Організація та проведення занять в загальноосвітній школі.

Розділ4.ЗОШ.1.Зміст занять та методика проведення занять з образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.

образотворче мистецтво в загальній системі навчальних предметів загальноосвітньої школи, його мета і завдання. Дидактичні принципи викладання образотворчого мистецтва в початкових класах. Структура та типи уроків.

Ключові слова:урок, образотворче мистецтво, тип уроку, принцип, мета, завдання, навчальний предмет, загальноосвітня школа, предмет освітньої галузі “Мистецтво”, вікові особливості дітей початкової школи, дидактика, дидактичні принципи викладання образотворчого мистецтва в початкових класах, структура уроку, міжпредметні зв'язки, сільська малокомплектна школа, безперервність, перспективність, наступність, загальний розвиток, спеціальна підготовка, адаптація, пропедевтика.

Образотворче мистецтво – предмет освітньої галузі “Мистецтво”.

Образотворче мистецтво – один з найважливіших предметів у початковій школі, адже в процесі виховання та творчого розвитку особистості саме урок образотворчого мистецтва відіграє значущу роль, допомагаючи дитині увійти у світ творчості та краси й прилучитися до скарбів художньої культури. Образотворче мистецтво справляє на людину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває її емоційно – чуттєву сферу, поглиблює знання, інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру.

Предмет "Образотворче мистецтв" має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів. У предметі "Образотворче мистецтво" взаємопов'язані три провідні компоненти - образне бачення світу, мистецтвознавчі знання та відповідні способи образотворчої діяльності.

До основних виховних завдань предмета належать:
- ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури;
- розвиток художнього сприймання, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу;
- формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності - колориту, форми, простору, композиції, а також засвоєння художніх технік та мистецької термінології;
- виховання в учнів потреби у самоввиявленні, відтворенні художніх образів у власних роботах з використанням різних художніх технік та матеріалів;
- виховання творчої активності, художнього мислення, здібностей з урахуванням вікових особливостей учнів;
- формування в учнів морально-етичних якостей, працездатності та наполегливості.
Дидактичні принципи викладання образотворчого мистецтва в початковій школі.

Успішне виконання навчально – виховних завдань, поставлених перед загальноосвітнім предметом “Образотворче мистецтво”, можливо при дотриманні в процесі викладення науково – обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів. В сучасній педагогіці встановлено наступна система принципів навчання:

- принцип виховуючого навчання і формування емоційно – цілісного відношення до світу.;

- принцип науковості навчання;

- принцип систематичності і послідовності;

- принцип свідомості і активності учнів в навчанні;

- принцип доступності і послідовності навчання;

- принцип міцності засвоєння знань, вмінь і навичок;

- принцип обліку індивідуальних особливостей учнів;

- принцип наочності навчання;

- принцип зв’язку навчання з практикою.

Типи уроків:

- уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, опанування форми, кольору, об’єму, різних художніх технік);

- уроки ознайомлення з мистецькими творами (вивчання різних видів та жанрів образотворчого мистецтва.);

- уроки сприйняття та оцінювання явищ мистецтва та дійсності (організовувати сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або явища оточуючої дійсності);

- уроки створення самостійних творчих робіт (втілення власного задуму учнів в оригінальних творчих роботах);

- уроки колективної образотворчої діяльності (виконання колективної роботи за спеціальним задумом теми та художньої техніки);

- інтегровані уроки ( на яких здійснюється взаємне проникнення різних видів мистецтв на базі образотворчого мистецтва).

Мета загальної образотворчої освіти в школі полягає в особистісному розвитку учнів і

збагаченні їхнього емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і

художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого

мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та

духовно-естетичному самовдосконаленні.

Методикою проведення уроків образотворчого мистецтва передбачено гармонійне

поєднання у структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (література,

музика, театр тощо). Мультимедійні засоби навчання відкривають нові технологічні

можливості для педагогіки образотворення, унікальні можливості поліхудожнього виховання

школярів, мають переваги порівняно з традиційним навчанням, допомагають поєднувати

візуальні, музичні, театральні й інші види мистецтва

Створення педагогічного програмного засобу

виправдано тим, що саме при вивченні образотворчого мистецтва необхідно синтезувати

вербальну, візуальну, звукову та рухову інформацію, поєднувати абстрактно-логічні та

предметно-образні форми наочності, підвищувати мотивацію навчання за рахунок єдності

пізнання та розваги, емоційності та образності форми викладу навчального матеріалу,

можливістю вибору вчителем та учнями темпу та послідовності діяльності, об’єму матеріалу,

що вивчається.

Педагогічний програмний засіб розроблений

відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів

Програмний засіб орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням

традиційних та інноваційних підходів до навчання в повній відповідності з документами, що

регламентують зміст освіти.

Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для

пояснення необхідної теми: малюнки, світлини, текст, анімації, аудіо- та відеофрагменти,

зразкове виконання практичних робіт, правила роботи з різними матеріалами, особливості

роботи в тій чи іншій техніці тощо.

Для перевірки знань передбачено підсумкові заняття, запитання для самоконтролю та

контролю.

Крім того, програмний засіб містить довідникову інформацію: довідку по роботі з ППЗ,

словник термінів і понять, іменний покажчик, правила роботи з матеріалами, правила

техніки безпеки.

 

Розділ 4.ЗОШ,2.Планування роботи загальноосвітнього навчального закладу

Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчально-виховного закладу є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи навчально-виховного закладу.
Форма складання річного плану роботи навчально-виховного закладу довільна. У ньому дається глибокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік.
У річному плані передбачаються заходи щодо підготовки навчально-виховного закладу до нового навчального року (фор­му­вання перших класів, підготовка документації: розклад уроків, робота гуртків, секцій, клубів, плани роботи методичних об'єднань; упорядкування особових справ учнів), щодо охоплення дітей шкільного віку, які проживають у мікрорайоні школи, обов'язковим навчанням, а також організація індивідуального навчання хворих дітей вдома; переведення учнів у наступний клас, допуск учнів до екзаменів, випуск учнів із школи, надання матеріальної допомоги учням закладу, звільнення учнів малозабезпечених сімей від оплати за харчування.
Річним планом передбачається тематика засідань педагогічної ради навчально-виховного закладу, семінари для класних керівників, проведення при директорові нарад, а також загальношкільних батьківських зборів.
У річному плані відображаються питання роботи адміністрації з педагогічними кадрами: організація стажування молодих спеціалістів, проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, організація методичної роботи, творчі звіти вчителів, тижні творчих уроків молодих учителів, атестація учителів.
Планується в річному плані організація внутрішньошкільного контролю: перевірка виконання рішень уряду в галузі освіти, наказів та розпоряджень Міністерства освіти України, місцевих органів освіти, нормативних документів про школу, власних наказів і рішень; перевірка стану викладання окремих навчальних предметів, стану виховної роботи, рівня знань, умінь і навичок учнів, їх вихованості, проведення директорських контрольних робіт (з української мови, математики, хімії, фізики, в початкових класах); перевірка техніки читання (1-4 кл., 5-7 кл.), перевірка документації (ведення класних журналів, учнівських зошитів, щоденників учнів, календарного планування навчального матеріалу), вивчення результативності проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, виконання навчальних програм, методичне забезпечення уроків засобами навчальних кабінетів, стан техніки безпеки і охорони праці, пожежної безпеки, попередження травматизму і нещасних випадків з дітьми.
У річному плані роботи навчально-виховного закладу визначаються заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази: поповнення і обладнання кабінетів, майстерень, бібліотеки навчально-наочними посібниками, ТЗН, інструментами, книгами, підручниками, забезпечення навчальних приміщень меблями, розширення і обладнання спортивного комплексу; заходи для зміцнення здоров'я дітей, попередження травматизму і нещасних випадків: організація медичних оглядів та профілактика захворювань дітей, санітарно-гігієнічна пропаганда серед батьків; проведення спортивно-оздоровчих заходів; роз'яснення учням правил дотримання техніки безпеки у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах, правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, під час екскурсій і походів, на воді і льоду, при виявленні вибухонебезпечних речовин.
На основі річного плану директор закладу освіти, його заступники складають план-календар роботи школи, в якому визначають дати і осіб, відповідальних за проведення загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, ради при директорові, загальношкільних зборів, шкільних свят, вечорів, тижнів та інших.
План-календар навчально-виховного закладу повинен сприяти раціональній організації діяльності педколективу, не допускати перевантаження вчителів і учнів.
Крім річного плану роботи навчально-виховного закладу, встановлена ще така система планування:
1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій.
2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня.
3. Плани роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи.
4. План роботи шкільної бібліотеки.
5. План роботи батьківського комітету школи.
Розклад уроків.
Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі, зайнятість педагогів і учнів.
При складанні розкладу занять потрібно врахувати такі вимоги:
1. Найвища працездатність школярів протягом тижня у віторок і середу, а протягом робочого дня — другий, третій і четвертий уроки, тому саме на цей період потрібно планувати більш складні предмети.
2. Перший урок, як правило, буває малоефективним, тому що діти зранку ще не готові до напруженої розумової праці.
3. Більш складні навчальні предмети потрібно чергувати з образотворчим мистецтвом, музикою, фізкультурою, кресленням, предмети природничо-математичного циклу з гуманітарними.
4. Не рекомендується поєднувати в один день навчальні предмети, з яких вимагається виконання великих за обсягом домашніх завдань.
5. Навчальні предмети, на вивчення яких відведено 2 години в тиждень, потрібно ставити в розклад з інтервалом в 2-3 дні.
6. Спарені предмети доцільно планувати у старших класах і тільки з таких предметів, на яких потрібно виконувати великі за обсягом практичні роботи.
7. Уроки, які читає вчитель у паралельних класах, потрібно ставити в один і той же день.
8. При складанні розкладу потрібно забезпечити рівні можливості вчителям-предметникам для проведення занять у навчальних кабінетах.
9. Раціонально планувати уроки вчителям, які працюють у двох змінах.
10. Враховувати пропускну можливість їдальні, майстерень, спортивних залів, навчальних кабінетів, пришкільних майданчиків.
11. Враховувати розклад телепередач.
Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює школа, знати відомості про навчальне навантаження вчителів.
Деякі особливості є при складанні розкладу занять для класу-комплекту (клас-комплект — це два чи три класи учнів, зведені в один, які займаються в одному приміщенні, з одним учителем і в один і той же час). У практиці роботи малокомплектної школи склалося два підходи до складання розкладу занять: поєднання уроків різнопредметного (українська мова і образотворче мистецтво, природознавство і українське читання та ін.) й однопредметного (математика і математика, фізкультура і фізкультура, музика і музика) змісту.
При складанні розкладу занять у класі-комплекті треба враховувати можливості навчальних предметів для організації самостійної роботи на уроці. Найбільше таких можливостей є на уроках мови, трудового навчання, образотворчого мистецтва, менше їх на уроках читання, музики. Тому доцільно поєднувати в розкладі занять предмети з більшими і меншими можливостями для організації самостійної роботи. Можна поєднувати і однакові навчальні предмети. У цьому випадку вчитель має можливості проводити однотемні уроки. А такі навчальні предмети, як музика, фізкультура, потрібно поєднувати тільки самі з собою.
Якщо в клас-комплект входять першокласники, то в такому випадку доцільно працювати за системою скорочених уроків. Особливістю даного розкладу занять є : 1) скорочена тривалість занять (30-40 хв.); 2) перші 1-2 уроки вчитель працює з першим класом, а учні другого (другого і третього) класу приходять на третій (другий) урок; 3) 3-5-ті уроки вчитель проводить з двома (трьома) класами разом; 4) після четвертого (п'ятого) уроку в учнів першого класу заняття закінчуються, а вчитель проводить заняття з учнями другого (другого і третього) класу; 5) тривалість перерв між уроками 10 хвилин. Навчальне навантаження вчителя за таким регламентом відповідає нормі часу, за яку вчителеві виплачують заробітну плату.