Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту

Пухирчаста сажка. Збудник – Ustilago zeae.

Уражує стебла, качани і репродуктивні органи. Проявляється у вигляді жорстких пухлин до 15 см у діаметрі. Найбільші пухлини на качанах і стеблах.

Найшкідливішим є ураження молодих рослин. Втрати врожаю можуть становити 10-60%. Вміст пухлин (хламідоспори гриба) токсичний для тварин. Хламідоспори з пухлин зберігаються у грунті та на його поверхні до 12 місяців, а в незруйнованих пухлинах – до 22 місяців.

Джерело інфекції – хламідоспори в ґрунті. Ефективним заходом є протруювання насіння.

Летюча сажка. Збудник (Sorosporium reilianum).

Уражує суцвіття, волоть, качани. Волоть у період цвітіння перетворюється в чорну летючу масу, качани – у чорний сухий конусоподібний клубок. Уражені рослини відстають у рості, надмірно кущаться, листя дуже розростається.

Джерела інфекції - заспорений ґрунт і насіння. Сприяє поширенню хвороби монокультура, пізні строки сівби, тепла весна і посушливе літо. Ефективним заходом є протруювання насіння.

Бура плямистість, або гельмінтоспоріоз. Збудник – Drechslera turcica. Проявляється на листках у вигляді великих чітких коричневих плям (до 10 см завдовжки) із широкою облямівкою. Листя передчасно в’яне і засихає. У вологу погоду з нижнього боку листка в центрі плям утворюється сірувато-оливкове спороношення гриба. Спочатку уражуються листки нижнього ярусу, і поступово хвороба поширюється на листки верхнього.

Джерело інфекції – уражені рослинні рештки, заражене насіння. Ефективними заходами є протруєння насіння та обробка посівів фунгіцидами.

Фузаріоз. Збудник – Fusarium moniliforme. Хвороба особливо поширена в районах надмірного зволоження.

Уражені качани мають на поверхні один або кілька осередків нальоту гриба білого кольору. У центрі такого осередку зернівки зруйновані, легко ламаються і кришаться. За межами осередку зернівки цілі, але зверху вкриті рожевою грибницею. З часом уражений осередок збільшується і охоплює весь качан, який руйнується.

Джерело інфекції – рослинні рештки, насамперед обгортки качанів, заражене насіння. Ефективним заходом є протруювання насіння та знищення рослинних решток.

Фузаріозна гниль стебла. Збудники – гриби роду Fusarium.

Уражує сходи і вегетуючі рослини. Сходи відстають у рості й розвитку, а згодом гинуть. На кореневій шийці нагромаджується міцелій гриба.

Стеблова гниль розвивається у другій половині вегетації у вигляді бурих плям на нижніх міжвузлях стебла. У вологу погоду в основі листкових піхв на вузлах стебла з’являється міцелій і спороношення збудників рожевого кольору. Уражені стебла ламаються, качани утворюються недорозвинені. Фузаріоз спричинює також кореневі гнилі, що призводить до завчасного достигання рослин, які легко вириваються з ґрунту.

Джерело інфекції – заражене насіння, ґрунт.

Ефективним заходом є протруювання насіння та знищення рослинних решток.

Біль качанів. Фізіологічне захворювання, спричинене нерівномірним надходженням води в рослину під час достигання зерна.

Хвороба поширена у всіх зонах вирощування кукурудзи, сильніше проявляється в роки, коли посуха в період наливання зернівок змінюється дощами. На зернівках утворюються тріщини, з яких виступає борошнистий ендосперм. Можуть бути уражені окремі зернівки або весь качан. Уражені качани пліснявіють і руйнуються в полі або в сховищах. Зерно втрачає схожість.

Вірусні хвороби кукурудзи (мозаїка, штрихуватість, крапчастість, карликовість, заляльковування). Характеризуються значною шкідливістю внаслідок пригнічення рослин, спостерігається відсутність качанів або утворення недорозвинутих з невеликою кількістю зернівок. Вірусні хвороби часто мають схожі симптоми і важко відрізняються одна від одної. Проявляються у вигляді білих або хлоротичних смужок чи крапок на листках, у вигляді мозаїчності листкової пластинки, вкорочення міжвузлів, карликовості рослин. Переносчиками вірусних хвороб є цикадки і попелиці.

Заходи захисту зводяться до видалення хворих рослин з поля, знищення бур’янів, застосування інсектицидів.