Моделі змішаної економіки: вільне підприємництво, вільне узгоджене підприємництво, розподільчий соціалізм. ТИПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ1
| Основні ознаки | Типи соціально-економічних систем | ||
| Вільне підприємництво | Узгоджене вільне підприємництво | Розподільчий соціалізм | |
| Головний мотив або критерій діяльності | Максимізація прибутку | Максимізація приросту виробництва і прибутку | Прибуток |
| Характер власності | Приватна власність | Приватна власність | Приватна власність |
| Характер ринку | Вільний | Вільний | Вільний |
| Роль уряду | Обмежена вищеназваними характеристиками | Гармонізування економічної діяльності | Протистояння несправедливому розподілу |
| Головна мета | Економічна: ефективність виробництва | Економічна і політична: міцна політична влада, задоволення індивідуальних потреб громадян | Соціальна: ефективне виробництво, справедливий розподіл благ |
29.Основні ознаки та механізм функціонування адміністративно-командної економіки. Адміністративно-командною економікою називають товарну форму виробництва, основою якої є державна власність на матеріальні ресурси і продукти, а всі питання пов'язані з виробництвом, розподілом та споживанням продукції, вирішують центральні планові органи. Цю економічну модель часто називають директивно-плановою. Ознаки:
1. Суспільна власність на фактори виробництва.
2. Панування централізованого планування і розподілу економічних ресурсів. 3. Колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності.
4. Відсутність будь-якої конкуренції і монополізм виробників. 5. Відсутність ринкової системи стимулювання і мотивації виробників. 6. Панування виробника над споживачем. На ринках при такій системі купується тільки те, що виробляється. Вибору у споживача немає. Механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної ек-ки: директивне планування та централізоване управління.
Господарський механізм має ряд особливостей. Він передбачає: безпосереднє управління всіма підпр-вами з єдиного центру – вищих ешелонів державної влади; держ повністю контролює вир-во та розподіл продукції, в результаті чого виключаються вільні ринокові відносини між окремими господарствами; державний аппарат керує господарською діяльністю за допомогою переважно адм-розпорядчих методів. При надмірній централізації виконавчої влади розвивається бюрократизація госп. механізму та економічних зв”язків.Суспільні потреби визначалась безпесоредньо центральними плановими органами. Централізований розподіл природних ресурсів здійснювався без участі виробників та споживачів. Розподіл створеної продукції між учасниками вир-ва жорстко регламентувався центральними органами шляхом тарифної системи та централізовано прийнятих нормативів.
30.Економічні аспекти глобальних проблем. ГП – всезагальні проблеми згальнопланетарного масштабу, пов’язані з життєвими інтересами людства і мможуть бути вирішені спільними діями всіх країн Виокремлюють близько 20 глобальних проблем, які класифікують за трьома сферами дії. Вони стосуються інтересів усіх верств і класів населення, усіх країн і народів планети. Так, до першої сфери належать проблеми, що виникають у галузі взаємодії природи і суспільства. До другої сфери включають проблеми суспільно-економічних взаємовідносин між державами різних економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, регіональні та міжнародні кризи тощо. Третя сфера охоплює розвиток людства та забезпечення його майбутнього. Загальною турботою є паливно-енергетичне та сировинне забезпечення країн.
Потребує оперативнішого розв'язання і продовольча проблема. За даними 00Н, нині у світі близько 1,5 млрд людей живуть за умов постійного недоїдання. До цього ще додаються проблеми боротьби з епідеміями та страшними хворобами віку: раком, ішемією, СНІДом. Суттєві проблеми існують і на ринку праці: питання зайнятості, масового безробіття хвилюють абсолютну більшість як розвинутих, так і решти країн. Сукупність згаданих проблем стосується різних сфер діяльності людства, а тому потребує комплексного міждержавного підходу до їх розв'язання. Це вимагає від світового співтовариства об'єднання, своїх зусиль і ресурсів. Звідси — необхідність глобальної перебудови всієї системи економічних та політичних відносин.