ІІІ. Міжпредметна інтеграція.

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ

 

ФАКУЛЬТЕТСЬКА ПЕДІАТРІЯ

МОДУЛЬ 1. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

 

Навчально-методичний посібник

 

Львів - 2009 рік


УДК: 616-053.2

 

ФАКУЛЬТЕТСЬКА ПЕДІАТРІЯ. МОДУЛЬ 1. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

/за ред. проф. С.Л.Няньковського, С.К. Ткаченко - Львів, 2009.

 

Авторський колектив:

доц. Добрик О.О.

Затверджено Цикловою методичною комісією з педіатричних дисциплін Львівського національного методичного університету ім. Данила Галицького. Протокол №3 від 12 вересня 2008 р.

 

 

Рецензенти:

Гнатейко О.З. – професор, зав.кафедри пропедевтики дитячих хвороб Львівського національного методичного університету ім. Данила Галицького

 

Юрцева А.П. – завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб Івано-Франківського державного медичного університету


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6.

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

І. Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності та дисметаболічних нефропатій у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності та дисметаболічних нефропатій у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності, дисметаболічних нефропатіях у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності, дисметаболічних нефропатій у дітей.

5. Ставити попередній діагноз при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності та дисметаболічних нефропатіях у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності та дисметаболічних нефропатіях у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій нефрології.

ТЕМА 17: ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ.

Визначення, класифікація інфекцій сечової системи у дітей, диференціальна діагностика інфекцій нижніх та верхніх сечових шляхів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз циститів у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз піелонефритів у дітей.

Профілактика.


ІІ. Актуальність теми.

Інфекції сечової системи в структурі інфекційної патології посідають друге місце після респіраторних захворювань. Мікробно-запальні ураження нирок і сечових шляхів займають перше місце серед всіх нефропатій у дітей. Запальні захворювання органів сечової системи в останні роки складають 77-89% всіх випадків госпіталізації дітей у нефрологічні стаціонари. До мікробно-запальних захворювань сечової системи належать цистит, уретрит, пієлонефрит, інфекція сечових шляхів та ін. При тому 50% нефропатій дорослих беруть початок у дитячому віці.

В зв’язку з цим знання даних питань є актуальними та необхідним для лікарів всіх спеціальностей, особливо для педіатрів. Настороженість, раннє виявлення та адекватне лікування захворювань сечової системи у дітей дає можливість зберегти здоров’я дітям та дорослим. Недіагностоване та неадекватно ліковане захворювання з цієї групи може призвести до хронізації хвороби з розвитком ниркової недостатності, що є станом загрозливим для життя. Окрім цього слід пам’ятати, що сечова система входить в склад сечостатевої системи, тобто хвороби сечової системи будуть впливати і на репродуктивну функцію людини.

Тільки високі знання лікаря дають можливість лікувати та спостерігати нефрологічного хворого, оскільки нирки в організмі людини виконують життєво важливу функцію підтримки гомеостазу. І саме розуміння цього вимагає від лікаря широких та ґрунтовних знань. Окрім загально-медичної етики та деонтології існує поняття нефрологічної деонтології, оскільки прогноз та лікування хронічних хворих є дуже складним як для лікарів, так і для пацієнтів. Слід знати про юридичні аспекти лікування дітей з патологією сечової системи (протоколи обстеження та лікування, питання замісної терапії, трансплантації нирок, використання імуносупресії). В той же час патологія сечової системи зростає, т.я. до цього призводять екологічні шкідливості, низька якість води, продуктів харчування, недостатня медична освіченість та відповідальність населення. Це вимагає від лікаря і проведення бесід, і володіння психотерапевтичними знаннями, і контакту з адміністративними та виконавчими органами, представниками освіти та ін. аспектами життя.

 


ІІІ. Міжпредметна інтеграція.