ТЕМА: ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ В ЦНС
Актуальність теми: Інтегративна діяльність ЦНС зумовлена взаємодією процесів збудження і гальмування. Знання особливостей процесів збудження в ЦНС має не тільки теоретичне, але й практичне значення. У клінічній практиці використовуються фармакологічні препарати для корекції розладів різноманітних функцій, пов¢язаних з порушенням процесів збудження в центрах головного і спинного мозку.
Навчальні цілі:
Знати: Принцип організації нервових центрів. Особливості передачі збудження в нервових центрах. Принципи координації рефлекторної діяльності.
Вміти: Малювати схеми, що пояснюють особливості розповсюдження збудження в нервових центрах. Визначати час рефлексу.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи студента:
· Функціональна організація нервового центру.
· Механізм передачі збудження в центральних синапсах.
· Визначення часу рефлексу.
Контрольні питання теми:
1. Час рефлексу та його компоненти.
2. Основні властивості нервових центрів та їх механізми.
3. Принципи координації рефлекторної діяльності (ірадіація збудження, конвергенція і дивергенція, спільний кінцевий шлях, реципрокна інервація, домінанта, звортній зв¢язок).
4. Збудження у ЦНС.
5. Розвиток збуджуючого постсинаптичного потенціалу (ЗПСП), його параметри, фізіологічна роль.
Самостійна аудиторна робота студента:
1. Визначення часу рефлексу (лабораторна робота).
2. Часова сумація (лабораторна робота).
3. Просторова сумація (лабораторна робота).
4. Намалювати схеми зворотнього зв¢язку, конвергенції та дивергенції.
Питання для самоконтролю знань:
| Які компоненти складають час рефлексу? | ||
| А. | Латентний період. | |
| Б. | Передача збудження по аферентних нервових волокнах. | |
| В. | Передача збудженя в нервовому центрі. | |
| Г. | Передача збудження по еферентних нервових волокнах. | |
| Д. | Всі відповіді вірні. | |
| Чому дорівнює час синаптичної затримки? | ||
| А. | 0.3 мс. | |
| Б. | 5 мс. | |
| В. | 6 мс. | |
| Г. | 7 мс. | |
| Д. | 10 мс. | |
| Яка з властивостей нервових центрів лежить в основі короткочасної пам¢яті? | ||
| А. | Реверберація збудження. | |
| Б. | Ірадіація збудження. | |
| В. | Конвергенція збудження. | |
| Г. | Дивергенція збудження.. | |
| Д. | Спільний кінцевий шлях. | |
| Який механізм поширення збудження забезпечує його іррадіацію? | ||
| А. | Конвергенція. | |
| Б. | Дивергенція. | |
| В. | Зворотній зв¢язок. | |
| Г. | Центральний час рефлексу.. | |
| Д. | Двохстороннє поширення збудження. | |
| В чому полягає принцип спільного кінцевого шляху? | ||
| А. | Рефлекторна відповідь залежить від сили подразника. | |
| Б. | Рефлекторна відповідь залежить від тривалості дії подразника. | |
| В. | Рефлекторна відповідь залежить від частоти подразнення. | |
| Г. | Один і той же рефлекс відбувається на дію різних подразників і з різних рецепторних полів. | |
| Д. | Рефлекс залежить від крутизни наростання сили подразника в часі. |
Література:
основна:
1. Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів / В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М. Бєлан [та ін.]; за редакцією В.Г. Шевчука.-Вінниця: Нова Книга, 2012.-С.55-57.
2. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов.-К.: ВСВ «Медицина», 2010.-С.86-96.
додаткова:
1. Фізіологія (під ред. В.Г.Шевчука). Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2005.- С.95-108.
2. Нормальна фізіологія (під ред. В.І.Філімонова).-К.:”Здоров´я”.- 1994.-С.44-48, 59-68.
3. Физиология человека (под ред. Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1985.-С.102-103,106-108.
4. Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред.Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1988.-С.98-103.
5. Физиология человека (под ред.Р.Шмидта и Г.Тевса).- М.:“Мир”.-1985.- т.1.С.107-110.
6. В.Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Перев. з англ. під ред. М.Гжегоцького і ін. Львів: БАК, 2002.- С.75-80.
Інформаційні ресурси
Електронний варіант навчально-методичних матеріалів (відділ аналітично-інформаційного забезпечення), мультимедійні презентації.
Кафедра фізіології
Дисципліна «Фізіологія»
Методична вказівка для студентів до практичного заняття №10
ТЕМА: ГАЛЬМУВАННЯ В ЦНС
Актуальність теми: Діяльність ЦНС зумовлена взаємодією двох процесів: збудження і гальмування. Знання закономірностей цих процесів має як теоретичне, так і клінічне значення – дає можливість корегувати їх за допомогою фармакологічних препаратів при різноманітних патологічних станах.
Навчальні цілі:
Знати: Види центрального гальмування; механізми їх розвитку і функціональне значення.
Вміти: Схематично зобразити види центрального гальмування. В експерименті на спінальній жабі відтворити реципрокне гальмування.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи студента:
· Будова та функція центральних синапсів.
· Медіатори центральної нервової системи.
· Визначення часу рефлексу.
Контрольні питання теми:
1. Характеристика процесу гальмування.
2. Гальмівні синапси, їх нейромедіатори.
3. Види центрального гальмування.
4. Фізіологічні механізми центрального гальмування.
5. Біологічне значення центрального гальмування.
Самостійна аудиторна робота студента:
1. Взаємне гальмування спінальних рефлексів (лабораторна робота).
2. Схематично зобразити види центрального гальмування.
Питання для самоконтролю знань:
| Які структури ЦНС забезпечують центральне гальмування? | ||
| А. | Клітини нейроглії. | |
| Б. | Спеціалізовані гальмівні нейрони. | |
| В. | Дендо-аксональні синапси. | |
| Г. | Дендро-дендритні синапси. | |
| Д. | Дендро-соматичні синапси. | |
| В яких синапсах відбувається пресинаптичне гальмування? | ||
| А. | Аксо-аксональних. | |
| Б. | Аксо-соматичних. | |
| В. | .Аксо-дендритних. | |
| Г. | Дендро-дендритних. | |
| Д. | Дендро-соматичних. | |
| Які медіатори відносяться до чисто гальмівних? | ||
| А. | Норадреналін. | |
| Б. | Серотонін. | |
| В. | Гістамін. | |
| Г. | Дофамін. | |
| Д. | ГАМК, гліцин. | |
| Який процес розвивається на постсинаптичній мембрані при постсинаптичному гальмуванні? | ||
| А. | Гіперполяризація. | |
| Б. | Деполяризація. | |
| В. | Спочатку деполяризація, потім гіперполяризація. | |
| Г. | Слідова деполяризація. | |
| Д. | Стійка деполяризація. | |
| Яка основна роль центрального гальмування? | ||
| А. | Обмеження функції збудливих нейронів. | |
| Б. | Обмеження функції окремих гальмівних нейронів. | |
| В. | Координаційна. | |
| Г. | Вплив на синтез медіаторів. | |
| Д. | Всі перечислені. |
Література:
основна:
1. Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів / В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М. Бєлан [та ін.]; за редакцією В.Г. Шевчука.-Вінниця: Нова Книга, 2012.-С.62-65.
2. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов.-К.: ВСВ «Медицина», 2010.-С.93-97.
додаткова:
1. Фізіологія (під ред. В.Г.Шевчука). Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2005.- С.87-94, 96-99.
2. Нормальна фізіологія (під ред. В.І.Філімонова).-К.:”Здоров´я”.- 1994.-С.48-52.
3. Физиология человека (под ред. Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1985.-С.103-106.
4. Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред.Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1988.-С.103-106.
5. Физиология человека (под ред.Р.Шмидта и Г.Тевса).- М.:“Мир”.-1985.- т.1.С.110-111.
6. В.Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Перев. з англ. під ред. М.Гжегоцького і ін. Львів: БАК, 2002.- С.82-86.
Інформаційні ресурси
Електронний варіант навчально-методичних матеріалів (відділ аналітично-інформаційного забезпечення), мультимедійні презентації.
Кафедра фізіології
Дисципліна «Фізіологія»