Тема 5. Проблеми кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності.

 

Семінарське заняття – 4 год.

Практичне заняття – 4 год.

Самостійна робота – 6 год.

 

Ключові терміни та поняття до теми:Хуліганство – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Групове порушення громадського порядку, масові заворушення, наруга над могилою, порнографічні предмети, місця розпусти, проституція, сутенерство, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

 

 

Семінарське заняття з теми 5.

План

1. Кваліфікація групового порушення громадського порядку.

2. Кваліфікація масових заворушень.

3. Кваліфікація хуліганства.

4. Кваліфікація наруги над могилою.

5. Кваліфікація створення або утримання місць розпусти і звідництва.

6. Кваліфікація сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією.

7. Кваліфікація ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів.

8. Кваліфікація втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

 

 

Практичне заняття з теми 5.

План

1. Вирішити задачі, що містяться у «Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права».

2. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності.

Самостійна робота з теми 5.

План

1. Кваліфікація знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці.

2. Кваліфікація знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду.

Питання для самоконтролю:

1. Які ознаки включає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 293 КК України?

2. В чому полягає відмінність між масовими заворушеннями і груповим порушенням громадського порядку?

3. Що слід розуміти під грубим порушенням громадського порядку у злочині, передбаченому ст. 296 КК України?

4. В яких випадках грубе порушення громадського порядку при вчиненні хуліганства може бути визнане за ознакою особливої зухвалості?

5. В яких випадках застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень при вчиненні хуліганства (ч. 4 ст. 296 КК України) має місце як особливо кваліфікуюча ознака в діях винної особи?

6. Що є предметом злочину при вчиненні злочину, передбаченого ст. 297 КК України?

7. Що слід розуміти під сутенерством при вчиненні злочину, передбаченого ст. 303 КК України?

Теми рефератів, доповідей:

1. Теоретичні та практичні питання щодо визначення хуліганства як мотиву злочину.

2. Відмежування «масових заворушень» від «групового порушення громадського порядку».

3. Проблеми боротьби з проституцією.

Список рекомендованої літератури:

1. Закон України від 17 липня 1978 р. «Про охорону пам’яток історії та культури» // Відомості ВРУ. – 1978. - № 30.

2. Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р.

3. Закон України «Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 р.

4. Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р.

5. Постанова КМУ № 466 від 12 серпня 1992 р. «Про затвердження положення про державний реєстр національного культурного надбання»: Збірник постанов Уряду України. – 1992. - № 2.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22 грудня 2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство».

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 р. «Про судову практику у справах про втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність».

8. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Алерта: ЦУЛ, 2011. – 400 с.

9. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 9-те видання, перероблене та доповнене / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2012. – 1316 с.

10. Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ: навч. посіб. / [В.В. Коваленко, О.М. Джужа, А.В. Савченко, В.В. Кузнецов та ін.]; За заг. ред. В.В. Коваленка; за наук ред. О.М. Джужи та А.В. Савченка. – К.: Атіка, 2011. – 648 с.

11. Кримінальне право України. Практикум: [навч. посібник] / за ред. С.С. Яценка. – К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2010. – 640 с.

12. Кирюха Д.Є. Протидія створенню та утриманню місць розпусти та звідництву в Україні: історико-правовий аналіз // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. - № 5. – С. 277-285.

13. Копотун І.М. Кримінально-правова охорона громадського порядку: загальна характеристика // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. - № 6. – С. 215-218.

14. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посіб. К.: Атіка, 2007. – 592 с.

15. Кузнецов В.В. Злочини проти громадського порядку та моральності: [практ. посіб.]. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 160 с.

16. Кузнецова Л.О. Кримінальна відповідальність за хуліганство: кримінально-правове дослідження: Автореф. дис. – К., 2011. – 20 с.

17. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 512 с.

18. Яценко С.С. Уголовно-правовая охрана общественного порядка: Сравнительно-правовой аспект. – К.: Вища Школа. ИЗд-во при Киевском гос. ун-те, 1986. – 124 с.

19. Яценко Н.В. Ответственность за преступления против общественного порядка. – К., 1978.

20. Шепелява Н.В. До питання про відмежування хуліганства від злочинів проти особи. Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства. – К., 1993.

21. Бондаренко Н.А., Дзюба В.Т. Кваліфікація злочинів проти громадського порядку. – К., 1990.

22. Коржанский Н.И. Квалификация хулиганства. Учеб. пособие. – Волгоград, 1989.

23. Денисов С.В. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадської моралі. Автореф. дис. – К., 1996.

24. Мартиненко О.А. Кримінологічні проблеми мотивів та мотивації хуліганства. Автореф. дис. – Х., 1997.

25. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континетальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації: [монографія]. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.

 

5. Приблизний перелік питань для підсумкового контролю:

1. Кваліфікація незаконного позбавлення волі або викрадення людини.

2. Кваліфікація захоплення заручників.

3. Кваліфікація торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини.

4. Кваліфікація незаконного поміщення у психіатричний заклад.

5. Кваліфікація використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.

6. Кваліфікація підміни дитини.

7. Кваліфікація експлуатації дітей.

8. Кваліфікація зґвалтування.

9. Кваліфікація насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

10. Кваліфікація примушування до вступу в статевий зв’язок.

11. Кваліфікація статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.

12. Кваліфікація розбещення неповнолітніх.

13. Кваліфіковані види зґвалтування та особливості їх кваліфікації.

14. Відмежування зґвалтування від суміжних злочинів.

15. Кваліфікація перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.

16. Кваліфікація порушення таємниці голосування.

17. Кваліфікація порушення недоторканості житла.

18. Кваліфікація ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

19. Кваліфікація ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків.

20. Кваліфікація порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань.

21. Кваліфікація грубого порушення законодавства про працю.

22. Кваліфікація грубого порушення угоди про працю.

23. Кваліфікація невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

24. Кваліфікація порушення авторського права і суміжних прав.

25. Кваліфікація порушення недоторканості приватного життя.

26. Кваліфікація створення злочинної організації.

27. Кваліфікація бандитизму.

28. Кваліфікація терористичного акту.

29. Кваліфікація створення терористичної групи чи терористичної організації.

30. Кваліфікація сприяння вчиненню терористичного акту.

31. Кваліфікація завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

32. Кваліфікація незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

33. Кваліфікація викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

34. Кваліфікація сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.

35. Кваліфікація створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

36. Кваліфікація недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.

37. Кваліфікація незаконного виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію.

38. Кваліфікація порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

39. Кваліфікація групового порушення громадського порядку.

40. Кваліфікація масових заворушень.

41. Кваліфікація хуліганства.

42. Кваліфікація наруги над могилою.

43. Кваліфікація створення або утримання місць розпусти і звідництва.

44. Кваліфікація сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією.

45. Кваліфікація ввезення, виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів.

46. Кваліфікація втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

47. Кваліфікація знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці.

48. Кваліфікація знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду.