ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До виконання курсової

Роботи з дисципліни

«ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ»

Для здобувачів вищої освіти

за освітнім ступенем «Магістр»

Зі спеціальності

071 «Облік і оподаткування»

Денної та заочної форми навчання

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація бухгалтерського обліку» для здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем «Магістр» зі спеціальності 071 «Облік і оподаткування» денної та заочної форми навчання / Укл. С.В. Візіренко, – Запоріжжя: ЗНТУ, 2016 – 62 с.

Укладач: к.е.н, доцент Візіренко С.В.

Рецензент: зав. кафедри «Облік і аудит» ЗНУ, д.е.н., професор Шмиголь Н.М.

Відповідальний за випуск: зав. кафедри «Облік і аудит» д.держ.упр., професор Левченко Н.М.

Затверджено

на засіданні кафедри

«Облік і аудит»

Протокол № 6

від «27» квітня 2016 р.

Затверджено на засіданні

НМК ФЕУ

Протокол № 2

від «30» травня 2016 р.

ЗМІСТ

ВСТУП 4

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

КУРСОВОЇ РОБОТИ 7

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 15

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ 25

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ 27

ОРІЄНТОВАНІ ПЛАНИ КУРСОВИХ РОБІТ 29

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 45

ДОДАТКИ 51

ВСТУП

Розвиток ринкової економіки, урізноманітнення фінансово-господарської діяльності та ускладнення внутрішньогосподар­ських та зовнішніх зв'язків зумовили кардинальне зростання потреб в інформації, необхідної для прийняття управлінських рі­шень.

Достатньо надійну і економічно обґрунтовану інформацію

надає бухгалтерський облік. Зростання ролі і значення бухгалтерського обліку в управлінні бізнесовими структурами потребує реформування не лише його методологічних і методичних засад, але й одночасної децентралізації регулювання практичних заходів, що забезпечують функціонування обліку на підприємстві.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку держава надала суб'єктам підприємницької діяльності самостійність у питаннях встановлення облікової політики, виборі форми обліку, правил документування господарських операцій та облікової реєстрації, тощо. Це дозволяє адаптувати облік до особливостей фінансово-господарської діяльності коленої бізнесової структури і її організаційно-технічних умов та забезпечує його наближення до практичних потреб користувачів обліково-еконо­мічної інформації, тому відповідає принципам ринкової економі­ки. Але, одночасно, покладає на підприємців обов'язок оволодіти сучасними методами, способами і прийомами ведення обліку та їх запровадити у практичну діяльність.

Децентралізація у питаннях обліку, потреба у зниженні витрат на його ведення та підвищення ефективності зумовлюють необхід­ність раціоналізації організації обліку кожною бізнесовою структурою. Фундаментальні положення, що визначають вибір оптимальної структури апарату бухгалтери, раціональної побудови документообігу та шляхів ефективного використання комп'ютерної техніки потребують ґрунтовного вивчення та негайного впровадження, тому проблеми оптимізації організації обліку у ринкових умовах набувають стратегічного значення. Це визначає актуаль­ність дисципліни «Організація бухгалтерського обліку» та її важливість як складової циклу профілюючих дисциплін, які завершують формування спе­ціалістів з обліку і аудиту.

Метою дисципліни єнабуття здобувачами вищої освіти теоретичних знань і практичних навичок з організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Завдання дисципліни: формування знань і вмінь з організації бухгалтерського обліку та налагодження обліково-контрольного й аналітичного процесів, орієнтованих на інформаційне забезпечення управлінських рішень.

Предмет дисципліни: теоретичні і практичні засади побудови системи бухгалтерського обліку та організації облікового процесу на підприємстві.

Місце дисципліни в навчальному процесі підготовки магістрів. Вивчення дисципліни базується на знаннях бухгалтерського обліку, фінансового обліку I, фінансового обліку II, управлінського обліку, аналізу господарської діяльності, облікової політики підприємства, аудиту. Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни.

Після вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні:

знати:

- сутність і концептуальні основи організації бухгалтерського обліку;

- нормативно-правове забезпечення процесів організації та ведення бухгалтерського обліку;

- права та обов’язки бухгалтера;

- методи організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

- порядок організації бухгалтерського обліку в умовах використання інформаційно-комунікаційних технологій;

- номенклатуру бухгалтерського діловодства;

- організацію праці фахівців, зайнятих бухгалтерським обліком на підприємстві;

- методику визначення нормативної чисельності бухгалтерського персоналу;

- особливості організації бухгалтерського обліку на окремих ділянках;

уміти:

- визначати об’єкти організації обліку;

- визначати нормативну чисельність облікового персоналу;

- формувати підрозділи бухгалтерської служби, розробляти положення про них та посадові інструкції для персоналу;

- будувати графіки роботи облікового персоналу.

Перелік компетентностей здобувача вищої освіти за освітнім ступенем «Магістр» зі спеціальності 071 «Облік і оподаткування»:

1.Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі професійної діяльності із поглибленим рівнем знань та вмінь інноваційного характеру, достатнім рівнем інтелектуального потенціалу для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі національної економіки.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

1. Організаційно-управлінські навички. Здатність забезпечувати раціональну організацію та оперативне керівництво та контроль за роботою облікового персоналу, брати участь у його мотивації та стимулюванні, підвищення кваліфікації, здатність розробляти моделі та приймати обґрунтовані управлінські рішення, організовувати власну діяльність.

2. Навички прогнозування. Здатність виявляти проблеми, ставити стратегічні цілі, здійснювати прогнозування розвитку економічних процесів, явищ та механізмів.

3. Глибокі знання та розуміння.Здатність здійснювати розробку моделей, проводити аналіз і структурувати економічні події та явища з точки зору знання сучасних теоретичних, організаційно-методичних основ обліку та оподаткування.

Одним із видів самостійної роботи здобувачів вищої освіти є виконання курсової роботи.

Курсова робота з дисципліни «Організація бухгалтерського обліку» дає змогу краще і глибше опанувати даний курс; зрозуміти сутність організації обліку, її роль у системі економічної інформації й управлінні виробництвом; засвоїти основні облікові категорії, їх призначення; набути практичного досвіду з ведення бухгалтерського обліку; засвоїти основні положення законодавчих актів, нормативно-інструктивних документів, що регулюють систему бухгалтерського обліку; опанувати методику практичного оформлення документів, облікових регістрів та систематизації облікової інформації для складання фінансової звітності.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Титульний лист

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи та виконується за установленими в ЗНТУ формами (Додаток А).

Завдання на курсову роботу є документом, що визначає обсяги і порядок виконання роботи. Бланк завдання на курсову роботу оформлюється на типографських бланках, виконаних на двох сторінках аркуша (додаток Б), і розміщується після титульного листа.

Рефератпризначений для ознайомлення з курсовою роботою. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на курсову роботу, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити: відомості про обсяг курсової роботи, текст реферату, перелік ключових слів. Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.

До відомостей про обсяг курсової роботи включають: кількість сторінок, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків.

Текст реферату повинен відображати основний зміст курсової роботи, включаючи якомога більше інформації про об’єкт виконання і, як правило, виконується у такій послідовності:

– об'єкт дослідження;

– предмет дослідження;

– мета роботи;

– методи дослідження;

– основні положення роботи;

– значимість роботи та висновки.

Текст реферату на пункти не поділяють.

Перелік ключових слів

Ключовим словом називається слово або словосполучення з тексту курсової роботи, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Як ключові слова використовуються загальноприйняті науково-економічні терміни.

Перелік ключових слів повинен давати уявлення про зміст курсової роботи і включати 5-7 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у рядок через кому, великими літерами. Форма запису надана у прикладі.

Ключові слова: ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ, ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА.

Зміст

Зміст – це перелік розділів та інших складових частин курсової роботи. Розташовується зміст безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту структурних елементів курсової роботи включають у такій послідовності:

- завдання на курсову роботу;

- реферат;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ;

- найменування розділів, підрозділів та, при необхідності, пунктів (підпунктів) основної частини;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки з їх позначеннями та найменуваннями.

Найменування структурних елементів курсової роботи друкують великими літерами. Найменування підрозділів та пунктів (підпунктів) записують малими літерами з першої великої.

Найменування розділів, підрозділів та пунктів (підпунктів) указують разом з їх порядковими номерами.

Номери сторінок, на яких розміщується початок елементів, мають бути розташованими один під одним.

Перелік умовних позначень

Якщо у тексті документа застосовуються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці вимірювання, які не передбачені чинними стандартами, а також специфічна термінологія, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку, починаючи з нової сторінки.

Перелік розташовується стовпцем, у якому зліва в алфавітному порядку наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а справа – їх детальна роз шифровка.

Перелік наводять у такій послідовності: скорочення (у тому числі й абревіатурні); умовні (літерні) позначення; одиниці вимірювання; терміни.

Для літерних позначень встановлюється наступний порядок запису: спочатку повинні бути наведені в алфавітному порядку умовні позначення українського алфавіту, потім – латинського, потім – грецького. Незалежно від зазначеного за першої появи цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

Вступ

Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми курсової роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження.

У вступі зазначається стан науково-теоретичної розробки проблеми та невідповідності процесу на практиці, які й виступають передумовою вибору теми дослідження.

Логіка написання вступу має відповідати вимогам та структурі, поданій у табл. 1.

Таблиця 1-Обов’язкові елементи для курсової роботи

З оглядом на важливість вступу, розглянемо детально його елементи.

Текст вступу рекомендується корегувати в останню чергу, коли робота практично гото­ва, оскільки саме тоді легше обґрунтувати подані в роботі пропозиції та практичні рекомендації.

Актуальність теми. Для обґрун­тування актуальності теми необхідно стисло викласти сучасний стан пробле­ми, що розглядається, її значення для економіки в цілому, наголосити на необхід­ності подальших досліджень у цьому напряму. При цьому називають вчених, які внесли знач­ний вклад у розробку досліджуваних проблем.

Наприклад, для теми "Організація обліку виробничих запасів”: “Проблеми організації обліку виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів. Зок­рема розвитку теорії і практики обліку та контролю виробничих за­пасів присвячені праці Ф. Ф. Бутинця, Я. В. Мех, П. Я. Поповича, М. С. Пушкаря, Г. В. Савицької, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко, Н. В. Чебанової, М. Р. Чумаченка, Б. Ф. Усача та ін. Великий внесок у розроб­ку теоретичних основ і методологічних підходів до проблеми обліку виробничих запасів і їх використання внесли провідні вчені-економісти М. Т. Білуха, В. Г. Гетьман, М. Я. Дем’яненко, В. П. Завгородній, Г. Г. Кірєйцева, А. М. Кузьмінський, В. Г. Линник, Ю. Я. Ли­твин, М. Ф. Огійчук, В .Ф. Палій, Г. М. Підлісецький, П. Т. Саблук, Л. К. Сук та ін. Проте низка проблем організації обліку та контролю виробничих запасів у ринкових умовах потребують подальших дослі­джень та наукових розробок”.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне.

Мета і завдання дослідження. Мета курсової роботи має полягати в рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу та пошуку нових закономірностей між економічними явищами.

Керуючись метою роботи, необхідно чітко визначити завдання. Завдання, які ставляться в курсовій роботі, повинні розкривати зміст її розділів та підрозділів. На їх основі формується структура курсової роботи.

Для визначення завдань роботи ставляться запитання, на які студенту необхідно дати відповідь для реалізації мети дослідження та ро­зкриття змісту розділів і підрозділів роботи. Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розроби­ти..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення має відобразити зміст складових частин роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить часто формуються на основі завдань роботи. У подальшому, при написанні висновків доцільно їх будувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження - вузька частина об'єкта дослідження, проблема (коло питань), що досліджується в роботі на прикладі бази практики.

Наприклад, для теми «Удосконалення організації обліку виробничих запасів» об’єкт дослідження може бути визначений як «процес орга­нізації обліку виробничих запасів», а предмет - як «сукуп­ність теоретичних, методичних та практичних аспектів обліку виробничих запасів».

Методи дослідження. Слід подати перелік використаних методів дослідження. Для розкриття теми дослі­дження широко використовують заальнонаукові методи: діалектич­ний і системний підходи, метод індукції і дедукції, аналіз і синтез. Поряд із загальнонауковими методами можна використовувати спе­цифічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами до хронологічного і сис­тематичного спостереження; вимірювання господарських засобів і процесів; реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою складання звітності.

Перерахувати їх треба коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Практичне значення одержаних результатів. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується.

Структура та обсяг курсової роботи. Слід подати інформація про структуру та обсяг курсової роботи.

Перший розділ – теоретичний (теоретичні основи організації бухгалтерського обліку з теми досліджень, його методика, інструментарій та технологія) - містить 2-3 підрозділи.

Залежно від обраної тематики, мети та завдань дослідження розділ може передбачати інший склад та наповнення його підрозділів.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору ме­тодики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналі­тичному розділі курсової роботи. Особливу увагу слід звернути на:

- якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

- етику цитування (посилання на використані джерела);

- самостійність суджень при викладенні матеріалу.

Кожний підрозділ необхідно завершувати короткими висновками, в яких узагальнюються результати теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, виявлені проблеми, які потребують пода­льшого розв’язання в курсовій роботі.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: рисунками, схемами, графіками, діаграмами тощо.

Загальний обсяг першого розділу має бути до 10-15 сторі­нок.

Другий - аналітичний розділ. Аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослі­дження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєд­нати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані ме­тоди дослідження і певний методичний інструментарій. Опис, характеристика сучасного стану суб’єкта господарювання, діагностування його діяльності має проводитися з використанням накопиченого фак­тичного матеріалу за обраним напрямком дослідження.

У другому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділи. Так, у підрозділі 2.1 рекомендуємо розкрити загальну організаційно-економічну характеристику суб’єктів господарювання (7-10 сторінок), навести інформацію про найменування суб’єкта господа­рювання, період його заснування, організаційно-правову форму гос­подарювання, організаційно-виробничу структуру, основні види дія­льності, стан організації обліку.

У наступних підрозділах другого розділу залежно від теми дослі­дження рекомендується: надати оцінку процесу організації обліку з обраної теми на прикладі конкретного підприємства. Кожний підрозділ необхідно завершувати стислими висновками.

Загальний обсяг другого розділу має бути до 20-25 сторі­нок.

Третій розділ – рекомендаційний.У даному розділі подаються обґрунтовані пропозиції по удосконаленню організації обліку з обраної теми. Запропоновані рекомендації повинні бути логічним продовженням теоретико-методичного та аналітичного розділів, містити конкретні пропозиції.

Цей розділ повинен містити аргументовані пропозиції здобувача вищої освіти, спрямовані на досягнення мети, зазначеної у вступі. Обсяг розділу має бути в межах 10-15 сторінок.

Висновки єстислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Пропозиції і висновки курсової роботи повинні мати високий рівень обґрунтування.

На підставі отриманих висновків у курсовій роботі слід викласти конкретні рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку ав­тора, подальші напрями вирішення проблеми; містять пропозиції що­до ефективного використання результатів дослідження.

Обсяг висновків - у межах 2-3 сторінки.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒