Розрахунок потреби в насінні сільськогосподарських культур

Культура Потреба, т Урожайність,т Посівні площі, га % від площі ріллі  
 
 
Продаж Корми На насіння і страховий фонд Оплата праці Всього, т  
1,0   2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 8,0  
Вся площа ріллі - -     -- - 285,0 100,0  
озима пшениця 210,0 - 10,2   220,2 3,7 57,0 20,0  
Кукурудза на зерно 267,9 47,0 1,1   316,0 4,7 57,0 20,0  
Соя 58,6 56,0 11,8   126,4 1,6 79,0 27,7  
Кукурудза на силос - 394,0 0,475   0,5 22,0 19,0 6,7  
Кукурудза зелений корм - 160,0 0,6   0,6 22,0 8,0 2,8  
Однорічні трави - 32,0 6,6   6,6 4,0 8,0 2,8  
Ячмінь 101,8 54,0 15,2   171,0 3,0 57,0 20,0  

Для цього запланований обсяг виробництва продукції ділять на визначену урожайність культур. Оцінку структури посівних площ проводять за виходом продукції на одиницю посівних площ в натурі, вартісному виразі в зернових та кормових одиницях, за чистим доходом.

Таблиця 1.4.

Річна потреба валового виробництва продукції рослинництва та розрахунок структури посівних площ

Культура Частина валового збору для продажу і внутрі господарські потреб Планова врожайність на рік освоєння сівозміни Площа посіву для забезпечення вказаної частини валового збору Норма висіву насіння Потреба в насінні на всю площу Страховий фонд ярими культурами (15%) Валова потреба в насінні  
 
 
 
Озима пшениця 210,9 3,7 0,18 10,26   10,26  
Кукурудза на зерн. 267,9 4,7 0,02 1,14   1,14  
Соя 126,4 1,6 0,15 11,85   11,85  
Кукурудза на силос 0,025 0,475 - 0,475  
Кукурудза на зел корм 0,1 0,8 - 0,8  
Однорічні трави 0,08 0,64 - 0,64  
Ячмінь 0,18 10,26 5,00 15,26  
Всього х х 33,51 х 40,425  

Система сівозмін

Таблиця 1.5

    Середній розмір поля
№ поля Чергування культур % га
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
Соя
Ячмінь
Кукурудза на зелений корм, Кукурудза на силос, однорічні трави, соя. 2,8;6,6,;2,8;7,8. 8,19,8.22
         

СИСТЕМА УДОБРЕННЯ КУЛЬТУР У СІВОЗМІНІ

Добрива - наймогутніший і швидкодіючий захід підвищення врожайності та поліпшення якості продукції сільськогосподарських культур. Відомо, що підсилення азотного живлення рослин сприяє збільшенню в листі, в одержаній продукції білкових сполук при відносному зниженні крохмалю і цукру. Під впливом фосфорних і калійних добрив посилюється синтез цукрів, крохмалю та жирів.

Регулюючи співвідношення елементів живлення в мінеральних] добривах, можна одержати високий урожай, не допустивши його якості.

Основні види мінеральних та органічних добрив і їх характерис­тики приводяться в таблицях 2.1 - 2.5.

Система удобрення - де багаторічний план застосування органі­чних та мінеральних добрив у сівозміні, розрахований на певну її ро­тацію При складанні системи удобрення в сівозмінах потрібно вра­ховувати: тип грунту на кожному полі, його родючість, ступінь окуль­турення, особливості рельєфу, зміни родючості під впливом вирощу­вання попередніх культур, агротехніки та післядії внесення орга­нічних і мінеральних добрив, а також біологічні особливості і потребу окремих культур у тих чи інших поживних речовинах та ступінь забезпечення їх вологою. Все це є основою для встановлення найефек­тивніших норм і співвідношень головних елементів живлення для кон­кретних культур сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

 

 


РОЗРАХУНОК НОРМ ДОБРИВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ЗАПЛАНОВАНОГО ВРОЖАЮ

Інтенсивне землеробство неможливе без науково обґрунтованої системи добрив. Система добрив – це науково розроблений план внесення добрив, проведення хімічної меліорації грунту, який забезпечує підвищення його родючості і врожайності сільськогосподарських культур.

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю є складовою частиною програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Господарство має у своєму розпорядженні органічні добрива власного виробництва, а мінеральні добрива закуповує у постачальників. Органічні і мінеральні добрива господарство вносить не по потребі, а по економічним можливостям. В таблиці відображений план потреби внесення добрив для даної сівозміни, але в кінці року, аналізуючи план її виконання, можна побачити, що фактичне внесення з плановим суттєво відрізняється.

Для оцінки стану екологізації землеробства, використовують норми її індексу і нормативи внесення органічних добрив. Рівень індексу екологізації землеробства 11, що передбачає стан екологічного землеробства. Виходячи з даних балансу, можна сказати, що винос елементів живлення рослинами з ґрунту, суттєво перевищує їх надходження.

 

 

Таблиця 1.6

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю

Показники виміру Одиниці виміру №   Культури В середньому по сівозміні  
оз.пшениця Кукурудза на зерно Соя Ячмінь Кук.зел.кор.,силос  
     
Планова урожайність т/га 3,7 4,7 1,6 6,6  
Винесено з урожаєм, кг/га N 118,4 115,2 109,1  
P2O5 40,7 22,4 32,6  
K2O 59,2 122,2 63,5  
Можливе засвоєння з ґрунту, кг/га N 25,0  
P2O5 8,6  
K2O 16,0  
Внесено гною кг/га т/га 8,3       1,7  
N 41,5 8,3  
P2O5 20,75 4,2  
K2O 49,8 10,0  
Засвоєно з гною, кг/га N 12,45 6,2 3,7  
P2O5 8,3 3,1 2,3  
K2O 29,88 7,5 7,5  
Поверхневі та кореневі рештки кг/га т/га 4,04 6,161 5,721 2,252 4,11 4,5  
N 20,2 30,8 28,6 11,3 20,6 22,3  
P2O5 10,1 15,4 14,3 5,6 10,3 11,1  
K2O 24,2 37,0 34,3 13,5 24,7 26,7  
Буде засвоєно з поверхневих та кореневих решток кг/га N 6,1 9,2 8,6 3,4 6,2 6,7  
P2O5 4,0 6,2 5,7 2,3 4,1 4,5  
K2O 14,5 22,2 20,6 8,1 14,8 16,0  
Побічна продукція т/га   4,81 6,58 2,08 4,81 3,7  
N 24,1 32,9 10,4 24,1 18,3  
P2O5 12,0 16,5 5,2 12,0 9,1  
K2O 28,9 39,5 12,5 28,9 21,9  
Засвоєно з побічної продукції, кг/га N 7,22 9,87 3,12 7,22 5,5  
P2O5 4,81 6,58 2,08 4,81 3,7  
K2O 17,32 23,69 7,49 17,32 13,2  
Маса сидеральних посівів т/га 2,4  
N 54,0 0,0 54,0  
P2O5 12,0 0,0 12,0  
K2O 20,4 0,0 20,4  
Буде засвоєно з сидеральних посівів, кг/га N 16,20 0,00 3,2  
P2O5 4,80 0,00 1,0  
K2O 12,24 0,00 12,2  
Ресурси доступних елементів з органічних добрив   т/га 0,02 0,15 0,09 0,03 0,10 0,1  
N 6,06 45,11 24,68 6,50 33,38 23,1  
P2O5 4,04 24,07 15,41 4,33 16,92 13,0  
K2O 14,54 81,62 51,75 15,60 49,11 42,5  
компенсація внесенням мінеральних добрив, кг/га д.р. N 87,34 70,89 55,52 54,50 36,62 61,0  
P2O5 27,66 13,93 -2,01 20,67 -4,92 12,5  
K2O 32,66 17,58 -30,75 15,40 -10,11 13,1  
Потрібно внести мінеральних добрив N 145,57 118,16 92,54 90,84 61,03 101,6  
P2O6 110,64 55,72 0,00 82,67 0,00 49,8  
K2O 46,65 25,12 0,00 22,01 0,00 18,8  
Індекс екологізації   170,2:12=14,2 170,2  
Сумарне надходження N 165,8 268,5 154,0 112,5 105,6 86,6  
P2O6 120,7 115,9 30,8 93,5 22,3 1100,9  
K2O 70,9 161,1 73,8 48,0 53,5 10,4  
Баланс поживних речовин N 47,4 127,5 38,8 31,5 15,6 52,2  
P2O7 80,0 68,9 8,4 60,5 2,3 44,0  
K2O 11,7 38,9 41,8 0,0 -2,5 18,0  

 

 

Аналізуючи систему удобрення ми можемо сказати що рівень екологізації становить 14.2 що для зони степу є дуже інтенсивним. Баланс поживних речовин в більшості випадків є позитивним, тільки кукурудза на силос по вмісту калію є відємною. Загалом система удобрення розрахована з урахуванням всіх доступних органічних решток.