Уніфікація норм міжнародного приватного права. Види уніфікації норм міжнародного приватного права.
Поняття і місце міжнародного приватного права у правовій системі. “Іноземний елемент” та групи майнових відносин з “іноземним елементом” як ознака предмету міжнародного приватного права.
Міжнародне приватне право – це комплексна прав.система, що об*єднує норми нац.. законодавства, міжнар. права та регулює майнові та особисті немайнові відносини ускладнені іноз. елементом за допомогою колізійно-правового та матеріально-правого методу.(конспект)
Предметом МЧП є цивільно-правові , сімейні та трудові відносини ускладнені іноземним елементом.
Термін „іноземний елемент” введений у МЧП штучно, щоб підкреслити міжнародність характеру відносин. „Іноземний елемент” вказує на те, що відносини стосуються інтересів та просторової сфери юрисдикції декількох (більше ніж одна) держав: правову систему держави, де розглядається спір та правову систему держави до якої належить іноземний елемент.
Іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються законом україни «Про Міжн. Прив. Право.»
Групи іноземних елементів (відностн):
- суб’єкт (учасники правовідносин), який має іноземну належність (громадянство, місце проживання – щодо фізичних осіб; національність – для юридичних осіб). Держава – носій політичної влади. Але трапляється, що і держава стає суб’єктом МПрП.
- об’єкт (це те, на що спрямовані дії суб’єктів), який знаходиться на території іноземної держави; (Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави);
- юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі така Подія тягне деліктну відповідальність);
Предмет правового регулювання в міжнародному приватному праві. Система міжнародного приватного права.
Предметом МЧП є цивільно-правові , сімейні та трудові відносини ускладнені іноземним елементом.
Іноземний елемент – це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються законом україни «Про Міжн. Прив. Право.»
Групи іноземних елементів (відностн):
- суб’єкт (учасники правовідносин), який має іноземну належність (громадянство, місце проживання – щодо фізичних осіб; національність – для юридичних осіб). Держава – носій політичної влади. Але трапляється, що і держава стає суб’єктом МПрП.
- об’єкт (це те, на що спрямовані дії суб’єктів), який знаходиться на території іноземної держави; (Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави);
- юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі така Подія тягне деліктну відповідальність);
Система МЧП складається з загальної та особливої частини. Предметом розгляду загальної частини є:
Спеціальні:
1) Автономія волі …..
2) Режим найбільшого сприяння…
3) Національний режим…..
4) Взаємності….
5) Реторсія…..
Особлива частина складається з таких розділів:
o право власності іноземців;
o деліктні зобов'язання;
o зовнішньоекономічні угоди;
o міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;
o міжнародні кредитно-розрахункові відносини;
o патентне право;
o авторське право;
o трудові відносини;
o сімейне право;
o спадкове право;
o міжнародний цивільний процес;
o міжнародний комерційний арбітраж.
Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права. Зв’язок та відмінності міжнародного приватного та міжнародного публічного права.
На семинаре мі писали таблицу на доске. Она должна біть обязательно!!!! У кого нет пусть перепишет.
Уніфікація норм міжнародного приватного права. Види уніфікації норм міжнародного приватного права.
Важливою особливістю розвитку норм МЧП є приведення до єдності його норм шляхом розробки та заключення уніфікаційних міжнародних угод.
Однак уніфікація національно-правових норм може здійснюватися і в результаті впливу міжнародної системи на міжнародне приватне право окремих держав. Важливим інструментом такого впливу на внутрішньодержавне правове регулювання виступають акти рекомендаційного характеру, що розробляються міжнародними організаціями та їх органами у різних областях.
Так в рамках ВОІВ підготовлений Типовий закон про авторське право.
Завдання уніфікації полягає у створенні єдиних правових норм, які б однаково застосовувалися у всіх державах.