Захворювання при яких виникає ШКК.
| Соматичні та інфекційні захворювання | Суміжні захворювання | Хірургічні захворювання |
| Дизентерія | Геморагічна хвороба новонародженних | Інвагінація кишечнику |
| Геморагічний діатез | Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки | Портальна гіпертензія |
| Гострі лейкемічні та алейкемічні процеси | Хвороба Шенляйн-Геноха | Кила стравохідного отвору |
| Кишечні паразити | Неспецифічний виразковий коліт | Геморагічний гастрит |
| Лімфогрануломатоз кишківника | Тифо-паратифозна інфекція | Дивертикул Меккеля |
| Гострий гепатит | Гемофілія | Поліпи товстої кишки, хвороба Пейтца-Егерса, хвороба Маллорі-Вейса |
| Обмінний ретикульоз | Подвоення кишечника, пухлини |
Серед хірургічних захворювань доцільно розподіляти кровотечі за локалізацією:
| Стравохід | Геморагічна хвороба новонароджених, кили стравохідного отвору, халазія стравоходу, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку |
| Шлунок, дванадцятипала кишка | Геморагічний гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, хвороба Маллорі-Вейса, поліпи шлунку, пухлина шлунку |
| Тонка кишка | Дивертикул Меккеля, поліпоз тонкої кишки( хвороба Пейтца-Егерса ), інвагінація, подвоєння тонкої кишки, лімфофолікулярна гиперплазія термінального відділу здухвинної кишки, пухлина |
| Товста кишка | Поліпи товстої кишки, неспецифічний виразковий коліт, інвагінація, пухлини, гемангіоми |
Дуже зручною є класифікація залежно від віку:
| Немовлята | 1. Родова травма 2. Гіпоксія, асфіксія 3. Транзиторна схильність (геморагічна хвороба немовлят) |
| Грудний вік | 1. Інвагінація кишечнику 2. Поліпи товстої кишки Рідше: подвоєння кишечнику, грижі стравохідного отвору діафрагми |
| 1-3 роки | 1. Дивертикул Меккеля 2. Подвоєння кишечнику 3. Поліпи прямої кишки 4. Рідше – симптом Шерешевського-Тернера (телеангіоектазія) 5. Пухлини |
| Старші 3 років | 1. Поліпи прямої кишки 2. Рідше – симптом Пейтца-Егерса 3. Пухлини 4. Інвагінація |
| Старші 7 років | 1. Портальна гіпертензія 2. Геморагічний гастрит 3. С-м Маллорі-Вейса 4. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки 5. Неспецифічний виразковий коліт |
Кровотечі у немовлят.
Гемостаз у нормі залежить від взаємодії тромбоцитів і розчинених у плазмі білків, які, вступаючи у взаємодію, утворюють фібринозний згусток.
Кровотеча в немовлят може бути наслідком якісної чи кількісної зміни еритроцитів або білків, що відповідають за згортання крові. Для немовлят характерне зниження на 30-70% вітамін-К-залежних факторів системи згортання, (ІІ, УІІ, 1Х и Х), у недоношених цей стан є ще більш небезпечним, оскільки уведення вітаміну виявляється неефективним через транзиторну незрілість печінки.
Для дітей слабких, недоношених, які перенесли внутрішньоутробний сепсис або гіпоксію, може мати місце розсіяна внутрішньосудинна коагуляція (РВК) або ДВЗ-синдром. Поява кровотечі у зрілих доношених дітей обумовлена тромбоцитопенією внаслідок імунологічного конфлікту і виявляється класичною геморагічною хворобою немовлят.
Геморагічний гастрит.
Характеризується множинними крововиливами, гострими ерозіями або поверхневими виразками слизової шлунка. Розрізняють ерозивний і геморагічний гастрит. Під час кровотечі відрізнити геморагію від ерозії важко. Найчастіше геморагічний гастрит розвивається в результаті системних захворювань (ендокринних, інфекційних, токсичних, септичних) або під впливом локальних факторів (лікарські засоби, судинні чи аліментарні розлади), а також механічного роздратування (травма). Основне в геморагічному гастриті – порушення обмінних процесів, згортаючої системи крові, підвищення проникності стінок капілярів. Виникненню ерозій і виразок сприяє підвищення кислотності шлункового соку, унаслідок стресу, гіперкапнії, некробіотичних змін у слизовій оболонці, обумовлених гіпоксією, чи токсемією, спазмом судин, і місцева дія лікарських речовин, що ушкоджуть. Клініка кровотечі (криваве блювання) є першою ознакою виразки. Іноді кровотечі виникають перед появою болі в животі.
Діагноз встановлюють на підставі ендоскопічного дослідження, проведеного на висоті кровотечі. При цьому визначають набряк слизової оболонки, її геморрагію, ерозії, дрібнокрапкові крововиливи. Характерним є кровотеча з ділянок візуально неушкодженої слизової.
Синдром Меллорі-Вейса.Синдром Маллорі-Вейса – одна з причин невиразкових кровотеч, зв'язаних зі спонтанним розривом оболонки, чи більш глибоких шарів стінки шлунка стравохідно-шлункового відділу. Зустрічається дуже рідко в підлітковому віці. У патогенезі ведуче місце відводять підвищенню тиску в кардіальному відділі при недостатнім розкритті кардії при сильному кашлі, приступі бронхіальної астми, епілептичному припадкові. Така картина може спостерігатися і при сильній блювоті. До сприятливих факторов варто віднести езофагальну грижу, запальні захворювання стравоходу і шлунка.
Клініка. Блювота кольору кавової гущавини, рідше – червоною кров'ю.
До цього, як правило, спостерігається блювота без домішки крові.
Діагноз: уточнюється на основі ендоскопічного дослідження, під час якого визначають розміри ушкоджень, частіше тріщини від 1 до 5 см. Дно розривів заповнене згустками крові. Поряд з розривами слизової можуть відзначатися більш глибокі ушкодження підслизового і м'язового шарів.
Характер лікування визначається інтенсивністю кровотечі. Починають з консервативної терапії: промивання крижаною водою, призначення судинозвужувальних засобів (адроксон, адреналін, новокаїн), за допомогою інжектора роблять локальне омивання 96% спиртом, хлоретілом, епсілон-амінокапроновою кислотою. Ці засоби допомагають припинити кровотечу для того, щоб потім зробити остаточну зупинку кровотечі за допомогою діатермічної, лазерної коагуляції. При відсутності ефекту роблять гастротомію й ушивання розривів.