роль переселенців у розвитку економіки регіону. Українська діаспора Канади і США. США. Найбільша за економічним потенціалом та політичним впливом країна сучасного світу. Населення: закономірності зростання, етнічний склад, трудові ресурси, соцiальна структура суспільства. Процеси урбанізації. Галузева та територіальна структура господарства, галузі міжнародної спеціалiзації. Найбільші промислові та сільськогосподарські райони. Специфіка зовнішніх економічних зв’язків США. Канада. ЕГП. Особливості розміщення на селення. Українці в Канаді. Найбільші міські агломерації. Господарство Канади. Роль країни в міжнародному географічному поділі праці. Практична робота 4 Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу. | Учень: називає: склад території регіону; описує: своєрідність ЕГП кожної з країн; визначає: темпи розвитку, особливості галузевої структури та територіальної організації господарства країн Північної Америки; складає: порівняльну характеристику галузевої структури і спеціалізації промисловості країн регіону та окремих регіонів у межах однієї країни. | |
| Тема 4. Країни Латинської Америки Центральна та Південна Америка. ЕГП та склад території. Полiтична карта. Різноманітність країн (за розмiрами території, кількістю населення, адміністративно-територіальним устроєм, формою правління, рівнем економічного розвитку тощо). Особливості населення. Основні риси географії сільського господарства, промисловості, транспорту. Екологічні проблеми. Участь регіону в міжнародному географічному поділі праці. | Учень: вказує: на історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні; характеризує: забезпеченість окремих країн природними ресурсами, основні риси сучасного стану розвитку економіки; вказує: на специфіку складу населення та системи розселення; називає: гарячі точки регіону; пропонує: шляхи розв’язання конфліктів. | |
| Тема 5. Країни Африки, Австралії та Океанії Загальний огляд. Склад території. Різноманітність країн. Історія формування полiтичної карти. Характерні риси населення, типи розселення та урбанізації в країнах Африки. Природно-ресурсний потенціал та його використання. Особливості територiальної та галузевої структури господарства країн Африки. Найбільші країни. Австралія. Особливості розміщення населення, найбільші міські агломерації. Особливості економічного розвитку. Географія промисловості, сільського господарства, транспорту. і ресурсів. Етнічна карта регіону. Роль країни в МГПП. Зовнішні зв’язки. Океанія. Специфіка ЕГП. Роль Нова Зеландія і острівні країни Тихоокеанського регіону. Політична карта. Особливості розвитку малих острівних держав. | Учень: називає: регіони Африки та найбільші країни; вказує: на історико-географічні особливості розвитку країн Африки, Австралії та Океанії; описує: загальні риси ЕГП, населення, природно-ресурсного потенціалу країн регіонів; визначає: особливості галузевої структури та територiальної організації господарства країн регіонів; роль країн Африки, Австралії та Океанії в світі; аналізує: причини економічної відсталості та бідності багатьох країн Африки. | |
| Узагальнення. Всесвітні економічні відносини Форми всесвітніх економічних відносин. Інтернаціоналізація, інтеграція, інформатизація та глобалізація як найважливіші тенденції розвитку світового господарства. | Учень: називає: основні форми всесвітніх економічних відносин; характеризує: сучасні тенденції розвитку світового господарства та взаємовідносин між країнами; аналізує: наслідки економічних відносин між країнами та групами країн світу. | |
| РЕЗЕРВ ЧАСУ |