ЛИСТКИ КРОПИВИ — FOLIA URTICAE

Міжнародна назва КРОПИВИ ЛИСТКИ – URTICAE FOLIA

Кропива дводомна -Urtica dioica L.,

Російська назва: крапива двудомная;

Родина Кропивові — Urticaceae

назва походить від латин. urere — палити; латин. dioicus — від грецьк. di — двічі, oikos — дім.

 

2.Навести алгоритм проведення фармакогностичного аналізу лікарської рослинної сировини (Згідно ДФУ)

Лікарська рослинна сировина і отримані з неї засоби можуть вважатися лікарськими засобами тільки в тому випадку, якщо вони по всім параметрам відповідають діючій аналітично-нормативній документації (АНД). Ця відповідність визначається шляхом проведення фармакогностичного аналізу.

Фармакогностичний аналіз складається з послідовних аналізів: макроскопічного, мікроскопічного, фітохімічного та товарознавчого. В деяких випадках він доповнюється визначенням біологічної активності сировини.

Ідентифікація –це відповідність об’єкта, що досліджується, вимогам розділу «Ідентифікація» монографії ДФУ або методів контролю якості (МКЯ), затверджених уповноваженим органом ( ДП «Державний експертний центр МОЗ України»).

Ідентифікація сировини зазвичай встановлюється шляхом макроскопічного та мікроскопічного аналізів, деколи використовуються елементи фітохімічного аналізу шляхом проведення якісних реакцій на наявність в сировині тих чи інших груп біологічно активних сполук (БАС).

2.1. Навести особливості заготівлі. Основну заготівлю проводять у травні–липні, тому що пізніше частина листя, особливо нижнього, в’яне. Збирають у брезентових або шкіряних рукавицях. Стебла кропиви зрізають серпом або ножем, а через декілька годин, коли листя перестане жалитися, його обривають. Сушать обов’язково у затінку, якомога швидше, на горищах з доброю вентиляцією, під наметами, розклавши сировину на папері або на тканині шаром 3–5 см. Сушіння припиняють, коли центральні жилки стають ламкими.

3.Навести макроскопічний аналіздля ідентифікації лікарської рослинної сировини

Макроскопічний аналіз складається з визначення морфологічних (зовнішніх) ознак сировини, що досліджується органоліптично - неозброєним оком, або за допомогою лупи (зб. Х 10 разів), а також у визначенні розмірів кольору, запаху сировини і смаку (для не отруйної сировини). Отримані дані порівнюють з описом зовнішніх ознак в оригінальних статтях ДФУІ та АНД на лікарську рослинну сировину.

Зовнішні ознаки Рослина дводомна багаторічна трав’яниста, вкрита жалкими волосками. Кореневище повзуче, галузисте, у вузлах вкрите пучками придаткових коренів. Стебло прямостояче, тупочотиригранне, заввишки 50– 170 см, розгалужене. Листки супротивні, завдовжки до 20 та завширшки до 9 см, яйцевидно-ланцетні або широкояйцевидні, загострені, зубчастопилчасті, із загорнутими до верхівки великими зубцями. Поверхня листків вкрита жорсткими волосками, яких особливо багато вздовж жилок; черешки завдовжки 7–8 см, округлі або напівокруглі у розрізі, з борозенкою на верхньому боці, вкриті волосками; колір листків темно-зелений, черешків — зелений. Запах слабкий. Смак гіркуватий. Квітки жовто-зелені, дрібні, одностатеві, у розгалужених колосоподібних суцвіттях, трохи довших за черешки листків, у пазухах яких вони містяться; оцвітина чотирироздільна. Цвіте у червні–серпні, плодоносить у серпні-вересні. Плід — сім’янка.

 

4.Навести мікроскопічний аналіздля ідентифікації лікарської рослинної сировини

Мікроскопічний аналіз використовується при аналізі цільної, подрібненої, порош кованої, різано-пресованої, брикетованої сировини. Аналіз базується на виявлені анатомічних діагностичних ознак за допомогою мікроскопу.

 

епідерміс верхньої(а) і нижньої(в) сторони листа з поверхні; 1-клітина епідермісу; 2- продихи; 3-цистоліт; 4-ретортовидний волосок; в-види волосків: 1-жгучий; 2-простий ретортовидний ; 3-головчастий

Клітини верхнього епідермісу багатокутні, з прямими стінками, нижнього- хз дуже звивистими стінками. Продихи аномоцидного типу здебільшого на нижньому боці листа; продовгувато-округлі утворення – цистоліти - в клітинах епідермісу; три типа трихом:1-одноклітинні ретортовидні, 2) дрібні головчасті на одноклітинній ніжці з двоклітинною головкою,3) крупні жагучі-емергенці-з розширеною багатоклітинною основою і крупною кінцевою клітиною з маленькою, закругленою головкою, що легко обламується. Впродовж крупних жилок-тяжі клітин з дрібними друзами оксалату кальцію.

 

5.Привести порядок ідентифікації лікарської рослинної сировини залежно від хімічного складу.

Фітохімічний аналіз – аналіз якісного вмісту діючих речовин та їх кількісне визначення за допомогою хімічних та фізико-хімічних методів.

5.1. Привести хімічний склад сировини.

Листя кропиви дводомної містить вітамін К 1 (0,2 %), каротиноїди (.-каротин, ксантофіл, ксантофілепоксид, віолаксантин — усього 50 мг/%), хлорофіл (5 %), вітаміни С (0,6 %), В2, В3; органічні кислоти, глікозид уртицин, оксикоричні кислоти, флавоноїди (кверцетин та ін.), дубильні речовини (2 %), камеді, сітостерин, фітонциди, мікро- і макроелементи (кремній, залізо, мідь, марганець та ін.). У клітинному соку волосків є мурашина кислота, гістамін і ацетилхолін. Гідрофільні речовини коренів мають характер лектинів та полісахаридів; серед ліпофільних речовин багато сітостерину та інших фітостеринів.

Ідентифікація за допомогою хімічних реакцій

1. Цианідинова реакція: до 2 мл спиртового вилучення із рослинної сировини (1:10) додати кусочок металічного магнію або цинку і 3-5 крапель концентрованої соляної кислоти. Протягом 1-2 хвилин утворюється рожеве, темно-червоне або помаранчеве забарвлення.