Захворюваності або травматизму
1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час ΔД визначається за формулою
(2.14)
де Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працюючих відповідно до і після запровадження заходів;
Ч3 – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, чол.
2. Зростання продуктивності праці
(2.15)
де ЗВ - вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;
РП - вартість річної товарної продукції підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму
(2.16)
де ЧСР - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
ЗР - середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуваннями на соцстрахування.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат
(2.17)
де У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного об’єму товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності
(2.18)
де ПД - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності,
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності ЕРЗ визначається за формулою
(2.19)
де 
- складові економії, розраховані за формулами (2.16-2.18) за рівнем захворюваності.
7. Річна економія за рахунок зниження рівня травматизму
(2.20)
де 
- відповідно складові економії по травматизму за формулами (2.16-2.18).
8. При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності кадрів ЕРП замість формули (2.14) використовується формула
(2.21)
де Ч31, Ч32 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;
ДП - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.
Економія за формулою 2.16 не розраховується, тобто в схемі розрахунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використовуються формули 2.17, 2.19 або 2.20, у яких
(2.22)
Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням чи повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної чи середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.
9. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня розраховується за формулою
(2.23)
де ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника;
ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
- чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
d1, d2 - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження заходів.
10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки
(2.24)
де ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника;
- чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
- середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право відповідно до і після запровадження заходів.
11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці,
(2.25)
де ФС - ефективний фонд робочого часу;
ЗГВ - середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;
ЗГП - середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;
- чисельність працівників (відрядна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;
чисельність працівників (погодинна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
12. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування,
(2.26)
де gЛП- денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;
- кількість днів, коли надається лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів;
- чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів.
13. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів,
(2.27)
де gСХ - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;
ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
- чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
14. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах
(2.28)
Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві, є сумою складових, визначених за формулами 2.19, 2.20 і 2.28.
(2.29)
Загальні витрати підприємства на охорону праці визначаються за формулою 2.13, а ефективність витрат підприємства на комплекс заходів з охорони праці за формулою 2.11.
2.3 РОЗРАХУНОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ