Ефективності працеохоронних заходів
Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників.
1. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:
(2.1)
де К1,К2 - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;
К3 - загальна кількість робочих місць.
2. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:
(2.2)
де Ч1,Ч2 - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;
Ч3 – загальна річна середньооблікова кількість працівників.
3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:
(2.3)
(2.4)
де М1,М2 - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
М3 - загальна кількість машин і механізмів, шт.;
Б1,Б2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
Б3 - загальна кількість виробничих приміщень, шт.
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКЧ встановлюється за формулою:
, (2.5)
де N1, N2- кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;
Ч3 – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
5. Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКТ розраховується за формулою:
(2.6)
де Д1,Д2 - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:
(2.7)
де З1,З2 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.
7. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:
(2.8)
де ДЗ1,ДЗ2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу;
КЗ1,КЗ2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.
8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність ΔКі внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:
(2.9)
де Кі1, Кі2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.
9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:
(2.10)
де КП1,КП2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.
2.2 РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
НА ОХОРОНУ ПРАЦІ
1. Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці являє собою відношення величини річної економії від поліпшення умов і праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:
(2.11)
де Ер - річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків);
В - загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.
Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає врахування двох альтернативних класифікацій економії від поліпшення умов і охорони праці:
1) за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності - форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча), № 7-тнв та інші;
2) за показниками, що базуються, на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний час (зменшення рівня травматизму та захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, які підлягають обов'язковому обліку та наводяться у звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ усіх витрат на охорону праці на п'ять груп, кожна з яких, у свою чергу, складається з декількох видів витрат [5]. Наведений у [5] перелік витрат неповний, тому при наявності на підприємстві інших витрат на охорону праці вони можуть ураховуватися аналогічно.
2.Річна економія витрат від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності, визначається за формулою
де 
, 
- суми відшкодувань потерпілим внаслідок травм на виробництві і професійних захворювань;
- суми витрат на пільги і компенсації за несприятливі умови праці; 
- суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;
- суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві;
індекси "д" та "п" означають значення наведених витрат відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.
3.Загальні витрати підприємства на охорону праці як до запровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього розраховуються за формулою
(2.13)
Класифікація річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці за показниками, що базуються на зіставленні основних соціально-економічних результатів поліпшення умов праці, наведена у [5].