Розділ 3. Проектування структури посівів та нових сівозмін.
Урожайність с\г культур, кормових угідь і аналіз її планування на перспективу. Урожайність с\г культур є основним показником родючості груну І залежить іід багатьох факторів (культури землеробства, пошдніх умов та Ін.)
Урожайність сільськогосподарських культур і кормових угідь
В табл. подається врожайність с\г культур, які вирощуються в господарстві, за останні 3 роки, середня за три роки і проектована врожайність на перспективу.
Таблиця 4
Урожайність сільськогосподарських культур і кормових угідь
| № п/п | С.г. культури, сіножаті, пасовища, проміжні культури | Урожайність, ц/га | ||||
| Середня за 3 роки | Перспективна | |||||
| 1. | Зернові і зернобобові культури, всього в тому числі: | 21,8 | 18,3 | 29,2 | 23,1 | 26,2 |
| озима пшениця | 22,0 | 27,6 | 34,0 | 27,9 | 31,0 | |
| озиме жито | 23,3 | 13,0 | 22,4 | 19,6 | 21,5 | |
| озимий ячмінь | 25,6 | 20,5 | 26,4 | 24,2 | 25,3 | |
| озимий ріпак | 4,6 | 10,5 | 4,1 | 6,4 | 8,5 | |
| Ярі зернові, в тому числі: | ||||||
| яра пшениця | 19,2 | 6,6 | 24,3 | 16,7 | 20,5 | |
| кукурудза на зерно | 55,6 | 49,2 | 52,9 | 52,6 | 54,1 | |
| ячмінь | 19,2 | 6,3 | 25,8 | 17,1 | 21,5 | |
| овес | 23,0 | 27,6 | 15,5 | 22,0 | 24,8 | |
| гречка | 13,2 | 8,9 | 11,1 | 11,1 | 12,2 | |
| Зернобобові в тому числі: | ||||||
| люпин | 6,6 | 3,5 | 9,4 | 6,5 | 8,0 | |
| вика | 27,8 | 25,6 | 28,9 | 27,4 | 28,2 | |
| 2. | Льон-довгунець (волокно) | 4,6 | 5,3 | 3,4 | 4,4 | 4,9 |
| 3. | Цукрові буряки | 210,8 | 189,5 | 208,0 | 202,8 | 206,8 |
| 4. | Картопля | 66,6 | 98,8 | 122,0 | 95,8 | 108,9 |
| 5. | Кукурудза на силос | 272,3 | 225,0 | 265,0 | 254,1 | 263,2 |
| 6. | Багаторічні трави, сіно | 26,1 | 22,0 | 25,0 | 24,4 | 25,3 |
| 7. | Сіножаті, сіно | 17,7 | 15,8 | 16,7 | 16,7 | 17,2 |
| 8. | Пасовища,зелена маса | 72,4 | 65,1 | 71,5 | 69,7 | 71,1 |
| 9. | Післяжнивні культури, зелена маса | 74,2 | 69,4 | 72,4 | 72,0 | 73,1 |
Посівні площі культур і кормових угідь та їх структура за попередній рік
Посівна площа – площа (в гектарах), зайнята посівами сільськогосподарських культур.
Розрізняють загальну посівну площу і посівну площу окремих сільськогосподарських культур або культур, об'єднаних у певні групи за характером використання (круп'яні, технічні, овочеві, кормові), способом догляду (просапні) або за ботанічними ознаками (зернові, зернобобові, коренеплоди).
Розподіл загальної посівної площі під різні групи сільськогосподарських культур називається структурою посівної площі.
Посівна площа повторних посівів в загальну посівну площу не включається.
Посівні площі сільськогосподарських культур планують з урахуванням забезпечення всіх потреб господарства в продукції рослинництва: продаж державі зерна, картоплі, овочів, створення насінницьких фондів, потреби працівників господарства у продовольстві тощо. Повністю врахувавши ці потреби і планову урожайність, визначають посівні площі для кожної культури, які потім уточнюють при розміщенні культур у сівозмінах.
Оптимальне чергування культур у сівозміні передбачає, з одного боку – правильний підбір сприятливих для вирощування культур попередників, а з другого – оптимальне насичення сівозміни одновидовими культурами, але враховує допустиму періодичність вирощування їх у полях сівозміни.
На жаль, останнім часом, у зв'язку з розвитком ринкових відносин на селі, в агроформуваннях, а також селянських і фермерських господарствах, стало типовим явищем нехтування сівозмінами і вирощування сільськогосподарських культур із грубим порушенням законів їх чергування, або навіть у беззмінних посівах. Це здебільшого пов'язано з кон’юнктурою ринку, яка вимагає виробництва, в першу чергу, „прибуткових сільгоспкультур за будь-яких умов“.
Структура посівних площ на Поліссі залежить від спеціалізації та ґрунтових умов. В агроформуваннях скотарсько-зерно-льонарського напрямку зернові займають 55-62, льон 9-12 і кормові культури 28-30%, а зі спеціалізацією картопле-зерно-тваринницького напрямку: зернові - 45-55, картопля - 20-25 і кормові культури 25-30 %; у господарствах по виробництву яловичини, молока і вирощуванні нетелів: зернових – 39-50, картоплі – 9-14, льону – 4-10 і кормових культур – 30-45%.
Слід відмітити, що в структурі посівних площ на Поліссі обов'язковим є введення сидеральних парів, які повинні займати 10-15% орного клину, що забезпечить підвищення родючості і піднесення культури землеробства. У всіх зонах області в зерновій групі зернобобові культури повинні займати не менше 10-12%, що буде сприяти збалансованості кормів по протеїну, а в кормовій групі багаторічні трави повинні становити питому вагу не менше 50%.
Таблиця 5