Трудове навчання. 5-9 класи

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Нова редакція

 

 

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

(лист від 27.08.10 № 1/11-8205)

 

 

За загальною редакцією В.М. Мадзігона

 

Нову редакцію програми підготували:

Боринець Н.І.

Гащак В.М.

Дятленко С.М.

Лещук Р.М.

Павич Н.М.

Терещук А.І.

 

Програму підготували:

Гнеденко О.П., Денисенко Л.І., Закатнов Д.О., Калініченко Н.А., Кільдеров Д.Е., Климук М.К., Коберник О.М., Корець М.С., Кондратюк Г.А., Левченко Г.Є., Лосина Н.Б., Одинець Н.В., Романчук А.І., Романчик О.М., Сидоренко В.К., Туров М.П., Федун А.С., Ходзицька І.Ю., Юрженко В.В.

 

У розробленні концептуальних підходів до нової редакції програми брали участь слухачі Всеукраїнських тренінгових курсів з питань поліпшення якості вивчення предмета «Технології» у старшій школі, який проходив з30 листопада по 11 грудня 2009 року у м.Києві.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

Реформування української системи освіти відбувається у відповідності до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентностей особистості над традиційним заучуванням знань і вмінь.

Вчитель не стільки контролює вивчення і відтворення учнем певних знань і відповідних вмінь, а допомагає і підтримує його у процесі засвоєння і застосування нових знань на практиці з урахуванням його особистих здібностей та природних нахилів.

Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти, і зокрема, в трудовому навчанні учнів. Так, сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчати учнів запам’ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих завдань (виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду.

Реалізація такої моделі забезпечується змістом трудового навчання учнів у 5-9 класах.

Трудове навчання — загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія”.

Головна мета трудового навчання – формування технологічно грамотної особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

Досягнення цієї мети забезпечується змістом трудового навчання, який розроблено відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технологія.

Реалізація змісту навчальної програми повинна забезпечувати розв’язання таких завдань:

• формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;

• формування в учнів практичних навичок творчої діяльності, творчого та критичного мислення в процесі вивчення проектної технології;

• ознайомлення учнів з місцем і роллю інформаційно-комунiкаційних технологій в сучасному виробництві, повсякденному житті;

• формування культури поводження з різноманітними засобами праці;

• створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів;

• формування в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства;

• виховання активної життєвої позиції, адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, в підприємницьку діяльність;

• створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.

Реалізація змісту навчального предмета передбачена за трьома варіантами програми:

- для хлопців;

- для дівчат;

- для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.

Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, регіональних умов та кадрового забезпечення.

Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантна складова вивчається у першому півріччі, варіативна – у другому. У 9-му класі спочатку вивчають варіативний модуль, потім проектують та виготовляють комплексний виріб. Навчальний заклад самостійно формує змістове наповнення варіативної складової з запропонованих варіативних модулів.

Варіативні модулі розраховані на16 годин кожен.Розроблено окремі переліки варіативних модулів, які можуть вивчатися у 5-6 класах та у 7-9 класах. Ці модулі, з зазначеного переліку, обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяютьсяна групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля є:

· проектування виробів ( у 5-му класі основи художньо-конструкторської діяльності);

· конструкційні матеріали;

· основи техніки і технологій.

На освоєння навчального матеріалу передбаченого базовим модулем не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.

Наприклад. У 8-му класі з сумісним навчанням обрано 4 варіативні модулі: технологія токарної обробки деревини; технологія вирощування рослин та догляду за ними; технологія писанкарства; технологія оздоблення одягу. Навчальний матеріал базового модуля для 8-го класу можна розподілити таким чином:

 

Варіативний модуль Зміст базового модуля
Технологія токарної обробки деревини Фактура матеріалу. Виконання ескізного малюнку виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення
Технологія оздоблення одягу Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги і недоліки у порівнянні із натуральними матеріалами. Способи отримання штучних і синтетичних матеріалів. Їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище. Ритм. Динамічні й статичні форми. Рівновага.
Технологія писанкарства Комбінаторика у художньому конструюванні. Симетрія і асиметрія
Технологія вирощування рослин та догляду за ними Відомості про основні базові технології: механічні, хімічні, біологічні, енергетичні, інформаційні.  

 

У 6-му класі з сумісним навчанням обрано 2 варіативні модулі: технологія виготовлення дерев’яної іграшки та технологія виготовлення народної ляльки. Навчальний матеріал базового модуля для 6-го класу можна розподілити таким чином:

Варіативний модуль Зміст базового модуля
Технологія виготовлення дерев’яної іграшки Метод комбінування. Моделі-аналоги, опис об’єкта проектування. Аналіз конструкції проектованого виробу (порівняння зразків-аналогів, визначення їх позитивних і негативних ознак в конструкції тощо). Площинна розмітка. Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: тонколистовий метал, дріт. Еволюція знарядь праці. Машина як вид техніки.
Технологія виготовлення народної ляльки Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: тканини (бавовняні, льняні), фольга. Особливості розмічання на різних конструкційних матеріалах.

 

Структура та зміст інваріантних та варіативних модулів побудована таким чином, щоб учні спочатку освоїли основи технології обробки певних матеріалів, а потім приступили до проектної, творчої діяльності. Засвоєння учнями технічних знань (призначення і будова інструменту, устаткування і т.д.), вмінь виконувати технологічні операції має другорядне значення. Їх якість і глибина вивчення мають підпорядковуватися завданням проекту, який виконують учні. Якщо учні не використовуватимуть певні технологічні операції під час роботи над проектом, то і ознайомлення з ними має бути поверхневе. Критерій оцінювання «застосовувати при роботі над проектом» є значно вагомішим ніж «знати» та «вміти виконувати окремі технологічні операції».

Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель може розкрити навчальний матеріал всього модуля, або його окремої частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними.

У 5-му класі учні вивчають найпростіші прийоми обробки фанери, ДВП, тканини, прийоми роботи із шаблоном, виготовляють на основі цього найпростіший виріб запропонований учителем. Після цього, під час вивчення наступного розділу, учнів навчають основам художньо-конструкторської діяльності: вибір форми конструйованого виробу із застосуванням методів проектування, обґрунтування вибору, планування відповідних операцій тощо.

У 6-9 класах учнів залучають до проектної діяльності. Так, змістом програми передбачено, що з 6-го класу учнів навчають працювати з інформаційними джерелами, знаходити інформацію, яка стосується теми проекту, відбирати та аналізувати інформацію (зразки об’єкту проектування), застосовувати методи проектної діяльності, планувати технологічний процес з виготовлення виробу та здійснювати відбір матеріалу та інструментів.

В залежності від складності конструкції та затрачених коштів на матеріали, доцільно проводити елементарне економічне обґрунтування виробу перед тим, як його буде виготовлено. Якщо виріб потребує дорогих за вартістю матеріалів чи устаткування (що буде добре видно після визначення його собівартості), якого немає у шкільній майстерні, то учитель пропонує учасникам проекту переглянути конструкцію виробу, замінити конструкційний матеріал на інший тощо. Це не лише розвиває технічне і технологічне мислення учнів (обґрунтування конструкції, добір інструментів тощо) але й привчає до економного використання матеріалів, наукової організації праці тощо.

Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.


Навчальна програма

Трудове навчання

Для класів, що не поділяються на групи хлопців та дівчат

Базовий модуль

 

Навчальний матеріал Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
5 клас Елементи культури і безпеки праці Організація робочого місця у шкільній майстерні. Загальні правила безпеки життєдіяльності у навчальних майстернях Конструювання виробів Загальні відомості про художньо-конструкторську діяльність: міні маркетингове дослідження (анкетування), використання біоформ та методу фантазування під час створення виробу. Розмічання виробу, способи розмічання: за шаблоном, через копіювальний папір, способом перенесення. Планування робіт з виготовлення виробу.     Конструкційні матеріали Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для конструювання і виготовлення виробів: тканина, фанера (шпон), ДВП. Основи техніки і технологій Технологічний процес. Деталь. Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних матеріалів: різання, пиляння, штампування, лиття. Відомості про механічні способи з’єднання деталей із різних конструкційних матеріалів: зв’язуванням, зшиванням, склеюванням, на цвяхах, заклепках. 6 клас Проектування виробів Метод комбінування. Моделі-аналоги, опис об’єкта проектування. Аналіз конструкції проектованого виробу (порівняння зразків-аналогів, визначення їх позитивних і негативних ознак в конструкції тощо). Площинна розмітка. Конструкційні матеріали Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: тканини (бавовняні, льняні), фольга, тонколистовий метал, дріт. Особливості розмічання на різних конструкційних матеріалах. Основи техніки і технологій Еволюція знарядь праці. Машина як вид техніки.   7 клас Проектування виробів Робота з інформаційними джерелами. Визначення зразків для проектування. Вибір та обґрунтування виробу для проектування та виготовлення. Метод фокальних об’єктів. Основні типи креслярських ліній. Розміри на кресленнях. Використання ескізу і креслень деталей виробу. Конструкційні матеріали Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: природні матеріали та матеріали штучного походження (синтетичні). Захист різних конструкційних матеріалів від негативного впливу кліматичних та інших факторів. Догляд за виробами із натуральних матеріалів. Основи техніки і технологій Типові та спеціальні деталі. Види з’єднань деталей: рухомі й нерухомі, рознімні й не рознімні. 8 клас Проектування виробів Комбінаторика у художньому конструюванні. Симетрія і асиметрія. Ритм. Динамічні й статичні форми. Рівновага. Фактура матеріалу. Виконання ескізного малюнку виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення. Конструкційні матеріали Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги і недоліки у порівнянні із натуральними матеріалами. Способи отримання штучних і синтетичних матеріалів. Їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище. Основи техніки і технологій Відомості про основні базові технології: механічні, хімічні, біологічні, енергетичні, інформаційні. 9 клас Проектування виробів Основи біоніки у проектуванні. Виконання моделей і макетів із різних матеріалів (пластилін, папір, картон, текстильний матеріал тощо).   Конструкційні матеріали Композиційні матеріали як сучасний вид технологій із створення нових конструкційних матеріалів.   Основи техніки і технологій Автоматизація, комп’ютеризація технологічних процесів, застосування промислових роботів. Застосування автоматичних приладів на виробництві та в побуті. Застосування комп’ютерної техніки у сучасних технологічних процесах       Організовує робоче місце для виконання практичних робіт. Дотримується правил безпечної праці.   Застосовує міні маркетингове дослідження та метод фантазування під час створення виробу Використовує основні способи розмічання майбутнього виробу. Планує роботу з виготовлення виробу. Визначає послідовність технологічних операцій (розмітка, пиляння по контуру тощо) Розрізняє конструкційний матеріал, який потрібен для виготовлення виробу.   Пояснює складові частини технологічного процесу виготовлення проектованого виробу. Називає способи отримання деталей заданої форми. Розрізняє механічні способи з’єднання деталей.     Використовує метод комбінування для створення чи вдосконалення проектованого виробу. Порівнює різні зразки виробів, визначає кращі ознаки і комбінує конструктивні елементи чи виріб в цілому. Виконує площинну розмітку. Використовує конструкційні матеріали. Виконує розмітку під час виготовлення запланованого виробу. Враховує особливості розмічання виробу на різних конструкційних матеріалах.     Розуміє і пояснює розвиток техніки як еволюцію знарядь праці, поняття машини як основного виду техніки.   Використовує інформаційні джерела під час проектування виробу; методи проектування та метод фокальних об’єктів під час визначення та обґрунтування конструкції майбутнього виробу; ескіз або креслення під час проектування виробу. Вибирає та обґрунтовує конструкцію об’єкта проектування. Розрізняє і добирає конструкційні матеріали для проектування виробу. Називає способи захисту різних конструкційних матеріалів. Обирає та обґрунтовує їх для проектованого виробу. Здійснює догляд за виробами із натуральних матеріалів.   Розрізняє типові та спеціальні деталі, види з’єднань.   Використовує елементи комбінаторики в конструюванні виробу. Розуміє і пояснює на прикладі проектованого виробу симетрію та асиметрію, поняття динамічної й статичної форми. Виконує ескізний малюнок проектованого виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення. Називає матеріали хімічного походження, наводить їх приклади на основі проектованого виробу. Характеризує переваги і недоліки штучних матеріалів у порівнянні з натуральними. Обґрунтовує добір штучних матеріалів на прикладі майбутнього виробу. Пояснює способи одержання штучних і синтетичних матеріалів, їх вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище. Називає основні базові технології, пояснює які з них будуть використані під час виготовлення виробу. Називає і використовує в роботі над проектом основні елементи біоніки. Має уявлення про виконання макетів і моделей проектованого виробу.   Характеризує особливості композиційних матеріалів, способи їх одержання.     Пояснює сутність процесу автоматизації сучасного технологічного процесу. Наводить приклади застосування автоматичних приладів на виробництві та побуті. Характеризує застосування комп’ютерної техніки у сучасних технологічних процесах.

Навчальна програма

Трудове навчання

Технічні види праці

Клас

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
Вступ
Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки за зразком.
Розділ 2. Конструювання та виготовлення виробів з фанери.
Варіативний модуль
Резерв часу

 

Програма

Розділ К-сть год.   Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Вступ Узагальнення знань, отриманих учнями у початковій школі. Завдання предмета «Трудове навчання». Елементи культури та безпеки праці. Поняття про технологію. Основні види технологічної діяльності у побуті: ремонт сантехніки, ремонт приміщень тощо. Використання знарядь праці (плоскогубці, молоток, гайкові ключі, викрутки і т.д.). Правила внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні, загальні правила безпечної праці. Розпізнає види технологічної діяльності у побуті; називає знаряддя праці, які використовують у побуті.
  Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки за зразком Планування роботи з виготовлення виробу (вибір зразка, добір конструкційного матеріалу, інструментів, пристосувань тощо) Загальні відомості про художньо-конструкторську діяльність: міні маркетингове дослідження (анкетування), використання біоформ та методу фантазування під час створення виробу. Технологічний процес. Деталь. Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних матеріалів: різання, пиляння, штампування, лиття. Відомості про механічні способи з’єднання деталей із різних конструкційних матеріалів: склеюванням, на цвяхах. Фанера та ДВП в конструюванні об’єктів технологічної діяльності. Підготовка заготовок до роботи. Розмічання: за шаблоном, копіюванням. Відомості про припуски на обробку. Технологія роботи лобзиком. Правила безпеки при роботі лобзиком. Організація робочого місця. Санітарно-гігієнічні вимоги. Оздоблення виробів.   Орієнтовні об’єкти практичної діяльності: підставка під чашку, сувенір, іграшка. Розпізнає і називає види фанери і ДВП; складає план роботи з виготовлення виробу; виконує розмічання за шаблоном; виготовляє та оздоблює нескладний виріб за зразком; організовує робоче місце; застосовує міні маркетингове дослідження та метод фантазування під час створення виробу використовує основні способи розмічання майбутнього виробу. пояснює складові частини технологічного процесу виготовлення проектованого виробу. називає способи отримання деталей заданої форми. розрізняє механічні способи з’єднання деталей. дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог в процесі виготовлення виробів із фанери (ДВП).  
  Розділ 2. Конструювання та виготовлення виробів з фанери Художнє конструювання виробу. Інформаційні джерела. Пошук необхідної інформації для проекту. Методи проектування (фантазування, елементи біоніки). Вибір об’єкту проектування на основі зібраної інформації. Реалізація запланованих робіт ( процес випилювання з фанери та ДВП, обпилювання, шліфування, Оздоблення виготовлених виробів.) Оцінка результатів проектної діяльності.   Орієнтовні об’єкти проектної діяльності: підставка під гарячий посуд, кухонна дошка, дитячі іграшки, сувеніри, макети літаків, автомобілів тощо. Пояснює процес проектування, створення виробу; характеризує процес різання фанери застосовує метод фантазування у створенні технологічного об’єкта та українські національні традиції в оздобленні виробів із фанери (ДВП); складає план роботи з виготовлення виробу; розпізнає і називає види інформаційних джерел; здійснює пошук інформації ; виконує ескізний малюнок виробу; добирає матеріали для виготовлення виробу з фанери; підготовляє матеріал до обробки; виконує розмічання заготовок із фанери (ДВП); обпилює, шліфує, свердлить заготовки; оздоблює виріб; дотримується правил безпечної праці в процесі виготовлення і оздоблення виробів із фанери (ДВП)
Варіативний модуль
Резерв часу

Клас

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки за зразком.
Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу або дроту
Варіативний модуль
Резерв часу

 

Програма

Розділ К-сть год.   Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки за зразком Метод комбінування. Моделі-аналоги, опис об’єкта проектування. Аналіз конструкції проектованого виробу (порівняння зразків-аналогів, визначення їх позитивних і негативних ознак в конструкції тощо). Види тонколистового металу та дроту. Властивості тонколистового металу. Добір та підготовка тонколистового металу (дроту) до роботи. Еволюція знарядь праці. Машина як вид техніки. Слюсарний верстат, його призначення. Інструменти та пристрої для роботи з тонколистовим металом та дротом. Організація робочого місця. Правила безпечної праці під час виконання робіт, санітарно-гігієнічні вимоги. Розмічання за шаблоном, площинне розмічання. Припуски на обробку та економне використання тонколистового металу та дроту. Технологія обробки тонколистового металу та дроту. Опорядження виробів.   Орієнтовні об’єкти практичної діяльності: ємкість для дрібних деталей, сувеніри, іграшки. Використовує метод комбінування для створення чи вдосконалення проектованого виробу; порівнює різні зразки виробів, визначає кращі ознаки і комбінує конструктивні елементи чи виріб в цілому; розпізнає і називає види тонколистового металу і дроту, способи виготовлення; характеризує види, властивості та застосування тонколистового металу і дроту; визначає властивості тонколистового металу; розуміє і пояснює розвиток техніки як еволюцію знарядь праці, поняття машини як основного виду техніки; називає інструменти і пристрої для роботи з тонколистовим металом та дротом; складає план роботи з виготовлення виробу; виконує розмічання заготовок на листовому металі за шаблоном, площинну розмітку; пояснює послідовність виконання площинної розмітки; обґрунтовує необхідність економного використання тонколистового маталу; здійснює підготовку матеріалу до обробки; виготовляє та опоряджує виріб; називає види опорядження; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог.
Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу або дроту Пошук необхідної інформації для проекту в інформаційних джерелах. Методи проектування (метод комбінування). Планування роботи з проектування та виготовлення виробу. Вибір об’єкту проектування на основі визначених зразків. Поняття про показники якості виробу: функціональні (можливість використання), естетичні, ергономічні (зручність привабливість) Відомості про процес різання тонколистового металу, дроту. Особливості і прийоми різання тонколистового металу ручними і важільними ножицями. Прийоми різання дроту кусачками. Інструмент і пристрої для вирівнювання та гнуття дроту. З’єднання деталей виробу. Опорядження виробів. Оцінка результатів проектної діяльності   Орієнтовні об’єкти проектної діяльності: підставка , сувеніри, коробочки для дрібних деталей, силуети тварин, іграшки, головоломки тощо. Характеризує метод комбінування; складає план роботи з проектування та виготовлення виробу; користується технічною літературою, підручниками; виконує пошук зразків виробів із тонколистового металу; аналізує зразки виробів; застосовує метод комбінування для розробки зразків виробів; виконує ескізний малюнок виробу; складає технологічну послідовність виготовлення плоских та об’ємних виробів із тонколистового металу або дроту; добирає матеріали, інструменти, пристосування для виготовлення спроектованого виробу; вибирає прийоми роботи з тонколистовим та дротом, види оздоблення; виконує прийоми і правила оздоблення виробів; пояснює прийоми з’єднання; застосовує інструменти для різання тонколистового металу та дроту; виготовляє та оздоблює спроектований виріб; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної роботи, санітарно-гігієнічних вимог.
Варіативний модуль
Резерв часу

Клас

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки
Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з деревини
Варіативний модуль
Варіативний модуль
Резерв часу

Програма

Розділ К-сть год.   Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки Робота з інформаційними джерелами. Визначення зразків для проектування. Вибір та обґрунтування виробу для проектування та виготовлення. Метод фокальних об’єктів. Типові та спеціальні деталі. Види з’єднань деталей: рухомі й нерухомі, рознімні й не рознімні. Деревина як конструкційний матеріал: породи деревини , властивості , вади деревини, пиломатеріали. Основи технічної графіки: типи ліній, масштаб, нанесення розмірів, ескіз, креслення. Вимірювальний та розмічальний інструмент (столярний кутник, рейсмус тощо). Припуск на обробку. Технології обробки деревини (розмічання). З’єднання деталей з деревини. Опоряджувальні роботи. Орієнтовні об’єкти практичної діяльності: свічник, іграшки, інструменти, підставки під квіти, предмети ужиткового призначення Використовує інформаційні джерела під час проектування виробу; вибирає та обґрунтовує конструкцію об’єкта проектування; використовує методи проектування та метод фокальних об’єктів під час визначення та обґрунтування конструкції майбутнього виробу; розрізняє типові та спеціальні деталі, види з’єднань; характеризує деревину як конструкційний матеріал; визначає вологість і твердість деревини, етапи і правила розмічання, різання; складає план роботи з виготовлення виробу; добирає деревину для виготовлення виробу; здійснює підготовку матеріалу до роботи; виконує розмічання заготовок із деревини; називає види інструментів для вимірювання та розмічання, види опорядження; виготовляє виріб за зразком; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної роботи, санітарно-гігієнічних вимог в процесі виготовлення виробів із деревини;  
    Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з деревини Пошук необхідної інформації для проекту. Методи проектування (метод фокальних об’єктів). Основні етапи проектування виробу: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний. Вибір конструкційних матеріалів. Форма деталей виробів з прямолінійними та криволінійними контурами, з отворами. Технологічний процес виготовлення проектованого виробу . Опоряджувальні та оздоблювальні роботи. Презентація результатів проектної діяльності.   Орієнтовні об’єкти проектної діяльності: підставки під квіти, книги, точені вироби, пристрій для заправки інструменту, інструменти для шкільної майстерні (кутник, малка, єрунок, ручки для ножівок, напилків, стамесок) предмети ужиткового призначення.   Характеризує метод фокальних об’єктів; пояснює процес проектування; називає етапи проектування; складає план роботи з виконання проекту; виконує пошук необхідної для проекту інформації в різних інформаційних джерелах, аналізує її; обирає виріб для проектування; розробляє критерії виробу з урахуванням показників якості; характеризує деревину як конструкційний матеріал, її властивості, вади, процес обробки деревини, знаряддя праці для ручної обробки матеріалу різанням, способи отримання виробу заданої форми і розмірів ; розпізнає види деревини і пиломатеріалів; визначає вологість і твердість деревини, етапи і правила розмічання, різання; розкриває поняття технічного малюнка, ескізу, масштабу; розпізнає і називає типи ліній, види оздоблення; дотримується правил нанесення розмірів, умовних позначень на кресленні; виконує технічний малюнок, креслення виробу в масштабі та в натуральну величину; описує виріб для виготовлення із застосуванням методу фокальних об’єктів; складає технологічну послідовність виготовлення виробу (плоских або об’ємних); добирає матеріали для виготовлення виробу, технологію обробки матеріалу; виготовляє та оздоблює спроектований виріб; застосовує допоміжні матеріали для оздоблення; обґрунтовує естетичну оцінку виробу; здійснює аналіз допущених помилок; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної роботи, санітарно-гігієнічних вимог в процесі виготовлення виробів із деревини.
Варіативний модуль.
Варіативний модуль.
Резерв часу

 

Клас

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки
Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з металу
Варіативний модуль
Варіативний модуль
Резерв часу

Програма

Розділ К-сть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки Комбінаторика у художньому конструюванні. Симетрія і асиметрія. Ритм. Динамічні й статичні форми. Рівновага. Фактура матеріалу. Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги і недоліки у порівнянні із натуральними матеріалами. Способи отримання штучних і синтетичних матеріалів. Їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище. Відомості про основні базові технології: механічні, хімічні, біологічні, енергетичні, інформаційні.   Метал як конструкційний матеріал: види металів, властивості металів, сортовий прокат . Основи технічної графіки: проеціювання на дві, три площини, нанесення розмірів. Виконання ескізного малюнку виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення. Організація робочого місця. Технологія ручної обробки металу (розмічання, різання слюсарною ножівкою, обпилювання тощо) Інструменти для ручної обробки металу. З’єднання деталей. Опоряджувальні роботи.   Орієнтовні об’єкти практичної діяльності: вироби для школи, ужитково-побутові вироби. Використовує елементи комбінаторики в конструюванні виробу. Розуміє і пояснює на прикладі проектованого виробу симетрію та асиметрію, поняття динамічної й статичної форми; виконує ескізний малюнок проектованого виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення; називає матеріали хімічного походження, наводить їх приклади на основі проектованого виробу; характеризує переваги і недоліки штучних матеріалів у порівнянні з натуральними; обґрунтовує добір штучних матеріалів на прикладі майбутнього виробу; пояснює способи одержання штучних і синтетичних матеріалів, їх вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище;   називає основні базові технології, пояснює які з них будуть використані під час виготовлення виробу; характеризує метал як конструкційний матеріал, його властивості, способи обробки металу, знаряддя праці для ручної обробки матеріалу різанням, способи отримання виробу заданої форми і розмірів ; називає властивості металу; пояснює властивості різних металів; розрізняє види металу; складає план роботи з виготовлення виробу; здійснює підготовку матеріалу до роботи; виконує розмічання заготовок із металу, технологічні операції з обробки металу та опорядження; називає види опорядження; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної роботи, санітарно-гігієнічних вимог у процесі виготовлення виробів із металу.
    Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з металу Пошук необхідної інформації, її аналіз. Художнє конструювання виробу з металу (метод комбінаторики). Техніко-технологічні вимоги до виробу. Технологічний процес виготовлення проектованого виробу. Опоряджувальні роботи. Презентація результатів проектної діяльності.   Орієнтовні об’єкти проектної діяльності: інструменти для шкільної майстерні (кутник, рисувалка, кронциркуль, нутромір, пристрій для заточування залізка, центрошукач тощо),     Пояснює необхідність та достатність вигляду виробу на кресленні; характеризує метод ідеальності в проектуванні; складає план роботи з виконання проекту; виконує пошук необхідної інформації для виконання проекту; аналізує інформацію; застосовує метод ідеальності в розробці ескізу виробу, з урахуванням критеріїв виробу; допоміжні матеріали для оздоблення; виконує технічний малюнок, креслення в масштабі та в натуральну величину, проеціювання на дві та три площини; здійснює планування раціональної послідовності виконання робіт; складає технологічну послідовність виготовлення виробу; розпізнає види сортового прокату; визначає твердість, пластичність металу; добирає необхідний для роботи метал та інструменти; визначає етапи розмічання, різання матеріалу; технологію обробки матеріалу; виготовляє та оздоблює виріб; обґрунтовує естетичну оцінку виробу; здійснює аналіз допущених помилок; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної роботи, санітарно-гігієнічних вимог; захищає проект.
Варіативний модуль.
Варіативний модуль.
Резерв часу

 

Клас

Тематичний план

№ з. п. Назва теми Кількість годин
Варіативний модуль
Розділ 2. Проектування та виготовлення комплексного виробу
Резерв часу

Програма