Заходи національно-патріотичного виховання
Окремі завдання і напрями національно-патріотичного виховання на 2016/2017 навчальний рік
Як визначено в Методичних рекомендаціях з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році, наданих у листі Інституту модернізації змісту освіти від 25.07.2016 № 2.1/10-1828, питання національно-патріотичного виховання підростаючого покоління набуває особливої ваги.
Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. Основним документом щодо національно-патріотичного виховання є Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 № 580/2015.
Відповідно до положень Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання є:
· громадянсько-патріотичне виховання
· військово-патріотичне виховання
· духовно-моральне виховання.
Завдання навчальних закладів — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
Мета заходів у сфері національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.
Заходи національно-патріотичного виховання
Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання Інститут модернізації змісту освіти рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.
Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.
На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.
Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.
20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:
· єдиний урок
· загальношкільну лінійку
· позакласні виховні заходи.
Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:
· фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України
· патріотичне виховання на традиціях українського козацтва
· пропаганда здорового способу життя
· волонтерська та пошукова робота
· проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.
З огляду на те що у 2017 році відзначатимуть 100-річчя початку подій Української революції 1917-1921 років, задля збереження пам’яті про цю історичну подію, вшанування пам’яті її учасників рекомендовано провести:
· практичні конференції, семінари, круглі столи, тематичні уроки, лекції, бесіди, присвячені подіям та постатям Української революції 1917-1921 років
· експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів задля донесення інформації про події Української революції 1917-1921 років, підвищення інтересу до історії України у молоді
· «тижні історії» з відвідуванням учнями сучасної експозиції Музею Української революції 1917-1921 років Національного музею історії України.