ПОПЕРЕЧНО – РОЗПЛАСТАНА СТОПА, ВІДХИЛЕННЯ І ПАЛЬЦЯ НАЗОВНІ
В походженні поперечної плоскостопості крім м'язів стопи і міжкісткової мембрани, головну роль має підошовний апоневроз. Поперечна розпластаність стопи у дорослих — незворотна деформація. В нормі при ході основне навантаження приходиться на І плеснову кістку, при розвитку деформації —навантаження перемішується на головки середніх плеснових кісток.
В випадках поперечної плоскостопості І плеснова кістка повертається навколо поздовжньої осі і припіднімається до тилу, а середні зостаються на місці, перша плеснова кістка відхиляється до середини, 1 палець назовні. Основним симптомом є біль, гіперемія, набряклість, часто з наявністю синовіальної рідини. Консервативне лікування зводиться до носіння ортопедичного взуття, устілки з викладенням поперечного склепіння, "вкладиш", що відводить І палець, рекомендувати теплі ванни, масаж, фізіопроцедури. На сьогодні існує понад 100 методів оперативного лікування деформації. При першому ступені деформації найбільше розповсюдження дістала операція по Шеде. Хоч деформація практично не зменшується, хворі почувають себе краще, можуть носити звичайне взуття. Група оперативних втручань (крім названого) передбачає резекцію основи І плесневої кістки, різні види остеотомій, переміщення сухожилків, формування підошовної поперечної зв'язки, усунення молоткоподібної деформації пальців та інші. З інших набутих деформацій стопи треба визначити:
• молоткоподібний палець (або пальці)— лікування оперативне;
• п'яточна шпора (лікування з основному консервативне — ортопедичні устілки, теплі ванни, парафін, грязелікування, лікувальні блокади, рентгенотерапія, при відсутності ефекту — оперативне лікування — видалення "шпори".
• хвороба Дейчлендера (маршевий перелом); в гострому періоді - - імобілізація, розвантаження, фізіотерапевтичні процедури, ортопедичні устілки, взуття.
Література:
1. Травматология и ортопедия под ред. Корнилова В.Н. – СПб.: Гиппократ, 2006. – Т. 3. – С. 984 – 995.
2. Скляренко Т.Є. Травматология і ортопедия. – К.: Здоровя, 2005. – С. 170-199.
3. Олекса А.П. Ортопедия - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. – 527 с.
4. Руководство по внутреннему остеосинтезу. Методика рекомендованная гуппой АО (Швейцария) / М.Е. Мюллер, М. Альговер, Р. Шнайдер, Х. Веллинеггер: Пер. с нем. – 3-е изд. – М.: Springer Verlag, 1996. – 750 с.
еформация Маделунга (d. Madelung), спонтанный подвывих кисти, хронический подвывих кисти, дисхондроостеоз лучевой кости. Впервые описана немецким хирургом Madelung О. W. в 1878 г.
Передается по аутосомно-доминантному типу, но бывают и спорадические случаи ненаследственного характера. Проявляется в возрасте 13 - 16 лет, У девочек данное заболевание наблюдается в 4 раза чаще, чем у мальчиков. Характеризуется двусторонним поражением: преждевременным закрытием зоны роста дистального конца лучевой кости, искривлением локтевой и подвывихом кисти в локтекар-пальном суставе, от чего деформация приобретает "штыкообразный вид", функция в лучезапястном суставе нарушена. Лучевая кость также дугообразно искривлена, укорочена. Нередко сочетается с ахондроплазией эпифизарных хрящей и других костей, их деформацией, экзостозной болезнью, низким ростом и мезомелией.
Хвороба Шпренгеля (уроджене високе стояння лопатки, деформація Шпренгеля, нестабільна лопатка) (мал. 18). Спорадичне захворювання, що виникає внаслідок затримки розвитку лопатки й опускання на 3-4-му тижні ембріонального розвитку. Характеризується такими основними ознаками:
· Виражена асиметрія контурів шиї (на боці високого стояння лопатки контур шиї сплощений).
· Обмеження рухів у шийному відділі хребта і в плечо вому суглобі на боці ураження.
· Високе розташування лопатки (на 6-12 см вище, порівня но з протилежною лопаткою).
· Зменшення розмірів лопатки.
· Ротація лопатки навколо сагітальної осі.
· Атрофія м'язів надпліччя, плеча на боці ураження.
· Зменшення рухливості лопатки, особливо при кіст ковому зрощенні.
· На рентгенограмі плечового пояса відзначається:
· Високе стояння лопатки.
· Ротація лопатки.
· Зменшення її розмірів.