Категорії та функції соціології
Об’єкт і предмет вивчення соціології
Об'єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника. Для соціології немає спеціально відведеної сфери соціальних явищ (як культура чи психологія), вона не вивчає які-небудь специфічні, характерні тільки для конкретної сфери суспільного життя явища.
Об’єктом соціологічного пізнання є:
- Суспільство як цілісна соціальна реальність;
- Об’єктивна реальність, що відбиває ту іншу сторону суспільного життя;
- Розвиток і функціонування суспільства;
- Такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути.
Предмет будь-якої науки — це не явище або предмет чи процес об’єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, яке дає змогу виділити специфічні закономірності розвитку і функціонування об’єкта науки.
Предмет соціології — загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізм дії та форми цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.
Отже, з’ясувавши об’єкт і предмет соціології можна дати наступні визначення.
Найбільш загальне: Соціологія — це наука про суспільство як єдину цілісну систему.
Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
Категорії та функції соціології
Функції соціології—сукупність ролей, які вона виконує в організації суспільства як соціальної системи, в здійсненні інтересів соціальних суспільностей і груп.
Функції— пізнавальна, прогностична, соціального проектування і конструювання, організаційно-технологічна, управлінськ, інструментальна.
В категоріях соціології відображаються, з одного боку, внутрішня якісна визначеність досліджуваного об'єкта, а з другого—суттєві властивості, риси та характеристики, вузлові моменти цього об'єкта, можливості його розвитку.
Соціологічні категорії мають свої особливості: По-перше, вони відображають не суспільство в цілому, а конкретні його компоненти різної функціонально-структурної направленості.
По-друге, вони є не загальними, як філософські категорії, а специфічними, що спрацьовують лише в соціології.
По-третє, вони мають подвійне призначення: з одного боку, їх розвиток виступає як збагачення спеціальних соціологічних теорій, що складають спеціальну методологічну основу соціології, з іншого
— поповнення їх арсеналу сприяє більш глибокому проведенню польових робіт з прикладної соціології, оскільки розширює можливості заміру нових явищ соціальної дійсності, більш широке здійснення операціоналізації (опису) соціальних понять.
Основна категорія соціології—категорія "соціальне"
Соціологія вивчає соціальне в його конкретному вигляді з метою визначення шляхів його перебудови відповідно до суспільних потреб і сутнісних рис самого соціального. Тому для соціології найбільш широкою є категорія "соціальне", на відміну від таких категорій, як "економічне", "політичне" та ін., що виражають різноманітні життєві функції буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому.
За своїм змістом соціальне є відображенням організації і життєдіяльності суспільства як суб'єкта історичного процесу.
3. Структура соціології (Р. Мертон)
В соціології виділяється два напрямки:
прикладна соціологія вивчає конкретні соціальні події і факти (за допомогою соціологічних опитувань, анкетування та ін.);
теоретична соціологія — виробляє соціологічні теорії про становлення і діяльність соціальних спільнот, механізми їх життєдіяльності і функціонування, базуючись на філософських аспектах. Власне вона є навчальною дисципліною, яку вивчають студенти ВНЗ.
У межах теоретичної соціології вирізняють загальну соціологічну теорію, спеціальні соціологічні теорії та галузеві соціологічні теорії.
Загальна соціологічна теорія досліджує суспільство в цілому, основні закони його розвитку і функціонування. Вона дозволяє спів ставити окремі соціальні явища і процеси з соціальним цілим, унаслідок чого з'являється можливість науково пояснити їх, розглянути їх походження, структуру і функції. Теоретична соціологія також виробляє основний понятійний апарат, необхідний для вивчення суспільства,
У межах загальної соціологічної теорії виділяють декілька головних напрямів:
Теорія соціальних структур вивчає складові елементи й основи будови різних груп і спільнот.
Теорія соціального розвитку (теорія змін) включає теорії соціального прогресу і регресу.
Теорія соціальної поведінки індивідів вивчає залежність між соціальною ситуацією і реакцією індивіда на неї, стереотипи поведінки людей.
Мертон запропонував альтернативну теорію структурного функціоналізму, що дозволяє аналізувати обмежене і конкретне коло соціальних явищ, але з врахуванням емпіричних даних.
Роберт Мертон сформулював основну теорему функціонального аналізу: "Так само як одне соціальне явище може мати багато різних функцій, одна функція може по-різному виконуватися різними явищами".
Дослідник наголошує, що може існувати низка структур, які можуть виконувати ту чи іншу функцію, а соціолог повинен мати на увазі наявність функціональних альтернатив (функціональних замінників). Скажімо, не всі соціальні структури є функціональними для суспільства, деякі з них можна вилучити без шкоди для суспільної структури, наприклад, Коста-Ріка не має такого елемента суспільної структури, як армія.
Структурний функціоналізм підтримує існуючий суспільний лад, а його критики вважають, що зміни є необхідними для суспільного розвитку.