Порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу різними категоріями платників
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Забороняється формування показників податкової звітності та митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами. Для обрахування об'єкта оподаткування платник податку на прибуток повинен використовувати дані бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат із врахуванням положень Податкового кодексу України.
Отже, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого граничного терміну подання такої звітності.
Грошові зобов'язання щодо сплати податків і зборів. Зазначені види грошових зобов'язань боржника виникають з податкових відносин на підставах, визначених податковим законодавством (ст. З ПК). Грошовим зобов'язанням боржника-платника податків є сума коштів, яку платник податків має сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Поняття податку та збору визначені ст. б ПК. Податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Отже, сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Грошові зобов'язання по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" під страховими внесками розуміються кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (або підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" грошовим зобов'язанням є єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Грошовим зобов'язанням боржника є лише та грошова сума, яка підлягає сплаті кредиторові за виконані роботи, надані послуги, продані товари тощо. Таке зобов'язання в цивільних відносинах іменується основною вимогою (ст. 266 ЦК), основною сумою боргу (ч. 3 ст. 534 ЦК) або основним зобов'язанням (ч. 6 ст. 261, ст. 548 ЦК). До складу грошових зобов'язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду.
Отже, усі грошові зобов'язання боржника, що виникли до дня порушення справи про банкрутство, крім основного, відповідно до ЗВБ мають статус "інші вимоги" та задовольняються відповідно до ст. 45 цього Закону у шосту чергу. Зазначені "інші вимоги" визначаються на дату подання заяви до господарського суду лише ініціюючим кредитором. Інші кредитори визначають розмір неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій на день порушення справи про банкрутство, оскільки ухвалою про порушення справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Отже, під грошовим зобов'язанням, що є підставою для виникнення відносин неспроможності або банкрутства, розуміється обов'язок боржника сплатити кредиторові грошову суму основного зобов'язання, що ґрунтується на цивільно-правовому договорі , або грошову суму основного обов'язкового платежу з податків до відповідного бюджету, або основну грошову суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або інших грошових коштів" обов'язок сплати яких у боржника виник на підставах, передбачених законодавством України.