Контроль виконання лабораторної роботи. 1. За методом М.Я. Малахової речовини низької та середньої молекулярних мас визначають методом:
1. За методом М.Я. Малахової речовини низької та середньої молекулярних мас визначають методом:
А. Спектрофотометричним
В. Хроматографічним
С. Ультрацентрифугуванням
D. Гель-фільтрації
Е. Електрофоретичним
2. Концентрацію олігополіпептидів за методом Лоурі і співавт. визначають методом:
А. Спектрофотометричним
В. Хроматографічним
С. Ультрацентрифугуванням
D. Гель-фільтрафії
Е. Електрофоретичним
3. Визначення інтегрального індексу ендогенної інтоксикації рекомендують для:
А.Оцінки ступеня важкості захворювання
В. Призначення адекватної терапії
С. Контролю за ефективністю лікування
D. Розрахунку концентрації альбумінів
Е. Визначення білків гострої фази
4. Фенацетин метаболізується в організмі людини шляхом:
А. Дезалкілування і гідроксилювання
В. Дезалкілування
С. Гідроксилювання
D. Метилювання
Е. Декарбоксилювання
5. Субстрати мікросомальних гідроксилаз індукують синтез молекул цитохрому Р-450 в печінці. Висока індукуюча здатність властива фенобарбіталу (снодійному препарату). Як можна пояснити механізм звикання до снодійних засобів (барбітуратів) і до інших лікарських речовин, які окиснюються монооксигеназною системою ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів ?
Приклади тестів “Крок-1”
1. Монооксигеназна система мембран ендоплазматичного ретикулуму печінки включає флавопротеїн НАДФН-цитохром Р-450-редуктазу і цитохром Р-450, яка каталізує метаболічні перетворення різноманітних сторонніх речовин і лікарських препаратів. У результаті:
А. гідроксилювання неполярних гідрофобних речовин підвищується їх гідрофільність, що сприяє інактивації біологічно активних речовин чи знешкодженню токсичних речовин і виведення із організму
В. гідроксилювання неполярних гідрофільних речовин підвищується їх гідрофобність, що сприяє інактивації біологічно активних речовин чи знешкодженню токсичних речовин і виведення із організму
С. гідроксилювання полярних гідрофобних речовин підвищується їх гідрофільність, що сприяє інактивації біологічно активних речовин чи знешкодженню токсичних речовин і виведення із організму
D. гідроксилювання полярних гідрофільних речовин підвищується їх гідрофобність, що сприяє інактивації біологічно активних речовин чи знешкодженню токсичних речовин і виведення із організму
Е. гідроксилювання неполярних гідрофобних речовин підвищується їх гідрофільність, що сприяє інактивації біологічно активних речовин чи знешкодженню токсичних речовин і неможливість їх виведення із організму
2. При біотрансформації лікарських засобів з класу барбітуратів (гексобарбіталу, фенобарбіталу, пентобарбіталу) реакції протікають за типом:
A. Окиснювального гідроксилювання алкільних бічних ланцюгів циклічних сполук
B. Окиснювального гідроксилювання за типом гідроксилювання бензолу
C. Реакції окиснювального дезалкілування, зокрема N-дезалкілування
D. Реакції відновлення, зокрема відновлювального дегалогенування
E. Реакції відновлення, зокрема відновлення нітросполук та азосполук
3. Біотрансформація моноциклічних вуглеводнів (анілін, ацетанілід) відбувається за типом:
A. Окиснювального гідроксилювання за типом гідроксилювання бензолу
B. Окиснювального дезалкілування, зокрема N-дезалкілування
C. Реакції відновлення, зокрема відновлювального дегалогенування
D. Окиснювального дезалкілування, зокрема О-дезалкілування
E. Реакції відновлення, зокрема відновлення нітросполук та азосполук
4. Біотрансформація хлорованих циклічних вуглеводнів (пестицидів гептахлору, альдрину) відбувається за типом:
A. Окиснювального гідроксилювання за типом гідроксилювання бензолу
B. Реакції окиснювального дезалкілування, зокрема N-дезалкілування
C. Реакції відновлення, зокрема відновлювального дегалогенування
D. Реакції окиснювального дезалкілування, зокрема О-дезалкілування
E. Реакції відновлення, зокрема відновлення нітросполук та азосполук
5. Біотрансформація поліциклічних вуглеводнів, що мають канцерогенні властивості відбувається за типом:
A. Окиснювального гідроксилювання за типом гідроксилювання бензолу
B. Окиснювального дезалкілування, зокрема N-дезалкілування
C. Реакції відновлення, зокрема відновлювального де галогенування
D. Окиснювального дезалкілування, зокрема О-дезалкілування
E. Реакції відновлення, зокрема відновлення нітросполук та азосполук
6. Біотрансформація тетрахлоретану відбувається за типом:
A. Реакції відновлення (без участі кисню), зокрема відновлювального дегалогенування
B. Окиснювального дезалкілування, зокрема N-дезалкілування
C. Окиснювального гідроксилювання за типом гідроксилювання бензолу
D. Окиснювального дезалкілування, зокрема О-дезалкілування
E. Реакції відновлення, зокрема відновлення нітросполук та азосполук
7. У клінічній практиці як індикатор активності гниття білків у кишечнику та функціонального стану печінки розглядається величина екскреції тваринного індикану, який утворюється в печінці в результаті реакції кон’югації:
А. Сульфування
В. Глюкурування
С. Метилювання
D. Ацетилювання
Е. З гліцином
8. Показником активності біотрансформації лікарських засобів в організмі людини є інтенсивність реакції:
А. Ацетилювання сульфаніламідів
В. Ацетилювання пеніциліну
С. Ацетилювання аспірину
D. Метилювання сульфаніламідів
Е. Метилювання пеніциліну
9. Визначення інтенсивності реакції (кількості екскретованої з сечею гіпурової кислоти після введення per os стандартної дози бензоату), яка лежить в основі дослідження антитоксичної функції печінки, є так звана:
А. Проба Квіка
В. Реакція Фоля
С. Реакція Мілона
D. Реакція Тромера
Е. Нінгідринова реакція