Зона достатнього зволоження;
зона нестійкого зволоження;
зона недостатнього зволоження;
зона, де можлива ерозія.
182. Захід обробітку ґрунту, що прискорює проростання висіяного насіння:
культивація;
Коткування;
боронування;
шлейфування.
183. Захід обробітку ґрунту, для якого найбільш вираженим технологічним процесом є його ущільнення:
оранка, чизелювання;
плоскорізне розпушування, культивація;
Коткування;
боронування.
184. Умови застосування системи поліпшеного зяблевого обробітку ґрунту:
за однорічного типу забур’яненості;
за багаторічного типу забур’яненості;
в умовах достатнього зволоження;
в умовах нестійкого зволоження.
185. Мета застосування щілювання ґрунту:
зменшення водної ерозії;
боротьба з вітровою ерозією;
за умов сухої погоди;
для зароблення добрив.
186. Зяблевий обробіток, орієнтований на знищення кореневищних бур’янів:
поліпшений комбінований;
метод виснаження бур’янів;
напівпаровий обробіток;
звичайний зяб.
187. Застосування триярусної оранки:
за поліпшення дерново-підзолистих і солонцюватих ґрунтів;
під час зароблення органічних добрив;
під час закладання садів і виноградників;
під час підготовки ґрунту під картоплю.
188. Глибоку оранку в сівозміні проводять:
під час підготовки ґрунту під озиму пшеницю;
під час підготовки ґрунту під цукровий буряк;
під час підготовки ґрунту під горох;
під час підготовки ґрунту під просо.
189. Заходи в системі передпосівного обробітку ґрунту, які зменшують капілярне випаровування вологи:
передпосівне коткування ґрунту;
Ранньовесняне боронування зябу;
веснооранка;
культивація зябу.
190. Заходи обробітку ґрунту, якими досягають його найбільшого подрібнення:
Фрезування, боронування, коткування;
дискування, лункування;
гребенювання, борознування;
оранка, кротування.
191. Показники якості плоскорізного обробітку ґрунту:
збереження до 80% післяжнивних решток на поверхні ґрунту;
відсутність бриластості;
глибина обробітку;
обертання скиби.
192. Заходи обробітку ґрунту, які сприяють мінералізації органічної частини ґрунту:
мілкий обробіток;
плоскорізне розпушування;
Глибока оранка;
поверхневий обробіток.
193. В основу мінімізації обробітку ґрунту покладені такі показники родючості ґрунту, як:
гумус;
поживні речовини;
структура ґрунту та його щільність;
вологість ґрунту.
194. Варіант зяблевого обробітку, спрямований проти малорічних бур’янів:
глибокий зяблевий обробіток, раннє весняне боронування;
глибока зяблева оранка, передпосівна культивація;
напівпаровий зяблевий обробіток;
лущення стерні, ранній зяблевий обробіток, передпосівна культивація.
195. Основними якісними показниками сівби сільськогосподарських культур вважають:
вирівнювання поверхні поля;
повне знищення бур’янів;
оптимальна норма висіву і глибина загортання насіння;
добре розпушений ґрунт.
196. Під час оранки ґрунт обертається на, градусів:
45 - 90;
90 - 110;
110 - 130;
135 – 180.
197. Спосіб поглиблення орного шару ґрунту:
дискування ґрунту на 5 – 6 см;
оранка плугом з вирізними полицями;
оранка плугом з передплужником;
глибока культивація.
198. Технологічний процес під час шлейфування:
розпушування;
ущільнення ґрунту;
вирівнювання поверхні поля;
подрібнення часточок ґрунту.
199. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є його перемішування:
оранка;
чизелювання, щілювання;
фрезування, культивація, дискування;
плоскорізний обробіток.
200. No-till-технологїї вирощування с.-г. культур:
зниження енергетичних витрат шляхом зменшення кількості обробітків;
сівба без попереднього обробітку ґрунту;
поєднання декількох операцій в одному робочому процесі;
зменшення глибини обробітку.
201. Система заходів обробітку ґрунту від сівби до збирання с.-г. культур:
система післяпосівного обробітку;
система передпосівного обробітку;
система досходового обробітку;
система основного обробітку.
202. Ерозія ґрунту – це:
змивання водою верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;
змивання водою та видування вітром верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;
процеси руйнування верхнього найбільш родючого шару ґрунту талими водами та вітром;
процеси руйнування грунту талими водами на схилах.
203. Втрата врожаю на сильно змитих ґрунтах, %:
10-20;
30-40;
50-60;
40-50.
204. Втрата врожаю на середньо змитих ґрунтах, %:
20-25;
25-30;
30-40;
40-50.
205. Природні фактори ерозії ґрунтів:
клімат, рельєф, ґрунт, рослинність;
вітер, опади, рельєф, механічний склад ґрунту;
рослинність, механічний склад, клімат;
грунт, материнська порода, крутизна схилу, клімат.
206. Комплекс агротехнічних, меліоративних, організаційно-господарських та інших заходів, що характеризуються інтенсивністю використання землі і різними способами відновлення родючості ґрунту, називають:
Системою землеробства;
системою обробітку ґрунту;
системою сівозмін;
системою ведення господарства.
207. Центральна ланка системи землеробства:
система механічного обробітку ґрунту;
система застосування добрив;
система сівозмін;
комплекс агрохімічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами.
208. Назвати системи землеробства в порядку їх історичного розвитку:
примітивна, екстенсивна, перехідна, інтенсивна;
перелогова, заліжна, інтенсивна;
заліжна, перехідна, інтенсивна;
заліжна, парова, перехідна, інтенсивна.
209. Система землеробства, поширена в Україні на сучасному етапі:
підсічно-вогнева;
інтенсивна промислова;
перелогова;
заліжна.
210. Сутність інтенсивних систем землеробства:
використовують до 50% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом із спрямованим впливом людини;
використання придатних земель, родючість ґрунту відтворюють природним шляхом з помітним впливом людини;
посівна площа переважає сівозмінну, відтворення родючості ґрунту за рахунок промислових засобів і природним шляхом, у структурі посівів значна частина просапних культур;
посівна площа не більше 25% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом, вирощують зернові культури.
211. Система землеробства, за якої процес відновлення родючості грунту відбувається природним шляхом:
заліжна;
плодозмінна;
травопільна;
зернопаропросапна.
212. Примітивні системи землеробства:
плодозмінна, зернопросапна;
травопільна, зернопарова;
заліжна, перелогова, лісопільна, підсічно-вогнева;
просапна, промислово-заводська.
213. Системи землеробства, які належать до екстенсивного типу:
парова, багатопільно-трав’яна;
просапна, промислово-заводська;
плодозмінна;
лісопільна, перелогова, підсічно-вогнева.
214. Перехідні системи землеробства:
просапна, промислово-заводська;
поліпшена зернова, травопільна, плодозмінна;
підсічно-вогнева, заліжна;
плодозмінна, зернопаропросапна.
215. Заліжна система землеробства:
система вирощування культур без добрив;
примітивна система землеробства, за якою оброблювану тривалий час виснажену ділянку залишали для природного відтворення родючості грунту без його обробітку на період більший від 15 років;
вирощування лише зернових культур;
система, за якої культури висівають на масивах, що раніше не використовували. Як тільки вони втрачали родючість їх переводили в заліж або переліг.
216. Перелогова система землеробства:
система землеробства без застосування добрив;
примітивна система землеробства, за якою розорювані заліжні землі після їх виснаження залишали для природного відтворення родючості грунту без його обробітку на період до 15 років;
система вирощування культур без застосування добрив на цілинних масивах;
система, за якої культури вирощують на цілинних масивах.
217. Основні елементи грунтозахисного землеробства:
протиерозійна організація території;
протиерозійна організація території, вирощування культур за грунтозахисними технологіями;
протиерозійна організація території, плоскорізний обробіток грунту;
протиерозійцна організація території, плоскорізний обробіток грунту, щілювання.
218. Основою грунтозахисноої системи землеробства є:
плантажна оранка;
безполицевий обробіток із зберіганням стерні;
лущення стерні з подальшою глибокою оранкою;
боронування зябу.
219. Інтенсивні системи землеробства:
перелогова, плодозміння;