РОЗРАХУНОК І ВИБІР ПОСАДОК З ГАРАНТОВАНИМ ЗАЗОРОМ І НАТЯГОМ

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

 

 

МЕТРОЛОГІЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ

Чернігів – 2013



ВСТУП

 

 

При ознайомленні з основами стандартизації, технічними вимірюваннями та управлінням якістю продукції машинобудівної галузі поряд з вивченням теорії та лабораторними заняттями студенти самостійно виконують розрахункові роботи. Самостійна робота сприяє закріпленню знань з курсу, засвоєнню правил, норм і методів розрахунку, практичному застосованню навичок у виборі допусків, посадок, засобів вимірювання й контролю, а також набуттю навичок користування довідковою літературою і стандартами.

До виконання самостійної роботи студент приступає при умові засвоєння відповідних розділів курсу "Метрологія, стандартизація та управління якістю". Самостійна робота містить 7 завдань, що охоплюють основні розділи теоретичного курсу.

В кожному завданні наведено послідовність рішення і один-два приклади.

Студент виконує роботу за індивідуальним варіантом. При виконанні самостійної роботи потрібно використовувати позначення, що приведені в методичних вказівках і прикладах.

Самостійна робота складається з графічної частини та розрахунково-пояснювальної записки, які виконуються на аркушах формату А4.

Текст розрахунково-пояснювальної записки пишеться на одній стороні аркуша, який має рамку передбачену ГОСТом і основний підпис по формі 2а (перший аркуш, що містить вступ – форма 2). Рішення кожного завдання в пояснювальній записці починають з нового аркуша. Всі аркуші брошуруються і нумеруються починаючи з титульного листа. В кінці роботи потрібно вказати перелік використаної літератури і зміст.

Додаткова література, яка може допомогти при виконанні самостійної роботи наведена в кінці даних навчально-методичних рекомендацій. В додатках подано весь необхідний при виконанні самостійної роботи довідковий матеріал.


ЗАВДАННЯ 1

ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЦИЛІНДРИЧНОГО З’ЄДНАННЯ З ВИБОРОМ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ ДЛЯ ЙОГО ДЕТАЛЕЙ

Література до теми:[2, с. 74-109; 461-472], [3, с. 21-24],

[4, с. 58-63; 109-112; 252-267].

Мета завдання

1. Вивчити основну термінологію курсу, навчитися визначати основні і граничні відхилення поля допуску, допуск розміру, граничні розміри, зазори, натяги, допуск посадки.

2. Навчитися правильно проставляти на кресленнях посадки і поля допусків.

3. Навчитися правильно вибирати вимірювальні засоби для контролю розмірів деталей.

 

Послідовність виконання

Вихідними даними для виконання цього завдання є номінальний діаметр з’єднання вал-отвір та поля допусків валу і отвору.

1. Виходячи з даних полів допусків встановлюємо систему виготовлення для деталей з’єднання.

2. По таблицях знаходимо граничні відхилення деталей циліндричного з’єднання.

3. Визначаємо граничні розміри деталей, граничні зазори або натяги в з’єднанні, допуски деталей та посадки, вказуємо групу посадки.

4. Встановити чистоту обробки поверхонь деталей з’єднання.

5. Вибрати засоби вимірювання деталей з’єднання.

6. Накреслити:

а) схему полів допусків деталей з’єднання і робочих калібрів до них;

б) складальний ескіз з’єднання і ескізи деталей.


ПРИКЛАД 1

Початкові дані:

номінальний діаметр з’єднання – 35 мм;

поле допуску отвору – Н7;

поле допуску вала – r6.

 

ВИКОНАННЯ

1. З’єднання виконано в системі отвору. Отвір виготовлено по сьомому, а вал по шостому квалітету.

2. За таблицями СТ СЭВ 144-75 (додатки 1,2) визначаємо граничні відхилення:

; ; ; .

3. Визначаємо граничні розміри деталей:

;

;

;

.

4. Визначаємо допуски деталей:

;

.

5. Розраховуємо граничні натяги:

;

.

6. Визначаємо групу посадки:

Оскільки в з’єднанні мають місце лише натяги, то дана посад-ка відноситься до групи посадок з гарантованим натягом.

7. Визначаємо допуск посадки:

;

.

8. За таблицею (додаток 3) визначаємо чистоту обробки поверхні деталей:

; .

9. Вибираємо засоби вимірювання деталей заданого з’єднання, виходячи з умови, що гранична похибка Δlim засобу вимірювання не перевищує допустимої похибки вимірювання Δвим, тобто ΔlimΔвим.

За таблицею (додаток 4) визначаємо допустиму похибку вимірювання: для отвору Δвим=7 мкм; для вала Δвим=5 мкм. Для отвору (додаток 5) вибираємо індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,002 мм при роботі в межах ділянки 0,1 мм, у якого Δlim=5,5 мкм. Для вала вибираємо важільну скобу з ціною поділки 0,002 мм, у якої Δlim=4 мкм.

10.Викреслюємо спряження в зборі і по детально (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Позначення посадок і відхилень на складальному і деталювальному кресленнях

11. Викреслюємо схему полів допусків деталей з’єднання (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Схема полів допусків з’єднання Ø

ПРИКЛАД 2

Початкові дані:

номінальний діаметр з’єднання – 52 мм;

поле допуску отвору – D8;

поле допуску вала – h9.

ВИКОНАННЯ

1. З’єднання виконано в системі вала. Отвір виготовлено по восьмому, а вал по дев’ятому квалітету.

2. За таблицями СТ СЭВ 144–75 (додатки 1,2) визначаємо граничні відхилення:

; ; ;

3. Визначаємо граничні розміри отвору і вала:

;

;

;

.

4. Визначаємо допуски деталей:

;

.

5. Знаходимо граничні зазори:

;

.

6. Визначаємо групу посадки:

Оскільки в з’єднанні мають місце лише зазори, то дана посадка відноситься до групи посадок з гарантованим зазором.

7. Визначаємо допуск посадки:

;

.

8. За таблицею (додаток 3) визначаємо чистоту обробки поверхні деталей:

; ;

 

9. Вибираємо засоби вимірювання деталей заданого з’єднання, виходячи з умови, що гранична похибка Δlim засобу вимірю-вання не перевищує допустимої похибки вимірювання Δвим, тобто ΔlimΔвим.

За таблицею (додаток 4) визначаємо допустиму похибку вимірювання: для отвору Δвим=12 мкм; для вала Δвим=18 мкм. Для отвору (додаток 5) вибираємо індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,002 мм при роботі в межах ділянки 0,001 мм, у якого Δlim=2,0 мкм. Для вала вибираємо мікрометр типу МК, у якого Δlim=10 мкм.

10. Викреслюємо спряження в зборі і подетально (рис. 1.3).

 

Рис. 1.3. Позначення посадок і відхилень на складальному і деталювальному кресленнях

11. Викреслюємо схему полів допусків деталей з’єднання (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Схема полів допусків з’єднання Ø


ЗАВДАННЯ 2

РОЗРАХУНОК І ВИБІР ПОСАДОК З ГАРАНТОВАНИМ ЗАЗОРОМ І НАТЯГОМ

 

Література до теми:[2, с. 124-132], [3, с. 25-30],

[4, с. 115-135].

Мета завдання

1. Розрахунковим методом обгрунтувати вибір посадки з гаранто-ваним зазором або з гарантованим натягом.