ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИК НАВИЧОК ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО

МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

«ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ»

для студентів, навчання яких здійснюється за спеціальностями

7.110101 «ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА», 7.110104 «ПЕДІАТРІЯ»

 

1. Приготувати відповідний дезінфікуючий розчин та провести санітарну обробку приліжкових тумбочок та підвіконь у палаті.

2. Приготувати відповідний дезінфікуючий розчин та провести вологе прибирання маніпуляційної.

3. Приготувати відповідний дезінфікуючий розчин та провести обробку медичного приладдя для багаторазового використання (банок, термометра, кінцівників клізми, підкладного судна).

4. Провести розпитування хворого та заповнити титульну сторінку історії хвороби.

5. Провести розпитування хворого та виділити основні скарги.

6. Провести вимірювання температури у хворого (хворої дитини) та оформити температурний лист.

7. Провести огляд хворого (хворої дитини) на наявність корости та педикульозу.

8. Провести вимірювання зросту пацієнта стоячи, сидячи, визначити масу тіла та розрахувати індекс маси тіла.

9. Підготувати гігієнічну ванну для санітарної обробки хворого та провести її дезінфекцію після користування.

10. Продемонструвати методику транспортування хворого на ношах (каталці) та перекладання його на ліжко.

11. Продемонструвати навички користування функціональним ліжком та надання відповідних положень хворому при нападі ядухи та при колапсі.

12. Дослідити у хворого пульс на променевих артеріях, зробити висновок про основні його властивості.

13. Дослідити у хворого пульс на нижніх кінцівках, зробити висновок про його відповідність нормі.

14. Виміряти хворому артеріальний тиск, зробити висновок про його відповідність нормі.

15. Провести дослідження дихання у показового хворого, зробити висновок про основні його властивості.

16. На бланку температурного листа відмітити запропоновані викладачем показники пульсу, артеріального тиску, температури тіла, зробити висновок про їх відповідність нормі та про тип температурної кривої.

17. Провести переміну натільної та постільної білизни хворому, що знаходиться на ліжковому режимі.

18. Розкласти на демонстраційному столі запропоновані лікарські засоби по групах за способом введення, назвати основні способи введення препаратів.

19. Продемонструвати на муляжі методику закапування крапель у вуха, ніс, очі.

20. Підготувати необхідні розчини та продемонструвати правила поводження з одноразовим шприцем після його застосування.

21. Продемонструвати методику підготовки гумової грілки та пухиря з льодом і користування ними.

22. Продемонструвати методику застосування гірчичників.

23. Продемонструвати методику годування хворого, прикутого до ліжка.

24. Приготувати необхідне обладнання для очисної клізми, продемонструвати методику її застосування на муляжі.

25. Продемонструвати на муляжі методику користування підкладним судном та сечоприймачем у хворих чоловічої та жіночої статі.

26. Підготувати посуд для взяття аналізу сечі за Зимниць ким, дати відповідні вказівки хворому.

27. Підготувати необхідні засоби та провести гігієну порожнини рота, носа та вуха важкохворому.

28. Підготувати необхідні засоби та провести профілактику утворення пролежнів.

29. Продемонструвати методику проведення реанімаційних заходів (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця) на фантомі.

 

 

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ,

навчання яких здійснюється за спеціальностями

7.110101 «ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА», 7.110104 «ПЕДІАТРІЯ»

 

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми виробничої практики «Догляд за хворими» та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні практичних навичок відповідно до переліку, визначеного програмою практики.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту), - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей під час кожного з практичних занять та під час самостійної роботи у відділенні стаціонару. Для контролю рекомендується застосовувати наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: контроль виконання практичних навичок, розв’язування ситуаційних задач, тест-контроль теоретичної підготовки. Поточне оцінювання студентів за відповідними темами проводиться за традиційною 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Зважаючи на кількість практичних занять (23), перерахунок оцінок у багатобальну шкалу здійснюється наступним чином:

Оцінка «відмінно» - 5 балів

Оцінка «добре» - 4 бали

Оцінка «задовільно» - 3 бали

Оцінка «незадовільно» - 0 балів

 

Модуль «Догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах стаціонару»
  Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Інд. ро- бо- та
№ теми
Макс. бал

Поточний контроль здійснюється на кожному з практичних занять. Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється під час його відповіді на 12 тестових завдань.

Основний етап практичного заняття передбачає знайомство з роботою у клініці, опанування наведеним вище переліком практичних навичок, розв’язання ситуаційних завдань та роботу у відділеннях лікарні під контролем викладача. Контроль основного етапу заняття відбувається шляхом оцінювання виконання студентом практичних навичок, аналізу його участі у діяльності клінічного відділення, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі та діяти у типових ситуаціях як молодша медична сестра.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття, вирішуються питання заповнення звітної документації за поточний день практики. Для оцінювання засвоєння студентом теми йому пропонується дати відповідь на ситуаційне завдання.

Оцінювання кожного з етапів заняття здійснюється наступним чином.

Початковий етап (відповідь на 12 тестових завдань):

відповідь на 8 і більше питань – 1 бал,

менше 8 завдань – 0 балів

Основний етап (опанування практичними навичками, розв’язання ситуаційних завдань та типових клінічних ситуацій):

3 бали – виставляється у випадку, коли студент методично правильно демонструє передбачені програмою практичні навички та вірно діє у змодульованих клінічних ситуаціях; повністю володіє теоретичними засадами засвоюваних практичних дій, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі різного ступеня складності; проявляє ініціативу під час самостійної роботи, виконуючи більший обсяг робіт, ніж запланована мінімальна кількість маніпуляцій та процедур.

2 бали– виставляється за умови, коли студент виконує передбачені для опанування практичні навички, але може припускатися окремих несуттєвих помилок, які виправляє самостійно; знає зміст заняття на добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; активно самостійно відпрацьовує практичні навички, виконуючи запланований мінімум маніпуляцій та процедур.

1 бал –ставиться студентові на основі його знань основного змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння, автоматичному засвоєнні найсуттєвіших практичних навичок. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі у простих випадках; студент не завжди спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно; здатний виконати основні практичні завдання та діяти у змодульованих клінічних ситуаціях тільки після відповідних зауважень та допомоги викладача; при проведенні самостійної роботи виникають труднощі, вирішити які студент потенційно може за допомогою викладача або медичного персоналу лікарні.

0 балів – виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам оцінки «3 бали»; студент пасивно поводиться на занятті та під час самостійної роботи, має явні труднощі при вирішенні ситуаційних завдань, засвоєнні практичних навичок, не здатен приймати рішення та діяти у типових клінічних ситуаціях, навіть після відповідних зауважень та корекції викладача.

Оцінка на кінцевому етапі (вирішення ситуаційного завдання):

вірне вирішення завдання – 1 бал,

завдання не вирішене – 0 балів.

 

Оцінка за практичне заняття являє собою суму оцінок початкового основного та заключного етапів.

 

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи: кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента залежить від її обсягу і значимості, але не більше 5 балів. При цьому за виконання передбаченої індивідуальної роботи під час проходження виробничої практики в терапевтичному відділенні студент може отримати максимум 3 бали, в педіатричному відділенні – максимум 2 бали. Якщо студент виконував індивідуальну роботу при проходженні практики у двох відділеннях, він, відповідно, може отримати максимальну оцінку 5 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Максимальна кількість балів,яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом складання кількості балів, що відповідають оцінці «відмінно» на кожному практичному заняття (5х23=115), з додаванням максимальної кількості балів за індивідуальну самостійну роботу (5): 115+5=120.

Мінімальна кількість балів,яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом складання кількості балів, що відповідають оцінці «3» на кожному занятті: 3х23=69, при цьому для допуску до контролю знань та практичної підготовки після кожного із змістових модулів студент має набрати наступну кількість балів:

- догляд за терапевтичними хворими – 27 балів (9 занять х3=27)

- догляд за хірургічними хворими – 21 бал (7 занятьх3=21)

- догляд за хворими дітьми – 21 бал (7 занятьх3=21)

Одним з видів діяльності студента та його контролю з боку викладача є ведення Щоденника виробничої практики (додаток 1), який заповнюється студентом кожного дня та підписується викладачем після завершення самостійної частини роботи студента у стаціонарі. По закінченні кожного змістового модулю виробничої практики студентом заповнюється Підсумковий звіт про виконану роботу (додаток 2). Наявність заповненого та завіреного підписом викладача Щоденника і Підсумкового звіту є обов’язковою для допуску студента до підсумкового контролю знань та практичної підготовки з виробничої практики.

Враховуючи, що виробнича практика з догляду за хворими вивчається студентами на різних кафедрах (терапевтичного, хірургічного та педіатричного профілю) і проведення єдиного модульного контролю має організаційні обмеження, по завершенню кожного змістового модуля виробничої практики на останньому занятті проводиться контроль знань та практичної підготовки студентів з догляду за хворими відповідного профілю.

Засобами діагностики засвоєння матеріалу є вирішення тестових завдань формату А, контроль виконання практичних навичок із вище наведеного переліку та розв’язання ситуаційних завдань.

Підсумковий контроль знань і практичної підготовки проводиться наступним чином.

По завершенню вивчення догляду за терапевтичними хворими:

1. Відповідь на 20 питань тестового контролю (максимальна оцінка 10 балів).

2. Демонстрація виконання практичної навички (максимальна оцінка 10 балів).

3. Вирішення 2 ситуаційних завдань (максимальна оцінка 10 балів – 5 за кожне).

 

По завершенню вивчення догляду за хірургічними хворими:

1. Відповідь на 20 питань тестового контролю (максимальна оцінка 10 балів).

2. Демонстрація виконання практичної навички (максимальна оцінка 10 балів).

3. Вирішення ситуаційного завдання (максимальна оцінка 5 балів).

 

По завершенню вивчення догляду за хворими дітьми студентам пропонується:

1. Відповідь на 20 питань тестового контролю (максимальна оцінка 10

балів).

2. Демонстрація виконання практичної навички (максимальна оцінка

10 балів).

3. Вирішення ситуаційного завдання (максимальна оцінка 5 балів).

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час модульного контролю, складає 80,причому максимальна кількість балів за відповідь на питання тест-контролю складає 30 балів, за демонстрацію виконання практичної навички – 30 балів (10 балів на кожній кафедрі), за вирішення ситуаційних задач – 20 (5 балів за кожну задачу). Підсумковий контроль зараховується студентові, якщо за результатами трьох кафедр він набрав не менше 50 балів.

Після завершення всього модуля виробничої практики за результатами складання підсумкових контролів на кожній кафедрі студенту виставляється загальна оцінка за підсумковий контроль, яка являє собою суму оцінок контрольних заходів, проведених кожною з кафедр. Модуль практики «Догляд за хворими» зараховується студентові в разі отримання позитивної оцінки на кожному із змістових модулів.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виробничу практику «Догляд за хворими» (поточна навчальна діяльність та підсумковий модульний контроль), становить 200 балів.