Документування операцій з будівництва

Проектування нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переобладнання діючих підприємств, будівель та спо­руд здійснюється за наявності та на підставі рішень, прийнятих організацією техніко-економічного обґрунтування (далі — ТЕО).

Для складання ТЕО замовник повинен мати документ на відве­дення земельної ділянки, зібрати технічні характеристики умов на підведення енергозабезпечення, водопостачання, каналізації та транспортних артерій для проектування підключень до таких комунікацій, архітектурне завдання з архітектурного управлін­ня та визначити виконавця-підрядника, який має ліцензію на цей вид будівництва.

Ці документи передаються проектній організації, яка буде вести проектування. Проект (робочий проект) видається замов­нику в чотирьох примірниках із такими розділами:

— загальна пояснювальна записка;

— організація будівництва;

— кошторисна документація;

— робоча документація;

— архітектурно-будівельні рішення;

— технологічні рішення.

Розрахунки між замовником та виконавцем (підрядником) здійснюються на підставі договору підряду.

Облік основних засобів

5.4. Облік витрат на утримання необоротних активів

Після надходження необоротних активів підприємство може мати витрати, пов'язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану. Підхід до відображення таких витрат у бухгалтерському обліку залежить від їхнього впливу на майбутні економічні виго­ди, що очікуються від використання об'єкта.

Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів звичай­но здійснюються для відновлення або підтримання очікуваних від них майбутніх економічних вигід. Тому такі видатки спису­ють на витрати в момент їх виникнення.

При цьому дебетуються відповідні рахунки витрат (23, 91, 92, 93, 94) і кредитуються рахунки витрачених коштів (чи інших активів) або зобов'язань.

Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включають до балансової вартості основних засобів. При­кладами такого поліпшення є:

— модифікація об'єкта основних засобів із метою подовження
строку його корисної експлуатації або збільшення його виробни­
чої потужності;

— заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, що виробляється;

— впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дає змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати.

Такі витрати накопичуються за дебетом рахунка 15 "Капітальні інвестиції", а після завершення робіт списуються з кредиту цього рахунка в дебет рахунків необоротних активів (10, 11 або 12).

5.5. Амортизація необоротних активів

5.5.1. Сутність, об'єкти та період амортизації

Оскільки необоротні активи приносять підприємству економічні вигоди протягом кількох років, необхідно розподілити вартість цих активів між звітними періодами для забезпечення відповідності доходів і витрат. Це досягається шляхом амортизації.

Розділ 5

Амортизація — це систематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корис­ного використання (експлуатації).

Вартістю, що амортизується, є первісна (переоцінена) вартість необоротних активів за вирахуванням їхньої ліквіда­ційної вартості.

Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (лікві­дації) об'єкта після закінчення строку його експлуатації, за ви­рахуванням витрат, пов'язаних із продажем.

Об'єктом амортизації є всі необоротні активи, що мають обме­жений строк корисної експлуатації.

Строком корисного використання (експлуатації) є період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати відпо­відний об'єкт, або кількість одиниць продукції, яку підприєм­ство очікує отримати від його використання.

Строк корисного використання об'єкта визначає саме підприєм­ство з урахуванням таких чинників:

— очікувана потужність або продуктивність об'єкта;

— строк корисного використання подібних активів;

— очікуваний фізичний знос;

— моральний знос;

— правові або інші обмеження щодо використання об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт необоротних активів став придатним для корисного використання. Амортизація об'єкта призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови. Нарахуван­ня амортизації припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта необоротних активів.

5.5.2. Методи амортизації необоротних активів

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання еконо­мічних вигід від його використання та норм П(С)БО 7.

Розділ 5

5. Виробничий метод.За цим методом амортизацію нарахову­ють на основі сумарного виробітку об'єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготов­леної продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу).

Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизаціїобчислюється шляхом ділен­ня вартості об'єкта, що амортизується, на загальний обсяг про­дукції, який підприємство очікує виробити з використанням цього об'єкта.

Методи зменшення залишкової вартості, прискореного змен­шення залишкової вартості та кумулятивний є методами приско­реної амортизації, які забезпечують списання більшої частини вартості основних засобів у перші роки їх амортизації. Приско­рена амортизація означає щорічне зниження суми амортизацій­них відрахувань.

Причини застосування прискореної амортизації такі:

— найбільша інтенсивність використання основних засобів
припадає на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично і
морально ще є новими;

— накопичуються кошти для заміни об'єкта, що амортизуєть­ся, у разі його швидкого морального старіння та інфляції;

— забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт об'єктів, що амортизуються, які припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва.

Для відображення нарахованої амортизації використовується рахунок 13 "Знос необоротних активів", який має такі субрахун­ки: 131"Знос основних засобів", 132 "Знос інших оборотних нематеріальних активів".

За кредитом рахунка 13 відображається нарахування аморти­зації, а за дебетом — її зменшення.

Зменшення відбувається у таких випадках:

— вибуття активу (незалежно від причини вибуття);

— уцінки активу, який раніше недооцінювали;

— уцінки раніше дооціненого активу.

Облік основних засобів

Сума нарахованої амортизації включається до складу відпо­відних витрат підприємства. При цьому складається такий бух­галтерський запис:

Д-т 23 "Виробництво"

Д-т 91 "Загальновиробничі витрати"

Д-т 92 "Адміністративні витрати"

Д-т 93 "Витрати на збут"

Д-т 94 "Інші витрати операційної діяльності"

К-т 13 "Знос необоротних активів"

Оскільки строк корисної експлуатації основних засобів ґрун­тується на попередніх оцінках керівництва підприємства, його слід періодично переглядати.

Якщо в результаті аналізу з'ясується, що очікуваний строк ко­рисної експлуатації об'єкта основних засобів суттєво відрізняється від попередніх оцінок (внаслідок модернізації устаткування, зміни попиту на продукцію, яка виготовляється з його використанням, тощо), слід скоригувати суми амортизації в майбутніх періодах.

Слід також періодично переглядати метод нарахування амор­тизації основних засобів. Якщо очікуваний спосіб отримання еко­номічної вигоди від активу суттєво змінився, потрібно відповідно змінити метод амортизації цього активу. Наприклад, якщо служ­бовий автомобіль керівника підприємства тепер використовується для доставки замовлень клієнтам, може бути доцільно змінити метод прямолінійної амортизації цього автомобіля на метод нара­хування амортизації залежно від пробігу автомобіля.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, що настає за місяцем зміни амортизації.

5.6. Переоцінка основних засобів

Підприємство може переоцінювати основні засоби. Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (ре­альної) вартості основних засобів. Подальша переоцінка об'єкта необхідна, якщо його справедлива вартість суттєво відрізняється від балансової вартості.

У разі переоцінки об'єкта основних засобів переоцінюються всі об'єкти групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

8 — 4-1132

Розділ 5

Груп основних засобів, однакових за призначенням і способом використання, мають переоцінюватися на одну і ту саму або близькі дати, але в межах однієї групи всі об'єкти мають пере­оцінюватися на одну дату.

При переоцінці основних засобів накопичену амортизацію необхідно скоригувати. Це пов'язано з тим, що в результаті пере­оцінки балансова вартість доводиться до справедливої вартості з урахуванням ступеня амортизації об'єкта на дату переоцінки.

Переоцінена сума первісної вартості та зносу об'єкта основних засобів визначається як добуток первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість.

Розглянемо кілька прикладів, які ілюструють облік переоцін­ки основних засобів.

Приклад 1

Первісна вартість обладнання — 800 тис. грн, сума його зносу на дату першої переоцінки — 200 тис. грн. У результаті експерт­ної оцінки встановлено, що справедлива вартість експертної оцін­ки на дату переоцінки дорівнює 900 тис. грн.

При застосуванні пропорційної переоцінки первісної вартості та зносу основних засобів первісна вартість та знос основних за­собів у результаті переоцінки зростають пропорційно збільшенню чистої балансової вартості, тобто в 1,5 раза (900 тис. : 600 тис).

Зробивши перерахунок первісної вартості та зносу, отримаємо:

Приклад 2

Первісна вартість споруди — 400тис. грн, а сума її зносу на дату переоцінки 100тис. грн. Після переоцінки чиста балансова вартість споруди знизилась до 210 тис. грн, тобто в 0,7 раза

Облік основних засобів

(210 тис. : 300 тис). При цьому вартість споруди зменшилась на 120 тис. грн (400 тис - 0,7 • 400 тис), а сума зносу — на 30 тис грн (100 тис - 0,7 • 100 тис).

У бухгалтерському обліку слід зробити такі записи:

Основні бухгалтерські проводки щодо проведення переоцінки основних засобів наведено в табл. 1.5.8.

Таблиця 1.5.8. Основні бухгалтерські проводки щодо проведення переоцінки основних засобів

8-

Розділ 5

Продовження табл. 1.5.8

Облік основних засобів

Закінчення табл. 1.5.8

5.7. Облік вибуття основних засобів

Основні засоби списуються з балансу підприємства у разі їх вибуття або коли активи перестають відповідати критеріям ви­знання активу.

Основні засоби вибувають у результаті їх безоплатної передачі, продажу іншим підприємствам, повного фізичного і морального зносу, псування, викликаного надзвичайною подією (аварія, по­жежа тощо), передачі як внеску до статутного фонду організації, засновниками якої є це підприємство.

Списання вартості вибулих основних засобів здійснюється за рахунок нарахованого зносу, а недоамортизована їх частина за рахунок прибутку або збитку відображається як фінансовий ре­зультат.

Списання з балансу здійснюється за умови, що основний засіб відновленню не підлягає або економічно невигідно його переда­вати або продавати іншим підприємствам.

Для вирішення питання стосовно списання основних засобів на підприємстві створюється постійно діюча комісія, на підставі рішення якої складається акт про ліквідацію основного засобу. В акті зазначаються дані огляду, причини, внаслідок яких виникла необхідність ліквідації. Якщо причиною є надзвичайна подія, то

Розділ 5

обов'язково видається акт про таку подію, в якому вказуються конкретні посадові особи, винні в події, а також визначається можливість подальшого використання окремих запчастин, дета­лей, матеріалів і їх оцінка.

Ліквідація основних засобів оформляється актом про ліквіда­цію основних засобів. Акт складається з двох частин. У першій частині вказуються технічний стан основних засобів, інвентарний номер, час введення в експлуатацію, балансова вартість, причини ліквідації; у другій — розрахунок результатів від ліквідації. Дру­гу частину заповнюють після затвердження акта.

Після цього здійснюють демонтаж чи розборку основних засобів.

При ліквідації всі матеріальні цінності підлягають оприбутку­ванню на склад за накладною, яка додається до акта про вибуття основних засобів.

Коли об'єкт основних засобів вибуває з експлуатації та збе­рігається для продажу, його відображають у балансі у складі обо­ротних активів за нижчою з двох оцінок — за балансовою вар­тістю або чистою вартістю реалізації.

Фінансовий результат від списання основних засобів розрахо­вують як різницю між балансовою вартістю об'єкта та очікува­ною чистою сумою надходження від його продажу або ліквідації.

Прибуток або збиток від вибуття основних засобів відобража­ють у Звіті про фінансові результати у складі інших доходів або витрат звичайної діяльності.

Проте, якщо причиною списання основних засобів була над­звичайна подія (аварія, пожежа тощо), відповідну суму прибут­ку або збитку відображають як фінансовий результат від надзви­чайних подій.

Реалізація, ліквідація, безоплатна передача та передача основ­них засобів як внесок до статутного фонду іншого підприєм­ства оформляються бухгалтерськими проводками, показаними в табл. 1.5.9.

Облік основних засобів

Таблиця 1.5.9. Бухгалтерські проводки, якими оформлюють реа­лізацію, ліквідацію, безоплатну передачу та передачу основних засобів як внесок до статутного фонду

Розділ 5

Закінчення табл. 1.5.9

Облік основних засобів

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

1. Що таке основні засоби? Наведіть приклади.

2. На які класифікаційні групи поділяються основні засоби з метою бухгалтерського обліку?

3. Що таке первісна вартість основних засобів? З чого вона складається?

4. На яких рахунках відображається процес надходження необоротних активів?

5. Як слід відображати в обліку витрати, пов'язані з експлуата­цією, ремонтом, удосконаленням (поліпшенням) основних засобів?

6. Що таке амортизація основних засобів? З якою метою її нараховують?

7. Що є об'єктом амортизації основних засобів?

8. Як визначити строк корисного використання необорот­них активів?

9. Які методи застосовують для нарахування амортизації необоротних активів? Поясніть їх сутність.

10. Як відображається в обліку сума нарахованої амортизації?

11. Як слід відображати в бухгалтерському обліку результа­ти переоцінки необоротних активів?

12. Як відображають у бухгалтерському обліку вибуття не­оборотних активів?

13. Як визначається первісна вартість основних засобів, переда­них як внесок від засновників (учасників) до статутного фонду?

14. З якою метою переоцінюють основні засоби?

15. За яких умов основні засоби визнаються у Балансі підприєм­ства?

Тести

1. Підприємство придбало виробниче обладнання за 300,0 тис. грн (у тому числі ПДВ — 50,0 тис. грн), крім того витратило 4,0 тис. грн на його доставку і 2,0 тис. грн — на монтаж, перевірку придат­ності та підготовку до експлуатації. Чому дорівнює первісна вартість цього обладнання:

а) 256,0 тис. грн;

б) 250,0 тис. грн;

122_____________________________________________________ Розділ 5

в) 300,0 тис. грн;

г) 306,0 тис. грн?

2. Підприємство "Лідер" обміняло трактор на вантажівку,
здійснивши доплату в сумі 10,0 тис. грн. Залишкова вартість
трактора 24,0 тис. грн, справедлива вартість — 32,0 тис. грн. За­
лишкова вартість вантажівки — 30,0 тис. грн, знос — 8,0 тис. грн.
Чому дорівнює первісна вартість вантажівки, отриманої підприєм­
ством "Лідер":

а) 24,0 тис. грн;

б) 32,0 тис. грн;

в) 42,0 тис. грн;

г) 44,0 тис. грн?

3. Первісна вартість обладнання на 31 грудня 1999 р. станови­
ла 20,0 тис. грн, а амортизація — 14,0 тис. грн. Справедлива
вартість обладнання на цю дату становила 24,0 тис. грн. Підпри­
ємство прийняло рішення переоцінити обладнання. Чому дорів­
нює переоцінена за ЩС)БО 7 сума зносу обладнання на 31 грудня
1999 p.:

а) 5,6 тис. грн;

б) 16,8 тис. грн;

в) 24,0 тис. грн;

г) 8,0 тис. грн?

4. Підприємство придбало основні засоби за 50,0 тис. грн у квітні
1999 p., а привело їх в експлуатацію у червні того ж року. Строк
корисного використання основних засобів — 5 років, а ліквіда­
ційна вартість дорівнює 1,0 тис. грн. Чому дорівнює річна сума
амортизації основних засобів, розрахована за кумулятивним ме­
тодом:

а) 12,8 тис. грн;

б) 13,333 тис. грн;

в) 13,6 тис. грн;

г) 14,4 тис. грн?

5. Підприємство здійснило такі витрати у зв'язку з придбан­
ням нерухомості:

— оплата послуг рієлтера — 3,0 тис. грн;

— оплата вартості будинку — 600,0 тис. грн (у тому числі ПДВ);

Облік основних засобів

— відрахування до Пенсійного фонду — 5,0 тис. грн;

— оплата нотаріальних послуг — 200,0 грн.

Чому дорівнює первісна вартість придбаного будинку:

а) 608,2 тис. грн;

б) 508,2 тис. грн;

в) 505,2 тис. грн;

г) 503,2 тис. грн;

д) 500,0 тис. грн?

6. Що з переліченого нижче не є основними засобами:
а) будівля;

б)станок;

в) багаторічні насадження;

г) грошові кошти?

7. Яка з відображених в обліку операцій із введення в експлу­
атацію об'єкта основних засобів, побудованого підприємством
господарським способом, є правильною?

а) Д-т 121 — К-т 154;

б) Д-т 103 — К-т 151;

в) Д-т 10 — К-т 37;

г) Д-т 10 — К-т 46?

8. Первісна вартість об'єкта основних засобів становить 10 000 грн.
Сума накопиченого зносу до моменту переоцінки становила 2000 грн.
Справедлива вартість об'єкта 1200 грн. Чому дорівнює сума дооцін­
ки первісної вартості:

а) 6000 грн;

б) 8000 грн;

в) 5000 грн;

г) 3000 грн?

9. Первісна вартість об'єкта станом на 31 грудня 2001 р. стано­
вить 20 000 грн. Сума накопиченого зносу на момент переоцінки —
4000 грн. Справедлива вартість об'єкта на цю дату становить
9600 грн. Чому дорівнює сума уцінки залишкової вартості:

а) 6400 грн;

б) 5600 грн;

в) 3200 грн;

г) 9000 грн?

Розділ 5

10. У вересні 2001 р. підприємство придбало та ввело в експлу­
атацію станок, первісна вартість якого — 20 000 грн. Передбачу­
ваний термін корисного використання станка — 4 роки. Для
нарахування амортизації обрано прямолінійний метод. Ліквіда­
ційна вартість (за оцінкою підприємства) становить 512 грн. Чому
дорівнює місячна сума амортизації:

а) 1009 грн;

б) 502 грн;

в) 406 грн;

г) 383 грн?

11. Первісна вартість автомобіля — 10 000 грн. Очікуваний
термін служби — 5 років. Ліквідаційна вартість автомобіля у
вигляді матеріалів — 1000 грн. Для нарахування амортизації
обрано виробничий метод. За перший рік випуск продукції ста­
новив 10 000 одиниць. Чому дорівнює сума амортизації за пер­
ший рік, якщо очікуваний обсяг виготовленої продукції на весь
період експлуатації автомобіля становить 50 000 одиниць:

а) 1800 грн;

б) 1980 грн;

в) 1818 грн;

г) 1620 грн?

12. 31 грудня 1997 р. ВАТ придбало за 640,0 тис. грн обладнан­
ня, амортизацію якого нарахувало за прямолінійним методом,
виходячи з 8 років строку корисного використання та нульової
ліквідаційної вартості. 1 січня 2000 р. керівництво переглянуло
строк корисного використання. Тепер він становить 6 років. Яку
суму зносу буде відображено у Балансі ВАТ на 31 січня 2000 p.,
якщо ліквідаційна вартість обладнання залишилась нульовою і
метод нарахування амортизації не змінився:

а) 360,0 тис. грн;

б) 280,0 тис. грн;

в) 120,0 тис. грн;

г) 160,0 тис. грн?

13. Підприємство придбало устаткування у грудні за 100,0 тис. грн.
Строк корисного використання устаткування становить 5 років і
воно не має ліквідаційної вартості. Перші два роки амортизація
устаткування нараховувалася за методом прискореного (подвою-

Облік основних засобів

ваного) зменшення залишкової вартості, а потім підприємство почало нараховувати амортизацію за прямолінійним методом. Чому дорівнює сума зносу устаткування на кінець третього року його експлуатації:

а) 60,0 тис. грн;

б) 76,0 тис. грн;

в) 78,0 тис. грн;

г) 84,0 тис. грн?

14. У грудні 1990 р. підприємство придбало споруду за 30 000 грн.
Споруда не має ліквідаційної вартості, а очікуваний строк її ек­
сплуатації становить 20 років. Амортизація споруди нарахову­
ється прямолінійним методом. Через 10 років було здійснено ка­
пітальний ремонт споруди, вартість якого становила 9000 грн. У
результаті очікується, що строк експлуатації споруди збільшить­
ся на 2 роки. Чому дорівнює річна сума амортизації споруди після
капітального ремонту:

а) 1000 грн;

б) 1800 грн;

в) 1500 грн;

г) 2000 грн?

15. Споруду, первісна вартість якої — 270 тис грн, а знос ста­
новить 120 тис. грн було знищено внаслідок повені. Які мають
бути здійснені бухгалтерські записи:

а) Д-т 131 (120 тис. грн);
Д-т 991 (150 тис. грн);
К-т 103 (270 тис. грн);

б) Д-т 991 (270 тис. грн);
К-т 151 (270 тис. грн);

в) Д-т 131 (270 тис. грн);
К-т 104 (270 тис. грн);

г) Д-т 131 (120 тис. грн);
Д-т 947 (150 тис. грн);
К-т 10 (270 тис. грн)?

16. Яке П(С)БО регламентує методологічні засади формування
в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби:

а) П(С)БО 2;

б) П(С)БО 8;

Розділ 5

в) П(С)БО 7;

г) П(С)БО 6?

17. Підприємство придбало автомобіль за 150 тис. грн і розра­
ховує продати його через 5 років за 18 тис. грн, а витрати на
реалізацію очікуються в межах 1 тис. грн. Чому дорівнює вартість
об'єкта, що амортизується:

а) 130 тис. грн;

б) 125 тис. грн;

в) 133 тис. грн;

г) 140 тис. грн?

18. Які з перелічених витрат не повинні включатись до первіс­
ної вартості основних засобів:

а) суми, що сплачуються постачальникові активу;

б) суми ввізного мита;

в) витрати на установку та монтаж;

г) витрати на навчання персоналу?

19. Який із перелічених субрахунків не пов'язаний з обліком
основних засобів:

а) 101;

б) 104;

в) 108;

г) 112?

20. Який з перелічених методів не належить до методів нараху­
вання амортизації:

а) прямолінійний;

б) індексний;

в) кумулятивний;

г) виробничий?

Облік основних засобів

Розділ 6

ОБЛІК ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ

МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

6.1. Поняття необоротного матеріального активу. Загальна характеристика рахунка 11 "Інші необоротні матері­альні активи".

6.2. Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів.

6.3. Оцінка та переоцінка інших необоротних матеріальних активів.

6.4. Амортизація та вибуття інших необоротних матеріаль­них активів.

6.1. Поняття необоротного матеріального активу. Загальна характеристика рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи"

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 лютого 1997 р. № 283/97-ВР матеріальними активами є основні засоби та оборотні активи у будь-якому ви­гляді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Необоротні активи є однією з двох груп основних засобів, яка має назву "інші необоротні матеріальні активи" (першою групою є власне основні засоби).

Необоротні активи визнаються активами лише за таких умов:

— є ймовірність отримання підприємством майбутніх еконо­мічних вигід;

— вартість активу можна достовірно визначити;

— актив утримується протягом терміну більшого ніж 12 місяців або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про матеріальні необоротні активи і розкриття їх у

Облік інших необоротних матеріальних активів

фінансовій звітності визначає П(С)БО 7 "Основні засоби". Вихо­дячи з цього документа, інші необоротні матеріальні активи (як і основні засоби) — це активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснен­ня адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більший ніж один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Зазначимо, що строк корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (викона­но) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Для цілей бухгалтерського обліку згідно з ЩС)БО 7 інші не­оборотні матеріальні активи класифікуються за такими групами:

— бібліотечні фонди;

— малоцінні необоротні матеріальні активи;

— тимчасові (нетитульні) споруди;

— природні ресурси;

— інвентарна тара;

— предмет прокату;

— інші необоротні матеріальні активи.

Облік інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Він призначе­ний для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, до яких належать гру­пи основних засобів, що не обліковуються на рахунку 10 "Ос­новні засоби". Рахунок активний.

За дебетом рахунка 11 відображаються:

— надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю);

— сума витрат, пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструк­ція, модернізація), що приводить до збільшення майбут­ніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта;

— сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів.

9 — 4-1132

За кредитом рахунка 11 відображається вибуття інших необо­ротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а та­кож у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.

За цим рахунком ведуться такі субрахунки:

111 "Бібліотечні фонди" — на цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху бібліотечних фондів;

112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" — тут відоб­ражається вартість предметів, строк корисного використання яких більший ніж один рік, зокрема спеціальних інструментів і пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів;

113 "Тимчасові (нетитульні) споруди" — ведеться облік екс­плуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд;

114 "Природні ресурси" — на цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху придбаних природних ресурсів для видобутку (нафти, газу тощо);

115 "Інвентарна тара" — ведеться облік наявності та руху інвентарної тари;

116 "Предмети прокату" — ведеться облік наявності та руху активів, призначених для видачі напрокат;

117 "Інші необоротні матеріальні активи" — ведеться облік наявності та руху активів, які не обліковуються на попередніх субрахунках.

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" кореспондує:

Облік інших необоротних матеріальних активів

6.2. Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів

Облік бібліотечних фондів ведеться на рахунку 111 "Бібліо­течні фонди". До бібліотечних фондів належать: книги, журна­ли, підшивки газет, які зберігаються в технічній бібліотеці під­приємства і в поточному архіві. Аналітичний облік бібліотечних фондів ведеться за тематичним, алфавітним чи лінгвістичним принципом.

Підприємство зобов'язане вести облік книг, що надходять до бібліотечного фонду і вибувають, у встановлених одиницях. Облік має бути сумарним та індивідуальним.

Одиницею обліку бібліотечних фондів є примірник — кожна окрема одиниця книги. Додатковою одиницею є річний комплект — сукупність номерів періодичних видань за рік, що приймається за одну облікову одиницю фонду, а також переплетена одиниця (підшивка) — сукупність номерів періодичних видань, зшитих, переплетених або закріплених іншим способом в одне ціле, які приймаються за одну облікову одиницю.

Формою сумарного обліку є книга, що містить відомості про надходження та вибуття з фонду. Підставою для внесення періо­дичних видань до Книги сумарного обліку бібліотечного фонду є акт, який складається в міру завершення надходжень періодич­них видань поточного року. Вибуття окремих одиниць бібліотеч-

9 *

Розділ 6

ного фонду відображається в Книзі сумарного обліку та оформ­ляється актом про виключення окремої одиниці з бібліотечного фонду.

Індивідуальний облік кожного примірника може вестися шля­хом присвоєння одиниці обліку бібліотечного фонду інвентарно­го номера чи шляхом реєстрації без присвоєння інвентарного номера. Витрати на придбання періодичних видань збираються на рахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних активів" та списуються в дебет рахунка 111 "Бібліотечні фонди". Якщо підприємство передплатило періодичні видання, понесені витрати слід обліковувати на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" із подальшим списанням у дебет рахунка 92 "Адміні­стративні витрати".

Приклад

У жовтні 2002 р. підприємство придбало книги на загальну суму 500 грн (без ПДВ).

Введення в експлуатацію бібліотечних фондів відображається проводкою:

Д-т 111"Бібліотечні фонди"

К-т 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних мате­ріальних активів"

Облік малоцінних необоротних матеріальних активів ве­деться на рахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". На цьому рахунку відображаються вартість предметів, строк корисного використання яких більший за один рік, зокрема спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань. Вартість таких активів погашається шляхом нарахування зносу за встанов-

Облік інших необоротних матеріальних активів

леною нормою, що визначається підприємством самостійно, з ура­хуванням очікуваного методу використання цих об'єктів.

Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться за кожним інвентарним об'єктом.

Приклад

Підприємство придбало офісні меблі на суму 1500 грн:

— письмові столи (5 шт. за ціною 200 грн);

— стільці (5 шт. за ціною 100 грн).

Вартість перевезення транспортною організацією — 120 грн.

Введення в експлуатацію малоцінних необоротних активів від­ображається проводкою:

Д-т 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" К-т 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних мате­ріальних активів".

Облік тимчасових (нетитульних) споруд ведеться на ра­хунку 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди". До них належать дрібні об'єкти допоміжного характеру, які використовуються для потреб будівництва і не включені до титулу: паркани та огорожі (за винятком спеціальних, архітектурно оформлених), необхідні для виробництва робіт, огорожі майданчиків, ділянок тощо; пе­ренесення з креслень на натуру контурів майбутніх об'єктів при розбивці будівель і споруд; пристосування з техніки безпеки; складські приміщення (комори) і навіси при об'єктах будівни­цтва; приміщення для обігріву робітників; перехідні містки, хо-

Розділ 6

дові дошки; настили, драбини, сходи; тимчасові розводки в ме­жах робочої зони від магістральних і розвідних мереж електро­енергії, води, газу і повітря; тачки, лавки та інший дрібний інвен­тар для монтажних і такелажних робіт тощо.

Витрати на спорудження тимчасових споруд відображаються за дебетом рахунка 153 "Придбання (виготовлення) інших необо­ротних матеріальних активів" у кореспонденції з рахунками 20, 23, 65, 66 та ін. Понесені витрати списуються з кредиту рахунка 153 в дебет рахунка 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди".

Введення в експлуатацію тимчасових (нетитульних) споруд оформляється актом за формою 8-кб, де зазначають дату будів­ництва і найменування прийнятого в експлуатацію об'єкта, об­ліковий код, площу чи об'єм, фактичну собівартість, очікуване повернення матеріалів і витрати за розбирання, строк експлуа­тації, суму щорічного погашення об'єкта і особу, відповідальну за повернення матеріалів.

Аналітичний облік тимчасових (нетитульних) споруд ведеться у відповідних регістрах обраної форми обліку. Вартість таких споруд погашається шляхом нарахування зносу.

Приклад

Будівельна організація уклала договір підряду на будівництво магазину.

Нормативний термін будівництва — 5 місяців. У перший місяць було споруджено приміщення для обігріву робітників на суму 5050 грн, оскільки роботи проходили зимою. При цьому було понесено такі витрати:

1) матеріали — 3500 грн;

2) заробітна плата робітникам — 1000 грн;

3) на соціальні заходи — 400 грн;

4) транспортні послуги — 100 грн;

5) інші витрати на будівництво приміщення для обігріву — 50 грн.

Природні ресурси обліковуються на рахунку 114 "Природні ресурси". Сюди належать будівельний ліс, родовища нафти та газу, джерела мінеральної сировини, що належать до вичерпних ак­тивів. Особливістю їх є те, що вони при добуванні перетворю­ються на матеріальні запаси.

Облік інших необоротних матеріальних активів 135

Вартість придбаних підприємством природних ресурсів відоб­ражається на рахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" згідно з оплаченими чи ак­цептованими рахунками продавців після їх оприбуткування. Ана­літичний облік природних ресурсів ведеться в таких розрізах: "Лісові угіддя", "Запаси нафти та газу" тощо.

Облік інвентарної тари здійснюється на рахунку 115. Інвен­тарною тарою називається тара, яка не передається (продається, купується) разом із продукцією. Вона може використовуватись для внутрішнього перевезення вантажів і для доставки продукції (товарів) споживачам (покупцям). Але при цьому тара зберігає свою основну властивість: вона не передається споживачам, а за­лишається на балансі підприємства з терміном використання більший за один рік.

Облік тари ведеться в натурально-вартісному виразі. Аналі­тичний облік ведеться за кожним об'єктом з групуванням за видами тари: тара з деревини, тара з картону та паперу, тара з металу, тара з пластмаси, тара зі скла, тара з тканини та нетка­них матеріалів. За тарою, що обліковується у складі інших не­оборотних матеріальних активів, щомісячно нараховується знос за встановленими нормами амортизації до повного перенесення вартості на новий продукт. Якщо тара реалізується іншому

136_____________________________________________________ Розділ 6

підприємству, то ця операція відображається як реалізація майна підприємства.

Предмети прокату обліковують на рахунку 116 "Предме­ти прокату". Предметами прокату є об'єкти, що передаються громадянам у строкове платне користування (прокат). Отримання та прокат майна оформляються бланками за формою ПО-Ш та ПО-П2, які є документами суворого обліку.

Форма ПО-П1 (замовлення-зобов'язання, копія замовлення-зобов'язання) заповнюється у двох примірниках, другий видається замовнику. У цій формі зазначають дані про отримання пред­метів на прокат, їх стан, кількість та вартість.

Форма ПО-П2 (квитанція, копія квитанції) заповнюється ана­логічно до замовлення-зобов'язання. Вона призначена для прий­мання грошових коштів за прокат, за продовження строків про­кату, неповернення предметів прокату.

Облік інших необоротних матеріальних активів здійсню­ється на рахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи".

Основні проводки щодо обліку операцій з необоротними актива­ми обліковуються на рахунку 11 (табл. 1.6.1).

Таблиця 1.6.1. Основні проводки з обліку операцій з необоротними активами

Облік інших необоротних матеріальних активів 137

Продовження табл. 1.6.1

Розділ 6

Закінчення табл. 1.6.1

6.3. Оцінка та переоцінка інших необоротних матеріальних активів

Є декілька видів оцінки інших необоротних матеріальних активів. Зокрема виділяють такі:

1. Первісна вартість — історична (фактична) собівартість не­оборотних матеріальних активів у сумі грошових коштів або спра­ведливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витраче­них для придбання (створення) необоротних матеріальних активів.

2. Переоцінена вартість — вартість необоротних матеріаль­них активів після їх переоцінки.

3. Вартість, що амортизується — первісна або переоцінена вартість необоротних матеріальних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

4. Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (лікві­дації) необоротних матеріальних активів після закінчення стро­ку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов'яза­них із продажем (ліквідацією).

5. Залишкова вартість — різниця між первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації.

6. Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійсне­ний обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Облік інших необоротних матеріальних активів

Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" придбані (створені) інші необоротні матеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка формується залежно від шляхів їх надходження. Такий процес формування первісної вартості показано в табл. 1.6.2.

Таблиця 1.6.2. Процес формування первісної вартості необоротних матеріальних активів

Кожне підприємство переоцінює свої необоротні матеріальні активи, якщо їхня залишкова вартість більша ніж на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки одного об'єкта інших необоротних матеріальних ак­тивів на ту саму дату переоцінюють всі інші об'єкти групи, до якої належить цей об'єкт. Так, переоцінена первісна вартість

Розділ 6

об'єкта інших необоротних матеріальних активів визначається шляхом множення первісної вартості цього об'єкта на індекс переоцінки {ППВ = ПВ • І_п). Переоцінена сума зносу об'єкта інших необоротних матеріальних активів визначається шляхом множення зносу цього об'єкта на індекс переоцінки (ПСЗ = З- І_п). Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість. У результаті переоцінки інших необоротних матеріальних активів можливі як дооцінка, так і уцінка, які відповідно включаються до складу додаткового капіталу та до складу витрат.

6.4. Амортизація та вибуття інших необоротних матеріальних активів

Метод амортизації інших необоротних матеріальних активів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від їх використання.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нарахо­вується протягом строку їх корисного використання (експлуа­тації), який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Амортизація інших необоротних матеріальних активів прово­диться щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому певний об'єкт став придатним для корисного викори­стання та призупиняється на період реконструкції, модернізації та добудови. Адже у процесі експлуатації інших НМА виника­ють витрати, пов'язані з їх поліпшенням. Якщо поліпшення об'єкта приводить до збільшення майбутніх економічних вигід (п. 14 ЩС)БО 7), такі витрати в бухгалтерському обліку включа­ються до складу капітальних витрат та накопичуються на субра­хунках рахунка 15 "Капітальні інвестиції", і потім збільшують вартість об'єкта інших НМА. Якщо такого збільшення не відбу­вається і витрати здійснено для підтримання об'єкта в робочому стані, витрати включаються до витрат періоду (п. 15 П(С)БО 7) і відображаються за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93 або збираються на рахунку 23 і списуються після закінчення ремонту. Припи­нення нарахування амортизації починається з місяця, наступно­го за місяцем вибуття об'єкта інших необоротних матеріальних активів.

Облік інших необоротних матеріальних активів

Згідно з П(С)БО 7 амортизація інших необоротних матеріаль­них активів нараховується за прямолінійним та виробничим методами.

Так, згідно з прямолінійним методом річна сума амортизації визначається шляхом ділення вартості, що амортизується, на очі­куваний період часу використання об'єкта інших необоротних матеріальних активів. Відповідно до виробничого методу місяч­на сума амортизації визначається як добуток фактичного місячно­го обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки аморти­зації. Виробнича ставка амортизації обчислюється шляхом ділен­ня вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта інших необоротних матеріальних активів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці ви­користання об'єкта в розмірі 50 % його вартості, що амортизу­ється, та решта 50 % — у місяці їх вилучення з активів (списан­ня з балансу) або в першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості.

Нарахування амортизації за іншими необоротними матеріаль­ними активами показано в табл. 1.6.З.

Таблиця 1.6.3. Нарахування амортизації за іншими необоротними матеріальними активами

• ⇐ Назад
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 91011
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• 18
• Далее ⇒