Контроль виконання лабораторної роботи. 1. Катал – одиниця активності ферменту, яка виражає:
1. Катал – одиниця активності ферменту, яка виражає:
А. Кількість ферменту, що каталізує перетворення 1 мкмоля субстрату за 1 хвилину
В.Кількість ферменту, що каталізує перетворення 1 мкмоля субстрату за 1 секунду
С. Число одиниць ферментативної активності, що припадає на 1 мг білка
D. Кількість молекул субстрату, що перетворюється однією молекулою ферменту за хвилину
Е. Кількість ферменту, що каталізує перетворення 1 моля субстрату за 1 секунду.
2. Яке явище лежить в основі механізму дії ферментів?
А. Утворення фермент-субстратного комплексу
В. Зближення груп, що входять до активного центру ферментів
С. Зміна просторової конфігурації
D. Зниження електричного заряду ферменту
Е. Гідроліз ферменту
3. Пептидази каталізують розщеплення:
А. Ліпідів
Б. Нуклеїнових кислот
В. Полісахаридів
D. Поліпептидів
Е. Олігосахаридів
4. До пептидаз відносять наступні ферменти:
А. Уреазу
В. АТФазу
С. РНК-полімеразу
D. Амілазу
Е. Трипсин
5. У сироватці крові хворого виявлено різке підвищення активності трипсину, α-амілази, ліпази. Про яке захворювання можна говорити?
A. Холестаз
B. Хронічний гепатит
C. Злоякісні новоутворення
D. Гострий панкреатит
E. Отруєння інсектицидами
6. В підшлунковій залозі знаходяться ферменти: амілаза, пептидази та ліпази. Які з цих ферментів за певних умов може викликати автоліз органу і чому?
7. У хворого гострий панкреатит. Які препарати повинен призначити лікар, щоб уникнути автолізу підшлункової залози?
8. Попадання в організм метилового спирту в кількості біля 30мл є дуже токсичним і може призвести до смерті. Отруйний для організму не сам метанол, а його продукт – формальдегід, який утворюється за участі алкоголь-дегідрогенази. Одним з методів в лікуваннях при цьому є введення надмірної кількості етилового спирту. Поясніть, на чому основана така лікувальна дія.
9. Поясніть основні принципи визначення активності ферментів на прикладі амілази слини (йод-крохмальна реакція та реакція Тромера).
10. Поясніть механізм перетворення субстрату за умов каталітичної дії ферменту.
Приклади тестів “Крок-1”
1. Під час операції у хворого після введення препарату, який викликає розслаблення м’язів спостерігається тривала зупинка дихання (більше 5 хв). Недостатність якого з наведених ферментів спостерігалась?
А. Каталаза
В. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа
С. Моноамінооксидаза
D. Ацетилтрансфераза
Е. Ацетилхолінестераза
2. Фармпрепарати, що містять ртуть, миш’як та інші важкі метали інгібують ферменти, які мають сульфгідрильні групи. Яку амінокислоту використовують для реактивації цих ферментів?
А. Гістидин
В. Ізолейцин
С. Цистеїн
D. Аспарагінову кислоту
Е. Гліцин
3.Протеолітичні ферменти ШКТ каталізують гідроліз білків. Вкажіть, який хімічний зв’язок вони розщеплюють:
A. Пептидний
B. Глікозидний
C. Водневий
D. Ефірний
E. Фосфодіефірний
4. Амілолітичні ферменти каталізують гідроліз полісахаридів і олігосахаридів. На який хімічний зв’язок вони діють?
A. Глікозидний
B. Складноефірний
C. Пептидний
D. Амідний
E. Фосфодіефірний
5. Ліполітичні ферменти ШКТ каталізують гідроліз ліпідів. Вкажіть хімічний зв’язок, який вони розщеплюють:
A. Складноефірний
B. Пептидний
C. Глікозидний
D. Водневий
E. Амідний
Література
Основна:
1. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко – діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – 192 c.
2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.
4. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 3 – 46.
5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.
Додаткова:
1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М. Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.
2. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 528 с.
3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – Москва: Мир, 2000. – 470 с.
4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. – Москва: Мир, 2004. – С. 63-71, 79-83.