Клініко-лабораторні етапи віготовлення пластмасової коронки.

У зв’язку з тим, що товщина пластмасової коронки повинна бути більшою, ніж металевої коронки, виникає необхідність знімати більший шар твердих тканин зуба.

Препарування починають із сепарації контактних боків, знімаючи шар тканин 1,0-1,5 мм. У ділянці шийки зуба утворюють уступ. Препаруючи вестибулярну та оральну стінки зуба, також утворюють уступ, з’єднуючи з уступом на апроксимальних поверхнях. Таким чином, навколо шийки зуба утворюється уступ шириною 0,5-0,8 мм. Після препарування зуб повинен мати конусоподібну або циліндричну форму. Виключення відпрепарованого зуба із прикусу обов’язково перевіряється за допомогою рухів нижньої щелепи з використанням різних видів оклюзії.

Залежно від топографо-анатомічних умов, розвитку патологічного процесу та віку пацієнта препарування зуба під пластмасову коронку може проводитися без утворення уступу. В цьому разі знімається шар твердих тканин зуба товщиною 1,0-1,5 мм. Бокові стінки зуба додатково препарують під нахилом 3-5⁰ для одержання форми конуса. За більш вираженого конуса з’являється небезпека погіршання фіксації штучної коронки.

Відтиски знімаються за допомогою мідного кільця (відпрепарований зуб з уступом) з обох щелеп стандартними ложками. Найкращі результати дають подвійні відбитки та відбитки із силіконових, альгінатних мас.

Після зняття відтисків ретельно визначається колір пластмаси за симетрично розташованими природними зубами (при денному освітленні). В разі їх відсутності – за однойменними зубами протилежної щелепи.

Одержані в клініці відтиски використовують для виготовлення робочої комбінованої моделі (гіпс + фосфат-цемент, амальгама) та допоміжної гіпсової моделі. На робочій моделі безколірним воском здійснюють моделювання анатомічної форми зуба. Потім опорний зуб із восковою репродукцією штучної коронки та сусідніми зубами вирізають у вигляді блока і гіпсують у кюветі одним із методів (вертикально, вестибулярною поверхнею униз, угору, під кутом у 45⁰ відносно вісі зуба). Кювету із затверділим воском ставлять у гарячу воду на 10-15 хвилин, виділяють залишки розплавленого воску і охолоджують кювету.

Підготовлену пластмасу формують у кювету, пресують і піддають полімеризації. Суворо витримавши режим полімеризації, пластмасову коронку виділяють із кювети, обробляють, шліфують та полірують.

Готову коронку необхідно оглянути і перевірити якість її виготовлення. Переконавшись, що коронка повністю відповідає усім вимогам, підбирають цемент за кольором і після дезінфікування коронку фіксують на опорному зубі.

У разі виникнення труднощів під час накладання готової коронки необхідно додатково перевірити:

1) якість її виготовлення;

2) якість препарування зуба.

Для клінічної корекції пластмасової коронки використовується копіювальний папір. Змочений у воді папір підкладають під коронку, намагаючись надіти її на опорний зуб. У тих ділянках, де відмічаються сліди копіювального паперу, пластмасу вибирають металевими борами. Перевірку коронки завершують оцінюванням анатомічної форми і за необхідності проводять відповідну корекцію. Після полірування коронку фіксують на цемент.

Виготовлена пластмасова коронка повинна відповідати таким клінічним вимогам:

1) край коронки повинен доходити до ясенного краю;

2) щільно охоплювати шийку зуба;

3) відновлювати контакти з сусідніми зубами;

4) відновлювати функцію зуба, не перешкоджаючи артикуляції та оклюзії;

5) відновлювати анатомічну форму зуба і мати колір природних зубів;

6) бути достатньо міцною.

Але на практиці доводиться стикатися з такими негативними явищами: швидке стирання ріжучої або жувальної поверхні, зміни кольору коронки, в ділянці стикання з яснами спостерігається набухання краю коронки, що викликає запалення пародонта. У деяких хворих пластмаса викликає алергічні реакції.

Пластмаси для незнімного протезування: склад, властивості, застосування, режим полімеризації

Для виготовлення пластмасових коронок та облицювання незнімних зубних протезів (штамповано-паяних та суцільнолитих) використовуються пластмаси “Синма-М” та “Синма-74”. Вони становлять собою акрилову пластмасу гарячого затвердіння типу порошок–рідина. Порошок- суспензійний фторвмісний сополімер; рідина – суміш акрилових мономерів та олігомерів. Рідина “Синма-74” не містить олігомерів, тому її неможливо використовувати для прямого моделювання. Завдяки наявності олігомера в “Синма-М” збільшений час життєздатності маси в пластичному стані, що дозволяє моделювати облицювання безпосередньо з пластмаси.

Для облицювання протезів пластмасою “Синма-М” застосовують два методи:

1) моделювання облицювання безпосередньо на каркасі зубного протеза;

2) пакування пластмаси в кювету.

При моделюванні безпосередньо на каркасі протеза виключають етапи моделювання із воску, гіпсування в кюветі, діставання готової конструкції з кювети. Перебування пластмаси протягом тривалого часу в стані пластичності (до 30 хв.) дозволяє моделювати облицювання масами різних відтінків безпосередньо на каркасі зубного протеза, що забезпечує високі естетичні характеристики протеза.

Для полімеризації використовуються апарати - пневмополімеризатор стоматологічний ПС-1 (Україна) або “Ивомат” (Німеччина). В цих апаратах “Синма-М” полімеризується протягом 10 хв. при температурі 120 ⁰С та тиску в 5 атм. За необхідності в корекції протеза проводиться друга полімеризація при температурі 100 ⁰С.

В ортопедичній стоматології використовують пластмаси для виготовлення коронок і облицювання незнімних зубних протезів (штамповано-паяних і суцільнолитих). Найчпчастіше застосовують пластмасиСинма-М і Синма-74). Це акрилові пластмаси горячого твердіння типу порошок-рідина. Порошок - суспензійний сополімер, до складу якого входить фтор; рідина суміш акрилових мономерів і олігомерів. Рідина Синми-74 не містить олигомерів, тому її не можна застосовувати для прямого моделювання. Завдяки наявності олігомера в Синма-М збільшений час життєздатності маси в пластичному стані, що дозволяє моделювати облицювання безпосередньо з пластмаси, рівномірно її завдавати і розподіляти.

Використовувати Синму-М для облицювання протезів можна двома методами:

1) моделюванням облицювання безпосередньо на каркасі зубного протеза;

2) пакуванням пластмаси в кювету.

Перевага моделювання безпосередньо на каркасі протеза полягає в тому, що можна обійтися без трудомістких етапів, як моделювання з воску, гіпсування в кювету, виварювання воску, витяг готової конструкції з кювети.

Тривалий час перебування пластмаси в пластичному стані (до 30 хв.) дозволяє моделювати облицювання масами різного відтінку безпосередньо на каркасі зубного протеза, що забезпечує високі эстетичні характеристики протезів.

Для полімеризації використовують аппарат-пневмолімеризатор стоматологічний ПС-1, що випускається Київським заводом автоматики ім. Петровського, або закордонний аналог "Ивомат" ф. Ивоклар (Німеччина). У цих апаратах Синма-М полімеризується протягом 10 хв. при температурі 120°С і тиску 5 атм. Якщо виникає необхідність у корекції протеза, проводиться друга полімеризація при температурі 100°С. Це попереджає утворення тріщин між металом і пластмасою.

Для поступової полімеризації облицювання мостоподібних протезів великої протяжності проводять першу, другу і такі інші полімеризації при температурі 100°С, а останню - при 120°С.

При виготовленні облицювання на суцільнолитих каркасах прямим засобом застосовують суцільнолиті металеві каркаси з ретенційними пунктами у виді кульок діаметром 0,2-0,6 Мм. Для цього використовують ретенційний набір для металопластмасових робіт. На виготовлену воскову модель каркаса рівномірно наносять кульки з набору. Відлитий металевий каркас після механічного опрацювання піддають наступному піскоструминному опрацюванню піском середньої зернистості. Після цього каркас полірують, не торкаючись ділянок, які підлягають облицюванню, старанно промивають і висушують.

Перед тим , як установити каркас, готовий для облицювання, на модель, потрібно ізолювати всі ділянки гіпсу, що можуть стикатися з пластмасою. Каркас обезжирюють мономером (АКР-7), висушують на повітрі і наносять щіточкою тонкий прошарок грунту. Грунт готують змішуванням порошку і рідини ЭДА-02 до сметаноподібної консистенції. Ретенційні кульки варто старанно покрити до повного укриття металу рівномірним прошарком, не допускаючи затікання і потовщень. Загрунтований каркас підсушують на повітрі протягом 15 хв., потім поміщають у полімеризатор і витримують 10 хв. при 120°С і тиску 5 атм. Щоб уникнути зміни кольору облицювання грунтове покриття перед нанесенням пластмаси повинно бути сухим і твердим.

Потім роблять добір порошків дентину й емалі. Кожний порошок дентину з комплекту Синма-М по кольору відповідає одному з номерів єдиної шкали стоматологічної расцветки. При необхідності одержання кольору з більш інтенсивним відтінком до основного порошку добавляють невеличку кількісті концентрату барвника потрібного кольору і старанно перемішують. Для обраного кольору дентину підбирають відповідний колір порошку емалі.

Емаль кольору № 1 застосовується зі світлими кольорами порошку дентину номерів б, 10, 12 і 14, а емаль кольору № 2 із кольорами номерів 16, 19, 20 і 24.

Процес готування пластмаси такий. Порошок дентину і рідину змішують в об'ємному (3:1), або масовому (2:1) співвідношеннях у порцеляновому або скляному судинах. Закриту судину з масою лишають для набухання протягом 6 хв., якщо технік працює шпателем. За цей час масу 1-2 рази перемішують. У закритій судині маса зберігає робочу консистенцію протягом 20-25 хв., у відкритому - протягом 15 хв.

Якщо технік працює щіточкою, то масою можна користуватися через 1 хвилину після замішування і до зміни консистенції (загускнення). При цьому її готують при масовому співвідношенні порошок:рідина - 2:1,5.

Для того, щоб маса не прилипала до шпателя, її легенько змочують рідиною Синма-М. Масу наносять на каркас невеличкими порціями, надаючи облицюванню форму потрібного зуба. Не варто наносити багато маси, товщина прошарку не повинна перевищувати 3мм, тому що при більшій товщині пластмаса може давати тріщини в процесі полімеризації.

Якщо каркас має велику протяжність, облицювання необхідно моделювати або швидко, або послідовно по 3-4 одиниці, щоб уникнути пересихання маси на змодельованих ділянках. Моделювання починають із дентинової маси, яку наносять клиноподібно, залишаючи вільними медіальну і дистальну сторони, а також ріжучий край коронки.

Обробка і полірування протеза проводяться звичайними методами.

VІ. План та організаційна структура заняття

• ⇐ Назад
• 123
• Далее ⇒