Раскройте суть научных взглядов на решение функционально-практических и эстетических заданий по реконструкции.
Розкрийте наукові погляди на причини реконструкції міського середовища.
Розвиток міського середовища в сучасних умовах неможливий без його реконструкції. Основні причиниреконструкції, що вимагають постійного удосконалювання архітектурно-містобудівного середовища полягають у наступному:
-матеріальне та моральне старіння елементів міського середовища;
- поява нових технологій будівництва, транспортного обслуговування, енергозабезпечення;
- підвищення вимог до якісних характеристик простору життєдіяльності людини (функціональних, екологічних, санітарно-гігієнічним, комфортних і естетичних).
Соціальні замовлення, що змінюються з часом. потребують перетворення і відновлення матеріально-просторового середовища з метою забезпечення соціально-функціональних потреб у відповідності з сучасним вимогам. Місто колиска цивілізації й культури. Тому ці соціальні вимоги до міського середовища мають два аспекти: функціонально – утилітарний та художньо –образний.
Потреби у реконструкції міста сучасна наука розглядає якрезультат складання багатьох „векторів” інтересів, потреб, факторів. Місто просторова форма, що штучно організує велику кількості матеріальних елементів. При чому, різні елементи міста мають різну динаміку функціонування і потреб у змінах. ( забудова різної ступені капітальності, інженерна та транспортна інфраструктура, елементи ландшафтного упорядкування. Так, Бабуров А.В.підкреслює, що з розвитком міста «…функции приобретают качественно иные масштабы, и в сочетании с новыми, ими же порожденными функциями, требуют перерождения той материальной среды, ради которой были рождены». Цейдинамізм є основою, причиною потребою у постійній реконструкції. Ціль реконструкції (проектування) є досягнення максимальної відповідності просторової організації міського середовища соціально-функціональній програмі діяльності.
7. Назовите иерархические уровни градостроительной среды. Как связаны задания по их реконструкции ?
Об’єкти дослідженьз реконструкції урбанізованого середовища. мають якієрархічну,так ітипологічну структуру.Об'єкти ієрархічної структури уключають територіальні утворення від СНМ до містобудівного комплексу: СНМ, Місто, район, квартал, містобудівний комплекс. Об'єкти реконструкції – це містобудівні системи: сукупність просторово організованих та пов'язаних елементів – технічно освоєних територій, споруд, доріг, інженерних комунікацій, природних компонентів, що формують середовище життєдіяльності.
Усі ці об’єкти за Яргіною З.М. мають наступні властивості:
- цілісність;
- автономність;
- стійкість (устойчивость);
- системність (складаються з елементів, що пов’язані між собою; взаємодіють з іншими елементами; виконують функції).
Реконструкція обєктів нижчих ієрархічних рівнів залежить у значній мірі від характеристик вищих рівнів. Так, наприклад, реконструкція історичного кварталу залежить від особливостей побудови вищого рівня - історичного центру (його функціонального наповнення, композиційної структури). Реконструкція міського парку обумовлюється у значній мірі ландшафтною організацією міста, елементом якої є парк.
8. Знания каких научных областей включаются в предпроектный анализ в ходе реконструкции городской среды?
Особливість, характерна риса сучасних теоретичних досліджень з реконструкції урбанізованого середовища полягають у тому, що їх об’єкти, структура, засоби дослідження, як і сама досліджувана область постійно змінюються зі зміною, розвитком людської культури і цивілізації. Так відомо, що ускладнення досліджуваної системи, ускладнює засоби керування нею у геометричному порядку. А містобудівне проектування реконструкціїурбанізованого середовища і є засобом керування його розвитком.
Особливості загального стану сучасного етапу розвитку теорій архітектури і містобудування насамперед пов’язані зі зміною наукової парадигми. Це обумовлено наступними явищами:
- соціально-економічні зміни суспільства;
- ускладнився об’єкт проектування з появою приватної власності;
- загострилися екологічні проблеми.
Складові цього процесу:
1. Залучення нових наукових знань і підходів: як інструменту (системний, середовищний, синергетичний підходи), підхід з позиції стійкого розвитку міста та коеволюції.
2. Наукова діяльність спирається на велику кількість даних «суміжних» наук (географії, економічної географії, геології, біології, соціології, екології), коло яких розширюється. Ці науки носять як емпіричний (прикладний), так и теоретичний (фундаментальний) характер. „ Градостроителю уже недостаточно архитектурных знаний – он должен разбираться в социологии и гигиене, экономике и экологи, организации транспорта и управлении городским хозяйством» , - вказують вчені у своїх статтях.
3.Нові погляди і підходи до проблеми раціональної ті духовної складової у процесі перетворення, розвитку, розбудови міського середовища. Так Фильваров Г.І. вказує на «несомненный и весьма существенный в методологическом отношении факт смещения акцентов в градостроительных исследованиях с задач функционально-структурного моделирования города на более подвижную, многоликую, изменяющую свою социально-психологическую окраску категорию. А именно – отношение населения к городу как к исторической среде жизнеобитания”.
4. Нові наукові технології – геоінформаціонні надають можливість інтегрованої оцінки усіх складових реконструкції міста: інженерних, інфраструктурних, екологічних.
9. Як зміни у системі суспільних цінностей впливають на підходи до реконструкції міського середовища в аспекті перетворення його ландшафтно- рекреаційних елементів.
Соціальні замовлення, що змінюються з часом. потребують перетворення і відновлення матеріально-просторового середовища з метою забезпечення соціально-функціональних потреб у відповідності з сучасним вимогам. Місто колиска цивілізації й культури. Тому ці соціальні вимоги до міського середовища мають два аспекти: функціонально – утилітарний та художньо –образний.
Потреби у реконструкції міста сучасна наука розглядає якрезультат складання багатьох „векторів” інтересів, потреб, факторів. Місто просторова форма, що штучно організує велику кількості матеріальних елементів. При чому, різні елементи міста мають різну динаміку функціонування і потреб у змінах. ( забудова різної ступені капітальності, інженерна та транспортна інфраструктура, елементи ландшафтного упорядкування. Так, Бабуров А.В.підкреслює, що з розвитком міста «…функции приобретают качественно иные масштабы, и в сочетании с новыми, ими же порожденными функциями, требуют перерождения той материальной среды, ради которой были рождены». Цейдинамізм є основою, причиною потребою у постійній реконструкції. Ціль реконструкції (проектування) є досягнення максимальної відповідності просторової організації міського середовища соціально-функціональній програмі діяльності.
10.Охарактеризуйте реконструкцію міського середовища як процес його вдосконалення комунікаційного каркасу
Аналіз наукового досвіду позволяє виявити основні напрямки досліджень, що відбивають різні аспекти реконструкціїтранспортно-комунікаційних вузліву напрямку перетворення їх на багатофункціональні центри суспільного обслуговування. Можна виділити такі особливості їх реконструкції:
- утворення ієрархізованої системи транспортно-комунікаційних вузлів в структурі міста;
- залучення новітніх будівельних і транспортних технологій (приклад) для активного освоєння підземного і надземного простору;
- охоплення в ході реконструкції значної території, приблизно в радіусі пішохідної досяжності;
- насичення комплексу не тільки транспортними функціями, але і функціями громадського обслуговування;
- пошуки індивідуального обрзу гуманізація середовища комплексів;
- вирішення екологічних завдань в ході реконструкції;
- збереження історично цінної забудови території комплексу:
Особливий блок складають дослідження транспортної інфраструктури систем населених місць, що розкривають важливість утворення вузлів багатофункціональних транспортних комплексів (БТК) в умовах подальшого розвитку транспортно-комунікаційного каркасу систем населених місць. Формування БТК є також проявом важливого процесу сучасної урбанізації – територіального угруповання взаємозв’язаних функцій: транспортних, торгових, розважальних, ділових, інформаційних, тощо.
Сучасний етап розвитку урбанізованого середовища вимагає теоретичного осмислення руху науково-проектної думки в області формування багатофункціональних транспортних комплексів шляхом реконструкції та пошуку нових методів їхньої функціональної та композиційної організації, які забезпечують взаємозв'язок усіх стадій проектування – від районного планування до елементів комплексу, а також найбільш повне врахування факторів соціальних норм і цінностей, естетичних ідеалів.
11.На вирішення яких проблем спрямовані сучасні концепції реконструкції міста.
Теоретичні дослідження з реконструкції сьогодні перебувають на етапі становлення нової наукової парадигми у містобудуванні,що відбувається на тлі соціально-економічних змін у суспільстві, ускладненні об’єкту; загостренні екологічних проблем.
Сучастны концепції реконструкції спрямовані на вирішення таких проблем:
- проблеми містобудівної реконструкції транспортно-
планувального каркасу міста.
-проблеми вдосконалення взаємодії елементів комунікаційної системи
різних ієрархічних рівнів в ході реконструкції
-проблеми взаємодії пішохідної й транспортної підсистем
комунікаційної системи в умовах реконструкції міських центрів.
-проблеми інтенсифікації використання міських територій в зонах
вузлів зовнішнього транспорту в ході реконструкції.
12. Охарактеризуйте основні підходи до реконструкції міського середовища (реабілітація, реновація, регенерація)
Реабілітація – повернення історичним об’єктам первісних або втрачених функцій.
Регенерація (ревалоризація) архітектурного середовища –комплекс реставраційно-технічних та інженерно-містобудівних заходів з метою збереження історичного успадкованого характеру середовища шляхом науково обґрунтованого відновлення історичних, архітектурних, розпланувальних, композиційних і художньо-мистецьких якостей об’єктів, а також їх функціональної інтеграції в сучасну структуру міста.
Реновація – відновлення зовнішнього вигляду або внутрішнього простору морально й фізично застарілих будівель, архітектурних пам’яток.