Загальна економіко-географічна характеристика розвинених країн світу.

Тема 4. Економіка розвинених країн світу.

4.1 Загальна економіко-географічна характеристика розвинених країн світу.

4.2 Структура і особливості економіки розвинених країн світу.

4.3 Місце країн в світовій економіці та перспективи розвитку.

 

Загальна економіко-географічна характеристика розвинених країн світу.

 

Країнами з розвиненою економікою вважаються такі держави, для яких характерна наявність ринкових відносин в економіці, високий рівень прав і громадських свобод у суспільному і політичному житті.

Загальні риси розвинених країн:

- Розвиток базується на капіталістичному способі виробництва і провідної ролі приватної власності,

- Сформувалася змішана економіка, яка поєднує ринкове саморегулювання з державним регулюванням,

- Соціальна структура суспільства характеризується збільшенням чисельності і ролі середнього класу, підвищенням якості людського капіталу, а також частки зайнятих інтелектуальною працею.

Всі країни з розвиненою економікою відносяться до капіталістичної моделі розвитку, щоправда характер розвитку капіталістичних відносин має тут серйозні відмінності. Рівень ВВП на душу населення практично в усіх розвинутих країнах не нижче 15 тис. доларів на рік (не менше 12 тис дол за паритетом купівельної спроможності), на досить високому рівні гарантований державою рівень соціального захисту (пенсії, допомоги по безробіттю, обов'язкове медичне страхування), тривалість життя, якість освіти і медичного обслуговування, рівень розвитку культури. Розвинені країни пройшли аграрну й індустріальну стадії розвитку з переважаючим значенням і внеском у створення ВВП сільського господарства і промисловості. Зараз ці країни перебувають на стадії постіндустріалізму, для якого характерні провідна роль у національному господарстві сфери нематеріального виробництва, що створює від 70% до 90% ВВП, ефективне виробництво товарів і послуг, високий споживчий попит, постійним прогресом в науці і техніці, посилення соціальної політики держави.

До групи країн з розвиненою економікою МВФ відносить насамперед провідні капіталістичні країни, звані Великою сімкою (G7), куди входять США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія і Канада. Дані держави займають домінуюче положення в світовому господарстві, насамперед з причини свого потужного економічного, науково-технічного та військового потенціалу, великої чисельності населення, високого рівня сукупного і питомого ВВП.

До групи розвинутих країн відносяться відносно невеликі в порівнянні з потенціалом G7, але високорозвинені в економічному і науково-технічному відношенні країни Західної Європи, Австралія і Нова Зеландія.

У 1997 р. економічно розвиненими стали вважатися такі держави як Південна Корея, Гонконг, Сінгапур, Тайвань (так звані країни-«дракони» Південно-Східної Азії) і Ізраїль. Їх включення в групу розвинених країн стало винагородою за бурхливий прогрес в економічному розвитку в післявоєнний період.

ООН включає до числа розвинених країн ПАР.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) відносить до їх числа також Туреччину і Мексику, які є членами цієї організації, хоча скоріше це країни, що розвиваються, але вони ввійшли в неї за територіальною ознакою (Туреччині частково знаходиться в Європі, а Мексика входить у Північноамериканську угоду про вільну торгівлю - НАФТА).

ОЕСР об'єднує 34 найбільш економічно розвинених країн світу. У них проживає близько 18% населення планети, припадає близько 60% світового ВВП.

Таблиця - Країни-члени ОЕСР

1961 р. (19 країн)   Австрія; Бельгія; Канада; Данія; Франція; Німеччина; Греція; Ісландія; Ірландія; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Португалія; Іспанія; Швеція; Швейцарія; Туреччина; Великобританія; Сполучені Штати Америки
1962 р. Італія
1964 р. Японія
1969 р. Фінляндія
1971 р. Австралія
1973 р. Нова Зеландія
1994 р. Мексика
1995 р. Чехія
1996 р. Угорщина; Південна Корея; Польща
2000 р. Словаччина
2010 р. Чилі; Естонія; Ізраїль; Словенія

 

Канада.

Кана́да (англ. Канада, МФА: [ˈkænədə], фр. Канада, МФА: [kanaˈda]) — країна, що займає північну частину Північної Америки — та майже половину площі континенту, простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Це друга за площею країна світу[2], яка поступається лише Росії. Канада межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з Францією (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і Гренландією (королівство Данія).

Столиця – Оттава

Офіційні мови: англійська, французька мова

Площа: загалом 9 984 670 км²

води (%) - 8,92

Населення: оцінка 2012 р. - 34 798 000 (35)

перепис 2011 р. - 33 476 688

Канада — конституційна монархія. Глава держави — король або королева Великої Британії; зараз це Єлизавета II, яка має титул королеви Канади і яку в країні представляє генерал-губернатор Канади. Кандидатів на цю чотирьохрічну посаду призначає чинний прем'єр-міністр і затверджує королева.

Конституція Канади — правова основа країни і складається, як із записаного тексту, так і неписаних традицій та угод. У Конституції вміщено і Канадську Хартію Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи.

У країні діє парламентська система демократії з федеральною системою парламентського уряду. Прем'єр-міністр Канади — глава уряду. За традицією це лідер політичної партії, яка отримує більшість у Палаті Громад парламенту. Прем'єр-міністр формує кабінет міністрів, який формально призначається генерал-губернатором Канади. Кабінет Міністрів має складатися з депутатів Палати Громад; традиційно до нього входять члени партії прем'єр-міністра. Виконавча влада в країні належить прем'єр-міністру і Кабінету; міністри перед вступом на посаду складають присягу вірності Королеві, щоб формально стати королівськими міністрами.

Канада є федерацією у складі десяти провінцій і трьох територій, за типом уряду — парламентською демократією і конституційною монархією, з королевою Єлизаветою II в якості глави держави. Сама країна — багатокультурна і багатомовна: на федеральному рівні визнано дві державні мови — англійську та французьку. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на багатих природних ресурсах країни і на торгівлі, — у першу чергу зі Сполученими Штатами Америки, з якими Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом Великої Вісімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії, і Організації Об'єднаних Націй.

Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США (англ. США of America, USA, U.S., the USA, America, the States) — федеративне об'єднання в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія. Окрім того, США належать Віргінські острови та Пуерто-Рико у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші острови в Океанії.

Столиця — місто Вашингтон.

Площа країни 9 826 675 км², населення — 315,663,000 осіб (оцінка 2013 року, 3-тє місце у світі).

Офіційна мова — англійська (де-факто), юридично офіційної мови немає. Грошова одиниця — долар США.

Валюта - Долар США (USD).

Безробіття - 8.3% (Січень 2012)

Бідність - 15.1% (2010)

Державний борг - $15.33 трильйонів (1 лютого 2012)

США має найрозвиненішу у світі економіку з найвищим ВВП, що становило у 2012 році $15.653 трильйони (22% номінального світового ВВП і понад 19% глобального паритету купівельної спроможності)[3] За прибутком на одного мешканця Штати посідають 7-ме місце у світі[3].

США — федеративна конституційна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади і управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом. США є засновниками ООН і мають постійне місце в Раді Безпеки ООН, є засновниками Північноатлантичного альянсу.

США розташовані в центральній частині Північної Америки. Територія становить 9 826 675 км² і складається з трьох основних частин:

Континентальні США (англ. Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заході омиваються Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном і займають 7,7 млн км²;

Аляска (англ. Alaska) — півострів у північно-західній частині Північної Америки, є найбільшим штатом федерації і займає 1,48 млн км²;

Гаваї (англ. Hawaii) — архіпелаг у Тихому океані на півдорозі між США та Австралією, має площу всього 16 000 км²[28].

США - третя або четверта найбільша країна за територією (включаючи сушу і морські володіння) після Росії та Канади і трішки поступаючись або ж випереджаючи Китай, залежно від методів обрахунку загальної території Сполучених Штатів (результати вимірювання відрізняються від 9 522 055 км²[29] до 9 629 091 км²[30] або ж 9 826 676 км².[31]) та чи враховуються спірні території між Китаєм та Індією. Якщо враховувати тільки територію суші, США за площею поступаються тільки Росії та Китаю, випереджаючи Канаду.

Австралі́йський Сою́з або Австра́лія (англ. Commonwealth of Австралія) — держава у Південній півкулі Землі на Австралійському материку і острові Тасманія. Офіційна назва — Австралія (англ. Австралія). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 року за межами країни країна називається просто Австралія а уряд — австралійським, в межах країни — Австралійський Союз і уряд Союзу.

Столиця: Канберра

Офіційні мови: англійська

Державний устрій: Конституційна монархія

- Королева Єлизавета II

- Генерал-губернатор Квентін Брайс

- Прем'єр-міністр Джулія Гіллард

Площа: Загалом - 7 686 850 км² (6-та)

Води (%) - 1%

Валюта: Австралійський долар (AUD)

До складу країни входять також багато невеликих островів, серед яких Норфолк і Лорд-Хау в Тихому океані, Кокосові острови в Індійському та інші. Найближчими сусідніми країнами є Індонезія, Східний Тимор і Папуа-Нова Гвінея на півночі, Соломонові острови, Вануату і Нова Каледонія на північному сході і Нова Зеландія на південному сході.

Австралійський Союз входить до складу Британської Співдружності Націй. Конституція Австралійського Союзу набула чинності з 1 січня 1901. Австралійський Союз складається з 6 штатів і 2 самоврядних одиниць, до яких належать — столиця Канберра і Північна Територія. Найвища законодавча влада належить федеральному парламентові, до складу якого входять король (королева) Великої Британії, що його (її) представляє призначений ним (нею) генерал-губернатор, і дві палати: палата представників, що обирається пропорційно до загальної кількості населення штату на 3 роки, і сенат, куди обирається по 10 сенаторів від кожного штату строком на 6 років. Виконавча влада належить генерал-губернатору і кабінету (уряду). Штати Австралійського Союзу мають свої конституції, парламенти і губернаторів. Австралійський Союз є федерацією. Місцевими справами відають органи самоврядування — виборні ради. Ці ради перебувають під наглядом урядових органів.

Австралія — член міжнародних організацій ООН, Співдружності Націй, Тихоокеанського пакту безпеки (ANZUS), Організації економічного співробітництва та розвитку, Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва, Форуму тихоокеанських островів та Світової організації торгівлі.

Япо́нія - держава у Східній Азії. Офіційна назва — Япо́нська Держа́ваю Розташована на Японському архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур. Одна з найбільш технологічно розвинутих країн світу.

Столиця - Токіо.

Офіційні мови: Японська.

Державний устрій: Конституційна монархія.

Площа: Загалом - 377 944 км² (62-а)

- Води (%) - 0.8

Населення 2010 р. - 128 056 026 (10-а)

Валюта - Єна

Японія — це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану. Зі сходу і півдня її омиває Тихий океан, з заходу — води Японського та Східнокитайського морів, а з півночі — Охотське море. Японський архіпелаг простягнувся дугою з північного сходу на південний захід. Країна лежить у зоні помірного кліматичного поясу. Площа Японії становить 377 929,99 км². Більша частина Японських островів укрита горами, серед яких багато вулканів. Найвищий з них — гора Фудзі (3 776 м над рівнем моря).

Японія є унітарною демократичною національною державою з парламентською конституційною монархією. Її основний закон — Конституція 1947 року, ухвалено під тиском США після поразки країни в Другій світовій війні. Він базується на недоторканності прав людини, принципах пацифізму та визнанні японської нації носієм державного суверенітету. За Конституцією влада в Японії поділяється на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову. Першу представлено Парламентом, другу — Кабінетом міністрів і місцевими органами виконавчої влади, третю — Верховним і регіональними судами. Місцеві громади різних рівнів мають широкі права самоврядування. Основний закон передбачає відмову Японії від війни як засобу вирішення міжнародних проблем та відсутність інституту збройних сил.

Формальним головою держави є Імператор Японії, символ державності і національної єдності. Він позбавлений права керувати країною й виконує лише церемоніальні функції.

Найвищим органом державної влади є двопалатний Парламент, найстаріший в Азії. Він складається з нижньої Палати представників і верхньої Палати радників.

Кабінет міністрів покликаний керувати державою. Він виконує закони і бюджет, ухвалені Парламентом. Кабінет складається з профільних міністерств і адміністрацій. Усі міністри є цивільними особами, половина з яких має бути членами Парламенту. Прем'єр-міністр, голова Кабінету, має права розпуску Палати представників, призначення міністрів і суддів.

Держави-члени Європейського Союзу. До розвинених країн світу за даними ЮНКТАД 2013 р. увійшло 26 з 28 держав-членів Європейського Союзу, а саме Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція та Естонія.

Площа: Загалом - 4 381 376 км² (7)

Населення - оцінка 2012 р. - 507 890 191 (3)

Валюта: Євро (тільки в Єврозоні) (EUR),

загалом 13 валют: Болгарський лев (BGN)

Угорський форинт (HUF)

Датська крона (DKK)

Латвійський лат (LVL)Литовський літ (LTL)

Польський злотий (PLN)Румунський лей (RON)

Фунт стерлінгів (GBP)

Хорватська куна (HRK)

Чеська крона (CZK)

Шведська крона (SEK)

Офіційні мови Євросоюзу — мови, що є офіційними при діяльності Європейського Союзу. Наразі, 24 мови рівноправно використовуються та визнані офіційними мовами Європейського Союзу (таблиця).

 

Таблиця – Офіційні мови держав-членів Європейського Союзу

 

Мова Офіційна (де юре чи де факто) Затверджена
Англійська мова   Велика Британія    
Ірландія
Мальта
Болгарська мова Болгарія
Грецька мова   Греція    
Кіпр
Італія[1]
Данська мова Данія  
Німеччина[2]
Естонська мова Естонія
Ірландська мова Ірландія  
Велика Британія[3]
Іспанська мова Іспанія
Італійська мова Італія  
Словенія[4]
Латиська мова Латвія
Литовська мова Литва
Мальтійська мова Мальта
Нідерландська мова Бельгія  
Нідерланди
Німецька мова     Австрія    
Люксембург
Німеччина
Бельгія
Данія[5]
Італія[6]
Польська мова Польща
Португальська мова Португалія
Румунська мова Румунія
Словацька мова Словаччина  
Чехія
Словенська мова   Словенія  
Австрія[7]  
Італія[8]
Угорська мова   Угорщина  
Австрія[9]  
Румунія[10]  
Словаччина[11]  
Словенія[12]
Фінська мова Фінляндія
Французька мова     Бельгія  
Франція  
Люксембург  
Італія[13]
Хорватська мова Хорватія
Чеська мова Чехія  
Словаччина[11]
Шведська мова Швеція  
Фінляндія[14]

 

Загалом Європейський союз виділяється досить складною демографічною ситуацією. По-перше, це пояснюється низькою народжуваністю і низьким рівнем природного приросту. Найбільш низька народжуваність в Греції, Іспанії, Італії, ФРН (до 10%). У ФРН спостерігається навіть спад населення. Одночасно змінюється і віковий склад населення у бік зниження частки дитячих віків і підвищення частки літніх віків.

 

Таблиця - Населення та площі країн Євросоюзу на 1 січня 2011

 

Держава Населення, тис. осіб Територія, км2 Територія у % від загальної у ЄС Щільність населення осіб/км2
Європейський союз 502519,90 4324782,00 100,00 116,00
Німеччина 81751,60 357021,00 8,10 229,90
Франція 65075,30 643548,00 14,60 99,60
Великобританія 62435,70 244820,00 5,50 251,70
Італія 60626,40 301320,00 6,80 200,40
Іспанія 47190,40 504782,00 11,40 93,40
Польща 38200,00 312685,00 7,10 121,90
Румунія 21413,80 238391,00 5,40 90,20
Нідерланди 16655,80 41526,00 0,90 396,90
Греція 11325,90 131940,00 3,00 85,40
Бельгія 10951,70 30510,00 0,70 352,00
Португалія 10636,90 92931,00 2,10 114,40
Чехія 10532,80 78866,00 1,80 132,80
Угорщина 9985,70 93030,00 2,10 107,80
Швеція 9415,60 449964,00 10,20 20,60
Австрія 8404,20 83858,00 1,90 99,70
Болгарія 7504,90 110912,00 2,50 68,50
Данія 5560,60 43094,00 1,00 128,10
Словаччина 5435,30 48845,00 1,10 110,80
Фінляндія 5375,30 337030,00 7,60 15,80
Ірландія 4480,80 70280,00 1,60 64,30
Литва 3244,60 65200,00 1,50 51,40
Латвія 2229,60 64589,00 1,50 35,00
Словенія 2050,10 20253,00 0,50 101,40
Естонія 1340,20 45226,00 1,00 29,60
Кіпр 804,40 9250,00 0,20 86,60
Люксембург 511,80 2586,00 0,10 190,10
Мальта 417,60 316,00 0,00 1305,7

 

Держава Ізра́їль — країна в південно-західній Азії на південно-східному узбережжі Середземного моря. На півночі межує з Ліваном, на північному сході — з Сирією, на сході — з Йорданією, на південному заході — з Єгиптом.

Столиця: Тель-Авів (з серпня 1980 столицею було проголошено Єрусалим, але більшість держав світу не визнали це)

Офіційні мови: іврит, арабська

Державний устрій: Парламентська республіка

Площа: Загалом 20 770 км² (151)

Води (%) 2%

Валюта: Ізраїльський новий шекель (ILS)

Клімат Ізраїлю субтропічний середземноморського типу, із сухим спекотним літом та м'якою дощовою зимою. Влітку переважає тропічне повітря, взимку воно чергується з повітряними масами помірних широт. Рельєф значно обумовлює різноманіття кліматичних умов в різних районах країни.

Ізраїль розташований на Близькому Сході та межує на півночі з Ліваном, на сході з Сирією і Йорданією, на півдні з Єгиптом, на сході та південному заході — з палестинськими територіями. Із заходу береги країни омивають води Середземного моря (протяжність берегової лінії — 188 км); на сході частина кордону проходить по Мертвому морі (56 км); на крайньому півдні Ізраїль має вихід до Акабської затоки Червоного моря (10 км).

Більшість країн визнає кордонами Зелену лінію, встановлену при підписанні припинення вогню після війни 1948—1949 років[10], що обмежує територію загальною площею 20 770 км², з яких біля 2 % зайняті водою[1]. Проте під фактичним контролем Ізраїлю знаходяться і деякі інші території, що не визнаються його сусідами, найбільшими з яких є Голанські висоти (1 176 км²) та територія Східного Єрусалима (70 км²). Загалом, територія, що контролюється країною, становить приблизно 22 072 км² [11], а разом із Палестинськими територіями територія Ізраїлю становить 27 799 км² [12] (для порівняння, площа Київської області складає 28 131 км²).