Дослід 2. Виявлення білку в сечі.

Принцип методу.Для виявлення білку в сечі найчастіше застосовують реакцію осадження за допомогою сульфосаліцилової кислоти.

Матеріальне забезпечення: сеча, що містить білок (патологічна) і нормальна сеча, 20 % розчин сульфосаліцилової кислоти, пробірки, піпетки.

Хід роботи:У першу пробірку наливають 2 мл нормальної сечі, у другу пробірку – 2 мл патологічної. У обидві пробірки добавляють по 5 крапель 20 % розчину сульфосаліцилової кислоти. При наявності білка у сечі утворюється білий осад або муть.

За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Дослід 3. Кількісне визначення вмісту білка у сечі за методом Робертса-Стольнікова-Брандберга.

Принцип методу.Метод базується на реакції осадження білків концентрованою нітратною кислотою (осад не розчинюється в надлишку кислоти), яка дає позитивний результат при наявності у сечі не менш як 0,033 г/л сечі білка (проба Геллера).

Матеріальне забезпечення:нормальна сеча і патологічна сеча, 50 % розчин нітратної кислоти (або розбавлена водою концентрована нітратна кислота 1:1), піпетки, пробірки.

Хід роботи: В 6 пробірок наливають по 2 мл води. В першу добавляють 2 мл сечі, рідину перемішують і 2 мл її переносять у другу пробірку. Із другої пробірки 2 мл суміші переносять у третю пробірку і т.д. Із останньої (шостої) 2 мл суміші виливають. Таким чином одержують розбавлення сечі в 2, 4, 8, 16, 32, 64 рази. У 6 інших пробірок наливають по 1 мл 50 % нітратної кислоти. Потім піпеткою нашаровують (додають по стінках нахиленої пробірки, щоб не перемішувалась рідина) 1 мл розбавленої сечі із першої пробірки в пробірку з нітратною кислотою. Визначають час появи кільця. Аналогічно проводять дослід з наступними пробірками з розбавленою сечею. Проба, в якій біле кільце з’являється між другою і третьою хвилинами, містить 0,033 г/л білка. Показник розбавлення множать на 0,033 г/л і дістають показник кількості білка в сечі. Наприклад, при розбавленні сечі у 4 рази концентрація білка складає 0,132 г/л (0,033 × 4 = 0,132).

За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Клініко-діагностичне значення.Сеча здорової людини практично не містить білка (звичайними хімічними реакціями він не виявляється).

Розрізняють спражню альбумінурію і несправжню. При справжній або нирковій протеїнурії білки сироватки крові проникають в сечу через нирки при порушенні фільтраційної мембрани. Несправжня протеїнурія спостерігається при попаданні в сечу слизі, крові, гною не з нирок, а з сечовивідних шляхів.

Білок появляється у сечі також при серцевій декомпенсації, інколи при вагітності, гіпертонії та інфекційних захворюваннях , тощо.

Дослід 4. Виявлення цукру у сечі.

Принцип методу.Усі моно- і дисахариди, які мають у своєму складі вільний напівацетальний гідроксил, здатні в лужному (проба Фелінга) і в кислому (проба Барфуда) середовищах відновлювати катіони металів (купрум, аргентум тощо).

Хід роботи:Реакції проводять після видалення білку з сечі, тому що вони заважають (мають редукуючі властивості) визначенню цукру. Для цього до 10-15 мл сечі додають 5-6 крапель 10 % ацетатної кислоти і кип’ятять, а потім осад відфільтровують. У фільтраті сечі може бути в основному глюкоза або лактоза. Ці вуглеводи відновлюють оксиди важких металів в лужному середовищі, а в слабокислому середовищі відновлює тільки глюкоза. Розрізнити їх можна за здатністю до бродіння: глюкоза бродить, лактоза не бродить.

А) Проба Фелінга

У пробірку вносять по 10 крапель розчинів Фелінга І (сульфату міді) і ІІ (лужний розчин сегнетової солі), перемішують, додають 20 крапель сечі, нагрівають до кипіння. При наявності глюкози в сечі випадає жовтий або червоний осад.

Б) Проба Барфуда

До 2 мл сечі добавляють 1 мл реактиву Барфуда (ацетат міді розчинений в оцтовій кислоті) і нагрівають на водяній бані 5 хв. При наявності глюкози з’являється осад закису міді.

За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Ця окисно-відновна реакція відрізняється від інших (Троммера, Ніландера, Фелінга, Бенедикта, срібного дзеркала) тим, що окиснення моносахаридів відбувається не в лужному середовищі, а в близькому до нейтрального. У цих умовах дисахариди, що мають також відновні властивості, на відміну від моносахаридів, не окиснюються, завдяки чому їх можна відрізнити. Проба Барфуда з лактозою негативна.