Рекомендуємий зміст завдань підрозділу ІІ по розділу
«Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»:
А). Економічні розрахунки
[ І(1-18, 33), ІІ(54-62, 66-71) ]:
1. Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві.
2. Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань.
3. Розрахунок соціально-економічної ефективності використання кондиціювання повітря для поліпшення умов праці.
4. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією.
5. Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з шумом.
6. Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
7. Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві.
8. Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології.
Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
[ І(20-24, 27, 28, 30, 32, 34), ІІ(1-72) ]:
1.Розрахунок освітлення.
2.Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
3.Електробезпека
4.Захист від шуму.
5.Захист від дії електромагнітних полів (ЕМП) струмів промислової частоти і електростатичного поля (ЕСП)
6.Оцінка умов праці.
При вирішенні в ДП (ДР) завдань, що пов'язані з використанням комп’ютерної техніки, у розрахунковій частині, крім визначених вище варіантів розрахунків, можуть виконуватись розрахунки щодо інформаційних технологій.
В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
[І(25-27, 29, 31, 34), ІІ(22-24,32,38,39,46, 57-60, 71)]
1.розробка інженерно-технічних і організаційних заходів щодо зниження зорового стомлення користувачів ПК (інженерів програмістів, операторів ЕОМ, операторів набору, користувачів, бухгалтерів, менеджерів, фінансистів, економістів і ін.);
2.вибір і обґрунтування візуальних ергономічних параметрів ПК;
3.вибір і обґрунтування типу монітора за ергономічними показниками;
4.обґрунтування ергономічних параметрів робочого місця користувача ПК;
5.вибір пристроїв, що входять до складу ПК за їх ергономічними характеристиками;
6.розробка схеми розташування робочих місць у приміщенні при використанні декількох ПК одночасно;
7.розробка схеми розташування пристроїв, що входять до ПК на робочому місці користувача ПК.
При використанні комп’ютерної техніки, дипломант самостійно розробляє заходи безпеки, згідно реальних умов його роботи.
Розрахунки виконуються обсягом 4-6 сторінок з посиланням до наведеного списку літератури.
Підрозділ ІІІ:
«БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
В підрозділі ІІІ студент повинен виконувати наступні завдання:
а). Пожежна безпека;
б). Цивільний захист.
А). Пожежна безпека
[І(15, 17-22, 28, 30, 34), ІІ(1, 2, 31, 35, 53, 62, 63)]
1.Привести характеристику об'єкту за ступенем пожежної небезпеки.
2.Оцінити пожежонебезпеку застосованих у технологічному процесі матеріалів і речовин (температура спалаху, самозапалювань, межі вибуховості), і на підставі цих даних установити категорію об'єкта по пожежо -та вибухонебезпечності.
3.Залежно від категорії об'єкта за пожежною небезпекою, керуючись нормативними документами, вибрати:
a) ступінь вогнестійкості будинку,
b) протипожежні перешкоди.
4.Розробити заходи пожежної профілактики для конкретного технологічного процесу й застосованого в проекті устаткування.
5.Вибрати тип датчика та систему пожежної сигналізації.
6.Здійснити вибір засобів пожежогасіння.
7.Обґрунтувати параметри мережі пожежного водопостачання,
8.Виконати укрупнений розрахунок необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) й розміщення їх по території проектованого об'єкта,
9.Привести схему евакуації у випадку пожежі .
Рекомендований обсяг підрозділу 2-3 сторінки.
Б). Цивільний захист
[ І(15, 34), ІІ(31, 73-79) ]
В підрозділі ІІІ студентом виконується наступна робота:
- Надається оцінка можливості виникнення надзвичайних ситуацій (НС) природного та техногенного походження на об'єкті досліджень.
- Розробляються заходи щодо створення безпечних умов для працюючих при виникненні надзвичайних ситуацій та заходи щодо ліквідації можливих аварій.
- Обґрунтовується розрахунок евакуації: число евакуаційних виходів, шляхи евакуації, визначається ширина сходових маршів, дверей, проходів.
- Обґрунтовуються параметри аварійного освітлення, аварійної вентиляції, вибираються засоби автоматичного пожежогасіння тощо.
- Розробляються позиції плану ліквідації аварій на об'єкті досліджень (для студентів, що виконують дипломний проект (роботу) по гірничо-металургійним підприємствам (ГМК)). Допускається привести існуючу на підприємстві схему плану ліквідації аварії (ПЛА) будь-якої дільниці.
- Розраховується можливість евакуації у випадку виникнення аварійної ситуації (схема обов’язкова).
Рекомендований обсяг підрозділу 3-4 сторінки.
Підрозділ ІV:
ВИСНОВКИ
Висновки повинні бути стислими і зрозумілими, містити основні викладення щодо розроблених дипломантом заходів з охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях.
Рекомендований обсяг висновків декілька речень (0,5- 1 сторінки).
2. МЕТОДИЧНІ РОЗ’ЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ
ПІДРОЗДІЛУ ІІ:
«ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА»
А). економічні розрахунки
2.1 РОЗРАХУНОК СОЦІАЛЬНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦЕОХОРОННИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
У результаті аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці та загальних положень теорії ефективності встановлено, що методика визначення ефективності охорони праці має забезпечувати:
- можливість розрахунків на всіх рівнях управління охороною праці;
- урахування інтересів власника підприємства, найманих працівників та держави;
- можливість порівняння показників між собою та з показниками іншого періоду;
- максимальну інформативність при обмежених даних;
- незалежність власника підприємства при виборі критерію ефективності стратегії і тактики працеохоронної діяльності на підприємстві;
- простоту й оперативність розрахунків ефективності;
- можливість використання показників окремо та в комбінаціях.
Для виконання розрахунків студентам запропоновані методики визначення соціальної ефективності працеохоронних заходів [1,2,3].
Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці. Вона може визначатися також по галузі та країні в цілому.
Соціальна, соціально-економічна і економічна ефективність поліпшення умов і охорони праці мають визначатися на всіх стадіях розробки і запровадження працеохоронних заходів:
- на стадії планування заходів (розрахункова ефективність) з метою обґрунтування оптимального варіанта заходу (при порівнянні варіантів перевага надається тому, який забезпечує найбільший соціальний ефект);
- після впровадження заходів (фактична ефективність) для оцінки кінцевих результатів роботи.
Наведена нижче методика є основою для розробки галузевих нормативно-методичних документів з визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці з урахуванням специфіки виробництв. Методи розрахунку, що пропонуються, орієнтовані на інформацію, яку мають у своєму розпорядженні підприємства усіх форм власності і які може зібрати дипломант при проходженні переддипломної практики.