Номенклатура плит перекриття
ВСТУП
Дійсні методичні вказівки призначені для надання методичної допомоги студентам архітектурних спеціальностей при виконанні курсових і дипломних проектів, де потрібно виконати розрахунок потоку при зведенні цегляних будівель.
Відповідно до цього в методичних вказівках приводяться всі необхідні вимоги для розрахунку, усі задачі, що повинні бути вирішені студентом, показана необхідна послідовність їх виконання, представлені необхідні формули для розрахунку.
Варто звернути увагу на те, що методичні вказівки не можуть замінити підручників, навчальних посібників та нормативних документів, передбачених навчальною програмою, з якими студент зобов'язаний ознайомитися самостійно. Вказівки призначені лише надавати методичну допомогу студентам при самостійному виконанні навчальних завдань.
1. Особливості проектування будівельного потоку при
зведенні цегляних будівель.
Зведення житлових та цивільних будинків з цегли або штучного каменю не може розглядатися як процес виробництва тільки однієї кам'яної кладки.
Фронт робіт муляра може бути забезпечений тільки при своєчасному влаштуванні міжповерхових перекриттів, помостей і т.п. Тому при проектуванні виробництва кам'яних робіт необхідно розробляти і способи виробництва суміжних робіт, до яких відносяться: влаштування міжповерхових перекриттів, сходів та перемичок, заповнення віконних та дверних прорізів, а також влаштування помостей; доставка матеріалів та виробів із приоб’єктного складу на робоче місце.
Усі перераховані роботи входять в один нерозривний будівельний комплекс, тому в проекті виробництва робіт повинно бути передбачено раціональний розподіл їх за часом та місцем виконання.
До додаткових робіт можна віднести і такі, які доцільно виконувати в терміни, суміжні з зазначеними для виробництва кам'яних робіт. Так, наприклад, можна використовувати наявний баштовий кран для підйому на поверхи ванн, дощок підлоги, кухонного та іншого габаритного устаткування. Ці роботи виконуються до укладання плит збірного залізобетонного перекриття, і їх можна включати в графік виконання кам'яних робіт.
Курсова робота виробництва робіт з використанням штучного каменю рекомендується здійснювати в такій послідовності:
- підрахунок обсягів та трудомісткості кам'яних і монтажних робіт;
- вибір способу вертикального транспортування матеріалів, а також машин та устаткування;
- формування загальних і частних потоків для виробництва робіт і підбор складу бригад мулярів та монтажників;
- визначення обсягів та трудомісткості теслярних та транспортних робіт;
- підбор кваліфікаційного складу робітників для влаштування помостів, заповнення віконних і дверних прорізів та підйому вантажів;
- розрахунок техніко-економічних показників;
- розробка технологічних схем виконання будівельних процесів технологічних карт, а також вказівок по техніці безпеки;
- складання графіка виконання робіт.
Вихідними даними для складання курсової роботи виробництва кам'яних робіт служить варіант завдання показані в додатку . Там же дані варіанти примикання блок секції і їх розрізів у плані.
Методика розробки курсової роботи виробництва кам'яних робіт з використанням штучного каменю показується на прикладі зведення п'ятиповерхового житлового будинку.
Завдання для виконання проекту.
Запроектувати технологічну карту на зведення цегляних стін, влаштування залізобетонних перекриттів і сходів п'ятиповерхового двохсекційного житлового будинку (рис. 1) при наступних умовах:
1. Висота поверху – 2,8 м.
2. Кладка зовнішніх та внутрішніх стін середньої складності виробляється впустошовку.
3. Специфікація столярних виробів приведена в таблиці 1, а збірних залізобетонних виробів – у таблиці 2 (із додатків 6 та 8).
3. Визначення обсягів робіт з цегельної кладки
3.1. Правила визначення обсягів робіт:
1. Обсяг по кладці цегляних стін обчислюється за винятком по зовнішньому обмірі коробок.
2. Обсяг архітектурних деталей (пілястр, напівколон, карнизів, еркерів, поясів і т.д.) необхідно включати в загальний обсяг кладки стін. Дрібні архітектурні деталі (сандрики, пояси і т.п.) висотою до 25 см нормами враховані і в обсяг кладки не включаються;
3. Обсяг конструкцій, виготовлених із матеріалів, що відрізняються від матеріалу кладки, із обсягу слід викинути. Конструкції, частково замуровані в кладку (кінці балок, панелей перекриттів і т.д.) з обсягу кладки не викидають.
4. Обсяг ніш опалення, вентиляції і димарів, а також борозд для закладення балок, сходів, дрібних отворів і т.д. не повинні викидатися з обсягу кладки.
5. Обсяг кладки стін з цегли з повітряним прошарком підраховуються з врахуванням обсягу повітряного прошарку.
6. Обсяг робіт по влаштуванню перегородок слід вираховувати по проектній площі, віднімаючи площу прорізів по зовнішньому обведенню коробок.
7. Обсяг ніш для вмонтованого устаткування слід виключати з обсягу кладки.
Таблиця 1
СПЕЦИФІКАЦІЯ СТОЛЯРНИХ ВИРОБІВ
| Назва виробу | Марка | Розмір по обводу коробки, в м | Кількість | ||
| довжина | ширина | на 1 поверх | на всі поверхи | ||
| 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. |
| Вікно | 1,510 | 1,510 | |||
| Вікно | 2.11 | 1.51 | |||
| Двері | Д1 | 2,175 | 0.87 | ||
| Двері | Д2 | 2,07 | 0,91 | ||
| Двері | Д3 | 2,07 | 1.21 |
Таблиця 2
СПЕЦИФІКАЦІЯ ЗБІРНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ
| Назва виробу | Марка | Маса елемента, т | Кількість | |
| на 1 поверх | на всі поверхи | |||
| 7. | 8. | 9. | 10. | 11. |
| Залізобетонні плити перекриття розміром 6560х1190 | ПП 66-12 | 2,0 | ||
| 5360х1190 | ПП 54-12 | 1,6 | ||
| 6560х1490 | ПП 66-15 | 2,5 | ||
| 3560х1190 | ПП 36-12 | 1,1 | ||
| 2960х1190 | ПП 30-12 | 0,9 | ||
| Залізобетонні марші | ЛМ 28-11 | 1,01 | ||
| Залізобетонні площадки сходів розміром 1600´4350 мм | ЛП 22-16 | 0,9 | ||
| Залізобетонні перемички | Б15 | 0,065 |
3.2. Підрахунок обсягів робіт
А. Кладка стін товщиною в 2,5 цегли.
Загальна площа стін .
Площа прорізів (дверей та вікон)
Площа стін за винятком прорізів
Обсяг кладки
Б. Кладка стін товщиною в 1,5 цегли.
Загальна площа стін
Площа прорізів (дверей)
Площа за винятком прорізів
Обсяг кладки
В. Кладка стін товщиною в 1 цеглу.
Загальна площа стін
Площа прорізів
Площа за винятком прорізів
Обсяг кладки
Г. Кладка стін товщиною в 0,5 цегли.
Загальна площа стін
Площа прорізів
Площа за винятком прорізів
Обсяг кладки
Разом, загальний обсяг кладки буде складати:
Після визначення обсягів кам'яної кладки по додатку 1 в залежності від товщини стін визначається потреба в цеглі та розчині. Тут необхідно звернути увага на те, що при товщині стін 0,5 та 0,25 цегли витрата матеріалів визначається не по обсязі цегляної кладки, а по площі стін.
3.3. Визначення трудомісткості робіт.
Трудомісткість виробництва робіт визначається по формулі:
де Nчас – норма часу в чол.-год. або в маш.-год. на монтажі різних конструкцій будинків, прийнята по [I];
V – обсяг робіт у відповідних одиницях;
tзм – тривалість робочої зміни в годинах (при п'ятиденному робочому тижні tзм=8 год);
К – коефіцієнт при нормі часу.
Результати підрахунку трудомісткості проведення робіт зводяться в таблицю 3 (стовпці 1-7).
4. Організація будівельного потоку при зведенні будівель із цегли.
Розробка циклограми виробництва робіт.
Основним методом виробництва робіт при кам'яній кладці та монтажу збірних перекриттів є потоковий. Потоковий спосіб виробництва проектується відповідно до трудомісткості, підрахованої по ЕНіР.
В основу потокового методу покладені наступні принципи:
- поділ комплексу робіт по захватно-ярусній системі;
- розчленовування комплексу робіт на складові процеси й організація спеціалізованих ланок;
- послідовність виконання процесів спеціалізованими ланками комплексних бригад постійного складу в однаковому темпі. Перехід ланок із захватки на захватку для виконання одних і тих же процесів з застосуванням постійного набору інструмента та комплекту механізмів здійснюється через рівні проміжки часу, які називаються кроком потоку;
- ув'язування будівельних процесів, які виконуються по захватно-ярусній системі з загальним об'єктним потоком по зведенню будинку по спільному потоковому графіку.
Загальна тривалість робіт на потоці визначається по формулі:
де К – модуль циклічності в змінах; А – кількість робочих змін у добі; m – кількість ярусо-захваток; n – кількість частних потоків.
Задаємося модулем циклічності К = 1 зміна, і приймаємо двохзмінний режим роботи А = 2.
При визначенні кількості частних потоків необхідно враховувати особливості будівельного процесу, до складу якого входять різні види робіт. При проектуванні спільного виробництва кам'яних та монтажних робіт рекомендується приймати два частні потоки, перший – кам'яні роботи, другий – монтажні роботи. Тобто, задається n = 2. У перший частний потік входять наступні види робіт: цегляна кладка, влаштування огородження та укладання перемичок. Тут крановими операціями є подача цегли та розчину до місця укладання та монтаж перемичок. В другий частний потік входять тільки монтажні операції: монтаж плит перекриттів, сходових площадок та маршів, улаштування помостей, заповнення віконних та дверних прорізів.
Число ярусо-захваток m для нашого випадку визначається таким чином.
Будинок у плані розділяємо на дві захватки, а кожен поверх по висоті на 3 яруси (1,0; 1,0 та 0,8 м). Тому виходить шість ярусо-захваток на поверсі та 30 ярусо-захваток на всьому будинку (m = 30). Незважаючи на те, що висота третього ярусу на 20 см нижче, ніж першого та другого, загальна трудомісткість на всіх ярусах приблизно однакова, тому що при кладці третього ярусу муляри додатково виконують роботу по укладанню перемичок та влаштуванню огороджень. Тоді відповідно до калькуляції трудових витрат, загальна трудомісткість цегляної кладки складає:
Тк.к. = 364,52 + 347,57 + 216,36 + 99,2 = 1026,65 чол-дні.
Трудомісткість влаштування кладки на одному поверсі складе:
1026,65:5 = 205,83 чол.-дні.
Трудомісткість робіт першого та другого ярусів складе:
чол.-дні.
Трудомісткість робіт по кладці на третьому ярусі складає:
чол.-дні.
Трудові затрати на третьому ярусі з урахуванням трудомісткості укладання перемичок та влаштування огороджень складуть:
чол.-дні.
Визначаючи тривалість будівництва при спільному виробництві кам'яних та монтажних робіт, параметри будівельного потоку повинні бути, ув'язані з можливостями монтажних механізмів.
Для цього необхідно визначити тривалість робіт окремих потоків. Якщо змінна трудомісткість кранових операцій окремих потоків не перевищує однієї машино-зміни, то кран може забезпечити безперервну роботу будівельних потоків. У противному випадку можуть виникнути диспропорції, що приведуть до збоїв виробництва. Щоб цього не відбулося, необхідно збільшити кількість кранів або тривалість будівництва. Третій шлях – скоротити трудомісткість кранових операцій. Вибір способу коректування залежить від конкретних умов виробництва й інших обмежень.
Тривалість частного потоку в змінах визначається по формулі: 
,
- для нашого випадку: 
змін
Тривалість усього будівництва дорівнює:
Циклограма комплексного процесу виробництва цегляної кладки та монтажних робіт при його тривалості в 31 зміну показана на рис.2. При такій організації кам'яні та монтажні роботи виконуються одночасно на різних захватках, тобто, сполучені за часом. Тому необхідно перевірити – чи зможе обраний кран виконати всі кранові операції в потрібному обсязі на обох частних потоках.
З калькуляції видно, що трудомісткість кранових операцій складає Тк.о. = 59,9 м-см. Змінна трудомісткість кранових операцій дорівнює:
Тобто, змінна трудомісткість кранових операцій складає 2 м-зм. Отже, при тривалості будівництва в 31 зміну один кран не зможе забезпечити безперебійну роботу мулярів та монтажників. Для виконання необхідного обсягу кранових операцій необхідно подвоїти кількість кранів, якщо це можливо по об'ємно-планувальному рішенню будинку і вимог охорони праці. У противному випадку варто збільшити тривалість будівництва. Саме це рішення і прийняте нами для подальшої розробки. У свою чергу збільшення тривалості зведення коробки будинку можна досягти двома шляхами.
Перший – кам'яні і монтажні роботи не співпадають за часом, а виконуються в різні зміни: кам'яні – у першу, монтажні в другу, тобто приймається однозмінний режим роботи (А = 1). (див. циклограму в додатку 13). Модуль циклічності тут дорівнює одній зміні (К = 1). Тривалість будівництва в цьому випадку дорівнює:
Другий – прийняти модуль циклічності, тобто час роботи на захватці рівним двом змінам (К = 2) при двозмінному режимі робіт (А = 2). У цьому випадку кам'яні та монтажні роботи виконуються паралельно на різних захватках (рис. 3). Тривалість будівництва дорівнює:
Для остаточного вибору варіанта проаналізуємо дві циклограми та розглянемо схеми послідовності виконання робіт по ярусам та захваткам (додаток 14).
Аналіз показує, що в першому варіанті кількість людей в зміну, що беруть участь у процесі ( Nк) у два рази більше, ніж у другому – це випливає з формули по визначенню змінного складу бригади (див. стор. __), тому що модуль циклічності К в першому випадку дорівнює 1, у другому – 2. Але в першому варіанті для забезпечення безперервної роботи мулярів необхідний один комплект помостів, а в другому два комплекти.
У нашому прикладі вибирається перший варіант, при якому змінність роботи А = 1, модуль циклічності К = 1, тривалість з розрахунку складає 62 зміни, а по циклограмі 61 зміна. Тому що циклограма дозволяє більш ефективно реалізувати можливості потокового виробництва, тому й приймається тривалість будівництва П = 61 зміна.
Тепер для цього варіанта необхідно перевірити позмінну завантаженість крана.
Як було зазначено вище, при роботі мулярів краном будуть виконуватися операції по подачі цегли та розчину, також монтажу перемичок. Загальна трудомісткість цих операцій складає:
На монтажних роботах будуть здійснюватися кранові операції по монтажу плит перекриття, сходових площадок та маршів, улаштуванні риштовання, заповненні віконних та дверних прорізів. Загальна трудомісткість цих робіт складе:
Середньозмінна трудомісткість кранових операцій часткового потоку дорівнює:
де 
- загальна трудомісткість кранових операцій частного потоку;
tч.п. – тривалість робіт частного потоку.
Змінна трудомісткість кранових операцій дорівнює:
- для частного потоку кам'яної кладки
- для монтажного частного потоку
В обох випадках змінна тривалість кранових операцій не перевищує однієї машинозміни. Таким чином, один кран при прийнятих параметрах будівельного потоку здатний забезпечити безперебійну, ритмічну роботу частних потоків.
Визначення змінного складу мулярів у бригаді
де Тк.к. – загальна трудомісткість кам'яної кладки (сума трудомісткості по пунктах 1,2,3,4,5,9 калькуляції); m – кількість ярусо-захваток на всьому будинку; К – тривалість роботи (у змінах) мулярів на одній ярусо-захватці (модуль циклічності). Приймаємо К = 1 зміні; Р – коефіцієнт перевиконання норми виробітку (приймається за фактичними показниками бригади за останні три місяці. У нашому випадку Р = 1,3).
Згідно [7,8,9,10] для кладки стін товщиною 51 см вибираємо ланку «п'ятірку», для стін товщиною 38 см – «трійку», а для стін товщиною 25 та 12 см ланка «двійку» (додаток 2).
Визначення довжини ділянки для кожної ланки по формулі:
де 
- кількість людин у ланці;
tзм – час робочої зміни (8 годин);
Кп – коефіцієнт прорізості;
в – товщина кладки;
h – висота ярусу;
Р – коефіцієнт враховуючий перевиконання норми виробітку.
Коефіцієнт прорізості визначається по формулі:
де Fп – площа прорізів, м2;
Fc -загальна площа стін.
Для стін товщиною в дві цегли коефіцієнт прорізості дорівнює:
Для стін товщиною в 1,5 цегли:
Для стін товщиною в 1 цеглу:
Для стін товщиною в 0,5 цегли:
Тоді довжина для кожної ланки дорівнює:
Для ланки «п'ятірка» 
Для ланки «трійка» 
Для ланки «двійка», працюючої на стіні товщиною 0,25 м
Для ланки «двійка» працюючої на стіні товщиною 0,12 м
З урахуванням наявного фронту робіт приймається наступний склад робочих мулярів у бригаді.
Довжина стін товщиною в 0,5 цегли на одній захватці складає 23,4 м. Тому на цих стінах необхідна одна ланка “двійка”.
Довжина стін товщиною в 1 цеглу на одній захватці складає 59,5 м. Тому на цих стінах необхідно 59,5:19,8=3 ланки “двійка”.
Довжина стін товщиною в 1,5 цегли на захватці складає 78,4 м, тому на цих стінах необхідно 78,4:26,3 = 3 ланки «трійка».
Довжина стін товщиною в 2 цегли на захватці складає 79,84 м, тому на цих стінах необхідно 79,84:39,9 = 2 ланки «п'ятірка».
Визначення змінного складу теслярів-монтажників, що виконують операції по 6,7,8,10,11 пунктам калькуляції. Загальна трудомісткість цих операцій на всьому будинку складає:
Тм = 31,08 + 40,04 + 15,22 + 15,76 + 7,18 = 109,28 чол.-дня.
Кількість робітників у ланці складе:
Визначення кількості робочих такелажників, що виконують роботи по пунктах 12 та 13 калькуляції, загальна трудомісткість яких дорівнює:
Тт = 26,76 + 13,12 = 39,88 чол.-дня.
Таким чином, загальна чисельність комплексної бригади мулярів-теслярів-монтажників складає:
Nбр = 27 + 3 + 2 =32 чол.
Чисельно-кількісно-кваліфікаційний склад робітників комплексної бригади приведений у таблиці 4. Пізніше визначаеться середній розряд робочих по видам робіт і заповнюються стовпці 8 та 9 таблиці 3.
Організація робіт зі зведення житлового будинку. (Див. циклограму виробництва робіт додаток 14 та схему черговості робіт – додаток 15 пункт “а”).
У циклограмі виробництва робіт установлюється строга послідовність робіт із кладки стін, монтажу конструкцій, а також по виконанню допоміжних та додаткових процесів.
З додатків 14 та 15 видно, що в першу зміну кожного робочого дня працюють муляри. Крановими операціями в цей час є подача розчину та цегли до робочих місць, а також монтаж перемичок при цегляній кладці третього ярусу кожного поверху. В другу зміну працюють монтажники.
У перший день роботи, у першу зміну, муляри викладають стіну на висоту першого ярусу на першій захватці.
В другий день муляри в першу зміну викладають перший ярус стін на другій захватці, а в другу зміну монтажники готують фронт роботи мулярам на першій захватці – установлюють там помості на висоту першого ярусу.
У ранкову зміну наступного робочого дня муляри на першій захватці будуть викладати другий ярус стін. Тому що для безперервної роботи мулярів потрібно один комплект помостей, то у вечірню зміну того ж дня монтажники будуть знімати помості на першій захватці та встановлювати їх на другу.
На четвертий день у першу зміну муляри будуть на другій захватці викладати другий ярус стін, а в другу зміну монтажники будуть установлювати другий ярус помостей на першій захватці. Крім того, тут же вони будуть монтувати віконні блоки, сходові марші та площадки.
На п'ятий день муляри на першій захватці в ранкову зміну будуть ложить третій ярус стін. Краном окрім подачі цегли та розчину в цей час будуть укладатися перемички. В другу зміну монтажники на другій захватці будуть виконувати той же обсяг робіт, що і в другу зміну попереднього дня на першій захватці.
Таблиця 4
ЧИСЕЛЬНО-КІЛЬКІСНО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ СКЛАД РОБІТНИКІВ
КОМПЛЕКСНОЇ БРИГАДИ
| Ланки | Професія та розряд | К-сть чоловік в ланці | К-сть ланок | Загальна кількість | Середній розряд |
| «П’ятірка» «Трійка» «Двійка» Всього Всього мулярів | Муляри 4р 3р 4р 3р 4р 3р 4р 3р | 27 чол. | 3,4 | ||
| «Трійка» Всього теслярів-монтажников | Теслярі - 4р 3р | монтажники | 3 чол. | 3,7 | |
| «Двійка» Всього робочих в комплексній бригаді | Такелажники 4р | 2 чол. 32 чол. |
У першу зміну шостого робочого дня на другій захватці муляри будуть виконувати те ж, що й у попередній день на першій захватці. В другу зміну монтажники на першій захватці будуть монтувати плити перекриттів.
На сьомий день роботи муляри ранком на першій захватці приступають до кладки першого ярусу стін другого поверху, а в другу зміну монтажники на другій захватці будуть розбирати помості та монтувати плити перекриття.
На восьмий день у першу зміну муляри на другій захватці будуть класти перший ярус стін другого поверху, а в другу – монтажники будуть установлювати перший ярус помостей на першій захватці.
5. Розрахунок заробітної платні робітників.
Розрахунок заробітної платні робочих виконується в два етапи.
На першому етапі здійснюється розрахунок умовно-постійних параметрів заробітної платні, які залежать від рівня цін та середньої зарплати в Дніпропетровському регіоні, а також від середньої норми робочого часу по даним Міністерства праці України. Ці параметри називаються умовно-постійними, тому що, мають одну і ту ж величину для всіх видів робіт із калькуляції трудових затрат об’єкта, який зводиться. По-друге вони можуть мінятися керівником курсового чи дипломного проекта.
На другому етапі, на базі умовно-постійних параметрів, здійснюється розрахунок заробітної платні по конкретним видам робіт із калькуляції.
1 етап. Розрахунок заробітної платні робочих здійснюється по усередненій вартості чоловіко-годин для Дніпропетровської області, яка визначається по формулі:
де Су – усереднена вартість чол-годин по стану на 1 червня 2001 року;
Зм – середня заробітна платня в будівництві на 1 робітника в еквіваленті повної зайнятості в Дніпропетровської області за травень 2001 р. (по даним обласного статуправління), Зм=375,75 грн;
Нрв - середня норма робочого часу в годинах за місяць на 1 робітника на 2001 р. (по даним Мінпраці та соціальної політики України, доповнення до письма №13-4796 від 20.11.2000 р.), Нрв = 166,83 год.
Зм та Нрв можна застосовувати по даним, які періодично друкуються в збірнику “Ціноутворення в будівництві”.
По середній вартості чол-годин із додатка 10, визначається середній розряд ( 
) робіт в будівництві, який відповідає цій вартості. Для Су=2,25 грн/чол-год середній розряд робіт в будівництві складає 3,8, тобто =3,8. Дальше по додатку 11 для розряду 3,8 визначається міжрозрядний коефіцієнт ( 
), який складає 1,31, тобто 
=1,31.
Значення Зм=375,75 грн; та Нрв=166,83 год; Су=2,25 грн/чол-год; =3,8 та =1,31 являються умовно-постійними параметрами заробітної платні і можуть коректуватися керівником курсового або дипломного проекту, в залежності від змін цін та рівня зарплати в регіоні.
2 етап. Заробітна платня по видам робіт калькуляції трудових затрат (табл. 3) визначається по формулі:
де Сфу – фактична усереднена вартість чол-годин конкретного виду робіт, виходячи із середнього розряду ( ) цього виду робіт, грн;
Тр– трудомісткість виконання відповідного виду робіт, чол-год (стовпець 7 таблиця 3);
tзм – тривалість робочої зміни в годинах (tзм=8 годин).
Фактична усереднена вартість чол-годин виду робіт, який розраховується, визначається по формулі:
де Су та – умовно-постійні параметри, які визначаються вище;
- міжрозрядний коефіцієнту для відповідного значення середнього розряду ( 
) виду робіт, який розраховується, вибирається із додатку 11.
Середній розряд ( ) виду робіт, який розраховується, береться із калькуляції, стовпець 8 таблиця 3).
5.1. Приклади розрахунку заробітної платні робітників.
Приклад 1. Розрахувати зарплату робітників при кладці зовнішніх стін товщиною в 2 цегли (пункт 1 калькуляції трудових затрат – таблиця 3). Умовно-постійні параметри можна не вираховувати, так як вони підраховані і будуть мати одні і ті ж значення для всіх видів робіт калькуляції, тобто Зм=375,75 грн; та Нрв=166,83 год; Су=2,25 грн/чол-год; =3,8 та =1,31. Для подальших розрахунків нам потрібні значення двох останніх параметрів (Су та ), по конкретному виду робіт. Проводимо аналіз і ведемо розрахунок. Згідно стовпця 8 пункту 1 калькуляції середній розряд робіт по кладці складає =3,4. По додатку 11 для цього розряду визначається міжрозрядний коефіцієнт =1,24. Середня фактична вартість чол-годин по цьому виду робіт рівна:
Тоді зарплата робітників при кладці зовнішніх стін товщиною в 2 цегли буде складати:
Заповнюємо стовпці 10 та 11 калькуляції (таблиця 3).
Приклад 2. Розрахувати зарплату робітників при монтажі плит перекриття площею до 10 м2 (пункт 7 калькуляції в таблиці 3).
Зм=375,75 грн; та Нрв=166,83 год; Су=2,25 грн/чол-год; =3,8 та =1,31.
Згідно стовпця 8 пункту 1 калькуляції середній розряд робіт по монтажу плит перекриття =3,7. По додатку 11 для цього розряду визначається міжрозрядний коефіцієнт =1,29. Середня фактична вартість чол-годин по цьому виду робіт рівна:
Тоді зарплата робітників при монтажі плит перекриття площею до 10 м2 буде складати:
Заповнюємо стовпці 10 та 11 калькуляції (таблиця 3).
6. Вибір крана для виробництва кам'яних та монтажних робіт.
При виконанні кам'яних і монтажних робіт на конкретному об'єкті крани можуть використовуватися для виконання тільки кам'яних чи монтажних робіт або для виконання тих та інших робіт.
У першому випадку на будівельному об’єкті встановлюють не менш двох кранів, один із яких обслуговує тільки монтажників, а інший тільки мулярів. Марки цих кранів вибираються окремо з урахуванням характеру робіт, які вони виконують.
В другому випадку один чи кілька кранів поперемінно працюють і з мулярами і з монтажниками. Вибір типу та вантажопідйомності цих кранів проводиться з врахуванням найбільш невигідних умов.
Конфігурація будинку, а також розміри його в плані впливають на вибір кількості баштових кранів.
На рис. 4 приведені схеми розміщення баштових кранів при різній конфігурації будинку. Так, наприклад, типові житлові будинки прямокутної конфігурації в плані можуть обслуговуватися одним баштовим краном (рис. 4.а). Для збільшення вантажопідйомності крани працюють з неповним вильотом стріли, розміщаючи з двох сторін будинку (рис. 4.б). Будівництво будинку з кутовим рішенням у плані обслуговуються двома кранами (рис. 4.в) чи одним баштовим краном, що має можливість пересуватися по заокругленнях (рис. 4.г). Будинки П-образної конфігурації зводять за допомогою двох баштових кранів (рис. 4.д) чи одного, що пересувається по кривій (рис.4.д).
Кран для виробництва кам'яних робіт вибирається в два етапи. На першому етапі по факторах технічного порядку (розміри будинку, габарити та маса елементів, що піднімаються, і ін.) визначають необхідні параметри крана: вантажопідйомність, висоту підйому гака, виліт стріли. Визначивши їх і, використовуючи технічні характеристики кранів, приведені в довідковій літературі, вибирають крани, параметри яких рівні чи трохи більше розрахункових.
На другому етапі, шляхом економічного порівняння обраних варіантів, визначають, який з них є більш ефективним.
6.1. Вибір кранів по технічних характеристиках.
У цій частині пояснювальної записки для визначення необхідних параметрів монтажного крана необхідно викреслити схему монтажу найважчого елемента (рис. 5).
А. Вантажопідйомність крана:
де Qел – маса найважчого елемента. Маса плити перекриття складає 1,74 т.
Розчин подають роздавальним бункером, тип якого вибирається по додатку 7. Наприклад: при подачі розчину роздавальний бункером ємністю 1 м3, маса бункера з розчином складає 2,63 т. Отже, маса самого важкого вантажу дорівнює 2,63т.
Qвз – маса монтажного пристосування. (для плит перекриття Qвз=0,09 т, а для бункера Qвз=0,05 т).
Відповідно: - для плит перекриття Qкр=1,74+0,09=1,83 т
- для бункера Qкр=2,63+0,05=2,68 т
Б. Висота підйому гака:
Hкр = h0 + hз + hел + hвз,
де h0 – перевищення опори (відмітки) елемента, який монтується над рівнем стоянки крана, в м (h0 = 2,8*5=14 м); hз – запас по висоті, необхідний за умовами монтажу для заведення конструкції на монтаж або перенесення її через змонтовані конструкції, в м (не менш 0,5 м); hел -висота елемента в монтажному положенні, в м (для бункера hел=1,5 м; для плити hел = 0,3 м); hвз - висота вантажозахватного пристрою, відстань від верха елемента, який монтується до низу гака в робочому положенні в м (для бункера hвз = 3,5 м; для плити перекриття hвз = 4,5 м).
- для бункера Hкр = 14 + 0,5 + 1,5 + 3,5 = 18,5 м;
- для плити Hкр = 14 + 0,5 + 0,3 + 4,5 = 19,3 м.
В. Виліт стріли:
Для баштового крана:
де 
- половини ширини колії баштового крана в м (з додатка 3); 
= 2,25 м; 
- відстань між зовнішньою поверхнею будинку і краєм прилеглої рейки, 
= 2,5 м; 
- відстань між зовнішніми площинами цокольної частини будинку в м; (рис. 1) 
= 12,65 м.
Для мобільних кранів необхідно забезпечити вільний поворот хвостової частини платформи з контрвагою. Необхідний виліт стріли самохідного стрілового крана визначається графічно або аналітично. У випадку використання мобільного стрілового крана та руху його по периметру будинку, необхідний виліт стріли становить:
де 4,0 – ширина колії крана; 3,0 – відстань від стіни будинку до найближчої опори крана; 2,0 – відстань від краю стіни до місця розвантаження бадді з розчином.
Крім того, при монтажі мобільними кранами плит перекриття виліт стріли необхідно визначити по формулі:
де h1 – висота поліспаста в стягнутому стані, h1 = 2,0 м; h2 - висота шарніра підйому стріли крану від рівня стоянки (1,5….2,2 м); d – величина частини конструкції яка виступає від центра стропування у бік стріли крана (половина довжини або ширини плити перекриття); е – мінімальна відстань від конструкції стріли до монтажного елемента (0,5…...1,5 м).
Таким чином необхідні параметри крана зводимо в таблицю 5.
Таблиця 5
НЕОБХІДНІ ПАРАМЕТРИ КРАНА
| Тип крана | Вантажопідйомність, Qкр, т | Висота підйому гака, Нкр, м | Виліт стріли, Lc, м |
| Баштовий | 2,70 | 19,3 | 17,4 |
| Мобільний стріловий | 2,70 | 19,3 |
Цим параметрам задовольняють баштовий кран КБ-100.0А та пневмоколісний кран КС-4361А із стрілою 25,5 м (з додатка 3).
6.2. Техніко-економічне порівняння варіантів механізації.
Техніко-економічне порівняння варіантів виробляється за наступними показниками:
- тривалість виробництва робіт у змінах;
- трудомісткість 1 м3 цегельної кладки;
- собівартість 1 м3 цегельної кладки.
Для врахування динаміки вартості показників, таких як вартість машино-зміни (См.зм.), величина заробітної платні (Зп), інвентарно-розрахункова вартість механізмів (Сін), вартість улаштування шляхів та доріг (Спп) їх розрахункову величину рекомендується множити на відповідні поправочні коефіцієнти, що змінюються в часі, які погоджуються з консультантом.
6.2.1. Визначення тривалості робіт.
Час роботи баштового крана на об'єкті Т0.зм. визначається по калькуляції трудових витрат. У нашому випадку воно дорівнює:
Відповідно до пункту 1 технічної частини першого розділу [2] при монтажі конструкцій кранами на автомобільному та пневмоколесному ходу норма часу та розцінка повинні бути збільшені в 1,1 рази. Отже, час роботи пневмоколесного крана КС-4361А складає
6.2.2. Визначення трудомісткості робіт.
Трудомісткість 1 м3 цегельної кладки визначається по формулі:
де Тм – трудомісткість керування краном та обслуговування його машиністами за час роботи крана на об'єкті (з калькуляції трудових затрат та заробітної плати); Тр – трудомісткість виконання ручних операцій не зв'язаних з керуванням машини (з калькуляції трудових затрат та заробітної плати); Тпер – трудомісткість перебазування крана на задану відстань (з додатку 16); Тм.д. – трудомісткість монтажу та демонтажу крана (з додатку 16); Тп.п. - трудомісткість улаштування підкранових колій для баштових кранів або дороги для самохідних кранів (з додатку 16); Vк – обсяг кам'яної кладки в м3.
I варіант – кран КБ-100.0А.
Тм = 59,9 чол.-дня; Тр = 1208,8 чол.-дня;
Тпер = 30:8 = 3,75 чол.-дня; Тм.д. = 72:8 = 9,0 чол.-дня.;
Тп.п. = (40 х 5) : 8 = 25,0 чол.-дня; де 5 – кількість ланок підкранової колії.
II варіант – кран КС 4361А.
Тм = 65,9 чол.-дня; Тр = 1208,8 чол.-дня;
Тпер = 7:8 = 0,88 чол.-дня; Тм.д. = 46:8 = 5,75 чол.-дня;
Тп.п. = 0,33 х 170 : 8 = 7,01 чол.-дня; де 170 – довжина дороги по периметру
6.2.3. Визначення собівартості робіт.
Вартість машино-зміни кожного крана визначається по формулі:
де Веп – постійні експлуатаційні витрати, грн.;
Вп – витрати на перебазування, грн.;
Ввз – змінні експлуатаційні витрати, грн.;
Веп, Вп, Ввз – ці витрати беруться з додатку 4, і мають значення відносне до однієї зміни роботи крану, при цьому Ввз визначається як сума складових витрат (колонки 6 – 14);
Тз.м. – кількість змін роботи крану на будівельному майданчику.
I варіант: 
II варіант 
Собівартість механізованого процесу визначається по формулі:
де n – кількість машин, які приймають участь у механізованому процесі;
– сума заробітної платні робітників без монтажників, грн. Приймається з калькуляції трудових витрат та заробітної платні робітників (таблиця 3);
Н2 – коефіцієнт накладних витрат на заробітну платню робітників (Н2 = 1,5);
– сума витрат на влаштування підкранових колій для баштових кранів або доріг для самохідних кранів (для гусеничних кранів Сп.п = 0,4; для автомобільних кранів Сп.п = 3,72; для пневмоколисних кранів Сп.п = 4,07; для баштових кранів з шириною колії 4,5 м Сп.п = 174,1; для баштових кранів з шириною колії 6,0 м Сп.п = 274,9); 1,08 – коефіцієнт накладних витрат на експлуатацію машин та одноразові витрати.
I варіант: 
для п'яти ланок дороги буде: 174,1 х 5 = 870,5 грн.
II варіант: 
на 170 метрів дорівнює 4,07 х 170 = 691,9 грн.
Собівартість 1 м3 кам'яної кладки визначається по формулі:
де Vк – обсяг цегляної кладки, в м3.
I варіант:
II варіант:
Зводимо усі показники в єдину таблицю 6.
Таблиця 6.
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКІВ ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ВАРІАНТУ КРАНА
| Марки кранів | Тк | Пк, | Сод.пр, грн/м3 |
| КБ-100.0А | 0,58 | 59,9 | 14,87 |
| КС-4361А | 0,57 | 65,9 | 15,19 |
По мінімальній собівартості виконання робіт вибираємо баштовий кран КБ-100.0А, він являється оптимальнішим і тому приймається для проведення робіт.
7. Розрахунок нормокомплекта для виробництва кам'яних робіт.
У цьому розділі повинний бути представлений технологічний комплект (нормокомплект) технічних засобів для виробництва кам'яних робіт. Нормокомплект це оптимальний вибір засобів механізації, інструментів, інвентарю, монтажного оснащення, контрольно-вимірювальних приладів, засобів індивідуального захисту, які використовуються для виконання кам'яних та монтажних робіт. Нормокомплект визначається з додатка 9 з врахуванням числового та кваліфікаційного складу бригади і представляється в табличній формі.
8. Розрахунок техніко-економічних показників.
1. Тривалість будівництва в днях (визначається з циклограми).
П=61 змін
2. Загальна трудомісткість робіт (з калькуляції трудових витрат):
Тр=1208, 8 чол.-дня
3. Витрати праці на 1 м3 кам'яної кладки:
де Vк – загальний обсяг кам'яної кладки в м3.
4. Виробітка на одного робітника в зміну:
5. Собівартість 1 м3 кам'яної кладки
Со.пр=14,87 грн/м3
9. Технологія, організація та прийоми робіт при кам'яній кладці.
У цьому розділі пояснювальної записки повинні бути описані наступні питання технології кам'яних та монтажних робіт:
q робоче місце муляра;
q способи укладання цегли;
q послідовність кладки;
q технологія кладки;
q монтаж збірних залізобетонних перемичок, сходових площадок та маршів, плит перекриття та балконних плит;
q техніка безпеки.
10. Список використаної літератури.
1. ЕНиР. Сборник Е3. Каменные работы / Госстрой СССР. – М.: Прейскурантиздат, 1987. – 47 с.
2. Енир на строительно-монтажные и ремонтно-строительные работы. Сборник Е4. Монтаж сборных и устройство монолитных железобетонных конструкций. Вып.1. Здания и промышленные сооружения. – М.: Стройиздат, 1987. – 64 с.
3. ЕНиР. Сборник Е1. Внутрипостроечные транспортные работы / Госстрой СССР. – М.: Прейскурантиздат, 1987. – 40 с.
4. Хамзин С.К. и др. Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. - М.: Высшая школа. – 1989. – 216 с.
5. Снежко А.П., Батура Г.М. Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. Учебное пособие. – К.: Высшая кола, 1991. – 200 с.
6. Карта трудовых процессов КТ-3,0 – 3.12.87 кладки простых стен толщиной в 2 кирпича. ВНИИтруда Госстроя СССР, 1987. – 4 с.
7. Филимонов П.И. Справочник молодого каменщика. – М.: Высшая школа, 1990. – 240 с.
8. Марионков К.С. Основы проектирования производства строительных работ. - М.: Стройиздат, 1968. – 170 с.
9. Лыпный М.Д. Справочник производителя работ в строительстве. – К.: Будівельник, 1986. – 400 с.
10. Типовая технологическая карта на каменные работы. ЦНИИОМТП Госстроя СССР. – М.: 1989. – 15 с.
11. Каталог технологических комплектов оснащения бригад и рабочих мест для производства каменных и штукатурных работ / ВНИИПИтруда в строительстве /. – Стройиздат, 1989. – 159 с.
12. Березюк А.Н., Гавриш А.В., Шаленный В.Т. Методические указания по расчету строительного потока с совмещением производства каменных и монтажных работ. – Днепропетровск, ДИСИ, 1993. – 58 с.
13. Методичні вказівки по вибору кранів при проектуванні оптимальних засобів механізації будівельного виробництва / Березюк А.М., Шастун В.Н., Колесник М.П., Ганнік М.І., Тріфонов І.В., Папірник Р.Б./ - Дніпропетровськ: ПДАБтаА. – 2000 р.
14. Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів ДБН Д.2.7-2000 (Редакційна колегія: А.В. Беркута, П.І. Губень, В.Г. Іванькіна) – К.: ЕВФ “Інпроект”. - 2001. – 248 с.
15.Афанасьев А.А., Данилов Н.Н. и др. Технология строительных процессов: Учебник для вузов по специальности ПГС. – М.: Высшая школа, 1997. – 234 с.
16.Бадьин Г.М., Стебаков В.В. Справочник строителя. – М.: Изд-во АСВ, 2000. – 340 с.
17. Путилин В.В. Основы строительного дела: Учебное пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 1990. – 224 с.
18. Справочник по строительным работам / Сост. А.Г. Трофименко. - М.: АСТВ, 1998. - 226 с. - ИСБН 5-89691-004-5.
19. Технические решения для энергоэффективных ограждающих конструкций для жилищно-гражданского строительства и рекомендации по их применению. - К.: КиевЗНИИЭП. - 1993. – 102 с.
20. Щербаков А.С. Основы строительного дела: Учебник для студентов вузов. – М.: Высш. шк., 1994. – 339 с.
21. ДБН Д.2.2-5-99. Державні будівельні норми. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірники № 8. Конструкції з цегли та блоків. – Київ: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, 2000.
Додаток 1
Витрати матеріалу при кам'яній кладці
А. Витрати матеріалів на 1 м3 суцільної цегельної кладки стін
| Матеріал | Од. вим. | Товщина стін в цеглі | |||
| 1,5 | 2,5 | ||||
| Цегла одинарна повнотіла (ОПТ) | тис.шт. | 0,400 | 0,395 | 0,394 | 0,392 |
| Розчин | м3 | 0,221 | 0,234 | 0,24 | 0,245 |
| Цегла одинарна пустотіла (ОПСТ) | тис.шт. | 0,400 | 0,395 | 0,394 | 0,392 |
| Розчин | м3 | 0,223 | 0,236 | 0,242 | 0,247 |
| Цегла потовщена (УТ) | тис.шт. | 0,300 | 0,296 | 0,294 | 0,292 |
| Розчин | м3 | 0,205 | 0,216 | 0,222 | 0,224 |
Б. Витрати матеріалів на 1 м2 кладки перегородок
(без прорізів)
| Матеріал | Од. вим. | Товщина стін в цеглі | |
| 0,25 | 0,5 | ||
| Цегла | тис. шт | 0,027 | 0,05 |
| Розчин | м3 | 0,00768 | 0,0227 |
Додаток 2
Склад ланки мулярів, який рекомендується в залежності від виду
та товщини стін
| Вид стіни | Товщина стіни (в цеглі) | |||
| 1,5 | 2,5 | |||
| Гладкі (зовнішні та внутрішні) глухі та з прорізами Прості з прорізами % до 20 до 40 Середньої складності з прорізами в % до 20 до 40 Складні з прорізами до 40% | двійка трійка двійка трійка двійка двійка двійка двійка | трійка п’ятірка шестірка трійка п’ятірка шестірка двійка трійка п’ятірка трійка п’ятірка двійка трійка двійка | трійка п’ятірка шестірка трійка п’ятірка шестірка двійка трійка п’ятірка трійка п’ятірка двійка трійка двійка | п’ятірка п’ятірка трійка п’ятірка трійка трійка |
Додаток 5
Розміри ділянок, які рекомендуються, в м
| Товщина стіни, м | Численність ланки, чол. | Складність кладки | ||
| проста | середньої складності | складна | ||
| 20…31 13…21 24…40 13…21 18…27 11…18 | 19…30 11…18 19…36 12…20 14…26 10…17 | 16…27 10…16 18…30 11…18 12…20 8…15 |
Додаток 6
Розміри прорізів для установки столярних виробів в мм
(ширина ´ висота)
| Висота повер-ху, м | Вікна | Двері | ||||
| О1 | О2 | О3 | Балконні | Внутрішні | ||
| Д1 | Д2 | Д3 | ||||
| 2,6 | 910´1510 | 1360´1510 | 1810´1510 | 720´2175 | 810´2070 | 1010´2070 |
| 3,0 | 1210´1510 | 1510´1510 | 2110´1510 | 870´2175 | 910´2070 | 1210´2070 |
| 3,2 | 1210´1810 | 1510´1810 | 2110´1810 | 870´2375 | 910´2370 | 1210´2370 |
Додаток 7
Технічна характеристика неповоротних бадей
| Показники | Місткість бад’ї, м3 | ||
| 0,5 | 0,8 | 1,0 | |
| Габаритні розміри: | |||
| Довжина | |||
| Ширина | |||
| Висота | |||
| Маса бад’ї, кг | |||
| Теж з бетонною сумішшю, кг |
Технічна характеристика поворотних бадей
| Показники | Місткість бад’ї, м3 | |||||
| 0,8 | 1,0 | 1,2 | 1,6 | 2,0 | 3,0 | |
| Габаритні розміри: | ||||||
| Довжина | ||||||
| Ширина | ||||||
| Висота | ||||||
| Маса бад’ї, кг | ||||||
| Теж з бетонною сумішшю, кг |
Додаток 8
Номенклатура плит перекриття