ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ ДИТЯЧИХ ТВОРІВ, ПРЕСИ

Читання і обговорення – як форма виховної роботи залучає дітей до світу художньої літератури, розвиває духовні потреби.

Мета – зацікавити процесом читання, розвивати прагнення мислити, самостійно шукаючи відповіді в книгах, вміння читати вибірково.

Види:

– в 1-2 класах колективне читання (вчитель або окремі учні) з наступним переказом та обговоренням, виготовлення ілюстрацій чи поробок по прочитаним текстам;

– в 3-4 класах самостійне читання по рекомендації педагога з наступним обговоренням, дискусія по проблемам творів.

Структура читання та обговорення:

1. Вступна частина (знайомство з твором, автором, журналом чи газетою, де надруковано твір, темою, яка розкривається в творі).

2. Основна частина (читання твору, або його переказ з зачитуванням найбільш яскравих уривків, обговорення твору через серію (5-7) відкритих запитань по тексту твору та роздуми дітей над головною думкою твору).

3. Підсумкова частина (висновок по прочитаному, рекомендації нових творів).

Умови ефективності:

- створення емоційно привабливої атмосфери, що сприяє роздумам та відвертості висловлювань;

- виразне читання (голос, міміка, інтонація);

- відвертість та переконаність педагога у важливості поданої інформації;

- терпиме відношення до спроб дітей самостійно передати свої думки і почуття від твору;

- не слід проводити аналогії між твором та діями учнів;

- вибирати твори за інтересами дітей;

- рекомендувати для читання новинки дитячої літератури, дитячих газет та журналів.

Тривалість читання та обговорення дитячих творів, преси – 25-46 хвилин.

Переваги:

- дає можливість виявити власну точку зору;

- вчить самостійно мислити, відстоювати свою позицію;

- знайомство з дитячими газетами, журналами.

-

 

ЯРМАРОК

Ярмарок– це форма виховної роботи, що представляє собою розгорнуті на визначеному майданчику розваги – атракціони, а також акцію по збору коштів для реалізації певної мети.

Мета ярмарку – створення умов для виявлення милосердя по відношенню до інших, що потребують допомоги.

Види ярмарку – благодійний, гуляння.

Переваги ярмарку як виховного заходу:

- об’єднання зусиль школярів, педагогів, батьків для досягнення певної мети;

- можливість участі кожного школяра.

Тривалість ярмарку одна або декілька годин.

Структура ярмарку як форми виховної роботи:

1. Урочисте відкриття ( вступне слово, в якому розкривається гуманістична цінність заходу );

2. Виступи почесних гостей на благодійному ярмарку чи імпровізовані номери на ярмарку-гулянні.

3. Робота кіосків, де відбувається продаж сувенірів, дитячих виробів, проведення окремих ігор – атракціонів, де переможці отримують спеціальні жетони для участі у аукціоні-розпродажі пам’ятних сувенірів.

4. Підведення підсумків, підрахунок отриманих коштів, передача їх для благодійних потреб, чи аукціон-розпродаж пам’ятних сувенірів.

Умови ефективності:

- створення спеціальної комісії ( з числа учнівського самоврядування , вчителів, батьків ), яка готує план і проведення ярмарку, відбирає сувеніри для продажу;

- організація „фабрики сувенірів”, де старшокласники організують роботу молодших, навчають їх;

- у ярмарку – гулянні вільне пересування учасників по площадкам – атракціонам;

- підбір ігор – атракціонів, які не потребують особливих умінь та довго часу на виконання;

- ярмарок – гуляння розпочинається загальним збором, де пояснюються правила гри, можуть бути названі призи, учасникам, які зберуть найбільшу кількість жетонів.

 

 

Екскурсія ( культпохід)

 

Екскурсія ( культпохід) – це форма виховної роботи, що передбачає колективне пересування по маршруту та відвідання

експозиції.

Мета – поповнення знань , ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями.

при допомозі організатора екскурсії ( екскурсовода ),формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення.

Види екскурсій

випереджувальними - проводяться напередодні вивчення нової теми);

тематичними - для поліпшення розуміння учнями певної теми або розділу;

комплексними, що охоплюють широке коло питань основ наук і проводяться наприкінці вивчення розділу або навчального року з метою узагальнення знань та вмінь.

навчальні, природничі, краєзнавчі, мистецькі

( культпоходи на виставки, перегляди вистави чи кінофільми ).

Тривалість екскурсій ( культпоходів ) – 1,5 – 3 години ( в залежності від віку дітей ).

Структура екскурсій ( культпоходів) як форми виховної роботи: До початку проведення кожної екскурсії вчителю слід добре вивчити об'єкт, ознайомитися зі спеціальною літературою за темою екскурсії, правильно спланувати її проведення. У плані проведення екскурсії слід передбачити мету та дидактичні завдання, послідовність огляду екскурсійного об'єкту, завдання для учнів (спільні, групові або індивідуальні), використання екскурсійного матеріалу для подальшої роботи тощо. Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем.

Умови ефективності:Напередодні екскурсії вчитель має ознайомити школярів із планом її проведення, поставити ряд запитань, відповіді на які учні повинні дізнатися під час огляду. З метою підвищення зацікавленості школярів екскурсією, сприяння розвитку в них ініціативи та самостійності можна запропонувати індивідуальні та групові завдання щодо вивчення окремих об'єктів, складання задач, збирання колекційного матеріалу, підготовки звітних матеріалів. Обов'язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів з техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення Під час огляду екскурсійних об'єктів учні повинні спостерігати, робити замальовки, записувати необхідні відомості тощо.Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися залежно від віку школярів у різних формах:
бесіди, під час якої вчитель з'ясовує враження учнів від об'єкта, обговорює найважливіші етапи екскурсії;- конференції - під час якої учні звітують щодо виконання запропонованих раніше завдань (проектів);- диспуту, під час якого учні висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого;
- виставки колекцій, стіннівок, малюнків, альбомів тощо.