Лікування сепсису повинно бути комплексним.
Місцеве лікування:
· Санація вогнища (хірургічна обробка, дренування, вакуумне відсмоктування)
· Хірургічне лікування метастатичних вогнищ.
Загальне лікування:
· Антибіотикотерапія
· Інфузійно-трансфузійна терапія
· Респіраторна підтримка
· Імунокорекція
· Компенсація функцій органів та систем
· Проведення ентерального та парентерального харчування
Септичну патологію можна оцінити як динамічний процес, який ініціюється бактеріальними антигенами та складається із взаємодії багатьох про- та антизапальних медіаторів, що модулюють стан ендотелію. На сьогодні виявлено та описано більше 100 септичних медіаторів.
У серпні 1995 року на робочій зустрічі Американської колегії лікарів, Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США, Національного інституту серця, легень та крові за участю Товариства критичної медицини США та Європейського товариства інтенсивної терапії була обговорена проблема антимедіаторної терапії сепсису. Більшість міжнародних дослідників, що аналізували результати застосування антимедіаторного лікування сепсису, дійшли висновку, що застосування з лікувальною метою моноклональних антитіл до ендотоксину, інтерлейкіну-1 та фактору некрозу пухлини при сепсисі та септичному шоці виявилось неефективним.
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю
(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються.
1. Яким вченим і в якому столітті був введений термін “сепсис” ?
A. М. І. Пироговим у 19ст.
B. Аристотелем у 4ст.*
C. Р. Кохом у 19ст.
D. К. Ландштейнером у 20ст.
E. А. Паре у 16ст.
2. Раннім сепсисом називається сепсис, що виник:
A. До 14 днів після пошкодження
B. До 14 годин після пошкодження
C. До 14 тижнів після пошкодження
D. До 1 доби після пошкодження
E. До 1 тижня після пошкодження.
3. Скільки триває підгострий сепсис:
A. 6-12тиж.
B. 6-12 год.
C. 6-12 діб
D. 6-12 міс.
E. 6-12 років.
4. Яким буває сепсис за характером реакцій організму:
A. Нормергічний
B. Первинний
C. Вторинний
D. Гострий
E. Хронічний.
5. Існують такі фази клінічного перебігу сепсису, крім:
A. Фази напруження
B. Катаболічної
C. Анаболічної
D. Реабілітаційної
E. Виснаження.
6. Яким чином проводять посів крові для виявлення бактаріемії:
A. Не <3 разів щоденно протягом 3 днів підряд
B. 1 раз на день
C. 1 раз на тиждень
D. Тричі на день з інтервалом 1 тиждень
E. Одноразове дослідження.
7. Одним із ранніх симптомів сепсису є:
A. Т-лімфоцитопенія
B. Агранулоцитоз
C. Тромбоцитоз
D. Моноцитоз
E. Еритроцитоз.
8. Яка картина крові характерна для сепсису:
A. Зсув лейкоцитарної формули вправо
B. Зсув лейкоцитарної формули вліво
C. Лейкоцитоз
D. Зсув лейкоцитарної формули вправо, лейкоцитоз, токсична зернистість лейкоцитів
E. Зсув лейкоцитарної формули вліво, лейкоцитоз, токсична зернистість лейкоцитів.
9. Який патогенетичний механізм розвитку ендотоксичного шоку:
A. Гіперемія
B. Генералізована ішемічна гіпоксія
C. Гемічна гіпоксія
D. Локальна ішемія
E. Гіперкапнія
10. Для поліорганної недостатності характерне ураження такої кількості систем:
A. 2 і >
B. 3 і >
C. 4 і >
D. 5 і >
E. 6 і >.
11. За останній час найбільше значення в етіології сепсису мають:
A. Стафілококи
B. Стрептококи
C. Кишкова паличка
D. Синьогнійна паличка
E. Mixt-інфекції.
12. Які гемодинамічні зсуви мають місце при тяжкому сепсисі:
A. Артеріальна гіпертензія вище 140/90 мм.рт.ст.
B. Артеріальна гіпертензія вище 180/100 мм.рт.ст.
C. Артеріальний тиск в межах норми
D. Артеріальна гіпотензія нижче 90/40 мм.рт.ст.
E. Артеріальна гіпотензія нижче 70/30 мм.рт.ст.
13. Які зміни з боку системи гемокоагуляції спостерігаються при сепсисі:
A. Збільшення кількості тромбоцитів вище 400*10 9/л, зменшення фібринолізу менше 10%
B. Зменшення кількості тромбоцитів нижче 100*10 9/л, зменшення фібринолізу менше 10%
C. Збільшення кількості тромбоцитів вище 400*10 9/л, збільшення фібринолізу вище 18%
D. Зменшення кількості тромбоцитів нижче 100*10 9/л, збільшення фібринолізу вище 18%
E. Змін не буде.
14. Серед змін з боку шлунково-кишкового тракту спостерігається:
A. Механічна кишкова непрохідність
B. Динамічна кишкова непрохідність
C. Печія
D. Ацетонемічне блювання
E. Змін не буде.
15. При септичному шоці, що спричинений грампозитивними мікроорганізмами відбувається:
A. Парез прекапілярів і артеріальна гіпотензія
B. Парез посткапілярів і артеріальна гіпертензія
C. Парез прекапілярів і артеріальна гіпертензія
D. Парез посткапілярів і артеріальна гіпотензія
E. Спазм прекапілярів і артеріальна гіпотензія
16. Що характерно для стану первинного вогнища при сепсисі:
A. В‘ялість, кровоточивість, затримка відторгнення некротизованих тканин, скудність ексудату
B. Відсутність кровоточивості, затримка відторгнення некротизованих тканин, скудність ексудату
C. Відсутність кровоточивості, значне відторгнення некротизованих тканин, скудність ексудату
D. Відсутність кровоточивості, значне відторгнення некротизованих тканин, велика кількість ексудату
E. Змін не буде.
17. Про що говорить збільшення ШОЕ при сепсисі:
A. Видужання
B. Прогресування сепсису
C. Гострий перебіг сепсису
D. Підгострий перебіг сепсису
E. Хронічний перебіг сепсису
18. Які зміни з боку внутрішніх органів спостерігаються при сепсисі:
A. Зменшення розмірів селезінки та печінки
В. Гіпертрофія серця (cor bovinum)
С. Збільшення розмірів селезінки та печінки
D. Гіпертрофія лівого шлуночка серця
E. Гіпертрофія правого шлуночка серця.
19. Що характерно для метастатичного сепсису:
A. Покращення самопочуття, поступове зниження температури тіла
B. Гектична лихоманка, значна пітливість
C. Невелика амплітуда температурної кривої, незначна пітливість
D. Амплітуда температурної кривої не змінюється, пітливість відсутня
E. Поступове підвищення температури тіла, погіршення самопочуття
20. Що внутрішньовенно вводять при сепсисі для усунення метаболічного ацидозу:
A. Гіпертонічний розчин натрію хлориду
B. Ізотонічний розчин натрію хлориду
C. Гіпертонічний розчин глюкози
D. Ізотонічний розчин глюкози
E. Розчин гідрокарбонату натрію.
21. З метою нормалізації електролітного обміну вводять розчини з іонами:
A. Na
B. K
C. Ca
D. Mg
E. Fe
22. На якій конференції була прийнята термінологія сепсису:
А. На 19 з’їзді хірургів України
В. На 20 з’їзді хірургів України
С. На 6 Міжнародній конференції гепатологів країн СНД
D. На Всесвітній “конференції згоди”
Е. На 5 Всесвітньому конгресі В Мюнхені
23. Які мікроорганізми можуть бути збудниками сепсису:
А. Тільки патогенні
В. Тільки умовно патогенні
С. Патогенні та умовно патогенні
D. Усі без виключення
Е. Пріони
24. Яка основна причина виникнення сепсису:
А. Порушення імунітету
В. Порушення толерантності до глюкози
С. Порушення з боку системи гемокоагуляції
D. Порушення обміну речовин
Е. Порушення з боку системи кровообігу
25. Що відбувається в анаболічній фазі сепсису:
А. Розпад тканинних білків
В. Відновлення структурних протеїнів
С. Утворення інтерферонів
D. Процеси глюконеогенезу
Е. Процеси глікогенолізу
26. З чим пов’язані первинні порушення з боку імунної системи під час загальної гнійної інфекції:
А. З дефектами в еритроцитах
В. З дефектами в тромбоцитах
С. З дефектами в усіх клітинах крові
D. З дефектами в імунокомпетентних клітинах
Е. З дефектами в b-клітинах
27. З чим пов’язаний ріст післяопераційний гнійно-септичних ускладнень:
А. З поганим доглядом за хворими
В. З недостатнім надходженням вітаміну С до організму
С. З погіршенням екологічної ситуації
D. з гіподинамією хворих
Е. З появою госпітальних штамів мікроорганізмів
28. Що посідає центральне місце в патогенезі сепсису:
А. Надмірна запальна реакція організму
В. Знижена запальна реакція організму
С. Зниження мікроциркуляції в первинному вогнищі
D. Зниження нейротрофіки первинного вогнища
Е. Зниження лімфообігу в первинному вогнищі
29. З якою метою при лікуванні сепсису використовують гіпербаричну оксигенацію:
А. Для забезпечення організму достатньою кількістю кисню
В. Для покращення ефекту місцевого лікування ран
С. Для покращення кровообігу організму
D. Для збільшення перфузії через альвеоло-капілярну мембрану
Е. Для підвищення артеріального тиску
30. Яким чином виконується висічення некротизованих тканин:
А. З мінімальною травматизацією тканин
В. Із збереженням цілісності зовнішніх покривів
С. Максимально широко
D. Висікаються тільки нежиттєздатні на вигляд тканини
Е. Висічення не проводиться
31. Які залози внутрішньої секреції стимулюються під час фази напруження:
А. Щитоподібна
В. Підшлункова
С. Щитоподібні і підшлункова
D. При щитоподібні
Е. Гіпофіз і наднирники
32. Яке ускладнення сепсису призводить до емболії великого кола кровообігу:
А. Ендокардит
В. Тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок
С. Тромбофлебіт поверхневих вен нижніх кінцівок
D. Перикардит
Е. Міокардит
33. Які імуноглобуліни входять до складу препаратів для лікування сепсису:
А. Ig E
B. Ig A
C. SIg A
D. Ig M
E. Ig G
34. На що спрямована інфузійною-трансфузійна терапія при сепсисі:
А. На лікування місцевих розладів у первинному вогнищі
В. На профілактику і лікування органних розладів
С. На лікування розладів у метастатичних вогнищах
D. На лікування розладів у системі гемокоагуляції
Е. На профілактику і лікування мікроциркуляторних порушень
35. Які антибактеріальні препарати входять до групи резерву при лікуванні сепсису:
А. Цефалоспорини
В. Аміноглікозиди
С. Карбопенеми
D. Тетрацикліни
Е. Пеніциліни
36. З якою метою при сепсисі застосовують препарати вилочкової залози:
А. Для імуностимуляції
В. Для імуносупресії
С. Для підтримки гомеостазу
D. Для підвищення еритропоезу
Е. Для підвищення тромбоцитопоезу
37. Що є показанням для призначення інтерлейкіну-2:
А. Збільшення вмісту плазматичних клітин у крові
В. Зменшення вмісту плазматичних клітин
С. Зменшення вмісту Т-лімфоцитів
D. Збільшення вмісту Т-лімфоцитів
Е. Зменшення вмісту еритроцитів
38. До яких хімічних сполук належить бактеріальний ендотоксин:
А. Білки
В. Складні ефіри
С. Моносахариди
D. Ліпопротеїни
Е. Ліпополісахариди
39. Які основні скарги хворого на сепсис:
А. Втрата апетиту
В. Підвищення апетиту
С. Лихоманка
D. Біль
Е. Нудота
40. Які дерматологічні прояви спостерігаються у септичного хворого:
А. Екхімози
В. Петехії
С. Розеоли
D. Пустули
Е. Папули
41. Який характер ексудату характерний для первинного вогнища при сепсисі:
А. Тільки серозний
В. Тільки геморагічний
С. Гнійний
D. Фібринозно-гнійний
Е. Серозно-геморагічний та гнилісний
42. Початковою фазою сепсису є:
А. Первинний сепсис
В. Вторинний сепсис
С. Септицемія
D. Токсемія
Е. Септикопіємія
43. Що може бути причиною генералізації сепсису:
А. Наявність тяжкої супутньої патології
В. Гіповітаміноз
С. Дегідратація організму
D. Негативний вплив факторів навколишнього середовища
Е. Гіпергідратація організму
44. Яка з теорій сепсису є основною:
А. Бактеріологічна
В. Токсична
С. Алергічна
D. Нейротрофічна
Е. Цитокінова
45. Які з речовин є ключовим фактором у розвитку імунної відповіді:
А. Фактор некрозу пухлин
В. Інтерлейкін-2
С. Фактор Хагемана
D. Кініни
Е. Лейкотрієни
46. Які аускультативні зміни можуть бути з боку серцево-судинної системи:
А. Систолічний шум
В. Акцент 1 тону
С. Діастолічний шум
D. Акцент 2 тону
Е. Ритм “галопу”
47. Що відноситься до нозокоміального сепсису:
А. Сепсис, що розвивається на фоні імунодефіциту
В. Сепсис, що розвивається внаслідок опромінення
С. Сепсис на фоні туберкульозу
D. Грамнегативний сепсис
Е. Сепсис, набутий в лікарні
48. Які мікроорганізми найбільш часто викликають нозокоміальний сепсис:
А. Стрептокок
В. Стафілокок
С. Ентерокок
D. Ешеріхія
Е. Протей
49. Який з інструментальних методів дослідження є найбільш інформативним при постановці діагнозу біліарного сепсису:
А. Магнітно-резонансна томографія
В. Комп’ютерна томографія
С. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія
D. Ультразвукове дослідження
Е. Оглядова рентгенографія
50. Що означає “sepsis” в перекладі з грецької:
А. Гниття
В. Інфікування
С. Знешкодження
D. Рана
Е. Змертвіння
Правильна відповідь А
51. Яким буває сепсис за характером реакцій організму:
A. Нормергічний
B. Первинний
C. Вторинний
D. Гострий
E. Хронічний.
52. Яка картина крові характерна для сепсису:
A. Зсув лейкоцитарної формули вправо
B. Зсув лейкоцитарної формули вліво
C. Лейкоцитоз
D. Зсув лейкоцитарної формули вправо, лейкоцитоз, токсична зернистість лейкоцитів
E. Зсув лейкоцитарної формули вліво, лейкоцитоз, токсична зернистість лейкоцитів.
53. Які гемодинамічні зсуви мають місце при тяжкому сепсисі:
A. Артеріальна гіпертензія вище 140/90 мм.рт.ст.
B. Артеріальна гіпертензія вище 180/100 мм.рт.ст.
C. Артеріальний тиск в межах норми
D. Артеріальна гіпотензія нижче 90/40 мм.рт.ст.
E. Артеріальна гіпотензія нижче 70/30 мм.рт.ст.
54. Що характерно для стану первинного вогнища при сепсисі:
A. В‘ялість, кровоточивість, затримка відторгнення некротизованих тканин, скудність ексудату
B. Відсутність кровоточивості, затримка відторгнення некротизованих тканин, скудність ексудату
C. Відсутність кровоточивості, значне відторгнення некротизованих тканин, скудність ексудату
D. Відсутність кровоточивості, значне відторгнення некротизованих тканин, велика кількість ексудату
E. Змін не буде.
55. Що внутрішньовенно вводять при сепсисі для усунення метаболічного ацидозу:
A. Гіпертонічний розчин натрію хлориду
B. Ізотонічний розчин натрію хлориду
C. Гіпертонічний розчин глюкози
D. Ізотонічний розчин глюкози
E. Розчин гідрокарбонату натрію.
56. Яка основна причина виникнення сепсису:
А. Порушення імунітету
В. Порушення толерантності до глюкози
С. Порушення з боку системи гемокоагуляції
D. Порушення обміну речовин
Е. Порушення з боку системи кровообігу
57. Що посідає центральне місце в патогенезі сепсису:
А. Надмірна запальна реакція організму
В. Знижена запальна реакція організму
С. Зниження мікроциркуляції в первинному вогнищі
D. Зниження нейротрофіки первинного вогнища
Е. Зниження лімфообігу в первинному вогнищі
58. Яке ускладнення сепсису призводить до емболії великого кола кровообігу:
А. Ендокардит
В. Тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок
С. Тромбофлебіт поверхневих вен нижніх кінцівок
D. Перикардит
Е. Міокардит
59. З якою метою при сепсисі застосовують препарати вилочкової залози:
А. Для імуностимуляції
В. Для імуносупресії
С. Для підтримки гомеостазу
D. Для підвищення еритропоезу
Е. Для підвищення тромбоцитопоезу
60. Початковою фазою сепсису є:
А. Первинний сепсис
В. Вторинний сепсис
С. Септицемія
D. Токсемія
Е. Септикопіємія
Ситуаційні завдання
1. Хворий Н. 27 років поступає із скаргами на виражену загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38,5 С, задуху, набряки нижніх кінцівок. З анамнезу стало відомо, що вживає наркотичні речовини протягом 5 років. При обстеженні звертає на себе увагу двобічна пневмонія, лейкопенія, гепато- і спленомегалія, посттромбофлебітичний синдром (ПТФС) нижніх кінцівок. Що є ймовірною причиною стану хворого:
А. Вторинний сепсис
В. Двобічна пневмонія
С. ПТФС
D. Цироз печінки
Е. Хвороба Верльгофа
2. Хвора Р., 23 роки поступила в ургентному порядку до хірургічного стаціонару через 3 доби від початку захворювання зі скаргами на розповсюджені болі в животі, нудоту, загальну слабкість, лихоманку. Об’єктивно: АТ=70/40 мм.рт.ст., пульс 120 на хв. Звертає на себе увагу виражена блідість шкірних покривів, липкий холодний піт, аускультативно – відсутність перистальтичних шумів. За даними УЗД – наявність рідини у черевній порожнині. Виконано лапаротомію. В черевній порожнині – до 1,5л. гнійно-фібринозного ексудату, тубооваріальна пухлина зліва, яка займає всю порожнину малого тазу з перфоративним отвором до 2 см. в діаметрі. Яка етіологія даного стану:
А. Загальний перитоніт
В. Гінекологічний сепсис
С. Інфекційно-токсичний шок
D. Місцевий невідмежований перитоніт
Е. Місцевий відмежований перитоніт
3. Хворий С., 43 роки оперований з приводу панкреонекрозу. Виконану некректомію хвоста підшлункової залози, марсопулізацію, холецистостомію, санацію, дренування черевної порожнини, лапаростомію. Післяопераційний період супроводжується тахіпное, тахікардією, лейкопенією і помірною діастазурією. Яка ймовірна причина важкого перебігу післяопераційного періоду:
А. Загальний перитоніт
В. Абдомінальний сепсис
С. Двобічна пневмонія
D. Місцевий відмежований перитоніт
Е. Флегмона заочеревинного простору
4. Хворий М., 63 років госпіталізований із синдромом жовтяниці. За даними УЗД: холедохолітіаз, ектазія жовчних шляхів. За даними ФГДС: гнійний холангіт, папіліт. Пульс 96 на хв., АД=100/40 мм.рт.ст. Лейкопенія, кахексія, гіпербілірубінемія, коагулопатія, лихоманка. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого:
А. Вірусний гепатит
В. Біліарний сепсис
С. Абсцес печінки
D. Псевдотуморозна форма панкреатиту
Е. Пухлина головки підшлункової залози
5. Хворий М., 63 років госпіталізований із синдромом жовтяниці. За даними УЗД: холедохолітіаз, ектазія жовчних шляхів. За даними ФГДС: гнійний холангіт, папіліт. Пульс 96 на хв., АД=100/40 мм.рт.ст. Лейкопенія, кахексія, гіпербілірубінемія, коагулопатія, лихоманка. Який із методів лікування найбільш доцільно використати в даному випадку на першому етапі:
А. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія
В. Антибактеріальна терапія
С. Лапаротомія, холедохотомія
D. Панкреодуоденальна резекція (ПДР)
Е. Ендоскопічна папіллосфінктеротомія (ЕПСТ) та холедохолітоекстракція (ХЛЕ)
6. Хвора 81 року після перенесеного інсульту 2 роки тому з лівобічним геміпарезом госпіталізована у важкому стані з гіпотензією та тахікардією. За лабораторними даними: лейкопенія, помірна гіпербілірубінемія. При огляді куприкової ділянки виявлено дефект шкіри чорного кольору розмірами 19*15 см. з гіперемією шкіри навколо до 5 см., яка розповсюджується на поперек. Не зважаючи на виконання ПХО гнійника, хвора 12 годин померла. На аутопсії мали місце абсцеси печінки. Яка ймовірна причина смерті хворої:
А. Септичний шок
В. Первинний сепсис
С. Метастатичний сепсис
D. Повторний інсульт
Е. Мезентеріальний тромбоз
7. Хворий 35 років поступив до приймального відділення лікарні зі скаргами на набряк лівої гомілки, гіперемію шкіри, лихоманку. АТ=100/60 мм.рт.ст., пульс 100 на хв. З анамнезу відомо, що протягом двох років вживає наркотичні речовини. Встановлено діагноз: флегмона лівої гомілки. Яка повинна бути послідовність лікування даного хворого:
А. Передопераційна підготовка в умовах ВАІТ, розкриття флегмони
В. Консервативна терапія в умовах хірургічного відділення та хірургічне лікування в плановому порядку
С. Розкриття флегмони, лікування в умовах хірургічного відділення
D. Розкриття флегмони, лікування в амбулаторних умовах
Е. Консервативне лікування в амбулаторних умовах
8. Хворий 43 років знаходився на лікуванні у реанімаційному відділенні хірургічного стаціонару з приводу гнійно-запального процесу правої стопи та декомпенсацією цукрового діабету. Раптово виникла гіпертермія, пульс ниткоподібний 140 уд/хв., АТ=80/60 мм.рт.ст., шкірні покриви бліді, покриті холодним липким потом, олігоанурія, нейропсихічні розлади. Який стан виник у хворого:
А. Гострий респіраторний дистрес-синдром
В. ДВЗ-синдром
С. Септична енцефалопатія
D. Гостра наднирникова недостатність
Е. Септичний шок
9. Хвора 41 року поступила до хірургічного стаціонару з діагнозом післяопераційна вентральна защемлена кила. Виконано герніолапаротомію. Під час ревізії грижевого вмісту виявлено нежиттєздатну петлю тонкої кишки. Виконана резекція останньої з накладанням анастомозу “side-to-side”. Впродовж 3 днів після операції хвора знаходилась на ШВЛ. На 4 день виникла значна гіпертермія, лейкопенія зі значним паличкоядерним зсувом. Живіт при пальпації м’який, незначно болючий в ділянці післяопераційної рани. Симптоми подразнення очеревини негативні. Перистальтика в’яла. Яка ймовірна причина виникнення післяопераційного сепсису:
А. Розлитий перитоніт внаслідок недостатньої санації черевної порожнини
В. Розлитий перитоніт внаслідок неспроможності анастомозу
С. Нозокоміальна пневмонія
D. Флегмона заочеревинного простору
Е. Нагноєння післяопераційної рани
10. Пацієнтка 73 років госпіталізована у важкому стані до хірургічному стаціонару з клінікою перфорації порожнинного органу. З анамнезі стало відомо, що хвора приймає нестероїдні протизапальні препарати у зв’язку з поліартритом. Виразковою хворобою страждає останні 5 років. Оперована. Виконано ушивання перфоративного отвору не дивлячись на явища пілоростенозу. Післяопераційний період ускладнився кровотечею з виразки задньої стінки ДПК. На 7 добу з дренажа почав виділятися дуоденальний вміст. Виконана релапаротомія, висічення дзеркальних виразок ДПК, ліквідовані підпечінковий і піддіафрагмальний абсцеси, сформована лапаростома. Не зважаючи на комплекс післяопераційної терапії у ВАІТ хвора померла. Яка причина летального наслідку:
А. Абдомінальний сепсис
В. Геморагічний шок
С. Неспроможність анастомозу
D. Гіповолемічний шок
Е. Поліорганна недостатність
11. Хворий 54 років госпіталізований у відділення хірургічних інфекцій через 4 доби після ножового поранення передньої черевної стінки зі скаргами на гнійні виділення з рани, нудоту, багаторазову блювоту. При обстеженні звертало на себе увагу: АТ=90/60 мм.рт.ст., пульс 130/хв., за даними рентгенографії ОЧП – наявність тонкокишкових рівнів.
Виконано лапаротомію, некректомію м’яких тканин гіпогастральної ділянки, резекцією сегменту некротично зміненої тонкої кишки, санацію, дренування черевної порожнини. Яке ускладнення виникло у хворого:
А. Механічна кишкова непрохідність
В. Абдомінальний сепсис
С. Місцевий невідмежований перитоніт
D. Міжпетельний абсцес
Е. Гостра наднирникова недостатність
12. Хворий 38 років доставлений до септичного центру із скаргами на гіпертермію (38-39 С), субіктеричність шкіри та склер, почуття важкості у правому підребер’ї, відсутність апетиту, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 4 місяці тому оперована з приводу флегмонозного холециститу, холангіту. Післяопераційний період ускладнився підпечінковим абсцесом. При обстеженні крові: ремітуюча гіпербілірубінемія, висівається стрептокок. На УЗД серця – ендокардит. При УЗД ОЧП помірна ектазія жовчних шляхів. Яка етапність лікування хворої:
А. Комплексна терапія, включаючи папіллосфінктеротомію з лаважом жовчного дерева
В. Антибактеріальна терапія
С. Гемосорбція
D. Плазмаферез
Е. Ультрафільтрація
13. Хвора Н., 58 років доставлена у важкому стані до реанімаційного відділення. При огляді: мармуровість шкіри, холодний липкий піт. АТ=80/40 мм.рт.ст., пульс 120 на хв.., тахіпное, гіпертермія до 40 С. За лабораторними даними: лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом вліво. З анамнезу відомо: 2 тижні тому оперована з приводу післяін’єкційного абсцесу правої сідниці. При ревізії рана чиста і заповнена грануляціями, її розміри 3*0,5 см. Не дивлячись на комплекс інтенсивної терапії хвора померла через 12 годин. Яка причина смерті хворої:
А.Гострий сепсис
В. Вторинний сепсис
С. Підгострий сепсис
D. Хронічний сепсис
Е. Блискавичний сепсис
14. Хворий 26 років госпіталізований у важкому стані, який супроводжувався гіпертермією, нестабільною геодинамікою, тахіпное, лейкопенією, загальмованість. З анамнезу відомо, що він був оперований у районній поліклініці з приводу абсцедуючого фурункулу задньої поверхні шиї. Інтенсивна терапія в умовах реанімації була неефективною і хворий помер через добу. Яка причина смерті хворого:
А. Раньовий сепсис
В. Метестатичний сепсис
С. Підгострий сепсис
D. Хронічний сепсис
Е. Блискавичний сепсис
15. Хворий 38 років госпіталізований до хірургічного відділення зі скаргами на виражений набряк правої гомілки, який з’явився після пошкодження арматурою шкіри та м’яких тканин. При цьому шкіра навколо рани гіперемована, гаряча на дотик. При рентгенологічному обстеженні кісткової деструкції не виявлено, але визначається периостит в ділянці рани. При виконанні хірургічної обробки гнійника звертало на себе увагу землистий колір м’язів гомілки з великою кількістю гнійних затьоків. Не дивлячись на виконану некректомію стан хворого залишався важким протягом тижня. Чим обумовлений післяопераційний перебіг хворого:
А. Раньовим сепсисом
В. Імунодефіцитом
С. Аутоімунним процесом
D. Септичним шоком
Е. Хронічним сепсисом
16. Хвора 53 років госпіталізована до хірургічного стаціонару у важкому стані з явищами загальної інтоксикації з наявністю гнійно-запального процесу лівої гомілки. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому була травма останньої. При огляді: ділянка шкіри 10*7 см. яскраво-червоного кольору з наявністю пухирів, заповнених серозним вмістом, навколо – набряк та гіперемія шкіри, явища лімфангоїту. Який найбільш вірогідний етіологічний чинник даного захворювання:
A. E. coli
B. Staph. aureus
C. Strept. haemolyticus
D. B. fragilis
E. Proteus mirabilis
17. У хворого на сепсис, що знаходився на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії сепсису раптово виникла задуха, ціаноз, явища набряку легень. На рентгенограмі ОГП – дифузні тіні. Оксигенотерапія та реанімаційні заходи були неефективними і хворий помер. Яке ускладнення мало місце:
А. Пневмоторакс
В. Ателектаз
С. Двобічна пневмонія
D. Гострий респіраторний дистрес-синдром
Е. Інфаркт міокарду
18. Хворий К., 43 років, госпіталізований через добу від початку захворювання, прооперований з приводу дифузного перитоніту, причиною якого була перфоративна виразка ДПК. На 2 добу після операції стан хворого погіршився, наростали явища інтоксикації, він втратив контакт з оточуючими. Що є причиною негативної динаміки:
А. Абдомінальний сепсис
В. Первинний сепсис
С. Гострий сепсис
D. Підгострий сепсис
Е. Септичний шок
19. Хворий К., 43 років, госпіталізований через добу від початку захворювання, прооперований з приводу дифузного перитоніту, причиною якого була перфоративна виразка ДПК. На 2 добу після операції стан хворого погіршився, наростали явища інтоксикації, він втратив контакт з оточуючими. Яку групу антибактеріальних засобів найбільш доцільно використати в даному випадку:
А. Цефалоспорини ІІІ покоління
В. Фторхінолони
С. Аміноглікозиди
D. Напівсинтетичні пеніциліни
Е. Карбапенеми
20. Хворий Н., 64 років доставлений в клініку у важкому стані, кахектичний, адинамічний з іктеричністю шкіри та склер, відчуттям важкості у правому підребер’ї, субфебрильною температурою. За даними КТ визначається помірна ектазія жовчних шляхів з дрібними утвореннями неправильної форми правої та лівої долі печінки. Вищезазначений стан почав прогресувати близько 6 місяців тому. Яке обстеження необхідно виконати хворому для деталізації діагнозу:
А. Пункцію печінки
В. Ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію (ЕРХПГ)
С. УЗД серця
D. Реографію печінки
Е.Електроенцефалографію(ЕЕГ)
Література
1. Черенько М. П., Ваврик Ж. М. Загальна хірургія. К., Здоров’я, 1999 р.
2. Гостищев В. К. Общая хирургия. М., 2005 г.
3. Петров С. В. Общая хирургия. М., 2006 г.
4. Саенко В. Ф., Десятерик В. И., Перцева Т. А., Кривицкий Ю. М., Шаповалюк В. В. Сепсис и нозокомиальная инфекция. Кривой Рог, 2002 г.
5. Трещинский А. И., Глумчер Ф. С. Руководство по интенсивной терапии. К., 2004 г.