Розміщення посівних площ культур по сівозміні

Таблиця 4

Розміщення посівних площ культур по сівозмінам.

Таблиця 4.1

Удосконалене розміщення посівних площ культур по сівозмінам.

Схема сівозміни

Згідно набору культур з таблиці № 4.1 складаємо схеми сівозмін.Кількість ланок в сівозміні визначаємо по кількості полів озимих зернових культур.

Перша польова сівозміна складається з 3-х полів озимої пшениці, тому вона має 3 ланки

І

1. Горох – 0,5 ; озимі на з/к – 0,5

2. Озима пшениця

3. Цукровий буряк

4. Ячмінь

ІІ

1. Однорічні трави – 0,5; картопля – 0,5

2. Озима пшениця

3. Цукровий буряк – 0,5; просо – 0,5

ІІІ

1. Кукурудза на силос – 0,8; кукурудза на з/к – 0,2

2. Озима пшениця

3. Чорний пар – 0,3; кормовий буряк – 0,2; кукурудза – 0,5

Схема І польової сівозміни.

1. Горох – 0,5; озимі на з/к – 0,5

2.Озима пшениця

3. Цукровий буряк

4. Ячмінь

5. Однорічні трави – 0,5, картопля – 0,5

6.Озима пшениця

7. Цукровий буряк – 0,5, просо – 0,5

8. Кукурудза на силос – 0,8, кукурудза на з/к – 0,2

9. Озима пшениця

10. Чорний пар – 0,3, кормовий буряк – 0,2, кукурудза – 0,5

Схема ІІ польової сівозміни.

1.Однорічні трави

2. Озима пшениця

3. Цукровий буряк

4. Кукурудза на силос

5. Ячмінь

6. Кукурудза на силос

7. Цукровий буряк

8. Ячмінь

Схема ІІІ польової сівозміни.

1.Б. трави – 0,5, горох – 0,5

2. Озима пшениця

3. Цукровий буряк

4. Кукурудза

5. Ячмінь

6. Однорічні трави

7. Озиме жито – 0,1, кукурудза на силос – 0,1, овес – 0,1, кормовий буряк – 0,2, грачиха – 0,5

8. Цукровий буряк

9. Кукурудза

10. Ячмінь з підсівом б. трав

Розрізняють сівозміни: при більшому розміщенні зернових культур та різних видів парів – зерно парові.

В сівозмінах де попередниками є крім парів – багаторічні трави – зернотрав’яні.

При наявності цукрових буряків, соняшника, кукурудзи на полі з чергуванням озимих культур – зерно просапні.

Кормові – вирощуються кормові культури для забезпечення тварин зеленим конвеєром.

Спеціальні сівозміни, в яких розміщують культури близько по біології розвитку та по технології вирощування. Такими є рисові,ґрунтозахисні, овочеві, бавовняні сівозміни.

Грунтозахисні сівозміни розміщують на землях де уклін починається від 3º. В цих сівозмінах не допускається вирощування просапних культур.

Овочеві сівозміни закладають в понижених місцях рельєфу.

Розміщення на полях декількох типів сівозмін – система сівозмін.

Агротехнічна характеристика сівозміни.

Перша сівозміна має три поля озимої пшениці - №2,6,9. Попередники для озимої пшениці підбирають з урахуванням району вирощування, структури посівних площ, реакції сортів на попередник. Виходячи з нашої сівозміни кращім попередником для озимої пшениці є : горох, озимі на з/к, однорічні трави, рання картопля, кукурудза на з/к, та на силос. Приріст урожаю зерна пшениці розміщеної після кращих попередників, досягає 7-10 ц/га і більше.

Введення у сівозміну гороху дає змогу збільшити збір зерна і вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га сівозмінної площі та підвищити економічну ефективність сівозміни без істотного зменшення врожаю інших культур і збору їхньої продукції.

Однорічні трави не тільки забезпечують високий врожай, а й мають значення в зміцненні кормової бази тваринництва, сприяють збільшенню вмісту в грунті органічних речовин, поліпшенню його фізичних властивостей. Підвищення водопроникності й рівня азотного живлення наступних культур у сівозміні.

Озимі культури сіються в осінній період. Необхідно до їх строку сівби створити оптимальні умови: вологість грунту для отримання дружніх сходів і за короткий період 30-35 днів отримати розвинену кореневу систему з формуванням вузла кущення. Такі умови можуть скластися лише після гарних попередників, які ми і використали в нашій польовій сівозміні.

Озима пшениця є добрим попередником для цукрових буряків. Врожайність коренеплодів після озимої пшениці найбільша в порівнянні з іншими попередниками.

Цукровий буряк – це основна технічна культура нашої зони, яка дуже вимоглива до фіто-санітарного стану грунту та наявності елементів живлення, а також запасів вологи в грунті. Відноситься до культур інтенсивного типу з великим виносом NPK з грунту. Кореневі виділення цукрового буряку є токсичними для самих рослин – визивають ґрунтовтому. На попереднє місце в сівозміні повинен повертатися через 3-4 роки.

Кращім попередником для ячменю є просапні культури, а міжрядний обробіток сприяє очищенню поля від бур’янів та нагромадженню в грунті легкозасвоюваних поживних речовин. Крім, того після просапних культур залишається пухкий грунт, а це важливо для ячменю, який важко витримує щільні,запливаючі грунти, де у нього погано розвивається коренева система, жовтіє листя і навіть усихають верхівки листків, різко знижується продуктивність рослин.

Так, як дивлячись з попередників озимої пшениці можна сказати, що наша польова сівозміна розташована в зоні достатнього зволоження, то добрим попередниками цукровий буряк і просо можуть виступати для кукурудзи на силос й на з/к. кукурудза може висіватися на одному й тому ж місці декілька років підряд. В Сумській області оптимальна насиченість сівозміни кукурудзою становить 8-10%, так як наша зона не сприятлива для кукурудзи.

Кукурудзу на зерно і силос можна розміщувати у підзоні достатнього зволоження, як після цукрових буряків так і після озимої пшениці.

Вирощування картоплі в нашій області рентабельне, що забезпечується її великою і порівняно стійкою врожайністю.

При внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив картопля порівняно з іншими культурами менш вибаглива до попередників і томі її можна садити після ячменю,який є для картоплі добрим попередником.

Можна зробити висновок, що її під час розміщення культур у сівозміні треба враховувати ступінь використання поживних речовин попередніми культурами.

При встановленні оптимальної концентрації окремих культур у сівозміні, а також інтервалу в часі поверненню кожної культури на попереднє місце її вирощування треба враховувати ступінь загрози нагромадження шкідників і збудників хвороб певною культурою і передбачити використання культур-переривачів, які сприяють поліпшенню фіто санітарного стану поля

Кормова оцінка сівозміни.

В даному розділі по ІІ польовій сівозміні розраховуємо вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з продукції, яка буде отримана при вирощуванні культур. В таблиці слід дотримуватися чергування культур згідно схемі сівозміни та враховувати основну та побічну продукцію.

Таблиця 5.

Кормова оцінка сівозміни №2

Площі посіву культур сівозміни переносимо з таблиці № 4. урожайність основної продукції береться з таблиці № 3.

За необхідністю на одну культуру проведемо розрахунки як на основну так і на побічну продукцію. Співвідношення основної до побічної продукції, вміст в 1 ц кормових одиниць та перетравного протеїну беремо з додатку.

В низу таблички в графі «всього» підсумовуємо площу, кількість кормових одиниць та перетравного протеїну на весь урожай.

В граф на «на 1 га» розраховуємо скільки припадає кормових одиниць та перетравного протеїну на 1 га сівозміни шляхом ділення всієї кількості кормових одиниць та перетравного протеїну на всю площу.

Кількість перетравного протеїну на 1 кормову одиницю розраховуємо шляхом ділення всієї маси перетравного протеїну на всю кількість кормових одиниць. Кількість перетравного протеїну - 87 г – це недостатній показник для забезпечення нормами тварин у господарстві.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 345
• 6
• 7
• Далее ⇒