Креативний період (Київська Русь): державність, релігія, цивілізаційна приналежність.

Зявилась держава, нова релігія. Щодо цивілізаційної приналежності то це питання є актуальним в наш час бо ніхто досі не може зрозуміти до якої цивілізації належить київська русь.

Здобутки: запровадження писемності-глаголиця,кирилиця…відкриття школ при церквах і монастирях..при соф соборі створено бібліотеку.перший лікар агапіт..художня література-римське євангеліє,остромирове, ізборник святослава 1013 р перша датована гнига..оригінальна література:повість минулих лат, повчання дітям мономах. Розвиток усн народн творчості –казки легенди думи .. розвиток архітектури десятинна церква ,софіївський собор ,успенський собою печерського монастиря..розвиток монументального мистецтва-фрески,мозаїки,іконопис..розквіт ремесла:ювелірної справи,ковальство,гончарство.
26.Криза традиційної ідентичності в умовах втрати державності.

Пропала вся еліта

Культура розвивалась в умовах потійного національного гноблення та релігійного тиску з боку угорщини,туреччини,речі посполитої. Відсутність єдиного політичного і духовного центру гальмування культури ,розвиток укр. Земель. Взаємодія із західноєвроп культурою.

Здобутки: 16 ст виникають братства –нац релігійні обєднання, освіта:початкові школи при церквах і монастирях ,словяно-греко-латинські школи. Братські школи львівська,київська,острозька академія. Полемічна література— підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання. 17 століття вертеп,розвиток гравюри. Готика ренесанс бароко.
27.Культ минулого і культ прийдешнього в художньому самовираженні романтика І модерніста.

Наприклад Шевченко колись говорив о які колись були козаки не те що були колись

28.Культура і глобальні проблеми сучасності.

Оскільки глобальні проблеми визначають майбутнє людства, то методологічно правильно буде вияснити, що собою являє індивід в новому соціокультурному полі початку XXI ст.. На кожному новому витку історії людина пізнає про себе щось нове постільки, поскільки змінюється сам індивід. Освоєння нею матеріального світу, його законів - це тріумф інтелекту., перш ніж відповісти на питання про роль культури у структурі сучасних глобальних проблем, слід уяснити концептуальні засади самого питання.

А. Насамперед, глобальні проблеми не породжені природою - вони продукт діяльності людини.

В. Культура як феномен буття і самореалізації індивідів сприяла поступовому формуванню глобальних проблем.

С. Без людини культура мертва, а її матеріальні цінності стають елементами ландшафту обезлюдненої планети.

Усвідомлення значущості глобальних проблем сьогодні не забезпечує вирішення їх завтра. Глобальні проблеми є наслідком культурного розвитку і одночасно виступають його гальмом. Культурний процес як самодостатній самооптимізується через систему зворотних зв'язків, які виконує індивід чи індивіди. Останні саморегулюються в планетарному соціокультурному полі. З точки зору теорії систем таке утворення самодостатнє для кореляції тих чи інших флуктуацій, якими є глобальні проблеми ХХ-ХХІ ст. Однак академік В.І. Вернадський не випадково зазначав, що людство з його прискореним темпом розвитку – це "нова небувала геологічна сила". Людина - суб'єкт її лідерства і бере на себе не лише моральну, а й правову відповідальність як по відношенню до власного життя, так і до всього сущого на планеті Земля.

29.Культура і цивілізація, їх співвідношення. +,

Культура це духовне, а цивілізація це технічний прогрес.

Культура – це сукупність матеріальних, духовних та нематеріальних цінностей створених людством протягом його історії. Цивілізація-це найвищий ступінь розвитку певної спільноти.Бурхливий розвиток техніки призвів до занепаду культури,цивілізація позбавлена культури може самознищитись. відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас – спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все суспільне життя, його специфіку. Такий підхід дозволяє побачити відмінність цивілізації від культури.

30.Культура, її зміст та функції у суспільстві.

Культура-сукупність матеріальних і духовних,нематеріальних цінностей , створених людством протягом його історії. Функції: пізнавальна, світоглядна, регулятивна,виховна, інформативна. 1.крнцентрує в собі соц. досвід багатьох поколінь,набуває здатності створювати сприятливі умови для його пізнання та засвоєння.

2.все більше зростає з розвитком техніки,дозволяє спілкуватись між людьми,перекладати з мови на мову.

3.формує у людини ціннісні потреби і орієнтації.

4.людина не тільки перетворює зовнішню діяльність,а й формує себе сама, удосконалюється.

5.механізм передачі досвіду з покоління в покоління.

Функції культури

-пізнавальна

- світоглядна

- інформативна

- інформаційна

- аксіологічна (оцінююча ) виражає якісний стан культури , формує певні цінності.

- виховна


З1.Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.

Спадщина:

Архітектура:софійський собор – яросл мудрий перша бібліотека і школа, пятницька церква в чернігові у віз ант стилі

Мозаїки: оратна-свята діва марія

Образотв мист: провідними жанрами були мозаїка фрески ікони мініатюри.ікони писались на дошках,іконописці григорій та алімпій:богоматір свенська-печерська, борис і гліб,оранта. Київський псалтир-взірець книжкової мініатюри
32.Культурні здобутки Київської Русі (Х-ХІІ ст.).

Насамперед здійснюється перехід від язичництва до християнства, формується система християнського богослов’я, храмового мистецтва та іконопису,нових цінностей і способу життя в культурі Візантії, її вплив на Русь. Культура постала на ґрунті матеріальних та духовних здобутків тих народів,що протягом попередніх тисячоліть заселяли нашу землю.У мистецтві значного розквіту набуває монументально-декоративний живопис.Візантійський живопис поширився і на території КР. Створюються місцеві художні школи, фресковий розпис повністю замінює мозаїку. Крім монументального живопису розвивається іконопис, та створили київську школу іконопису. У житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні і танці. Пісня супроводила обряди, календарні свята. Знамениті фрески вежі Софійського собору у Києві дають зображення музикантів і танцюристів. Музичні інструменти:ріг, труби, бубон, гуслі, гудок. З прийняттям християнства одноголосий спів став частиною богослужіння, православний канон не допускав інструментальної музики. Спів вівся за спеціальними рукописами-книгами.