Психогігієна практикуючого психолога.

Відомо, що простіше надати допомогу іншим фахівцям і дуже складно допомогти самому собі (іноді виникає ситуація «шевця без чобіт»). Варіанти допомоги психолога-практика «самому собі» такі:

1. Взаємодопомога колег-психологів у неформальному спілкуванні (обговорити, порадитися, отримати підтримку).

2. Обмін досвідом щодо проблем, що нагромадилися, і способів їх­нього вирішення на різних зустрічах, семінарах, конференціях, створення атмосфери професійної спільності, розуміння і підтримки.

3. Культура праці психолога повинна бути такою, що не допускає надмірної перевтоми, руйнівного стресу, професійного вигорання.

4. Розвиток навичок професійної саморегуляції, релаксації (самороз­виток психологічної культури здоров'я).

Методику самодопомоги (або самовпливу) «Саме сьогодні», яка може допомогти кожному знайти власну психічну рівновагу див. далі.

 

Методика самовпливу «Саме сьогодні» Прийоми і способи знаходження психічної рівноваги за Д. Карнегі

Пам'ятайте, що дієвість тексту цієї самоактуалізуючої особистішої програми значно підвищується, якщо його читати вранці відразу ж після пробудження, голосно, виразно і неквапливо.

1.Саме сьогодні мене осягне щастя. Щастя міститься усередині нас; воно не є результатом зовнішніх обставин. Тому людина щаслива настільки, наскільки вона сповнена рішучості бути щасливою.

2.Саме сьогодні я постараюся пристосуватися до цього життя, що оточує мене, і не буду намагатися пристосувати усе до своїх бажань, я при­йму мою родину, мою роботу, обставини мого життя такими, якими вони є, і постараюся цілком їм відповідати.

3.Саме сьогодні я подбаю про свій організм. Я зроблю зарядку, буду доглядати за своїм тілом, уникати шкідливих для здоров'я впливів і думок. Мій організм охоче виконує всі мої вимоги й установки.

4.Саме сьогодні я постараюся приділити увагу розвиткові свого розу­му. Я вивчу що-небудь корисне. У мене немає лінощів до розумової роботи. Я прочитаю з інтересом те, що вимагає зусиль, міркування, зосередженості.

5 Саме сьогодні я займуся моральним самовдосконаленням. Для цьо­го я зроблю кому-небудь щось гарне, корисне і виконаю дві справи, що мені не хочеться робити.

6.Саме сьогодні я буду до всіх доброзичливий. Я постараюся вигляда­ти якнайкраще, буду люб'язним і щедрим на похвали, не чіплятися до людей і не буду намагатися їх виправити.

7.Саме сьогодні я постараюся жити тільки нинішнім днем, не прагну­чи вирішити проблему всього мого життя відразу. Я легко виконую будь-яку, навіть рутинну роботу.

8.Саме сьогодні я намічу програму своїх справ, я запишу, що я зби­раюся робити щогодини. Ця програма позбавить мене від поспіху і нерішу­чості навіть у тому випадку, якщо я не зможу її точно виконати.

9.Саме сьогодні я проведу півгодини у спокої і самітності і постараю­ся розслабитися

10.Саме сьогодні я не буду боятися життя і власного щастя. Я буду любити і вірити, що ті, кого я люблю, люблять мене.

Рекомендації щодо самоорганізації навчально-професійної діяль­ності

1. Головне - прагнути розробити свій індивідуальний стиль навчаль­но-професійної діяльності. Не потрібно бути як всі або наслідувати «особ­ливо обдарованих», успішних курсантів або студентів. Успіху можна досяг­ти різними способами, тому що навчання у вузі - це процес експерименту­вання із самим собою, а головний предмет будь-якого навчання - сам учень як суб'єкт навчальної діяльності. У навчанні він саморозвивається, самозмі-нюсться, самоудосконалюється. Надалі досвід формування свого стилю мо­же стати основою становлення вашого індивідуального стилю професійної діяльності.

2. Конспектуючи на лекціях, не слід записувати все підряд, про що говорить викладач: головне - уловити основні думки й основні факти. Ви­користовувати при конспектуванні скорочення, які слід «розробити» для СЄ-14' самого, щоб легко було їх розуміти. Доцільно залишати поля для власних

заміток, роблячи їх під час лекцій або при підготовці до семінарів, практич­них занять, заліків або іспитів.

3. Самостійна робота з літературою (текстами) є важливою умовою формування наукового способу пізнання. Корисно скласти перелік книг, з якими потрібно познайомитися. Відомий учений Г. Сельє рекомендував за­пам'ятовувати тільки те, де необхідну інформацію можна відшукати. Варто систематизувати перелік літературних джерел за принципом: що для чого (наприклад, за темами предмета або до семінару, іспиту, для підготовки ку­рсової чи дипломної роботи). Важливо грамотно виписати вихідні дані (ко­роткий бібліографічний опис) за кожним джерелом (книгою, журналом й ін.) для економії часу. Культурна робота вимагає при цитуванні текстів пра­вильно посилатися на джерела.

4. Для більш продуктивної роботи з текстами важливо захопитися пе­вною ідеєю, виробити здатність сприймати наукові тексти, навчитися читати так, щоб розуміти кожне слово (використовувати словники, довідники і т. ін.) і суть усього прочитаного. Важливо вирішити, які джерела варто вивча­ти, а які досить тільки переглянути. Для кращого орієнтування й економії часу під час підбору літератури варто порадитися з викладачем (керівником курсової чи дипломної роботи), з фахівцем, з однокурсниками. Необхідно навчитися конспектувати: виписувати основні ідеї автора, цікаві факти, яск­раві цитати з указівкою сторінок для посилань. Корисно міркувати, розмов­ляти, сперечатися про прочитане. У власній книзі можна робити потрібні позначки олівцем (наприклад, що слід замітити), щоб легко було знайти.

5. При написанні наукових текстів (рефератів, курсових та інших ро­біт) важливо усвідомити справжню мету даної роботи, мати особистісний сенс і орієнтацію на результат. Завжди слід враховувати, що хтось буде ва­шим «читачем» або слухачем. Пам'ятайте, що психологія — творча галузь знань і вимагає відповідного ставлення. Для створення творчого настрою необхідна особистісно значима ідея, що вимагає цілеспрямованості, часу, самовіддачі. Учіться писати ясно і зрозуміло: хто ясно мислить, той ясно ви­кладає. Текст слід структурувати, а не писати «суцільно». Важливо оформ­ляти науковий текст відповідно до вимог.

6. Слід систематично розвивати свою волю, пам'ять, мислення, здіб­ності, уміння управляти своїми емоціями і здоров'ям, саморозвитком власної особистості.

 

7. Десять заповідей Творчої Особистості (за Полем Вайнцвайгом,

1990):

1. БУДЬ ХАЗЯЇНОМ СВОЄЇ ДОЛІ.

2. ДОСЯГНИ УСПІХУ В ТІМ , ЩО ТИ ЛЮБИШ.

3. ВНЕСИ СВІЙ КОНСТРУКТИВНИЙ ВНЕСОК У ЗАГАЛЬНУ СПРАВУ.

4. БУДУЙ СВОЇ ВІДНОСИНИ З ЛЮДЬМИ НА ДОВІРІ.

5. РОЗВИВАЙ СВОЇ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ.

6. КУЛЬТИВУЙ У СОБІ СМІЛИВІСТЬ.

7. ПІКЛУЙСЯ ПРО СВОЄ ЗДОРОВ'Я.

8. НЕЗНЕВІРЮЙСЯУ СОБІ.

9. НАМАГАЙСЯ МИСЛИТИ ПОЗИТИВНО.

10.ПОЄДНАЙ МАТЕРІАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ З ДУХОВНИМ ЗАДОВОЛЕННЯМ.

 

 

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 8: