Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Однією із форм контролю за вчиненням злочину є контрольована поставка.
В Україні проведення контрольованої поставки здійснюється згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.
У Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» ( далі –ОРД) у пункті 2 частини першої статті 8 визначено, що «оперативні підрозділи мають право проводити контрольовану поставку…. товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» Державний Митний Комітет України та державні органи (підрозділи), що мають право здійснювати оперативно0розшукову діяльність, з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь в цьому, в кожному окремому випадку за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України може використовуватися метод контрольованої поставки, тобто допуск під контролем і оперативним наглядом цих органів ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
А відповідно частини шостої ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України. Порядок і тактика проведення контрольованої поставки визначається законодавством (ч. 5 ст. 271 КПК України).
Основоположним міжнародним правовим актом, що регламентує застосування контрольованої поставки, у т.ч. в українському законодавстві, є „Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 року”[1], стаття 11 якої визначає, що:
- сторони, якщо це дозволяють основні принципи їх національних правових систем, вживають, у рамках своїх можливостей, необхідні заходи, які передбачають належне використання контрольованих поставок на міжнародному рівні на основі взаємоприйнятних угод або взаємних домовленостей з метою виявлення осіб, які беруть участь у правопорушеннях, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3, та їх кримінального переслідування;
- рішення про використання контрольованих поставок приймаються в кожному окремому випадку і можуть при необхідності враховувати фінансові домовленості й взаєморозуміння щодо здійснення юрисдикції, які досягнуті відповідними Сторонами;
- незаконні партії, контрольовані поставки які здійснюються згідно з досягнутими домовленостями, за згодою Сторін можуть бути перехоплені і залишені для подальшого перевезення із збереженням або вилученням чи повною або частковою заміною товарів, предметів та речовин.
В підпункті g статті 1 вказаної Конвенції контрольована поставка визначається як „метод, при якому допускається вивезення, провезення або ввезення на територію однієї або декількох країн незаконних або таких, що викликають підозру, партій наркотичних засобів, психотропних речовин, речовин, включених до Таблиці I або Таблиці II, що містяться в Додатку до цієї Конвенції, або речовин, що їх заміняють, з відома і під наглядом їх компетентних органів з метою виявлення осіб, які беруть участь у здійсненні правопорушень, визнаних такими відповідно до пункту (1) статті 3 цієї Конвенції”.
Реалізовуючи вимоги чинного антинаркотичного законодавства у статті
456 „Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Митного кодексу України[2] від 13 березня 2012 року у частині 1 передбачено «Відповідно до законів України митні органи з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому, разом з іншими державними органами, що мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів, речовин і прекурсорів».
Відповідно до мети, завданнями контрольованої поставки є:
- документування протиправної діяльності та виявлення всіх осіб причетних до вчинення злочину;
- конфіскація, за результатами контрольованої поставки, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу;
- виявлення причин та умов вчинення злочинів;
- виявлення джерел фінансування незаконних операцій з товарами, предметами та речовинами заборонених для обігу та подальших шляхів „відмивання” (легалізації) отриманих кримінальних доходів;
- забезпечення доказів злочинної діяльності.
Контрольована поставка здійснюється тільки спеціально уповноваженими на те державними органами та підрозділами, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, зокрема, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України.
Контрольована поставка може здійснюватися у взаємодії з іншими державними органами, зокрема Державною митною службою, яка забезпечує її проведення у випадку перетину кордону.
Предметом контрольованої поставки є товари, предмети та речовини, переміщення яких здійснюється протиправно.
Національне законодавство визначає, що предметом контрольованої поставки можуть бути лише ті товари, предмети та речовини, що фактично перебувають у незаконному обігу, тобто діяння з якими здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства та відповідальність за які передбачена нормами кримінального права.
В залежності від джерел отриманої інформації, характеру походження вантажу, товарів, предметів, речовин та способу його переміщення, наявністю супроводжених осіб та інших обставин контрольовані поставки поділяються на види:
а) залежно від пункту відправлення і пункту призначення вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу та відповідної державної приналежності території, на якій планується проводити операцію:
– внутрішня (міжрегіональна) контрольована поставка – контрольоване переміщення вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу , що незаконно транспортуються в межах території нашої держави;
– зовнішня (пов’язана з перетином кордону) контрольована поставка – контрольоване переміщення вантажу, товарів, предметів та речовин, що незаконно транспортуються за межі або безпосередньо в Україну із-за кордону на підставі заключних односторонніх чи багатосторонніх угод та договорів з іноземними країнами. Вона здійснюється, як правило, за участю правоохоронних органів цих країн.
- окремим підвидом зовнішньої контрольованої поставки є транзитна контрольована поставка – контрольоване переміщенням вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу через територію України, яке здійснюється на підставі запитів державних органів інших країн.
За кількістю країн, які беруть участь у проведенні даного заходу контрольовані поставки поділяються на:
– двосторонні – поставки проводять правоохоронні органи двох країн;
– багатосторонні – поставки проводять правоохоронні органи трьох та більше країн. Як правило, такі поставки здійснюють при транзитному переміщенні контролюючого вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу через територію нашої держави або проводять за результатами документування міжнародного злочинного угруповання, злочинний вантаж якого переміщують територією декількох країн, або початковий чи кінцевий її етап проходить в Україні;
Організаційно контрольовану поставку можливо поділити на декілька етапів.
а) збір оперативної інформації про контрабанду товарів, предметів та речовин та (або) проведення заходів щодо виявлення фактів незаконного транспортування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу;
б) документування факту незаконного транспортування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу, що передбачає проведення всього комплексу дій, пов’язаних з оглядом місця події, виявлення та фіксації слідів злочинної діяльності причетних до незаконного обігу осіб, оформлення відповідної документації процесуального значення;
в) реалізація заходів із забезпечення негласного контролю за переміщенням забороненого вантажу, товарів, предметів, речовин заборонених для обігу та осіб, які його супроводжують, на маршруті слідування до адресата;
г) затримання утримувача вантажу, товарів, предметів, речовин заборонених для обігу та викриття максимально повної кількості осіб, причетних до протиправної діяльності[3] .
Контрольована поставка включає такі стадії:
– пізнавальна, або інформаційна, під час якої відбувається вивчення оперативної ситуації, що склалася, виявлення проблеми, ресурсів і перспектив її вирішення:
– цільову, на якій відбувається формування мети операції щодо контролю за переміщенням товарів, предметів та речовин або поділ її на підцілі та ін.;
– організаційну, що включає підготовку й затвердження оперативно-тактичного задуму операції, розробку й опис заходів, засобів і шляхів реалізації задуму для досягнення поставленої мети, визначення виконавців намічених заходів щодо утворення органу управління цією системою, підготовку плану, оцінку можливих негативних наслідків і підготовку заходів з їх локалізації;
– реалізаційно-практичну, включає здійснення системи активних заходів і комбінацій;
– результативну, на якій підводяться підсумки операції, аналізуються, оцінюються і використовуються отримані результати.
Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контрольована поставка.
Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення контрольованої поставки зазначається строк її проведення. Строк проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
- прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.
Злочинці вживають безліч способів приховування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу при транспортуванні таких засобів (у контейнерах, спеціальних ємностях, тайниках, у багажу, що перевозиться окремо, в особистих речах, багажу, у вантажних перевезеннях, у поштових відправленнях, з використанням порожнин людини або тварин тощо) використовуючи автомобільний, залізничний, авіаційний, морський (річковий) транспорт, або здійснюючи перетинання державного кордону пішки.
Одним із важливих аспектів організації та прийняття рішення про здійснення контрольованої поставки є встановлення контакту із владою країни, у якій було виявлено товари, предмети чи речовини.
Відповідні правоохоронні органи надають один одному інформацію (документи, матеріали, інші дані) з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням контрольованої поставки. Передача такої інформації здійснюється в тому випадку, якщо це не завдає шкоди інтересам боротьби зі злочинністю, не суперечить законам держави і може допомогти органам іншої держави підготувати або провести операцію із контролю за товарами, предметами та речовинами або сприяти проведенню досудового розслідування.
Вибір мови та порядок інформування інших країн здійснюється відповідно до міжнародних угод про надання правової допомоги, учасником яких є Україна. Так, листування з правоохоронними органами країн-членів СНД здійснюється російською мовою. Зв’язок через акредитованих у ФРН, Польщі, Угорщині, Туреччині, Республіці Ізраїль офіцерів зв’язку МВС України – українською. З іншими країнами – англійською чи заздалегідь установленою мовою.
Після погодження обох сторін проводиться контрольована поставка, на підставі отриманого міжнародного запиту в оперативному підрозділі (БНОН, боротьби з організованою злочинністю тощо) складається план її проведення щодо перекриття каналу контрабандного переміщення товарів, предметів та речовин заборонених для обігу, а також документування протиправної діяльності причетних осіб.
За необхідності про контрольовану поставку, пов’язану з перетином кордону, інформують відповідні підрозділи Держмитслужби, Держприкордонслужби та СБУ. Важливим чинником є своєчасність надання правоохоронним органам інших країн інформації. Зазначене набуває особливого значення для координації спільних дій з метою одночасного вилучення товарів, предметів та речовин.
Відповідно до частини 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення контрольованої поставки забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати контрольованої поставки складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.
Відповідно до частини 7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контрольованої поставки, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:
1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
Відповідно до частини 8 ст. 271 КПК України, якщо при проведенні контрольованої поставки виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.
2. Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. До форм контролю за вчиненням злочину законодавець відносить контрольовану та оперативну закупку. Проведення контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.
У пункті 2 частини першої статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», зазначається, що оперативні підрозділи мають право проводити… контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь.
Стаття 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначає, що, «для одержання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, може бути проведена оперативна закупка – операція щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів».
Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення контрольованої та оперативної закупки.
Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення контрольованої та оперативної закупки зазначається строк її проведення. Строк їх проведення може бути продовжений:
- прокурором, якщо дані негласні слідчі (розшукові) дії проводилися за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.
Сутність оперативної закупки полягає в здійсненні нібито угоди купівлі-продажу з особою, яка підозрюється в торгівлі забороненими для легального обігу предметами, товарами та речовинами (наприклад, наркотичними засобами, радіоактивними речовинами, зброєю тощо).
Після винесення рішення прокурора складається план проведення оперативної закупки. У плані зазначаються задум операції, завдання, які необхідно вирішити, виконавці та заходи, які забезпечують її здійснення.
Застосування спеціальних технічних засобів при проведенні оперативної закупки здійснюється з дозволу слідчого судді відповідно до чинного законодавства України.
Контрольована закупка як форма контролю за вчиненням злочину полягає у здійсненні угоди купівлі-продажу слідчим або працівником оперативного підрозділу, з особою, підозрюваною у порушенні законодавства яке регулює фінансову, господарську, підприємницьку та торгівельну діяльність, з метою виявлення протизаконної діяльності.
Контрольована закупка може бути гласною або негласною, але обов’язково здійснюється за участю понятих. Як правило, контрольовану закупку проводять з метою подальшого лабораторного дослідження продукції на якість, відповідність стандартам тощо.
Тактика гласної контрольованої закупки (угоди купівлі-продажу) припускає пояснення продавцеві фактичної мети здійснення цієї форми контролю за вчиненням злочину, контрольне зважування, огляд товару.
Негласна контрольована закупка означає приховування від продавця справжньої мети придбання товару або свою належність до правоохоронних органів.
Для працівників правоохоронних органів важливо в таких випадках встановити факти завищення собівартості продукції за рахунок затрат на виробництво, що дає змогу занизити прибутки, з метою уникнення оподаткування. Можливе встановлення фальсифікації паливно-мастильних матеріалів шляхом розведення високооктанового бензину бензину дешевих марок та отримання додаткових прихованих прибутків.
Кількість або розмір закуплених товарів, їх зразків у кожному випадку визначаються необхідністю для лабораторних досліджень. Тому бажано перед контрольованою закупкою визначитися із лабораторією, де буде проводитися дослідження, отримати консультацію від експертів щодо закупки. При можливості залучити відповідного фахівця для проведення закупки і отримання консультації на місці.
Відповідно до частини 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення контрольованої та оперативної закупки забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати проведення контрольованої та оперативної закупок складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
Відповідно до частини 7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контрольованої та оперативної закупки, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:
1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час даних негласних слідчих (розшукових) дій провокування особи на вчинення злочину.
Відповідно до частини 8 ст. 271 КПК України, якщо при проведенні контрольованої та оперативної закупки виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.
3. Спеціальний слідчий експеримент
Відповідно до п. 3 ч 1 ст. 271 КПК України, однією із форм контролю за вчиненням злочину є спеціальний слідчий експеримент.
Експеримент (від лат. слова experimentum – іспит, дослідження) – це штучна систематична зміна умов явища, що перебуває під наглядом, та його зв’язки з іншими явищами.
Експеримент — це цілеспрямована діяльність, основу якої становить дослідне відтворення в спеціально створених умовах явища, що пізнається, події, речі. Відтворення дозволяє поставити досліджуваний об'єкт за волею людини в штучні умови і тим самим виключити вплив причин, що важко спостерігаються, на кінцеві результати досліду. Експеримент дає можливість вичленувати з існуючого різноманіття причинних зв'язків конкретну залежність або закономірність і досліджувати її в «чистому» вигляді.
У фундаментальних науках об'єктами експериментального дослідження є сама природа, її закономірності і прояви, а в прикладних—творіння рук людини, її взаємостосунки і взаємодії між людьми, їх вчинки і дії в різних сферах дійсності, зокрема при вчиненні злочинів, сутність і існування котрих необхідно довести при розслідуванні.
Спеціальний слідчий експеримент як форма контролю за вчиненням злочину полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та спостереження за її поведінкою.
Спеціальний слідчий експеримент має власні відмінні риси:
1) його застосування потребує певних процесуальних умов;
2) він відтворює явище не повністю, а лише деякі умови, за яких відбувалися події або мали місце факти, що цікавлять слідчого та оперативного працівника.
Спеціальний слідчий експеримент відрізняється від слідчого експерименту який є самостійною слідчою (розшуковою) дією.
У частині 1 ст. 230 «Слідчий експеримент» КПК України зазначається, що «з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань».
Спеціальний слідчий експеримент проводиться без участі понятих, свідків, підозрюваних та обвинувачених, тоді як слідчий експеримент проводиться в присутності понятих.
Неприпустимо проведення експериментів, які:
1) принижують гідність людини;
2) загрожують життю або здоров’ю учасників експерименту або інших осіб;
3) загрожують майну або можуть призвести до значних матеріальних збитків.
Перед проведенням спеціального слідчого експерименту, рекомендується складати письмовий план. У план доцільно внести такі обставини:
а) місце і час проведення спеціального слідчого експерименту;
б) основні завдання;
в) кількість учасників та розташування їх;
г) сутність дослідів, їх послідовність і роль учасників експерименту при проведенні кожного досліду;
д) вирішити питання про засоби зв’язку між окремими групами його учасників.
е) вивчити місце майбутнього експерименту, щоб краще орієнтуватися у навколишній обстановці при його проведенні.
У процесі підготовки до спеціального слідчого експерименту слідчому необхідно вирішити, чи роз’яснювати завдання експерименту та обставини справи учасникам експерименту або ж робити цього не слід. Однак у деяких випадках такі роз’яснення є недоцільними.
Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення спеціального слідчого експерименту.
Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення спеціального слідчого експерименту зазначається строк його проведення. Строк проведення може бути продовжений:
- прокурором, якщо цї негласні слідчі (розшукові) дії проводилися за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.
Відповідно до частини 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення спеціального слідчого експерименту забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину…
Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати проведення спеціального слідчого експерименту складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.
Відповідно до частини 7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення спеціального слідчого експерименту, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:
1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час цієї негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;
4. Імітування обстановки злочину
Імітування обстановки злочину відповідно до пункту 4 частини першої ст. 271 КПК України є формою контролю за вчиненням злочину.
Імітація від лат. imitatio – наслідування, переймання. 1) відтворення; наслідування; 2) підроблення; 3) спосіб маскування, здійснюваний за допомогою імітаційних засобів…
Імітувати від лат. imitare – наслідувати. 1) точно наслідувати кого – небудь, відтворювати що-небудь; 2) підробляти під що-небудь…
Імітування обстановки злочину як форма контролю за вчиненням злочину - це сукупність здійснюваних за єдиним замислом (планом) заходів, з використанням спеціальних імітаційних засобів, з метою створення відповідних умов щодо спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави.
Отже, метою імітування обстановки злочину є попередження, припинення й розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.
Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у злочинній діяльності (одержання хабарів, торгівля зброєю, вчинення вбивств на замовлення, операції з наркотиками та інше) так і для виявлення намірів невідомих осіб, які вчиняють серійні, резонансні злочини, шляхом використання різних спеціальних імітаційних засобів (спеціальних підприємств, установ, організацій, “пасток”, маскувань, інсценувань та інше).
Здійснюючи дану форму контролю за вчиненням злочину слідчі та оперативні працівники повинні обов’язково дотримуватися наступних вимог:
- не підбурювати та не провокувати особу до здійснення протиправних дій;
- не ставити особу в умови, що утрудняють задоволення її потреб законним способом;
- не принижувати честь і гідність осіб, які беруть участь в імітації обстановки злочину та оточуючих;
- не створювати небезпеку для здоров’я осіб.
Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення імітування обстановки злочину.
Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення імітування обстановки злочину зазначається строк її проведення. Строк його проведення може бути продовжений:
- прокурором, якщо дані цієї негласної слідчої (розшукової) дії проводилися за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.
Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати проведення імітування обстановки злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.
Відповідно до частини 7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення імітування обстановки злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:
1)викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;
2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
Приклад з практики підрозділів УБОЗ МВС України в м. Києві.
У результаті спеціальної операції працівники столичного УБОЗу спільно зі Слідчим управлінням Києва та ГУБОЗ МВС України попередили вчинення замовного вбивства іноземного громадянина, заступника директора одного з комерційних підприємств та затримання трьох осіб – замовника, організатора та посередників.
Так, до столичного УБОЗ надійшла інформація, що двоє громадян «А» і «В» підшукують у кримінальних колах столиці кілера для виконання замовного вбивства громадянина «Г» за що пропонують 20 тисяч доларів США.
У результаті перевірки ця інформація підтвердилася. З метою недопущення вчинення цього злочину оперативні працівники підібрали особу, яка мала виконувати роль «кілера».
Під час контрольованої зустрічі «кілера» з посередником та замовником вбивства «А» майбутній «виконавець» отримав фотокартку «замовленого» та вісім тисяч доларів завдатку.
Цей факт остаточно переконав оперативних працівників в справжності намірів зловмисників. І того ж дня було проведено розмову з «замовленим» громадянином «Г» та проведенні заходи з імітування його вбивства.
Причина вчинення такого злочину - господарсько-фінансові взаємовідносини, в процесі яких боржник не хотів віддавати борг. В організації цього злочину був задіяний цілий ланцюжок це і замовник, і організатор, і посередник.
Через декілька тижнів, під час чергової контрольованої зустрічі посередника з «кілером» останьому було передано речові докази «вбивства», а саме годинник «загиблого» та другу частину грошей за виконане «замовлення».
З метою приховати сліди та створити собі алібі, на момент вчинення злочину, замовник та організатор злочину вилетіли за кордон.
Оперативні працівники УБОЗу розробили заходи і домоглися, щоб повернути їх до України. Всіх трьох учасників злочину було затримано. Таким чином, в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій та імітування обстановки злочину як форми контролю за вчиненням злочину вдалося зберегти життя громадянину «Г». Участь кожного співучасника встановлена і доведена. Слідчим управлінням м. Києва порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 15 та ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) КК України.
Викладене дає можливість відзначити, що контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Оперативні підрозділи, згідно чинного законодавства, мають право проводити контрольовану поставку, контрольовану та оперативну закупку, спеціальний слідчий експеримент та імітування обстановки злочину щодо товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Основні формами контролю за вчиненням злочину зазначені у п.п. 1,2,3,4 частині 1 ст. 271 КПК України.
1. З метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь в цьому, в кожному окремому випадку за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України може використовуватися метод контрольованої поставки, тобто допуск під контролем і оперативним наглядом цих органів ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
2. Для одержання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, може бути проведена оперативна закупка – операція щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
3. Контрольована закупка як форма контролю за вчиненням злочину полягає у здійсненні угоди купівлі-продажу слідчим або працівником оперативного підрозділу, з особою, підозрюваною у порушенні законодавства яке регулює фінансову, господарську, підприємницьку та торгівельну діяльність, з метою виявлення протизаконної діяльності
4.Спеціальний слідчий експеримент як форма контролю за вчиненням злочину полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та спостереження за її поведінкою.
5.Імітування обстановки злочину як форма контролю за вчиненням злочину - це сукупність здійснюваних за єдиним замислом (планом) заходів, з використанням спеціальних імітаційних засобів, з метою створення відповідних умов щодо спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави.
Отже, проведення передбачених форм контролю в діяльності практичних працівників ОВС буде успішно сприяти протидії різним формам злочинної діяльності особи чи групи осіб, а також виявлення .та документування корупційних зв’язків злочинців, каналів поставки та транзиту товарів, предметів та речовин у тому числі заборонених для обігу
.