Робота 1. Визначення МПС методом пошкодження. 2 страница

До довгого плеча важелька міографа недалеко від вісі обертання підвісити тягар, який під час реєстрації м’язового скорочення повинен сприяти поверненню важелька міографа у горизонтальне положення. Нерв препарату розмістити на електродах для непрямого подразнення м’яза, які закріплені на одному із стояків вологої камери. Електроди для прямого подразнення м’яза приєднати до м’яза препарату.

Покласти у вологу камеру кілька папірців фільтрувального паперу, змочених водою, і закрити її ковпаком.

Заправити записувач міографа чорнилом і наблизити його до поверхні барабана кімографа. Перевірити, щоб при підйомі міографа його записувач не відхилявся від поверхні барабана, або, навпаки, не дуже притискувався до неї.

Приєднати проводи від електродів для непрямого подразнення м’яза до клем електростимулятора. Увімкнути електростимулятор і одночасно запустити барабан кімографа.

При частоті подразнення 1 імп/с поступово збільшувати напругу, яка подається на нерв, починаючи від нульового значення. Знайти мінімальну напругу, при який починає скорочуватись м’яз. Продовжуючи збільшувати напругу, записати м’язові скорочення.

Результати роботи:

1. Мінімальна напруга подразнюючого електричного струму, при який спостерігаємо мінімальної амплітуди скорочення камбаловидного м’яза жаби при непрямому подразненні_____________ В, .при прямому подразненні_____________ В .

2.

Висновки (зазначити функції нерва і м’яза, які виникли у відповідь на подразнення електричним струмом та як змінюється амплітуда скорочення м’яза при збільшенні сили подразнення):

1.Функція нервових волокон________________________________________

2.Функція м’язових волокон________________________________________

3.При збільшенні сили подразнення амплітуда скрочення м’яза___________

________________________________________________________________

Робота 3. Дослідження впливу стандартного фізичного навантаження на частоту скорочень серця у людини

Мета роботи: виявити зміни частоти скорочення серця людини під впливом стандартного фізичного навантаження.

Хід роботи. Підрахувати частоту пульсу у людини за 1 хв. на променевій або сонній артерії у стані спокою. Далі протягом 30 с зробити 25 присідань (стандартне фізичне навантаження) і після цього протягом 1 хв. знову підрахувати частоту пульсу.

Результати роботи:

1.Частота пульсу за 1 хв. у стані спокою_______________________.

2. Частота пульсу за 1 хв.

після стандартного фізичного навантаження____________________

Висновки (зазначити, як змінилася частота скорочення серця під впливом фізичного навантаження і яку роль в організмі відіграє така змінафункції серця).

1.Частота скорочення серця під впливом фізичного навантаження___________

__________________на ______%,_________________________________________

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1. Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994.-

С. 7-16.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.10-21

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – C.1-44

Змістовий модуль 2.Фізіологія збудливих структур.

Практичне заняття 2.

Реєстрація потенціалу спокою і потенціалу дії нервових і м’язових волокон.

1.Актуальність теми:

Основною функцією всіх збудливих структур є збудження.

Збудження – це процес, який виникає на мембрані збудливої структури при подразненні і супроводжується зменшенням її мембранного потенціалу.

Враховуючи те, що збудливі тканини в цілісному організмі забезпечують його здатність реагувати на дію зовнішніх і внутрішніх подразників, реєстрація і аналіз параметрів електричної активності збудливих тканин має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Реєстрація зміни мембранних потенціалів під час збудження лежить в основі таких клінічних методів дослідження, як електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), електроміографія (ЕМГ) та інші.

2.Навчальні цілі:

Ø Трактувати поняття "збудливість", “збудження” і пояснювати роль структурних елементів мембрани збудливих клітин в походженні її біоелектричних потенціалів: роль іонних каналів і насосів в транспорті іонів через мембрани, іонні градієнти, іонна асиметрія, роль активного і пасивного транспорту в створенні асиметрії.

Ø Пояснювати іонні механізми походження мембранного потенціалу спокою (МПС), методи реєстрації, інтерпретувати його параметри і фізіологічну роль.

Ø Пояснювати іонні механізми виникнення потенціалу дії (ПД), фізіологічні основи методів реєстрації ПД нервових і м'язових волокон, інтерпретувати роль різних іонів в динаміці фаз ПД, його параметри і фізіологічну роль.

Ø Інтерпретувати зміни збудливості нервових і м'язових волокон під час розвитку ПД, механізми походження періодів рефрактерності і їх фізіологічне значення.

Ø Пояснювати електрофізіологічні основи використання методів реєстрації ПД нервових і м'язових тканин в клінічній практиці (ЕКГ, ЕЕГ,ЕМГ).

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

3.2. Теоретичні питання

1) МПС нервових і м'язових волокон, механізми його походження, методи реєстрації; фізичні характеристики і фізіологічна роль МПС.

2) Поняття про деполяризацію і гіперполяризацію клітинної мембрани.

3) ПД як показник збудження, що поширюється в нервових і м'язових волокнах.

4) Методи реєстрації ПД окремих волокон.

5) Фізичні характеристики і фізіологічна роль ПД.

6) Фізіологічні характеристики ПД (поширюється вздовж мембрани клітини на будь-яку відстань, не згасаючи, підпорядкований закону „все або нічого”, супроводжується рефрактерністю, не може підсумовуватись).

7) Зміни збудливості під час розвитку ПД.

3.3. Практичні роботи

1) Визначення МПС методом пошкодження.

2) Реєстрація ПД біполярним і уніполярним методами.

4. Зміст теми

МЕМБРАННІ ПОТЕНЦІАЛИ

1) Іонні канали.

Іонні канали - це інтегральні білки в мембрані клітини, через які можуть проходити іони.

Іонні канали можуть бути відчиненими чи зачиненими. Коли іонні канали відчинені, через них можуть проходити окремі іони, коли зачинені - іони не проходять.

Відчинення чи зачинення іонних каналів контролюється воротами:

-Потенціалозалежні ворота - це такі, які відчиняються чи зачиняються при зміні мембранного потенціалу.

- Хемозалежні ворота - це такі, які відчиняються чи зачиняються при взаємодії циторецепторів мембрани (поверхневих білків) з медіаторами, гормонами.

2) Дифузійні і рівноважні потенціали.

Дифузійний потенціал- це різниця потенціалів, яка виникає між зовнішньою (е) і внутрішньою (і) поверхнями мембрани завдяки дифузії іону за градієнтом концентрації, якщо мембрана пропускає цей іон.

Величина дифузійного потенціалу залежить від концентраційного градієнту і проникності мембрани для іону.

Знак дифузійного потенціалу залежить від заряду іону, який дифундує через мембрану - позитивного чи негативного.

Рівноважний потенціалє дифузійним потенціалом, який створюється завдяки дії рівних і протилежних сил на рух іону через мембрану - хімічних і електричних рушійних сил, баланс між якими припиняє подальший рух іону - електрохімічна рівновага.

Розрахунок величини рівноважних потенціалів здійснюється за рівнянням Нернста:

3) Реєстрація мембранних потенціалів:

Внутрішньоклітинна реєстрація

Скляний мікроелектрод, заповнений 3М розчином КСІ, діаметром меншим ніж 0,5 мікрометра, вводиться через мембрану клітини в цитоплазму, другий електрод розташований на поверхні мембрани. Реєструючий прилад - катодний осцилограф.

· Позаклітинна реєстрація.

Металеві електроди розташовуються на поверхні клітини і реєструються тільки зміни мембранного потенціалу між двома ділянками поверхні.

Реєстрація сумарних мембранних потенціалів цим методом застосовується в клінічній практиці: електрокардіографія (ЕКГ), електроміографія (ЕМГ), електроенцефалографія (ЕЕГ).

Схема біполярного методу позаклітинної реєстрації зміни мембранного потенціалу між двома ділянками поверхні мембрани:

Схема уніполярного методу позаклітинної реєстрації різниці потенціалів із застосуванням "методу пошкодження”:

4) Мембранний потенціал спокою (МПС).

МПС - це різниця потенціалів між зовнішньою і внутрішньою поверхнями мембрани клітини у стані спокою.

МПС у збудливих клітинах становить від – 60мВ до - 90мВ, внутрішньоклітинна поверхня мембрани має негативний заряд (-), зовнішньоклітинна поверхня- позитивний (+)

· МПС є дифузійним рівноважним потенціалом, величина якого залежить а)від градієнту концентрації іонів, що дифундують через мембрану і б)проникності мембрани для цих іонів.

· МПС є дифузійним рівноважним калієвим потенціалом, бо а)концентрація іонів калію у збудливих клітинах становить біля 4 мекв/л, а поза клітиною – 140 мекв/л, б)проникність мембрани для іонів калію більша ніж для іонів натрію. Отже основну роль у створенні МПС відіграє дифузія іонів К+ з клітини назовні за градієнтом концентрації.Для аніонів мембрана не прониклива.

· Електрогенний вклад Na+- K+ насосу в створенні МПС незначний і полягає в тому, щонасос викачує 3 іони Nа+з клітини в обмін на 2 іони К+, які заходять у клітину.

· МПС можна розрахувати за формулою Нернста.

Збільшення концентрації К+у позаклітинному просторі (е) призводить до зменшення МПС - деполяризації (МПС стає більш позитивним):

Зменшення концентрації К+в позаклітинному просторі (е) призводить до збільшення МПС - гіперполяризації (МПС стає більш негативним):

5) Потенціал дії (ПД).

ПД - це швидка високоамплітудна зміна мембранного потенціалу, що забезпечує передачу інформації в нервових і м’язових клітинах на відстань .

ПД має фази:

- деполяризації (а) -зменшення мембранного потенціалу до 0 і реверсія потенціалу (б)- відхилення в позитивний бік;

- реполяризації (в) - повернення мембранного потенціалу до величини МПС:

Схема розвитку ПД:

Іонні основи генерації ПД

1.У мембранах нервових і м’язових волокон знаходяться Na+i K+ канали, кожен канал пропускає тільки відповідні іони.

2.Канали мають потенціалозалежні ворота, які відчиняються чи зачиняються залежно від зміни мембранного потенціалу.

3.Регуляція стану воріт Na+ - каналів:

а) Na+ -канали мають

- активаційні ворота - m, розташовані на зовнішній поверхні мембрани;

- інактиваційні ворота - h, розташовані на внутрішній поверхні мембрани.

б) Щоб Na+зміг пройти через канал за градієнтом концентрації, потрібно відчинення m i h воріт каналу:

- коли ворота "m" відчинені, канал називається активованим;

- коли ворота "h" зачинені, канал називається інактивованим.

У стані спокою ворота " m" зачинені, а ворота " h" відчинені.

4.Регуляція стану воріт К+каналів:

а) К+-канали мають тільки одні ворота - n (активаційні), розташовані на поверхні мембрани; інактиваційні ворота відсутні.

б)Коли ворота "n" відчинені - канал активований, через нього може проходити К+за градієнтом концентрації.

в) МПС підтримує " m" і "n" ворота відповідних іонних каналів зачиненими, " h" ворота - відчиненими.

К+- каналів при МПС від -70мВ до -90 мВ відчинено в 10 разів більше, ніж Na+- каналів, що свідчить про наближення МПС до ЕК+- калієвого рівноважного потенціалу.

5.Механізми розвитку ПД:

а) Фаза деполяризації обумовлена відчиненням активаційних воріт всіх Na+- каналів мембрани при зменшенні мембранного потенціалу до величини порогового рівня (рівня критичної деполяризації - Ек) під впливом стимулу електричного струму і входженням іонів Na+у клітину за градієнтом концентрації. Провідність мембрани для іонів Na+перевищує провідність для іонів К+.

б) Реверсія потенціалу є часткою фази деполяризації ПД, коли мембранний потенціал стає позитивним, але він не досягає Na+рівноважного потенціалу.

Тетродотоксин блокує потенціало-залежні активаційні ворота (m) Na+ - каналів і ПД не виникає.

в) Фаза реполяризації обумовлена:

- інактивацією Na+-каналів - зачиненням h-воріт при виникненні депляризаціїї;

- активацією К+-каналів при виникненні деполяризації і виходом іонів К+з клітини більше, ніж у стані спокою.

- Комбінований ефект інактивації Na+- каналів і активації більшої кількості К+-каналів призводить до збільшення провідності мембрани до К+і реполяризації мембрани.

г) ПД підпорядковується закону "все або нічого" - його параметри залежать від властивостей мембрани.

Зміни збудливості під час розвитку ПД.

Збудливість - це фізіологічна властивість клітини , яка полягає у її здатності генерувати на мембрані ПД при дії подразника. Мірою збудливості є поріг деполяризації мембрани. Під час розвитку одиночного ПД відбуваються періоди зміни збудливості:

:

а) Абсолютний рефрактерний період. Це такий період, протягом якого другий ПД не може виникнути навіть при стимуляції великої сили, що обумовлено:

- на початку фази деполяризації ПД - відчиненням активаційних воріт всіх Na+-каналів;

- далі - інактивацією Na+- каналів. ПД не може виникнути доти, доки не відчиняться інактиваційні ворота Na+- каналів завдяки реполяризації мембрани.

Абсолютний рефрактерний період закінчується тоді, коли кількість інактивованих натрієвих каналів зменшується завдяки реполяризації мембрани: відчиняються h-ворота і більший за силою, ніж пороговий, стимул може викликати виникнення повторного ПД.

Тривалість абсолютного рефрактерного періоду майже дорівнює тривалості ПД.

б) Відносний рефрактерний період.

Період починається після закінчення абсолютного рефрактерного періоду. В цей період повторний стимул може викликати генерацію другого ПД, але сила цього стимулу повинна перевищувати порогову величину, бо деякі натрієві канали ще інактивовані, а калієва провідність перевищує ту, що характерна для МПС.

ПД, який виникає при дії електричного стимулу у відносний рефрактерний період, має меншу реверсію потенціалу і меншу швидкість виникнення деполяризації Це обумовлено меншою кількістю активованих натрієвих каналів і більшою проникністю для іонів калію.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Дайте відповіді на запитання

1) Під впливом гуморальних чинників збільшилась проникність мембрани клітини для іонів натрію. Як це позначиться на величині МПС цієї клітини і чому?

2) У тканинній рідині, яка оточує клітину, збільшилась концентрація іонів калію. Як це позначиться на величині МПС цієї клітини і чому?

3) У разі погіршення кровообігу міокарда у міжклітинній рідині зростає концентрація іонів калію. Як це позначиться на генерації ПД у волокнах міокарда і чому?

4) Під впливом зовнішнього подразнення у мембрані клітини збільшилося число інактивованих натрієвих каналів. Як це позначиться на параметрах ПД, який виникає у клітині і чому ?

5) Під впливом хімічного чинника у мембрані клітини збільшилося число калієвих каналів, які можуть активізуватися у разі генерації ПД клітини. Як це позначиться на параметрах ПД у клітині і чому?

6) Дінітрофенол, діючи на клітини, блокує метаболічні процеси, які постачають енергію. Як зміниться значення МПС у клітині під час дії на неї дінітрофенолу?

5.2 Виберіть правильну відповідь.

1.Внутрішньоклітинна концентрація іонів натрію становить 14 ммоль, позаклітинна концентрація – 140 ммоль, константа у формулі Нернста дорівнює 60 мВ (2.3 RT/F). Під час розвитку ПД цієї клітини натрієвий дифузійний рівноважний потенціал становитиме:

1. - 80 мВ
2. -:60 мВ
3. 0 мВ
4. + 60 мВ
5. + 80 мВ

2.МПС клітини становив –80 мВ. Внутрішньоклітинна концентрація іонів калію зменшилась в 10 разів, константа у формулі Нернста дорівнює 60 мВ (2.3 RT/F). Нова величина МПС становитиме:

1. -90 мВ
2. -80 мВ
3. -70 мВ
4. -60 мВ
5. -50 мВ

3.Проникність мембрани клітини для іонів калію збільшилась у 10 разів, концентрації іонів натрію і калію в клітині та поза нею не змінились, константа у формулі Нернста дорівнює 60 мВ (2.3 RT/F). МПС клітини становитиме:

1. -90 мВ
2. -80 мВ
3. -70 мВ
4. -60 мВ
5. -50 мВ

4.Під час розвитку ПД нервового волокна нанесли друге подразнення електричним струмом надпорогової величини на початку фази реполяризації, На друге подразнення ПД:

1. мав звичайну амплітуду
2. меншу амплітуду
3. більшу амплітуду
4. не мав реверсії потенціалу
5. не виникав

5.Дифузійний рівноважний потенціал для К⁺ становить –90 мВ, для Na⁺ - +60 мВ, якщо провідність мембрани для К⁺ в 4 рази більше, ніж для Na⁺ , то МПС становитиме

1. -50 мВ
2. -60 мВ
3. -70 мВ
4. -80 мВ
5. -90 мВ

6. Внутрішньоклітинна концентрація іонів натрію в 10 разів більша, ніж позаклітинна концентрація. Дифузійний рівноважний потенціал для іонів кальцію буде таким самим, як і для іонів натрію, якщо позаклітинна концентрація Ca ²⁺становитиме більше внутрішньоклітинної в:

1. 2 рази
2. 10 разів
3. 20 разів
4. 100 разів
5. такою самою

7.Значне зменшення позаклітинної концентрації калію призведе до одного з процесів:

1. збільшення активного транспорту Na⁺ з клітини
2. зменшення МПС
3. збільшення провідності мембрани для Кa⁺
4. збільшення сили подразнення для відкриття активаційних воріт Na⁺ каналів мембрани клітини
5. зменшення негативного дифузійного рівноважного потенціалу К⁺

8.Під час розвитку ПД нервового волокна фаза інактивації натрієвих каналів виникає в період

A. реверсії потенціалу

B. місцевого потенціалу

C. абсолютної рефрактерності

D. відносної рефрактерності

E. МПС

9.Збільшення проникності мембрани нервового волокна для іонів К⁺ під час розвитку ПД призведе до:

1. гіперполяризації мембрани
2. збільшення амплітуди ПД
3. зменшення амплітуди ПД
4. збільшення тривалості ПД
5. збільшення тривалості фази реполяризації

10.Деякі види риб містять токсини, що блокують активаційні ворота натрієвих каналів, що може призвести після вживання такої риби людиною до виникнення одного з процесів на мембранах збудливих структур:

1. збільшення збудливості
2. зменшення МПС
3. фази абсолютної рефрактерності
4. фази відносної рефрактерності
5. відсутності генерації ПД

6. Протокол практичного заняття №2. “____”_____200___

Робота 1. Визначення МПС методом пошкодження.

Класичним методом, який дозволяє встановити наявність МПС на мембрані нервових і м’язових волокон у стані спокою, є метод пошкодження.

Для виявлення МПС один із відвідних електродів розташовують на непошкодженій, а другий – на пошкодженій ділянках нерва або м’яза. За різницею потенціалів між цими ділянками визначають МПС, бо потенціал непошкодженої ділянки є потенціалом позаклітинної рідини, що покриває нервові чи м'язові волокна, а потенціал пошкодженої ділянки — потенціалом цитоплазми цих волокон.

Під час виявлення МПС методом пошкодження як електрогенератор використовують стрілочний гальванометр. Цей прилад має невеликий внутрішній опір порівняно з опором тканин організму. Тому за допомогою гальванометра відводять не різницю потенціалів, що існує між цитоплазмою волокон і їх внутрішнім середовищем, а струм, обумовлений нею („станом спокою”).

Якщо в експерименті потрібно кількісно оцінити значення саме МПС, а не струму спокою, то гальванометр приєднують до кола реєстрації, яке дозволяє вимірювати різницю потенціалів згідно з методом компенсації. При такому способі визначення МПС позаклітинна рідина обов'язково закорочує відвідні електроди і тому зафіксоване значення МПС буде значно меншим.

Під час ознайомлення з конструкцією стрілочного гальванометра треба звернути увагу на те, що біля його вхідних клем позначені «мінус» і «плюс». Ця маркіровка стосується відвідних електродів, які підключають до клем гальванометра. Один із відвідних електродів можна вважати негативним, а другий — позитивним полюсом. Конструкцією гальванометра передбачено, що стрілка приладу відхиляється в позитивну частину його шкали (тобто праворуч від нуля) в тому випадку, коли знаки зарядів точок відведення досліджуваного об'єкту відповідають знакам полярності відвідних електродів, розташованих у цих точка. У протилежному випадку стрілка гальванометра відхилятиметься у негативну частину його шкал. Враховуючи сказане, за допомогою гальванометра можна визначати знаки зарядів на полюсах різних генераторів ЕРС. Оскільки струм спокою є постійним, він може зумовити поляризацію електродів. Тому для його реєстрації слід застосовувати електроди, що не поляризуються.

Мета роботи: виявити наявність різниці потенціалів між цитоплазмою і позаклітинною рідиною м'язових волокон; встановити знаки їх зарядів.

Для роботи потрібні: препарувальний набір, препарувальна дощечка, жаба, розчин Рінгера, стрілочний гальванометр (з чутливістю струму близько 0,1 мкА), відвідні електроди, що не поляризуються.

Хід роботи. Приготувати тушку жаби і після зняття з неї шкіри покласти на препарувальну дощечку. Підключити до вхідних клем гальванометра відвідні електроди. Помістити обидва електроди на камбаловидний м’яз тушки жаби. Пошкодити ножицями ділянку м'яза під одним із відвідних електродів. Зняти гальванометр з аретиру і звернути увагу на положення його стрілки.

Результатироботи:

Стрілка гальванометра від нульового положення після вмикання приладу в коло реєстрації відхиляється в____________________ бік.

Висновки

1.Відхилення стрілки гальванометра від нульового положення свідчить про________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

2.Пошкоджена поверхня м’яза (цитоплазма) має ______________________заряд стосовно непошкодженої поверхні (позаклітинна рідина), яка має __________________________заряд

Робота 2. Реєстрація ПД біполярним і уніполярним методами

Залежно від розташування електродів на об’єкті розрізняють два методи реєстрації ПД — біполярний (двополюсний) і уніполярний (однополюсний). Внутрішньоклітинна реєстрація ПД здійснюється тільки уніполярним методом.

Біполярним методом реєстрації електричних потенціалів називають такий, за якого обидва відвідні електроди розташовані на ділянках об’єкту дослідження, електричні потенціали котрих змінюються у часі. У разі користування уніполярним методом реєстрації один відвідний електрод (активний) розташований на ділянці об'єкту дослідження, електричний потенціал якої змінюється у часі, а другий (пасивний) — на ділянці цього ж об'єкту, електричний потенціал якої є постійним (наприклад, нульовим). Розглянемо суть методів біполярної і уніполярної реєстрації ПД на прикладі його відведення від ізольованого нерва.

У разі біполярної реєстрації ПД нерва обидва відвідні електроди розташовують на його поверхні таким чином, щоб хвиля ПД (хвиля збудження), яка поширюється вздовж нервових волокон, могла пройти спочатку під одним, а потім під другим електродом. Унаслідок цього крива ПД, який відводиться біполярним методом, формуватиметься як алгебраїчна сума двох ніби різних ПД, а отже, повинна мати двофазну форму.

Конструкцією катодного осцилографа передбачено, що відвідні електроди можна умовно вважати різними полюсами (один, що з’єднаний на вході підсилювача з землею, є негативним, а другий — позитивним полюсом). Тому обидві фази двофазного ПД завжди реєструються різноспрямованими: при проходженні електронегативної хвилі збудження під негативним відвідним електродом промінь осцилографа відхиляється вгору від ізолінії, тобто у позитивну частину його шкали При проходженні ж тієї самої хвилі під позитивним відвідним електродом промінь осцилографа відхиляється вниз від ізолінії.

У разі уніполярної реєстрації ПД нерва відвідні електроди розміщують на його поверхні таким чином, що ПД проходить тільки під одним електродом („активним”) і не може досягнути тієї ділянки нерва, на якій розміщено другий електрод („пасивний”). Ясна річ, крива ПД, зареєстрованого уніполярним методом, завжди має однофазну форму.

Якщо потрібно уніполярно відвести ПД від ізольованого нерва, то можна перетворити один із відвідних електродів на пасивний, пошкодивши ділянку нерва, розташовану між відвідними електродами, тим самим позбавивши її можливості проводити збудження.

Мета роботи : виявити форму кривої ПД, зареєстрованого біполярним методом.

Для роботи потрібні: установка для реєстрації ПД (катодний осцилограф), підсилювач, електростимулятор, подразні й відвідні електроди), волога камера, вазелінове масло, ізольований сідничний нерв жаби, концентрований (9,5%) розчин аміаку.

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• Далее ⇒