Контроль виконання лабораторної роботи. 1. У сучасних біохімічних дослідженнях для діагностики спадкових захворювань, виявлення присутності в організмі певних вірусів (в тому числі ВІЛ)
1. У сучасних біохімічних дослідженнях для діагностики спадкових захворювань, виявлення присутності в організмі певних вірусів (в тому числі ВІЛ), ідентифікації особини (генна дактилоскопія у судовій медицині) використовується так звана “ДНК–діагностика”. Який метод використовується з цією метою?
А. Електрофорезу
В. Хроматографії
С. Ланцюгової полімеразної реакції
D. Рентгеноструктурного аналізу
E. Електронної мікроскопії
2. Тетрацикліни – це антибіотики широкого спектру дії, які є інгібіторами синтезу білків на 70 S рибосомах прокаріот, не впливаючи при цьому на 80 S рибосоми еукаріот. Рибосоми мітохондрій еукаріот за структурою подібні до рибосом прокаріот (70 S). Використовуючи ці дані, поясніть токсичний ефект тетрациклінів.
3. Після тривалої, виснажливої хвороби і операційного втручання у пацієнта спостерігається різка втрата маси тіла і затримка процесу одужування. Лікар призначив йому анаболічний препарат. Який біохімічний процес стимулюють такі препарати?
4. Що розуміють під поняттям ”клінічний зразок” для ПЛР?
5. Які методи використовують для виділення ДНК?
6. На чому грунтується полімеразна ланцюгова реакція?
7. Назвіть склад реакційної суміші для проведення ПЛР.
8. Охарактеризуйте три стадії циклу синтезу (ампліфікації) специфічної ділянки ДНК–мішені.
9. З якою метою при проведенні ПЛР використовують затравку– праймер?
10. На чому ґрунтується підбір системи праймерів для діагностики кожної інфекції?
11. Яким методом розділюють продукти ампліфікації?
12. На чому ґрунтується аналіз результатів ПЛР?
13. Яке клініко-діагностичне та практичне значення ПЛР як методу експрес-діагностики?
Приклади тестів „Крок–1”
1. При захворюванні на дифтерію спостерігається інгібування процесу трансляції у клітинах людини за рахунок втрати фактором елонгації еEF-2 властивості здійснювати транслокацію пептидного залишку з А- на П-сайт рибосом. Який фермент є причиною блокування еEF-2?
A. АДФ-рибозилтрансфераза
B. еIF-2-Протеїнкіназа
C. Пептидилтрансфераза
D. Пептидилтранслоказа
E. Гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансфераза
2. Для лікування інфекційних бактеріальних захворювань використовують антибіотики (стрептоміцин, неоміцин, канаміцин). Який етап синтезу білків мікробної клітини вони інгібують?
A. Реплікацію
B. Транскрипцію
C. Трансляцію
D. Процесинг
E. Сплайсинг
3. За допомогою якого ферменту здійснюється шлях синтезу різних генів з матричних РНК та ДНК в генній інженерії (цей фермент каталізує процес, відкритий у деяких РНК–вмісних вірусів)?
А. Ревертази
В. Екзонуклеази
С. Ендонуклеази
D. ДНК–лігази
Е. Хелікази
4. Пацієнтові, що проживає на специфічній геохімічній території, встановлено діагноз – ендемічний зоб. Який вид посттрансляційної модифікації тиреоглобуліну порушений в організмі хворого?
А. Фосфорилювання
В. Метилювання
С. Ацетилювання
D. Йодування
Е. Глікозилювання
5. Спадкова інформація зберігається в ДНК, хоч безпосередньо у синтезі білка в клітині вона не бере участі. Який процес забезпечує реалізацію спадкової інформації у поліпептидний ланцюг?
А. Транскрипція
В. Трансляція
С. Транслокація
D. Реплікація
Е. Трансформація
Тема самостійної індивідуальної роботи для студентів
1. Характеристика процесів транскрипції в нормі та при патології. Програмована загибель клітини. Апоптоз та його біохімічні механізми.
2. Генна інженерія. Клонування. Застосування методів генної інженерії у сучасній медицині.
Література
Основна:
1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.
2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.
3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 448 – 506.
5. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.
6. Обмін вуглеводів: Біохімічні та клінічні аспекти. / Скляров О.Я., Сергієнко О.О. та ін. – Львів: Світ, 2004. – 113 с.
7. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.
Додаткова:
1. Баранов В.С. Генная терапия – медицина ХХІ века // Соросовский образовательный журнал. – 1999. – № 3. – С. 63–68.
2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 469–498, 511–544.
3. Бохински Р. Современные воззрения в биохимии. – М.: Мир, 1987. – С. 458–464,472–520.
4. Дубинина И.Г., Щербо С.Н., Макаров В.Б. Метод полимеразной цепной реакции в лабораторной практике // Клин. лаб. диагностика. – 1997. – № 7. – С. 4 – 6.
5. Жиравецький М.І. Методи детекції нуклеїнових кислот в діагностиці статевих трансмісивних хвороб // Лаб. діагностика. – 2001. – № 1. – С. 28–34.
6. Кінах М.В., Луцик Б.Д., Захарія К.А. Лабораторна діагностика захворювань, які передаються статевим шляхом. – Львів, 2004. – 176 с.
7. Кольман Я., Рем К. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – С. 234–259.
8. Романенко В.М., Свистунов І.В., Лавниненко О.О. Полімеразна ланцюгова реакція: принципи, досягнення,перспективи використання у діагностиці урогенітальних інфекцій // Лаб. діагностика. – 1998. – № 4 (6). – С. 45–52.
9. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. – М.: Мир, 1998. – Т. 1. – 373 с., Т. 2. – 391 С.