Вапнування та застосування цеолітів.

Внесення вапна ефективне в дозах, які забезпечують нейтралізацію кислої реакції ґрунтового розчину. Дози вапна розраховують за гідролітичною кислотністю даного ґрунту. В зоні зі щільністю забруднення ґрунту до 15 Кі/км² (555 мБк/м²) вапно вноситься в одній дозі за гідролітичною кислотністю. Надлишкове внесення вапна не приводить до істотного додаткового зниження накопичення радіоцезію у врожаї і водночас може впливати на величину і якість урожаю таких культур, як льон, картопля, люпин, сераделла. Жито, яра пшениця, гречка слабо реагують на вапнування, тому підвищення дози вапна ці культури не пригнічує.

У перші роки після внесення вапна на цих полях варто розміщувати такі культури, які добре реагують на вапнування і не бояться підвищених доз вапна (кормові боби, конюшина, горох, кукурудза, озима пшениця та ін.). Внесення цеоліту на провапнованих ґрунтах додаткового ефекту щодо зниження накопичення радіоцезію в урожаї не дає. Взагалі, цеоліти належать до пасивних сорбентів, і помітного їх впливу на надходження радіонуклідів у рослини в найближчі роки після їх внесення очікувати не доводиться. У зв'язку з цим внесення цеолітів у ґрунт не може замінити вапнування. В умовах Полісся, по можливості, доцільно замість вапна використовувати доломітове борошно. Строки повторного вапнування ґрунтів установлюються з підкисленням ґрунтового розчину (за даними агрохімічних обстежень). Вапнування проводиться один раз на 4-5 років.

Застосування мінеральних і органічних добрив.

Вплив різних мінеральних добрив на надходження радіоцезію в рослини неоднаковий. Азотні добрива у ряді випадків можуть сприяти підвищенню накопичення радіоцезію в урожаї. Фосфорні добрива практично не впливають на накопичення радіоцезію в рослинах або незначно знижують його надходження.

Основним компонентом мінеральних добрив, який знижує накопичення радіоцезію в урожаї, є калійні добрива.

При вмісті у вихідному ґрунті обмінного Калію 1 мг/ІООг та щільності його забруднення радіоцезієм, яка дорівнює одиниці, відношення радіоцезію до Калію в ґрунті також дорівнює одиниці. Внесення в цей ґрунт Калію в дозі 60 кг/га збільшує вміст Калію в ґрунті на 2 мг/ІООг, сумарний вміст Калію стає З мг/ІООг (табл. 14.2.4), а відношення радіоцезію до Калію в ґрунті знижується в 3 рази і складає 33% від значення співвідношення цих елементів у ґрунті до внесення добрив. Отже, можна сподіватися, що рівень забруднення врожаю всіх культур знизиться в 3 рази, або на 67% від контролю.

Таблиця 14.2.4

Загальний вміст обмінного калію в грунті в залежності від початкового вмісту в ньому калію та доз калійного добрива, мг/100г

Отже, механізм впливу калійних добрив залишається та діє при будь-якій дозі Калію, який вноситься в ґрунт, але величина зниження рівнів забруднення врожаю з кожним збільшенням дози добрив зменшується.

Незважаючи на зниження ефективності калійних добрив при застосуванні їх разом з азотними і неоднакову їх ефективність на різних культурах, максимальна ефективність Калію в складі повного добрива спостерігається при дозах 300 - 360 кг д. р. /га, коли доза Калію в 2 - 3 рази перевищує дозу Азоту (Нітрогену).

Коефіцієнти переходу радіоцезію з свіжого гною значно вищі, ніж із ґрунту. Тому не варто вносити в ґрунт свіжий гній, заготовлений на забрудненій території. Такий гній необхідно складати в бурти і протягом кількох років доводити його до високоякісного перегною. Концентрація радіоцезію в остан­ньому повинна складати 50 - 70% від концентрації радіонукліду в ґрунті, в який буде вноситися перегній, при дозі 50 т/га.

Розміщення культур

Рівні забруднення урожаю сільськогосподарських культур залежать від біологічних особливостей рослин (табл. 14.2.5). Так, зернові та зерново-бобові культури за збільшенням накопи­чення радіоцезію в урожаї зерна на одному й тому ж ґрунті можна розмістити в ряд: кукурудза, трітікале, просо, ячмінь,

Кормові культури за збільшенням рівнів забруднення зеленої маси розміщують у такому порядку: кукурудза, костриця безоста, тимофіївка, конюшина, соняшник, вика, капуста кормова, люпин жовтий.

У цілому ці культури характеризуються низькими рівнями забруднення врожаю. Вміст Цезію у врожаї перших трьох груп у різні роки може змінюватися, але не буде перевищувати тимчасово допустимого рівня.

Таблиця 14.2.5

Коефіцієнти переходу (Кп) цезію-137 в рослини з дерново-підзолистого супіщаного ґрунту в залежності від біологічних особливостей культур.

Рівні забруднення урожаю однієї й тієї ж культури залежать як від щільності забруднення, так і від агрохімічних властивостей ґрунтів. Чим вища окультуреність ґрунту (чим вищий вміст у ґрунтах гумусу, обмінного Кальцію, Калію), тим менше накопичується радіонуклідів у врожаї однієї і тієї ж культури.

У зв'язку з цим розміщення культур з урахуванням властивостей, щільності забруднення ґрунтів, а також біологічних особливостей різних культур дозволить регулювати рівні забруднення урожаю і виробляти продукцію з вмістом радіонуклідів, значно нижчим від тимчасово допустимого рівня.

Згідно з рекомендаціями НДІ землеробства УААН, на забруднених територіях потрібно використовувати такі сівозміни:

• на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах: при щільності забруднення 10 - 15 Кі/км² (370 - 555 кБк/м²):

1) озимі на зелений корм + поукісна кукурудза на зелений корм;

2) озиме жито;

3) картопля;

4) овес;

• на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах:

1) кукурудза на зелений корм і силос;

2) озиме жито;

3) картопля;

4) ячмінь з підсівом багаторічних трав (злаково-бобова суміш);

5) багаторічні трави;

6) озима пшениця;

• на сірих лісових суглинкових фунтах і чорноземах таких обмежень щодо видового набору та чергування культур у сівозмінах не виникає.

Обробіток ґрунту

В умовах радіоактивного забруднення території необхідно прагнути до мінімалізації обробітку ґрунту шляхом ширшого використання комбінованих агрегатів. Важливо також руйнувати плужну підошву за допомогою обробітку чизельним плугом ПЧ-4,5 на глибину 35 - 40 см на 2 - 3-х полях у сівозміні під просапні культури. Це сприяє глибшому проникненню коренів у менш забруднені горизонти ґрунту.

На окремих невеликих площах, де з 1986 р. обробіток не
проводиться, для кардинального поліпшення радіаційної ситуації, корисно провести глибоку оранку одним з двоярусних плугів ПТН-40, ПЯ-4-40, ПНЯ-40. Така оранка ефективна також на малородючих слабопідзолистих піщаних ґрунтах, у першу чергу на територіях та поблизу населених пунктів, де постійно перебувають люди. Наступні обробітки проводяться на меншу
глибину.

• ⇐ Назад
• 36
• 37
• 38
• 39
• 40
• 41
• 42
• 43
• 44
• 454647
• 48
• 49
• 50
• 51
• Далее ⇒