Заліковий модуль 2. Законодавча та нормативна база. Документування СУЯ.

Змістовий модуль 4.«Правове забезпечення управління якістю продукцією»

38. При відсутності гарантійного терміну споживач має право пред’явити виготовлювачу вимоги за придбану неякісну продукцію протягом:

а) 9-ти місяців після виявлення;

б) 2-х років після виявлення;

в) 6-ти місяців після виявлення.

39. При відсутності гарантійного терміну споживач має право пред’явити виготовлювачу вимоги за недоліки в якості придбаного нерухомого майна протягом:

а) 3-х років після виявлення недоліків;

б) 10-ти років після виявлення недоліків;

в) 5-ти після виявлення недоліків.

40. Права споживача у випадку придбання їм продукції неналежної якості це:

а) усунення виготовлювачем недоліків за рахунок споживача, без заміни на оплачену продукцію або продукцію іншої моделі;

б) розірвання договору з виготовлювачем на постачання продукції без відшкодування понесених збитків;

в) безоплатного усунення недоліків виготовлювачем, заміни на аналогічну продукцію або продукцію іншої моделі з відповідним перерахуванням ціни.

41. За випуск і реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів на виробника накладається штраф:

а) 50 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації продукції, або не менше 10 необкладаємих податком мінімумів доходів громадян;

б) 200% вартості виготовленої або отриманої для реалізації продукції;

в) 300 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації продукції.

42. За реалізацію продукції, термін придатності якого минув накладається штраф:

а) у розмірі 50 % вартості залишку, отриманої для реалізації, або не менше 5 необкладаємих мінімумів доходів громадян;

б) те ж у розмірі 100%;

в) те ж у розмірі 200%.

43. За реалізацію продукції, що не має сертифіката відповідності, накладається штраф:

а) у розмірі 50 % від вартості отриманої для реалізації продукції, або не менше 10 необкладаємих мінімумів заходів громадян;

б) те ж у розмірі 100%;

в) те ж у розмірі 200%.

44. За реалізацію товару, забороненого до випуску і реалізації відповідним державним органом накладається штраф:

а) у розмірі 100% від вартості отриманої для реалізації, або не менше 100 необкладаємих мінімумів доходів громадян;

б) те ж у розмірі 300%;

в) те ж у розмірі 500%.

45. Нормативні документи по стандартизації:

а) Державні стандарти України, технічні умови, стандарти підприємств, стандарти марок, стандарти сортаменту;

б) Державні стандарти України, галузеві стандарти, стандарти науково-технічних суспільств і союзів, технічні умови, стандарти підприємств;

в) Державні стандарти України, галузеві стандарти. СНіПи, стандарти конструкцій і розмірів, стандарти марок. Стандарти типових технологічних процесів.

46. Область дії Декрету «Про стандартизацію і сертифікацію» поширюється:

а) на державні і колективні підприємства;

б) на колективні і приватні підприємства;

в) на підприємства й організації, незалежно від форм власності.

47. Головна мета сертифікації, визначена декретом «Про стандартизацію і сертифікацію продукції» - це:

а) підвищити відповідальність підприємств у створенні якісної продукції;

б) запобігання реалізації продукції небезпечної для життя, здоров’я і майна громадян і навколишнього природного середовища;

в) розширити ринок збуту виробленої продукції на підприємстві.

48. Центральним органом виконавчої влади в сфері стандартизації є:

а) Держстандарт;

б) Держспоживстандарт;

в) Держбуд.

 

Змістовий модуль 5.«Стандартизація як елемент системи управління якістю»

Змістовий модуль 6.«Сертифікація – шлях до цивільної ринкової економіки»

49. Види стандартів це:

а) Державні стандарти України. Технічні умови, стандарти підприємств, стандарти марок, стандарти правил експлуатації і ремонту, СНіПи, стандарти правил приймання, галузеві стандарти;

б) Державні стандарти України. Галузеві стандарти, стандарти науково-технічних і інженерних суспільств, союзів, технічні умови. Стандарти підприємств, СНіПи, ДБН, ДСТУ;

в) стандарти основнопокладаючі, на продукцію і послуги, на процеси і методи контролю (іспитів, аналізу, вимірів).

50. Стандарт –це:

а) правила, затверджені підприємством, по яких виготовляється продукція;

б) технічні умови і норми на виготовлення продукції, затверджені компетентним органом;

в) нормативний документ, розроблений, як правило, на основі відсутності протиріч по істотних питаннях у більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, у якому встановлені для загального і багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи, характеристики, що стосуються різних видів чи діяльності їхніх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування у визначеній області.

51. Стандартизація – це:

а) діяльність, у результаті якої підприємство одержує дозвіл на виробництво тієї чи іншої продукції;

б) діяльність з метою (спрямована на) досягнення ступеня упорядкування у визначеній області за допомогою встановлення положень для загального і багаторазового застосування у відношенні реально існуючих або потенційних задач;

в) процедура, при якій перевіряється якість продукції, що виготовляється.

52. Порядок розробки державних стандартів визначений:

а) ДСТУ ISO 9004–1–95;

б) ДСТУ 1.2–2003;

в) ДСТУ ISO 10013.