Будова та функції спинного та заднього мозку. Ретикулярна формація.
Спинний мозок – нижній відділ ЦНС, розташований в хребетному каналі. Він починається на рівні нижнього краю отвору потиличної кістки і є безпосереднім продовженням довгастого мозку, а внизу закінчується конічним звуженням. Має два потовщення: шийне і поперекове, що відповідають місцям виходу з нього нервів, які йдуть до верхніх і нижніх кінцівок. У центрі спинного мозку проходить вузький канал заповнений спинномозковою рідиною, яка сполучається з рідиною шлуночків головного мозку. Спинний мозок вкритий трьома оболонками: твердою, павутинною, м’якою. Навколо центрального каналу є сіра речовина, яка складається з тіл вставних (95%) і рухових (5%) нейронів. Передній виступ сірої речовини-передній ріг- тіла рухових нейронів. З них виходять аксони, які з’єднуючись між собою утворюють корінці на виході з спинного мозку. Протилежний виступ – задній ріг, від нього виходять задні корінці, що являють собою чутливі відростки нейронів. Передні та задні корінці поблизу від спинного мозку з’єднуються між собою, вкриваються єдиною жироподібною оболонкою і утворюють спинномозковий змішаний нерв. Від спинного мозку відходить 31 пара змішаних нервів, відповідно до яких виділяють 31-33 сегменти (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1-3 куприкових). Сіра речовина спинного мозку оточена білою речовиною. Це відростки нейронів, які є чутливими і руховими провідними шляхами. Ті з них, що несуть інформацію з периферії та внутрішніх органів до спинного і головного мозку називаються висхідними (чутливими). Інші – низхідні (рухові) несуть імпульси від головного і спинного мозку до периферичних частин тіла та внутрішніх органів. Спинний мозок здійснює дві функції: рефлекторну і провідникову. Як рефлекторний центр спинний мозок здатний здійснювати складні рухові рефлекси та регулює функції внутрішніх органів (шлунка, кишечнику, судин, сечового міхура, серцевого м’яза).Провідникова функція полягає в забезпеченні зв’язку і узгодженні роботи всіх відділів ЦНС, за допомогою низхідних і висхідних провідних шляхів. Задній мозок складається із двох частин: моста і мозочка. Міст– поперечне потовщення овальної форми розташоване між довгастим і середнім мозком. Спереду міст відмежований поперечною борозною від ніжок середнього мозку, а бічні частини його переходять у середні ніжки мозочка. На межі між мостом і середніми ніжками мозочка з обох боків відходять корінці трійчастого нерва (V пара). Крім того від моста відходять також VI-VIII пари черепномозкових нервів: відвідний нерв (VI пара). Ще далі вбік між мостом і оливами – поруч на тому і другому боці ще два нерви – лицевий (VII пара) і переддвердно-завитковий (VIII пара). Вентральна поверхня моста опукла. Дорзальна поверхня входить до складу дна четвертого шлуночка мозку і утворює верхню частину ромбоподібної ямки. Внутрішня будова- містить ділянки сірої і білої речовини. Основну масу моста становить біла речовина, серед якої знаходяться скупчення клітин – ядра. В складі моста розрізняють – основу і покришку. На межі між основою і покришкою моста розміщені волокна трапецієподібного тіла, яке є частиною слухових провідних шляхів. Впоперек основи йдуть, перехрещуючись один з одним, пучки нервових волокон, що утворюють середні ніжки мозочка. Між цими волокнами проходять поздовжні пучки волокон пірамідальних шляхів. Невеликі скупчення сірої речовини в основі моста -ядрами моста, через ядра моста кора головного мозку з’єднується з мозочком. В покришці моста проходять як висхідні, так і низхідні провідні шляхи. Тут розташована ретикулярна формація і ядра У, УІ, УП, УІІІ пар черепно-мозкових нервів. Ретикулярна формація або сітчастий утвір— структура головного мозку, що знаходиться у стовбурі і пролягає від довгастого мозку через міст до середнього мозку. Ретикулярна система має дві основні функціональні частини: ретикулярну активаційну систему, що підтримує інші ділянки головного мозку у стані збудження та відфільтровує несуттєві сенсорні стимули, та рухову частину, серед функцій якої є допомога у регуляції грубих рухів кінцівок, а також вегетативних функцій, таких як дихання, розширення та звуження судин. Мозочок- міститься в задній черепній ямці, під потиличними частками великих півкуль, над довгастим мозком. В мозочку розрізняють дві опуклі півкулі /праву і ліву/ і вузеньку середню частину, що з'єднує їх - черв'ячок. Поверхня мозочка складається з тонкого шару сірої речовини, що називається корою. В корі розрізняють три шари нервових клітин: зовнішній - молекулярний, середній - гангліозний і внутрішній - зернистий. Під корою мозочка розміщена біла речовина. В її товщі є окремі скупчення сірої речовини, які утворюють парні ядра : зубчасте, коркоподібне, кулясте і ядро намету. Перші три розміщені в півкулях мозочка, а ядро намету - в середині черв'ячка. Розрізняють верхні, середні і нижні ніжки мозочка. Нижні ніжки мозочка з'єднують мозочок з довгастим і спинним мозком. Між ними натягнута тоненька пластинка нервової тканини - задній мозковий парус. Нижні ніжки мозочка містять волокна задніх спинно-мозочкових шляхів, частину волокон від тонких та клиноподібних ядер, волокна від олив, деяких ядер черепномозкових нервів (УІІІ пара) та ін. Середні ніжки мозочка - це мосто-мозочковий тракт. Верхні ніжки мозочка з'єднують мозочок з горбиками чотиригорбикового тіла середнього мозку. Між ними розміщений передній мозковий парус. У складі цих ніжок проходять волокна передніх спинномозочкових шляхів. Головною функцією мозочка є координація рухів і підтримка рівноваги тіла. Мозочок також впливає на тонус м'язів. В ньому знаходяться вищі центри вегетативної НС, які впливають на вегетативні функції організму: діяльність серцево-судинної системи, дихання, травлення, терморегуляція. Між мозочком, з однієї сторони, і мостом та довгастим мозком з другої, розташований четвертий шлуночок. Внизу він переходить в центральний канал довгастого і спинного мозку, а зверху - у водопровід. Дно четвертого шлуночка має форму ромба і тому називається ромбоподібною ямкою. Поверхня ромбоподібної ямки має численні заглибини та підвищення, в яких знаходяться ядра черепномозкових нервів / У-XII пари /.