Розділ 6. Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

Систему обробітку ґрунту розробляють на рік освоєння сівозміни. При цьому враховують біологічні особливості культури, грунтово-кліматичні умови, попередники, видовий склад бур’янів, досягнення науки і виробництва.

Для створення оптимальних умов росту і розвиткувирощуваних у сівозміні культур застосовують диференційований обробіток грунту,правильно поєднуючи глибокий, мілкий і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізних, дискових та інших грунтообробних знарядь.

Система обробітку грунту в полях сівозміни повинна сприяти збережинню та підвищенню його родючості. Для цього на відповідних грунтах передбачають заходи спрямовані на акультурення орного шару, зменшення або зовсім припинення негативної дії водної чи вітрової ерозії.

Систему обробітку грунту слід складати під кожну культуру сівозміни з відповідною системою заходів, які виконуються послідовно від збирання попередника до початку збирання відповідної культури, із зазначенням строків проведення, глибини та знарядь, яким виконується ця робота. Форма запису наводиться у таблиці 17.

Таблиця 17.

Система обробітку ґрунту в сівозміні

Розділ 7. Система захисту посівів сільськогосподарських

Культур від бур’янів

Ефективний захист посівів сільськогосподарських культур від бур’янів у сучасному землеробстві можливий за інтегрованої системи, яка включає запобіжні (профілактичні), знищувальні та спеціальні. Такий захист можливий при достатньо глибоких знаннях агробіологічних властивостей різних видів бур’янів, поширених у конкретних умовах. До головних з них належать особливості насіннєвої репродукції бур’янів (плодючість, період спокою насіння, його довговічність, умови проростання і появи сходів), здатність до вегетативного розмноження, поширення тощо. Цю інформацію, а також найбільш виразні морфологічні ознаки бур’янів, з практичних міркувань необхідно мати у новому вигляді. Ці дані необхідно подати у таблиці 18.

Таблиця 18.

забур’яненість полів польової сівозміни

7.1. Система запобіжних заходів захисту від бур’янів.

У цьому підрозділі необхідно вказати роль запровадження правильних сівозмін, очищення посівного матеріалу, своєчасна сівба та збирання сільськогосподарських культур, правильне згодовування відходів рослинництва та грубих кормів тваринами, правильне зберігання, приготування та внесення гною, обкошування доріг, меж, лісосмуг, пустирів до обсіменіння бур’янів, застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур у захисті сільськогосподарських культур від бур’янів.

7.2. Система винищувальних заходів захисту від бур’янів

У цьому підрозділі необхідно вказати роль механічних, фізичних, хімічних та біологічних знищувальних заходів захисту посівів від бур’янів, підкресливши провідну роль агротехнічних заходів для досягнення успіху в захисті. Необхідно зробити аналіз розробленої у розділі 6 “Система обробітку грунту в полях нової сівозміни” з погляду її на протибур’янову ефективність (табл. 17). Ця система повинна бути узгоджена з даними про видовий склад бур’янів у полях сівозміни, одержаними в господарстві (табл. 18). У цьому ж підрозділі слід розробити систему застосування гербіцидів у відповідності з станом забур’яненості полів сівозміни.

Застосування гербіцидів можлива заміна окремих заходів обробітку грунту, основним завданням яких є контроль забур’яненості полів, або зменшити кількість їх до оптимальної. Отже, хімічні заходи зниження забур’яненості повинні доповнювати механічні. А тому систему хімічних заходів проти бур’янів і систему обробітку грунту складають одночасно і тісно пов’язують їх між собою.

Перед складанням системи хімічних заходів контролювання у полях освоєної сівозміни слід викласти наукову інформацію про ефективність застосування гербіцидів на посівах окремих культур, пріоритетні напрямки застосування цих засобів.

Розробку системи хімічних заходів захисту від бур’янів проводять на основі визначеного видового складу бур’янів у кожному полі.

При її розробці слід застосовувати кілька гербіцидів, які можливі у конкретному випадку, а також вказати дози, строки та способи їх внесення. Форма запису подається нижче (табл. 19).

Таблиця 19.

Система хімічних заходів захисту посівів від бур’янів у полях сівозміни

У цьому ж підрозділі потрібно описати можливе застосування біологічних та фізичних заходів захисту сільськогосподарських культур від бур’янів.

7.3. Система спеціальних заходів захисту від бур’янів.

У цьому підрозділі розкрити роль спеціальних заходів захисту посівів від бур’янів – фітоценологічних, екологічних, організаційних тощо.

Розділ 8. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що запроектовані для освоєння

В цьому розділі потрібно дати економічну оцінку існуючої в господарстві конкретної польової сівозміни та нової, що запроектована для освоєння. Економічна оцінка сівозміни проводиться за такими основними показниками у розрахунку на гектар сівозмінної площі:

1/ виробництво зерна, т/га.

2/ Виробництво всієї продукції в кормових одиницях т/га.

3/ Вихід перетравного протеїну, т/га.

4/ Вихід продукції в зернових одиницях з 1 га умовної ріллі, т/га.

5/ Вихід продукції в грошовому виразі, грн./га.

Розраховуючи ці показники, слід скласти дві таблиці по порівнюваних сівозмінах і підсумкову таблицю, на основі яких зробити висновки про економічну ефективність сівозмін.

Для проведення розрахунків в додатках 6-9 наведена довідка про співвідношення основної і побічної продукції; в урожаї культур, вміст в них кормових одиниць і перетравного протеїну, порівняльні ціни за одиницю продукції, коефіцієнт переведення земельних угідь в умовну ріллю та переведення продукції землеробства в зернові одиниці. Продукція, що не має закупівельної ціни /кормові культури, зелені корми, солома/, переводяться в кормові одиниці та оцінюють за вартістю вівса. Наприклад, порівняльна ціна 1 ц вівса 40 грн., тобто 1 ц кормових одиниць коштує 40 грн.

В 1 ц соломи озимої пшениці міститься 0,2 ц кормових одиниць. Отже, порівняльна ціна 1 ц соломи в даному прикладі становить 8 грн. При визначенні вказаних показників економічної оцінки сівозмін спочатку розраховують валовий вихід продукції, виходячи з площі кожної культури і урожайності. Урожайність культур для старої сівозміни беруть середню за останні 3 роки, а для нової - планову урожайність на рік освоєння. Урожайність побічної продукції обчислюють, виходячи з величини урожайності основної продукції та співвідношення основної і побічної продукції.

Після визначення валових зборів урожаю розраховують валові збори кормових одиниць, перетравного протеїну, зернових одиниць та вартості валової продукції на кожній культурі і в цілому по сівозміні, використовуючи довідкові дані, наведені в додатках. Окремо підраховують валовий збір зерна.

Для визначення виробництва продукції на 1 га сівозмінної площі вказані валові збори треба поцілити на площу сівозміни. Валовий вихід зернових одиниць ділять на площу умовної ріллі в сівозміні,

Таблиця 20

Економічні показники польової сівозміни /старої та нової окремо/

Разом по сівозміні

Вихід продукції на 1 га сівозмінної площі зерна, т

кормових одиниць, т

перетравного протеїну, т

вартості продукції, грн.

зернових одиниць, т

Вихід продукції на 1 га умовної ріллі в сівозміні.

Таблиця 21

Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової польової сівозміни

1. Виробництво зерна, т/га

2. Вихід кормових одиниць, т/га

3. Вихід перетравного протеїну, т/га

4. Вартість валової продукції, грн/га

5. Вихід зернових одиниць на 1 га

умовної ріллі, т

висновки

Підводячи підсумки виконаної курсової роботи, в стислій пораді треба підкреслити ті позитивні зміни в економіці господарства, як і можуть мати місце при введену і освоєнні запроектованої системи сівозмін. При цьому звернути увагу на такі основні фактора цих змінні поліпшення попередників всіх сільськогосподарських культур, структури посівних площ з насиченням високоврожайними культурами відповідно до спеціалізації господарства, удосконалення системи захисту від бур’янів у зв’язку з раціональною системою обробітку ґрунту і застосуванням гербіцидів, зростання інтенсивності використання землі, підвищення загальної культури землеробства. Можна коротко зупинитися і на інших ланках системи землеробства в господарстві, на які впливає введення нової системи сівозмін.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

додатки

Додаток 1

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра землеробства та гербології

Курсова робота

з загального землеробства

проектування ті агроекономічне обґрунтування системи сівозмін в господарстві

Колгосп /радгосп/ _____________________

___________________________ село

___________________________ район

___________________________ область

Факультет __________________________

___________ курс ______________ група

___________________________________

___________________________________

/прізвище, ім’я, та по-батькові студента/

Додаток 2

Кількість кормових одиниць, потрібно для виробництва тваринницької продукції

Додаток 3

Структура годівлі худоби і птиці, в % до кормового раціону

Додаток 4

Середні розрахункові норми висіву основних

сільськогосподарських культур, кг/га

Додаток 5

Орієнтовна структура посівних площ господарств різних виробничих типів в основних

природнокліматичних зонах України /в % від ріллі в господарстві/

Додаток 6

Поживність кормів для тварин та співвідношення між основною

і побічною продукцією сільськогосподарських культур

Додаток 8

Коефіцієнти для переведення різних ґрунтів і сільськогосподарських

угідь в умовну ріллю

Додаток 9

Коефіцієнти для переведення 1 ц різних видів продукції

землеробства в зернові одиниці

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 89