Безпека при проведенні позакласних та позашкільних заходів

 

Основними формами організації суспільно корисної праці учнів є учнівські бригади, табори праці й відпочинку, шкільні лісництва, трудові загони старшокласників. Зміст літніх робіт учнів визначається на основі завдань трудового виховання учнів з урахуванням їх віку, статі й стану здоров’я, а також потреб місцевих підприємств у трудових ресурсах.

До трудових об’єднань зараховують учнів, які не мають медичних протипоказань. Обов’язковою вимогою при організації літніх робіт учнів є створення й забезпечення безпечних умов їх праці, побуту й відпочинку. При цьому необхідно керуватися діючим законодавством про працю, правилами та інструкціями з техніки безпеки й виробничої санітарії. Забороняється залучати учнів до робіт, що не відповідають їх віку, небезпечні в епідеміологічному відношенні, а також пов’язані із застосуванням отрутохімікатів.

Перед тим як починати роботу, керівник трудового об’єднання повинен з’ясувати, які обов’язки школи й підприємства щодо забезпечення безпечних умов праці й відпочинку учнів. Положенням про організацію роботи з охорони праці встановлено, що за безпечне проведення літніх робіт учнів відповідає директор школи. На нього покладається відповідальність за виконання Основ законодавства про працю, за визначення за погодженням з районним (міським) відділом народної освіти змісту, видів, обсягів і строків робіт, виконуваних учнями, за створення безпечних умов їх праці, побуту й відпочинку. Керівник трудового об’єднання несе персональну відповідальність за життя й здоров’я учнів, безумовне виконання ними правил техніки безпеки і внутрішнього розпорядку підприємства.

Адміністрація підприємства зобов’язана забезпечити: точне дотримання норм і правил охорони праці, у тому числі строків і встановленої для учнів тривалості робочого дня; запровадження сучасних засобів техніки безпеки, що запобігають травматизму; виділення спеціаліста, відповідального за організацію роботи об’єднання, а також кваліфікованих робітників-наставників; проведення для учнів інструктажів з техніки безпеки і виробничої санітарії з наступним оформленням у журналі обліку інструктажу; постачання учнів спецодягом, спецвзуттям і запобіжними пристроями; закріплення за об’єднанням спеціально обладнаного транспорту для перевезення людей; своєчасне і правильне проведення розслідування й обліку нещасних випадків.

У комплексі заходів з охорони та закріплення здоров’я учасників літньої трудової чверті важливе місце посідає медично-санітарна підготовка членів трудових об’єднань, яка організовується адміністрацією та лікарем школи і здійснюється працівниками установ охорони здоров’я. У квітні списки учасників об’єднань передають у поліклініку або медпункт. На їх основі проводять медичні огляди і профілактичні щеплення учням. Категорично забороняється зараховувати до трудових об’єднань учнів, які мають медичні протипоказання.

У березні-квітні в школі необхідно організувати навчання учнів правилам техніки безпеки й охорони праці на виробництві. До проведення занять з учнями доцільно залучати викладачів виробничого навчання або спеціалістів господарчих організацій. Для перевірки знань учнів з техніки безпеки створюють комісії, які затверджуються наказом директора школи. До складу комісії включають керівника трудового об’єднання, викладачів виробничого навчання, спеціалістів господарчої організації. Учнів зараховують до складу трудового об’єднання тільки після успішної здачі ними заліку з техніки безпеки і виробничої санітарії.

Керівникові трудового об’єднання учнів при укладанні договору на роботи, виконувані учнями на підприємстві, слід мати на увазі, що в цьому документі потрібно відобразити комплекс обов’язкових вимог і умов з охорони праці й техніки безпеки при організації робіт, побуту й відпочинку старшокласників.

Не менш як за 10 днів до початку літніх робіт учнів районна санепідемстанція з участю представників адміністрації господарчої організації, яка приймає учнів, Держпожежнагляду, ТСВОД і керівника об’єднання проводить паспортизацію табору учнів. Обов’язково оформляється санітарний паспорт, один примірник якого зберігається у санепідемстанції, другий - в організації, яка приймає учнів, третій - у керівника об’єднання.

Коли учні поступають на роботу на підприємство або їх переводять на іншу роботу, адміністрація зобов’язана проінструктувати, а також навчити учнів безпосередньо на робочих місцях правил техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки та інших діючих правил. Виділяють такі види інструктажів з техніки безпеки учнів:

1. вступний інструктаж перед початком роботи;

2. інструктаж на робочому місці;

3. повсякденний (поточний) інструктаж на робочому місці;

4. періодичний (повторний) інструктаж.

Вступний інструктаж проводить головний спеціаліст підприємства, як правило для учнів або всього об’єднання. Його тривалість - не менш як 2 год. При цьому учнів ознайомлюють з основними правилами і нормами охорони праці на цьому виробництві.

Інструктаж на робочому місці проводить майстер або керівник дільниці індивідуально з кожним учнем безпосередньо на його робочому місці перед початком роботи. При цьому слід видати особисто учневі інструкцію або пам’ятку з техніки безпеки з його спеціальності.

Повсякденний (поточний) інструктаж має на меті ознайомити учнів з безпечними способами виконання дорученої роботи. Він має бути коротким, містити чіткі конкретні вказівки і в разі потреби супроводжуватись показом правильних і безпечних прийомів виконання роботи.

Для учнів, які не виконують інструкцій з техніки безпеки, інструктаж треба повторити. Систематичне невиконання учнями правил з техніки безпеки розглядається як порушення правил внутрішнього розпорядку, і винного слід притягати до дисциплінарної відповідальності.

Початок робочого дня учнів встановлюють залежно від конкретних умов. Його тривалість не повинна перевищувати чотирьох

годин. Загальна тривалість роботи не більша як 12-24 дні. Через кожні 45-50 хв. роботи необхідно влаштовувати 10-15 хвилинні перерви, не обмежувати мікропаузи, бо темп і ритм праці зумовлюються віковими та індивідуальними особливостями учнів, а також рівнем їх трудових навичок і вмінь, у середині робочого дня передбачати обов’язкову перерву для приймання їжі (другого сніданку) і відпочинку тривалістю не менш як 30 хв., при нормуванні праці виходити з погодинної, а не щоденної норми виробітку дорослих. Для підлітків 16 років погодинна норма не повинна перевищувати 75% погодинної норми дорослих, для підлітків 14-15 років - 60%. З метою охорони здоров’я учнів, а також для гарантії скороченого робочого часу забороняється залучати їх до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні. До понаднормових робіт відносять роботу понад установлену тривалість робочого часу, до нічних - час роботи з 22 години до 6 години ранку. Розпорядок дня повинен передбачати: тривалість нічного сну не меншу як 9 год, 4-разове харчування (у таборах праці й відпочинку) з перервами у прийманні їжі, що не перевищують 4 год., відпочинок і вільний час.

Перенесення і пересування вантажів учнями у межах встановлених норм дозволяється лише тоді, коли вони займають не більш як третину робочого часу. Максимальна маса вантажу, що переноситься, може становити:

Для дівчат:

15 років - 5 кг;

16 років - 8 кг;

17 років - 9 кг;

18 років - 10,2 кг.

Для хлопців:

15 років - 8,2 кг;

16 років - 12 кг;

17 років - 16,4 кг.

Учнів 15-16 років допускають до перенесення вантажів лише в особливих випадках. Забороняється залучати до цієї роботи учнів, які не досягли 15 років.

Усі перевезення членів трудових об’єднань у межах міста (району) повинні здійснюватися транспортними засобами, що спеціально призначені для цього. Безпечні умови перевезень учнів на автотранспорті забезпечують транспортні організації, які несуть повну відповідальність за технічний стан транспорту, роблять помітки про відповідальність автомашини діючими технічним умовам і вимогам, про кількість пасажирів, котрих одночасно допускається перевозити. Перед початком руху водій і відповідальний (старший) повинні перевірити умови безпечного перевезення пасажирів: кількість перевезених людей не повинна перевищувати кількості обладнаних місць для сидіння; під час перевезення учнів у вантажному автомобілі в кузові повинно бути не менше як двоє дорослих; за кабіною автомобіля має бути легко знімний вогнегасник місткістю не менше як 2 л; посадка (висадка) пасажирів дозволяється тільки після повної зупинки транспортного засобу з боку тротуару. Не допускають до керування автотранспортними засобами, що призначені для перевезення учнів:

- водіїв, які не мають безперервного трирічного стажу роботи водієм;

- водіїв, які відпрацювали до рейсу нічну зміну і не мали належного міжзмінного відпочинку;

- водіїв у стані сп’яніння, втомленості або при захворюваннях.

Купання учнів дозволяється організовувати тільки у спеціально відведених місцях, при погодженні з радами ТСВОД і обмеженні сигнальними буями або прапорцями, у присутності медичного працівника, рятувальної команди з числа підготованих рятувальників. Під час купання потрібно мати рятувальні засоби (човен, мотузку, круги й предмети, що їх замінюють). Для тих, хто не вміє плавати, купання організовують у спеціально огороджених місцях завглибшки не більш як 1,2 м. Забороняється: купатися у водоймищах, не рекомендованих санепідемстанцією через небезпеку виникнення інфекційних захворювань; купатись без відповідного дозволу керівників об’єднання, у необладнаних місцях, у години, не передбачені розпорядком дня; використовувати рятувальні засоби для сторонніх цілей, спорядження для підводного плавання; запливати за обмежувальні знаки місць, відведених для купання, підпливати до моторних, парусних суден, вексельних човнів, барж тощо; вилізати на технічні й попереджувальні знаки, буйки та інші предмети; стрибати у воду із споруд, не пристосованих для цього.

Трудове об’єднання може бути розміщене у стаціонарних, спеціально пристосованих для цього приміщеннях, якщо є умови, які повністю відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, що ставляться до табору. База табору складається з таких зон: житлової, харчування, санітарного благоустрою, транспортно-господарчої, культурно-масової та спортивної роботи. Як правило, табори влаштовують поблизу водоймищ, щоб у разі виникнення пожежі був необхідний запас води для гасіння вогню. Табір повинен бути забезпечений протипожежними засобами (вогнегасниками, бочками з водою й піском, відрами, баграми тощо). Влаштовуючи табір, необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки. Прилеглу територію потрібно ретельно очистити від різного сміття, яке можна спалити, сухої трави. Житлові приміщення повинні бути не ближче як за 50 м від будівель, які горять, щоб на випадок пожежі вогонь та іскри не спричинили пожежі у таборі учнів. Навколо табору потрібно зробити мінералізовану смугу, тобто оборювання, особливо якщо він розміщений поряд з лісовим масивом. Особливу увагу слід приділяти розміщенню кухні та електрообладнання у ній. Кухні повинні бути розміщенні не ближче як за 30 м від житлових приміщень і мати засоби пожежегасіння. Сушити дрова, одяг біля печі, а також експлуатувати піч без іскрогасників категорично забороняється. Вечірні заходи біля вогнищ необхідно проводити не ближче як за 100 м від будівель. Місце для вогнищ має бути зоране.

У кухнях, умивальнях, душових, пральнях і туалетах, улаштованих у приміщеннях (з кам’яними стінами й бетонними підлогами), які за ступенем небезпеки ураження людей струмом класифікуються як приміщення з підвищеною небезпекою, повинні виконуватися такі вимоги електробезпеки:

- висота підвішування світильників не повинна бути меншою за 2,5 м;

- світильники повинні бути закритого типу в герметичному виконанні;

- місця, де використовують електрообладнання й електроприлади (холодильники, пральні машини, електром’ясорубки, електропраски та ін), обладнують діелектричним настилом і гумовими килимками.

При влаштуванні електричного освітлення весь монтаж і прокладання електромереж повинен виконувати кваліфікований електрик. Вносити зміни у схему, заміняти електрозахист, ділянки електромережі, перегорілі електролампочки самостійно не дозволяється.

 

 

Щоб запобігти пошкодженню ізоляції проводів, не дозволяється:

- вішати будь-що на кабель;

- складати, кидати на проводи інструмент, матеріали тощо;

- наступати на проводи й кабелі, переїжджати їх колесами машин і механізмів і т.д.

Основні застережні заходи і правила пожежної безпеки при експлуатації електротехнічних приладів та електромереж такі:

- нагрівальні прилади (плитки, праски тощо) потрібно встановлювати тільки на - - вогнетривкі підставки достатньої товщини;

забороняється залишати їх увімкненими на той час, коли виходять з приміщення, вмикати в одну розетку одночасно кілька електричних приладів; необхідно стежити за щільністю контактів у місцях приєднання приладів до вилки, клем, між собою і т.д.;

небезпечно замінювати перегорілі запобіжники (саморобні або завищеного перерізу).

Слід пам’ятати, що проводи не можна зав’язувати у вузли, користуватися несправними вимикачами, розетками, самостійно з’єднувати проводи, особливо небезпечно заклеювати їх шпалерами, папером, плакатами, закривати щитами, пропускати через стіни й перегородки без додаткової ізоляції фарфоровими втулками або ебонітовими трубками.


 

Висновок

Згідно з програмою Міністерства освіти і науки України найвища цінність суспільства – людина, її життя і здоров’я. Як правило, фактори, що негативно впливають на її стан, породжуються самою людиною: її діяльністю, необачним поводженням з природою, науково-технічним прогресом. У навчальному закладі особа готується до повноцінного життя в умовах існуючого в Україні рівня безпеки, а, значить, її необхідно навчити запобігати нещасним випадкам через формування активної соціальної позиції щодо власної безпеки та безпеки оточуючих, розвинути практичні навички із самозахисту в умовах зростаючого психологічного навантаження, забезпечити нормальний та здоровий спосіб життя в умовах нашої суворої дійсності.

Педагогічний колектив навчального закладу повинен з великою відповідальністю ставитися до питання охорони праці і безпеки життєдіяльності. Незважаючи на низький рівень матеріально-технічного забезпечення, враховуючи особливі умови існування навчального закладу, кожному слід збалансовано усвідомлювати права і відповідально виконувати свої обов’язки, власним прикладом навчати і виховувати підростаюче покоління. За допомогою єдиних педагогічних вимог та порозумінь з активом батьків слід прагнути виконання учнівських правил поведінки у навчальному закладі і в громадських місцях, адже відповідальне ставлення до своїх обов’язків – запорука уникнення нещасних випадків.


 

Література:

1. Закон України "Про охорону праці" 14 жовтня 1992 року №2694-12.

2. “Типове положення про навчання з питань охорони праці», затверджене наказом Мінпраці і соціальної політики України від 17.02.99 за N 27.

3. Наказ Міносвіти України від 02.12.98 N 420 "Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України".

4. К.Н.Ткачук, Р.В.Сабарно и др. Учебное пособие, Охрана труда и окружающей среды в радиоэлектронной промышленности.- К: Выща школа, 1988.-238 с.