Характеристика навчального курсу.
Навчально-методичний комплекс
з навчальної дисципліни «Етика та естетика»
для студентів ІІ курсу
КИЇВ – 2011
Дубчак Л.М. Етика та естетика // Навчально-методичний комплекс знавчальної дисципліни. – Навчально-науковий інститут права та підприємництва Національної Академії внутрішніх справ. 2011 р. - 33 с.
Укладачі: Дубчак Л.М., доцент кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін.
Протокол № 2 від 8.09.2011 року
Завідувач кафедри О.М. Цапко
Рекомендовано до друку методичною радою Національної академії внутрішніх справ
В.о. начальника НМЦ НАВС А.Г. Лапко
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2011/2012 | 2012/2013 | 2013/2014 |
| Дата засідання кафедри | |||
| Номер протоколу | |||
| Підпис завідувача кафедри |
1. Структура робочої програми навчального курсу
«ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
ПЕРЕДМОВА
Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.
Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Етика та естетика» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного 
контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.
Мета:
- знанняпро етику та естетику як філософські науки, основні етичні та естетичні категорії.
- вмінняоперувати термінологією етичними та естетичними категоріями, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в соціальному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення етики та естетики.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.
2. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
2.1. У зв’язку з тим, що вивчення етика та естетики в юридичних закладах є обов’язковим, і ґрунтуючись на багаторічному досвіді викладання її у вузах системи МВС України, а також з урахуванням наданого Радам вузів права самостійно встановлювати бюджет часу та зміст програми, курс розраховано на вивчення в обсязі 108 годин аудиторних, семінарських і практичних занять.
У програмі реалізується раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання студентів, максимальне наближення курсу до специфіки правознавчого фаху. Її доповнено теоретичним матеріалом, значимим із точки зору інтенсифікації діяльності в різних галузях юридичної практики.
Увага у вивченні предмета повинна приділятись світоглядним та духовно-практичним аспектам відношення людини до світу.
Значний історико-філософський курс, представлений в програмі дозволяє прослідити становлення етики та естетики не тільки в світоглядному аспекті, а й у методологічному. Знання методології пізнавального процесу є необхідним для юриста-правознавця.
Курс підготовки бакалаврів.
Кількість кредитів, відповідно до ECTS — 1 (за спеціальності “Право”).
Загальна кількість годин — 108 годин
Змістовних модулів для факультетів за спеціальністю “право” - 3.
Змістовних модулів для факультетів за спеціальністю “психологія” - 3.
2.2. Курс читається для студентів спеціальності
0601 Право.
.... Психологія
Характеристика навчального курсу.
Етика та естетика читається на факультетах за спеціальністю ”право” та “психологія” на другому курсі протягом протягом ІІ семестру і включає такі види занять як лекції, семінари та самостійна робота
Вивчення курсу завершується заліком.
На семінарські заняття виносяться теми, які націлюють студентів на всебічне і дискусійне обговорення тем. На заняттях передбачено виступи з рефератами та фіксованими виступами, що неодмінно приводить до активізації пізнавальної діяльності учасників семінару.
При підготовці до семінарських занять, студенти можуть ознайомитись з кафедральними методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності ННІПП КНУВС.
Кожен студент зобов'язаний відпрацювати всі пропущені лекції і семінари з лектором або викладачем на семінарському занятті у встановлений ними час, незалежно від причин пропуску занять.
Лекцій з дисципліни “Етика та естетика” - 20 годин. На семінарські та практичні заняття виносяться ті проблеми, що потребують більш глибокого осмислення та детального обговорення і відзначаються певною складністю. Їх вивчення здійснюється шляхом всебічного і детального розгляду на семінарських заняттях, виходячи з лекційного і самостійно опрацьованого матеріалу під час вивчення рекомендованої літератури.
На семінарських заняттях активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість студентам через більш детальне заглиблення в проблемне питання розібратися в ньому і, відповідно, засвоїти тему та набрати додаткові бали за модульно-рейтинговою технологією навчання.
До семінарських занять студенти можуть ознайомитися з кафедральними, дидактичними матеріалами та методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці ННІПП КНУВС та інших бібліотеках м.Києва.
Самостійна робота є індивідуальним видом роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і підручниками. Самостійна робота оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах, конференціях та при проведенні практичних занять. В рамках курсу “Етика та естетика” самостійна робота складає 54 годин.
Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється після вивчення модуля. Студентам також виділяється час для консультацій з викладачами кафедри.
Модульно-рейтинговий контроль. Кожен студент, відповідно до програми курсу, після завершення вивчення модуля зобов'язаний здати модульний контроль (в письмовій формі чи в комп'ютерному класі) і отримати відповідні бали. Підсумковий рейтинговий бал за дисципліну визначається в кінці курсу і служить основою для визначення підсумкової оцінки за дисципліну.
Підсумковий контроль курсу “Етика та естетика” проходить у формі заліку.
3.2. В результаті вивчення дисципліни випускник інституту повинен:
Знати:
1. предмет етики та естетики як філософських наук.
2. зміст і суть світової і вітчизняної етичної та естетичної думки, а також тенденції в розвитку моралі та художньої дійсності протягом всієї світової історії.
Вміти:
1. розрізняти етичні та естетичні категорії.
2. піднімати проблеми на рівні етики і акумулювати їх у рефератах і виступах на семінарах, на конференціях та в практичній діяльності.
Мати навички:
1. вивчення та наукового аналізу літератури з галузі етики та естетики.
2. аналізу і обґрунтування особливостей сучасних тенденцій в розвитку естетичної дійсності і моралі;
Бути ознайомленим:
- з історією етичної та естетичної думки,
- основними етичними та естетичними категоріями,
- з динамікою розвитку моралі та естетичної культури,
- особливостями етичних та естетичних пошуків в сучасну добу.
Модульний тематичний план
Методичні рекомендації з навчальної дисципліни “Етика та естетика” містять організаційно-методичні рекомендації, поради та завдання щодо проведення семінарських і практичних занять, а також самостійної роботи.
Призначені для студентів факультету права та підприємництва зі спеціальностей “Правознавство” а “Психологія” Київського інституту внутрішніх справ.
3.4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою університету |
| A | 5 (відмінно) | 90-100 |
| BC | 4 (добре) | 75-89 |
| DE | 3 (задовільно) | 60-74 |
| FX | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | 35-59 |
| F | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1-34 |
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:
М1 = М0+К1+…Кп, де
М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.
Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
Таблиця бальних коефіцієнтів
| Поточні оцінки семінарських занять | К1 |
| «5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно) | +5 +4 +3 -2 |
| Відвідування семінарських занять | К2 |
| Постійно За кожний пропуск | +1 -2 |
| Термін складання модуля | К3 |
| Поза терміном та повторне складання | -1 |
Зразок розрахунку:
Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів
Результат модульного тестування = 50 балів
К1 - «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях
К2 – постійно = +1 бали
К3 –поза терміном = – 1 бал
М1 = 50+12+1–1 = 62 бали
Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки , пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.
Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:
А). За умови не складання студентом заліку
R д1 = Rм + ДБ , де
Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну
Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)
ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.
Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.
Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.
Б). За умови складання заліку.
Rд1 + БВ
R д = ------------, де
БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.
Зразок розрахунку :
R д1 = 80 балів
БВ = 70 балів
80 + 70
R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре
До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА”
5. Література.
I. Етика.
Основна.
1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарики, 2000.
2. Малахов В.А. Етика. – К.: Либідь, 2002.
3. Етика. Навч. посіб. / Аболіна Т., Єфименко В. та ін. – К.,1992.
4. Етика. Навч. посіб. За ред. В.О.Лозового. – К., 2002.
5. Прибутько П.С., Дубчак Л.М. Етика. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2006. – 180 с.
6. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 416 с.
Додаткова.
1. Адорно Теодор В. Проблемы философии морали. – М.: Республика, 2000. – 239 с.
2. Арес Ф. Человек перед лицом смерти. – М., 1992.
3. Аристотель. Никомахова этика Аристотель: Соч. В 2 т. – М., 1983. – Т.4.
4. Біблія або Книги Святого письма Старого й Нового Заповіту. – К., 1990.
5. Бубер М. Образы добра и зла \\ Бубер М. Два образы веры. – М.: Республика, 1995. – С.125-156.
6. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма \\ М.Вебер. Избранные произведения. – М., 1990.
7. Гегель Г. Философия права. – М.: Мысль, 1990.
8. Глюксман А. Одинадцята заповідь. – К., 1994. – 288 с.
9. Гусейнов А.А., Ирлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987. – С.527 -531.
10. Гусейнов А.А., Дубко Е.Л. Этика. – М.: Нардарики, 2000. – С.195-214, 246-288.
11. Йонас Г. Етика відповідальності. – К.: Либідь, 2001. – 324 с.
12. Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Соч.: В 6 т. – М., 1966. – Т.5.
13. Локк Дж. Листи до толерантності.
14. Макинтайр А. После добродетели: Исследования теории морали. – М.: Академический проект, 2000. – 384 с.
15. Ницше Ф. К гениалогии морали \\ Ф.Ницше. Соч. В 2 т. – М.: Мысль, 1990. – Т.2. – С.407- 524.
16. Оссовская М., Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. – М.: Прогресс, 1987. – 527 с.
17. Перерва В.В. Этические взгляды Гегеля. – М.: Знание, 1988.
18. Ремарк Э.М. На Западном фронте без перемен: Роман. – М., 2001
19. Роулз Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги //Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М.: Политиздат, 1990. - С.229 — 242.
20. Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992. – 351.
21. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990. – 367 с.
22. Хейзинга Й. Осень средневековья. – М.: Наука, 1988. – 539 с.
23. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М.: Изд-во «Республика», 1992. – 448 с.
24. Этика: Энциклопедический словарь Под ред. Р.Г.Апресяна и А.А.Гусейнова. – М., 2001.
II. Естетика.
Основна.
1. Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., 2002.
2. Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М., 2002.
3. Дубчак Л.М., Прибутько П.С. Естетика. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2006.
4. Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 2002.
5. Левчук Л. Естетика: Навч. посібник. – К., 2000.
6. Левчук Л.Т., Панченко В.І., Кучерюк Д.Ю. та ін. Естетика. К, 2010.
Додаткова.
1. Андреев Л.А. Сюрреализм. – М., 1972.
2. Антонова О.А. Католицизм и искусство. – М., 1985.
3. Аристотель. Поетика. – К., 1967
4. Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в Западно-Европейской литературе. – М.; СПб., 2000.
5. Бердяев Н.А. Кризис искусства. – М., 1992.
6. Бояджиев Г.Н. Вопрос о классицизме XVII века. Драматургия и театр. // Ренессанс. Барокко. Классицизм. – М.
7. Буало Н. Поэтическое искусство. – М., 1957.
8. Випер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985.
9. Выготский Лев. Психология искусства. – М., 1966.
10. Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.
11. Гартман Н. Эстетика. – М., 1957.
12. Гегель Г.В. Эстетика. В 4-х т. – М., 1968-1973.
13. Декарт Р. Избр. произв. М., 1950.
14. Завадская Е.П. Загадка Сальвадора Дали. // Творчество. – 1989, №1.
15. Западноевропейская эстетика ХХ в. – М., 1991.Фрагменты из ранних греческих философов. – М., 1989. – С.5-32.
16. Зись А.Я. К вопросу о психологии художественного творчества. // Зись А.Я. Философское мышление и художественное творчество. – М., 1987.
17. Искусство: художественная реальность и утопия. – К., 1992. – С.38-70, 181-204.
18. Канарский А. Категории эстетики как ступень развития искусства и эстетической практики человека» // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33.
19. Кандинский В.В. О духовном в искусстве. – М., 1992.
20. Крутоус В. Категория прекрасного и эстетические идеалы. – М., 1985. – С.78-103.
21. Крючкова В.А. Социология искусства и модернизм. – М., 1979.
22. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. К., 1997.
23. Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2002.
24. Лысий И.Я. Социально-философское исследование искусства и преодоление односторонности в изучении художественной реальности. // Этика и эстетика: Сборник. – 1989, № 32.
25. Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. – М., 1965.
26. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.
27. Лук А.Н. Психология творчества. – М., 1978.
28. Лукач. Своеобразие эстетического. – М., 1986.
29. Любимова Т.Б. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1989
30. Любимова Т.Б. Комическое. Его виды и жанры. – М., 1995.
31. Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб., 2000.
32. Морально-эстетические искания художников Запада // Идеология, мораль, искусство. – К., 1991.
33. Михайлов М.И. Основные эстетические категории: опыт систематизации. – М., 1990.
34. Овсянников М.Р. История эстетической мысли. – М., 1978.
35. Орлова Т.И. Исторический генезис художественной культуры и проблема категориальных атрибутов. // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33.
36. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991.
37. Платонов К. Проблемы способностей. – М., 1972.
38. Роменець. Психологія творчості. – К., 2002.
39. Теплов Б. Новые данные по изучению свойства нервной системы человека. // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. – М., 1963.
40. Франко І. Із секретів поетичної творчості. // Твори: В 20-ти тт. – К., Т.16,1950-1956.
41. Хруковский Н.И. Основные эстетические категории. Опыт систематизации. – Минск. 1974.
42. Шкуратова Н.Б. Проблема катарсису: історичний аспект. // Етика, естетика і теорія культури. – К., 1992, № 35.
43. Цапок В.Л. Творчество: философский аспект проблемы. – Кишинев, 1989.
44. Шульга Р.П. Особенности функционирования искусства в сфере обыденного сознания. // Этика и эстетика: Сборник. – 1991, № 34.
45. Эстетика Ренессанса: Антология. – В 2-х т. – М., 1980.
6. Зміст змістовних модулів та тем програми
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
Етика як філософська наука.
Тема 1. Предмет, структура і функції етики як науки.
Лекційне заняття – 2
Самостійна робота – 4.
Дана тема є вступною частиною в рамках філософської науки “Етика”. Основна її мета – ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою науки, її категоріальним апаратом, а також історією становлення науки етики.
У першому питанні необхідно з'ясувати суть понять етики та моралі; визначити структуру етичного знання; навчитися розрізняти поняття мораль і моральність, охарактеризувати регулятивно-консервативну функцію моралі.
У вивченні теми важливо проаналізувати історичний розвиток моралі і охарактеризувати феномен моральної кризи сучасності. Дати визначення етики як практичної філософії.
Також важливо заглибитися в підвалини етичної думки. Розкрити багатоманітність античної етики. Особливу увагу звернути на аристотелівську концепцію блага; невід'ємність етики від ідеалів відкритого суспільства і калокагатії; охарактеризувати концепцію “золотої середини”.
При вивченні теми необхідно розібратися в основних тенденціях в розвитку класичної етичної думки; визначити її суттєві риси: антропоцентризм, раціоналізм, гуманізм, помірність, імперативність. Вершиною класичної етичної думки стала кантівська етика належного. Необхідно проаналізувати вчення Канта про абсолютний моральний закон.
Етика ХХ — початку ХХІ ст.: традиція та некласичність.
Завдання та проблеми етики.
Мораль та соціальні інститути. Мораль і звичай. Мораль і право. Мораль і політика.
Тема 2/1. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості.
Лекційне заняття – 4
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 4
Моральна свідомість та моральна самосвідомість. Структура моральної самосвідомості: принципи, норми, уявлення, поняття.
Добро та благо. Добро — провідна ідея моральної свідомості. Моральне зло, його види, походження, сутність, субстанційність. Взаємовідношення добра і зла. Естетизація зла. Добро та милосердя.
Моральний обов'язок. Категоричний імператив І.Канта. Сучасні визначення категоричного імперативу.
Моральна відповідальність. Проблема моральної відповідальності з точки “перед ким?” і “за що?” несе відповідальність людина. Г.Йонас: постмодерна етика відповідальності.
Етичний зміст категорії справедливості. Проблема справедливості як конкретизація суспільного блага. Справедливість за Аристотелем, Марксом, Роулзом.
Ствердження справедливості в професійній діяльності юриста (правоохоронця, слідчого, психолога)
Тема 2/2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості.
Моральні цінності та святість.
Сенс життя. Філософське осмислення феномену смерті. Життя як дарунок і відповідь. Життя як святиня. Сенс життя та щастя.
Ціннісні орієнтації та життєва позиція особистості в боротьбі за ствердження загальнолюдських цінностей. Індивідуалізм та альтруїзм. Патріотизм. Мужність. Сенс життя, свобода і громадянський обов'язок. Усвідомлення ризику і ставлення до смерті.
Честь і гідність. Історична динаміка розвитку поняття гідність. Гідність, гордість, гордовитість.
Совість та сором. Розкаяння.
Тема 3. Категорії моральної діяльності і моральних відносин.
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 4
Етичний аспект проблеми свободи. Свобода як цінність людського буттяю Свобода волі, свобода вибору, свобода дії. Свобода та відповідальність. Свобода та справедливість.
Моральні проблеми людської діяльності. Вчинок. Співвідношення цілей і засобів. Мотив і результат дії. Діяльність та світовідношення. Подвиг.
Толерантність, доброзичливість.
Співчуття. Жаль та милосердя. Повага як передумова морального спілкування. Повага і пошана.
Цінності добра та любові. Етичний зміст категорії дружби.
Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етика. Етика юриста.
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Практичні заняття – 2
Самостійна робота – 6
Сучасні теоретичні пошуки в етиці. Парадигма спілкування в сучасній культурі. Спілкування як царина людської моральності. Діалогічність та монологічність особистості.
Проблема створення глобальної етики. Екологічна етика. А.Швейцер: етика “благоговіння перед життям”. Г.Йонас: постмодерна етика відповідальності. А Макінтайр: опозиція ліберального індивідуалізму і аристотелівської традиції. Т.Адорно: неокантіанські етичні штудії і неможливість єдиної етичної теорії. Етика вченого.
Доброчинність.
Політико-правова етика. Моральна ціна політичних рішень. Прогнозування, непопулярні політичні рішення і етика відповідальності. Насильство і держава. Психологічне насильство. Доброчинність. Етика і медицина. Етична експертиза болючих проблем сучасності: тероризм, евтаназія, суїцид, клонування, трансплантація донорських органів та ін.
Етика юриста.
Змістовний модуль ІІ.
Естетика як філософська наука.
Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 6
Дана тема є вступною частиною курсу “Естетика”. Основна її мета – ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою курсу, його категоріальним апаратом, а також історією становлення науки естетики.
У першому питанні необхідно дати визначення естетики як науки, зокрема розглянути естетику як науку про становлення і розвиток чуттєвої культури людини, проаналізувати багатоманітність предмету естетики, а також прослідкувати історичну динаміку становлення термінології, де важливу роль зіграли давньогрецькі поняття: “ейсетикос” – почуттєвий; “естаномай”, “естаноме”, “естасі” – почуття, процес вироблення власного ставлення до сприйнятого, його якісна оцінка. Також важливо визначити місце естетики в структурі міжпредметних зв’язків, розглянути особливості взаємозв’язку естетики та філософії, естетики та етики, естетики та мистецтвознавства, естетики та психології.
При розгляді другого питання необхідно звернути увагу на давню історію становлення проблематики науки, а також на те, що формування предмета естетики відбувалося в межах спершу міфологічної свідомості, а остаточно – в філософському знанні. Велика заслуга в становленні проблематики естетичної науки, виробленні понятійного апарату належить старогрецькій філософії, представниками якої були Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель. Саме вони розробили перші естетичні теорії. Особливий внесок в розвиток естетичного знання здійснили мислителі середньовіччя /Августин Блаженний, Фома Аквінський/ та епохи Відродження /Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюкер та ін/. Отже, особливості естетичної думки епох середньовіччя та Відродження необхідно розкрити в наступних питаннях теми. Рекомендуємо звернути увагу і на специфіку естетичних поглядів Нового часу, зокрема естетику класицизму, яка зіграла важливу роль в соціально-культурному житті тодішньої епохи.
Розкриваючи питання про становлення естетики як самостійної науки, необхідно визначити роль А.-Г.Баумгартена в утвердженні естетики як теорії чуттєвого пізнання. Саме йому належить введення терміна “естетика” в науковий вжиток. В питанні про розвиток нового розуміння предмета естетики в умовах XVIII – XIX ст. важливо розглянути естетичні концепції І.Канта, Г.-В.Ф.Гегеля та К.Маркса.
Особливий інтерес в даній темі представляють естетичні напрями Новітнього часу, які здійснили особливий вплив на всю художню культуру ХХ ст. Проаналізуйте суть концепції психоаналітичної естетики, феноменологічної естетики та екзистенційної естетики.
Тема 6/1. Основні естетичні категорії
Лекційне заняття – 4
Семінарське заняття – 4
Самостійні робота – 6
Мета даної тема – ознайомити курсантів з основними категоріями науки естетики.
В першому питанні необхідно визначити місце категорій в естетичній теорії, розкрити особливості розвитку естетичних категорій.
Важливою категорією естетичної науки є “прекрасне”. Проаналізуйте погляди античних мислителів на природу прекрасного, а саме Платона (ідеалістичні погляди на прекрасне), Аристотеля (шукав об’єктивні умови прекрасного). Суттєвий внесок в розуміння категорії прекрасне здійснили представники німецької класичної філософії, зокрема І.Кант та Г.-В.Ф.Гегель. Розкрийте суть концепції І.Канта про красу як доцільність предмета та Гегеля про “прекрасне” в природі і художньо “прекрасне”. Поясність ідею прекрасного як довершеності.
Розкрийте зміст категорії “потворне” та дайте аналіз її історичних модифікацій. Поясніть, в чому полягає моральний зміст потворного, та чому потворне є необхідним моментом суспільного життя.
В рамках даної теми необхідно з’ясувати суть співвідношення категорій “піднесене”, “героїчне” та “низьке”. Розкрийте діалектичний характер естетичної дії “піднесеного”. Визначте: в чому полягає духовне подолання “піднесеного”, і який моральний зміст “піднесеного”.
Цікавою проблемою в даному питанні є співвідношення “піднесеного” і “героїчного”. Розкрийте суспільний зміст героїчного. Чому прийнято вважати, що героїзм є розумним поривом. Проаналізуйте зв’язок героїчної особистості та героїчної епохи. Розгляньте проблеми: героїзм як вияв загального інтересу; герої як соціальні міфи; історичні типи героїв.
Розкрийте зміст категорії “низьке” в історії естетики. Чому “низьке” прийнято вважати сферою несвободи людини, адже звідси – діалектика “піднесеного” і “низького” виступають як діалектика свободи і несвободи.
Тема 6/2. Естетичні категорії трагічне і комічне
При розгляді першого питання важливо розкрити естетичний зміст категорії “трагічне”, внутрішню структуру трагічного, проаналізувати проблему трагічного конфлікту. Вирішення проблеми трагічного конфлікту передбачає аналіз його історичних форм та способів їх розв’язання. В питанні про трагічне необхідно зупинитися на проблемі історичної та особистої трагедії, оскільки вони мають різне суспільне значення. Важливою теоретичною проблемою тут є також проблема трагічного героя. На завершення, необхідно розкрити особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.
В питанні про комічне необхідно розкрити його естетичний зміст, пояснити суть комічного як усвідомленої свободи, визначити внутрішню структуру комічного, проаналізувати проблему комічного конфлікту. Вирішення проблеми комічного конфлікту передбачає аналіз типів комічних конфліктів. Розкрийте особливість проблеми комічного героя.
Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Практичні заняття – 2
Самостійні робота – 6
Мета даної теми – дати визначення мистецтву, з’ясувати предмет мистецтва, його функції, проаналізувати основні концепції походження мистецтва.
Необхідно звернути увагу на безпосередність естетичного споглядання істини і художнього мислення в образах в мистецтві, а також на засоби творення художніх образів: метафори, художній символ, алегорію.
Важливим завданням в даній темі є пояснення суті мистецтво в структурі людської життєдіяльності. Для цього необхідно обґрунтувати спосіб буття мистецтва, пояснити поняття “художня культура суспільства”, визначити закономірності художнього розвитку.
Останнє питання передбачає висвітлення проблеми видової специфіки мистецтва. Тут необхідно звернути увагу на наступні класифікації мистецтв: видовищні та невидовищні мистецтва; зображувальні та не зображувальні мистецтва; часові, просторові та просторово-часові мистецтва; прості та складні мистецтва; мистецтва, які призначені для утилітарної мети та мистецтва, які не призначені для цієї мети.
Змістовний модуль ІІІ.
Художні методи та стилі в мистецтві.
Тема 8. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 4
Самостійна робота – 4
Мета даної теми – проаналізувати творчість як естетичний феномен.
В першому питанні важливо спробувати дати визначення творчості, звернути увагу на різні його тлумачення, охарактеризувати різні структурні елементи творчості, з’ясувати природу і роль у творчому процесі фантазії, натхнення, інтуїції, уяви. Необхідно показати значення “нового” в творчості, з’ясувати видову специфіку творчості (художня, наукова та технічна творчості як основні види творчості).
В наступному питанні необхідно проаналізувати, як проблема творчості вирішувалася в історії теоретичної думки в гуманітарних науках: психології, етиці, філософії, мистецтвознавстві.
Особливе місце в представленій темі займає проблема природи творчої особистості. В цьому питанні необхідно розглянути проблему художньої обдарованості, талановитості, геніальності, з’ясувати взаємозв'язок природжених і набутих здобутків, співвіднести поняття “ремісник”, “майстер”, “митець”. Цікавим в рамках даного питання виступає проблема дитячої обдарованості.
На завершення необхідно розглянути питання творчого процесу (від задуму до його реалізації). Звернути увагу на особливості творчого процесу в різних видах мистецтвах.
Тема 9. Художньо-естетичні пошуки в історії мистецтва
від витоків до Нового часу
Семінарське заняття – 4
Практичне заняття - 2
Самостійні робота – 4
Художні стилі XVII – XVIII ст. Класицизм (драматургія – Корнель, Расін, Мольєр; живопис – Нікола Пуссен). Бароко (драматургія – Кальдерон; живопис – Пітер Рубенс; музика – опера). Рококо (живопис – Франсуа Буше, Жан Оноре Фрагонар).
Художні стилі ХІХ ст. Реалізм в мистецтві ХІХ ст. Романтизм. Сентименталізм. Французький імпресіонізм в живопису (Едуард Мане, Клод Моне, Огюст Бенуар). Післяімпресіоністична традиція в художній культурі (Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезан, Тулуз-Лотрек).
Тема 10. Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ — ХХІ ст.
Практичне заняття – 6
Самостійна робота – 10
Художня культура ХХ ст. Аналіз політичної, суспільної ситуації в Європі. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток мистецтва. Виникнення і розвиток нових видів мистецтва (кіно).
Формалістичні пошуки європейських митців на початку ХХ ст. Тенденція до абсолютизації ролі форми в створенні художнього твору, свідоме експериментування з художньою формою в футуризмі (Ф.-Т. Марінетті), кубізмі (П.Пікассо, Ф.Леже), абстракціонізмі (К. Малевич, Василь Кандінський).
Експресіонізм як мистецтво вираження внутрішнього світу людини. Етапи розвитку експресіонізму, специфіка його прояву в різних видах мистецтва.
Сюрреалізм як “надреалістичне” мистецтво. Історія становлення сюрреалізму. Роль З.Фрейда, С.Далі в розробці теорії сюрреалізму. Сюрреалізм і художні процеси в сучасному європейському мистецтві.
7. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.
ЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА
Тема 1. Предмет, структура і функції етики як науки.
План
1. Етимологія термінів “етика”, “мораль”, “моральність”.
2. Предмет етики. Структура та функції моралі. Мораль та моральність.
3. Мораль і звичай. Мораль і право. Етика і політика.
Основні поняття до теми
Етика, мораль, моральність, оптативна форма моралі, імперативна форма моралі, предмет етики, структура моралі, функції моралі, звичай, право.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Визначте предмет етики.
2. Яке місце посідає етика в системі філософських дисциплін?
3. Які основні завдання етики як науки?
4. Яка етимологія понять “етика”, “мораль”?
5. Як співвідносяться поняття “мораль”, “моральність”?
6. Як співвідносяться мораль і звичай?
7. Як співвідносяться мораль і право?
8. Які підходи до співвідношення етики і політики визначилися в історії етичної думки?
Питання і завдання для дискусії:
1. Етична доктрина релігії (на вибір) — конфуціанства, буддизму, християнства, мусульманства, іудаїзму.
2. Вище благо в етиці Аристотеля.
3. Охарактеризуйте парадокс моральної оцінки і парадокс моральної поведінки.
4. Кантівський етичний абсолютизм.
5. Ніцщеанська “переоцінка всіх цінностей”.
6. Які аргументи спростовують твердження про неможливість створення наукової етики?
Теми рефератів, доповідей
1. Мораль та право в античну епоху.
2. Ідеали лицарства.
3. Феодально-станова моральність.
4. Етика міщанства.
5. Етика прав людини.
Самостійна робота 1.Основоположні напрямки етичної думки в ХХ ст.
Джерела та література.
[І. Основна.1-6. Додаткова.6,9,10,15,16,17,22,]
Тема 2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості.
План
1. Елементи моральної свідомості: моральна норма, моральні принципи, моральні мотиви, духовні цінності.
2. Добро і зло як загально-ціннісні категорії моральної свідомості.
3. Об'єктивні категорії моральної свідомості: обов'язок, відповідальність, справедливість.
4. Сенс життя і ставлення до смерті як суб'єктивні категорії моральної свідомості.
Основні поняття до теми
Моральна свідомість, моральна норма, моральні принципи, моральні мотиви, духовні цінності, добро, зло, обовязок, відповідальність, справедливість, зрівняльна справедливість, розподільча справедливість, честь, гідність, совість, сором, ставлення до смерті, сенс життя.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Назвіть елементи моральної свідомості і охарактеризуйте їх.
2. Які підходи до співвідношення добра і зла визначилися в історії етичної думки?
3. Які підходи до змістовно-ціннісного визначення добра склалися в історії філософської думки?
4. Як співвідносяться між собою такі поняття яка благо-добро-користь-істина-справедливість?
5. Які види справедливості розрізняв Аристотель?
6. Яке обґрунтування справедливості дав Дж.Ролз?
7. Дати характеристику кантівському осмисленню морального обов'язку.
Питання для дискусії:
1. Історичні дискусії про справедливість.
2. Які причини походження морального зла?
3. В чому складність визначення міри моральної відповідальності?
4. Совість і сором як категорії моральної самосвідомості.
5. Поясніть, чому пошук сенсу життя завжди індивідуальний і нескінченний.
6. Яке ставлення до смерті повинен виробити співробітник ОВС з огляду на високу конфліктність роботу і небезпеку для життя?
Теми рефератів, доповідей
1. Честь та гідність як категорії моральної самосвідомості.
2. Совість і сором як моральні почуття.
3. Справедливість і свобода.
4. Справедливість і лібералізм. Концепція Дж.Ролза.
5. Проблема критеріїв моральної відповідальності.
6. Щастя як суб'єктивна категорія моральної свідомості.
Самостійна робота 2.Проблема справедливості в сучасній історії.
Джерела та література.
[І. Основна.1-6. Додаткова.3,5,8,11,12,15,18,19,21]
Тема 3. Категорії моральної діяльності і моральних відносин
План
1. Поняття свободи. Проблема свободи вибору.
2. Вчинок і подвиг як основоположні категорії моральної діяльності.
3. Толерантність, співчуття, повага, пошана.
4. Милосердя, дружба, любов.
Основні поняття до теми
Моральна діяльність, моральна свобода, свобода, свобода вибору, свобода дії, вчинок, подвиг, толерантність, співчуття, повага, пошана, милосердя, дружба, любов.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Розкрийте етичний зміст категорій вчинок і подвиг.
2. Розкрийте етичний аспект категорії свободи вибору.
3. Яке моральне значення співчуття?
4. Яке місце займає толерантність у системі моральних відносин?
5. Яке місце займає поняття любові в етиці?
Питання для дискусії:
1. Який зміст поняття ризик?
2. Яке ваше ставлення до моральної категорії “співчуття”?
3. Як пов'язані тема любові і смерті?
4. Як ви розумієте дружбу як прояв морального спілкування?
5. В якому розумінні любов можна вважати моральною передумовою людського спілкування загалом?
6. Чи завжди милосердя виступає основою доброчинності?
Теми рефератів, доповідей
1. Проблема морального вибору в професійній етиці юриста.
2. Свобода, необхідність та відповідальність в моральному виборі слідчого, адвоката, судді.
3. Конфліктні ситуації, моральний вибір та ризик в діяльності юриста.
4. Проблема дружби в людських відносинах.
Самостійне заняття 3.Проблема свободи в етичних концепціях.
Джерела та література
[І. Основна.1-,6. Додаткова.4,7,13,23,24]
Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етики. Етика юриста
План
1. Парадигма спілкування в сучасній культурі
2. Етика глобалізму.
3. Екологічна етика.
4. Етика “благоговіння перед життям” А.Швейцера.
5. Етика юриста.
Основні поняття до теми
Парадигма спілкування, спілкування, діалог, етика глобалізму, екологічна етика, “благоговіння перед життям”
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Розрізніть поняття діалог, спілкування, комунікація.
2. Які причини формування етики “глобалізму”?
3. Розкрийте предмет і завдання етики за поглядами А.Швейцера; назвіть праці.
4. Які ідеї лежать в основі екологічної етики?
5. Визначити основні постулати професійної етики юриста.
6. Охарактеризуйте сучасні теоретичні пошуки в етиці.
Питання для дискусії:
1. Чи можна вважати ввічливість суто зовнішньою характеристикою моральної вдачі людини?
2. Які моральні та правові наслідки порушення вимог професійної етики?
3. Чи можна говорити про вікові особливості моралі (мораль молодого і зрілого покоління).
4. Гендерна класифікація моралі.
Теми рефератів, доповідей
1. Основні принципи та форми службового етикету юриста.
2. Проблеми морального виховання сучасної молоді в умовах глобалізації.
3. Етика керівника.
4. Проблематичність прогресу в царині моралі.
5. Криза європейської моралі і ніцшеанство.
6. Етика і медицина.
Самостійне заняття 4.Етичні проблеми сучасного українського суспільства..
Джерела та література.
[І. Основна.1-6. Додаткова.1,6,14,11,20,21,23]
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.
ЕСТЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА
Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми
План
1. Етимологія терміну естетика.
2. Становлення предмету естетики.
3. А.Г. Баумгартен як засновник естетики.
4. Розвиток нового розуміння предмета естетики в умовах ХVІІІ-ХІХ ст.
5. Естетичні напрями Новітнього часу (ХХ ст.)
6. Естетика в структурі суміжних наук.
Основні поняття до теми
ейсетикос, естаномай , естесі, естетика, філософська наука, естетика і психологія, естетика і етика, естетика і мистецтвознавство.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Що вкладається в зміст поняття “естетика”?
2. Які функції виконує естетика як наука?
3. Яке місце займає естетика в структурі міжпредметних зв'язків?
4. Як відбувалося становлення естетичної проблематики в античні часи?
5. В чому суть естетичної теорії Платона?
6. На яких позиціях стояв в своїй естетичній концепції Аристотель?
7. Хто є засновником естетики як науки? Коли оформилася наука естетика?
8. Яке місце займала естетика в структурі філософських наук, розробленої А.Г. Баумгартеном?
9. Яка роль І.Канта і Г.В.Ф. Гегеля в розробці естетичних проблем?
10. Які школи і течії заявляють про себе в естетичній науці в ХІХ – ХХ ст.?
Питання для дискусії:
1. Які особливості середньовічних естетичних поглядів?
2. Який внесок здійснили митці епохи Відродження в становлення естетичної науки?
3. В чому суть естетичних поглядів психоаналізу?
4. Охарактеризуйте концепцію феноменологічного напрямку в естетиці.
5. Розкрийте естетико-філософську концепцію екзистенціалізму. Визначте поняття “екзистенція”.
Теми рефератів, доповідей
1. Аристотель як перший теоретик естетики.
2. Естетика західноєвропейського середньовіччя.
3. Італійське Відродження як новий етап в історії естетики.
4. Естетика класицизму.
5. Естетика Просвітництва. Головні представники та ідеї.
6. Естетика романтизму. Основні ідеї і художня практика.
7. Німецька класична естетика.
8. Три стадії розвитку мистецтва по Г.-В.Ф. Гегелю.
9. Ф.Ніцше як предтеча нонкласики.
10. Екзистенціалізм в естетиці.
11. Структуралізм і естетика.
12. Специфіка розвитку психоаналітичної естетики.
Самостійне заняття 5. Становлення естетичних уявлень східних слов’ян.
Джерела та література
[ІІ. Основна.1,2,3,4,5,6. Додаткова.3,6,7,12,13,15,22,23,26,34,40,45]
Тема 6/1. Основні естетичні категорії.
План
1. Місце категорії в естетичній науці.
2. Категорія естетичне.
3. Естетичний смисл категорій “прекрасне” і “потворне”.
4. Категорії “піднесене” і “героїчне”, їх співвідношення.
5. “Низьке” як сфера несвободи людства.
Основні поняття до теми
Естетична категорія, естетична свідомість, естетичне почуття, естетичний смак, категорії естетичне, прекрасне, потворне, піднесене, героїчне, низьке.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Який естетичний смисл набуває категорія “прекрасне”?
2. Чи єдиний зміст прекрасного в мистецтві і прекрасного в житті?
3. Як співвідносяться категорії “прекрасне” і “потворне”?
4. Охарактеризуйте суть категорій “піднесене”, “низьке” і “героїчне”.
5. Чи можна говорити про зміну в історії певних типів героїв?
Питання для дискусії:
1. Як здійснювався розвиток естетичних категорій в історії?
2. Як розрізнити естетичний смак і художній смак?
3. Чи є абсолютні критерії прекрасного?
4. Що сьогодні характеризує героя, а що — знаменитість?
Теми рефератів, доповідей
1. Прекрасне в епоху техногенної цивілізації.
2. Прекрасне та піднесене за І.Кантом.
3. Середньовічне мистецтво в модусі піднесеного.
4. Героїчний ідеал минулого і сучасності.
5. Специфіка відтворення низького в міфології та народній культурі.
Джерела та література.
[ІІ. Основна.1,2,3,4,5,6. Додаткова.10,11,20,18,25,33,35,41,]
Тема 6/2. Естетичні категорії трагічне і комічне
План
1. Естетичний смисл категорії “трагічне”.
2. Естетична категорія комічне.
3. Система відтінків комічного.
Основні поняття до теми
Трагічне, жахливе, піднесене, героїчне, комічне, сміх, гротеск, сарказм, іронія, насмішка, жарт.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Ким поняття “трагедії” було переведене в науковий вжиток?
2. Яка внутрішня структура трагічного?
3. Чим трагічне відрізняється від жахливого?
4. В чому особливість трагічного героя?
5. Яка внутрішня структура комічного?
6. Який зміст та форми комічного?
7. Чи всі мистецтва здатні відтворити комічне?
8. Як співвідноситься сміх з комічним?
Питання для дискусії:
1. Як співвідносяться свобода і необхідність у трагічній колізії?
2. Які критерії оцінки піднесеного та героїчного вчинку?
3. Які морально-правові основи піднесеного та героїчного в діяльності юриста?
4. Які форми набуває комічне в житті?
Теми рефератів, доповідей
1. Моделі трагічного в історії культури.
2. Трагічне в ХХ ст.
3. Система відтінків комічного.
4. Іронія в історії і сучасності.
Самостійне заняття 6.Особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.
Джерела та література
[ІІ. Основна.1,2,3,4,5,6. Додаткова.18,25,29,30,33,35,41,]
Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності
План
1. Предмет і функції мистецтва.
2. Теорії походження мистецтва.
3. Художньо-образна система мистецтва.
4. Видова специфіка мистецтва (видовищні, зображувальні, прикладні мистецтва)
5. Художня культура суспільства: теорія проблеми.
Основні поняття до теми
Мистецтво, види мистецтва, видовищні і невидовищні мистецтва; просторові, часові, просторово-часові мистецтва; живопис, архітектура, музика, література, театр, кіно, прикладні мистецтва; зображувані і незображувані, художня культура.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Визначте предмет мистецтва.
2. Чим предмет мистецтва відрізняється від предмета науки?
3. Які основні підходи до проблеми походження мистецтва?
4. Які функції виконує мистецтво?
5. В чому особливість феномену “художня культура суспільства”?
6. Назвіть види мистецтва.
7. Які класифікації видів мистецтва ви знаєте?
Питання для дискусії:
1. Художньо-образна система мистецтва.
2. В чому природа мистецтва?.
3. Порівняти погляди Платона і Аристотеля на природу мистецтва.
Теми рефератів, доповідей
1. Мистецтво в техногенну епоху.
2. Мистецтво і політика.
3. Віртуальна реальність і художній образ.
4. Історична динаміка функцій мистецтва.
5. Стиль в мистецтві.
Самостійне заняття 7.Мистецтво і мораль: історія проблеми і її сучасний стан.
Джерела та література.
[ІІ. Основна.1,2,3,4,5,6. Додаткова.4,8,9,24,28,44]
Змістовний модуль ІІІ.
ХУДОЖНІ МЕТОДИ ТА СТИЛІ В МИСТЕЦТВІ
Тема 8. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу
План
1. Суть проблеми “творчість”.
2. Творчий процес: фантазія, натхнення, інтуїція, уява.
3. Проблема творчої особистості: обдарованість, талановитість, геніальність.
Основні поняття до теми
Творчість, ремесло, фантазія, натхнення, інтуїція, уява, обдарованість, дитяча обдарованість, талановитість, геніальність.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Як в історії естетики розглядали проблему художньої творчості?
2. Що являє собою структура творчості?
3. Яку роль відіграє інтуїція в процесі художньої творчості?
4. Які підходи до пояснення природи творчої особистості ви знаєте?
5. Що таке пряма і опосередкована творчість?
6. Як відбувається становлення художника?
Питання для дискусії:
1. Що є предметом художнього відображення?
2. Що є критерієм художньої творчості?
3. В чому особливості дитячої обдарованості?
4. Чи впливає на творчість вікова зрілість людини?
Теми рефератів, доповідей
1. Проблема творчості як об'єкт теоретичного аналізу в гуманітарних науках: психології, етиці, філософії, мистецтвознавстві.
2. Перші спроби осмислення творчості в концепціях Платона та Арістотеля.
3. Проблема художньої творчості в теоретичних дослідженнях сучасних естетиків.
4. Природа творчої особистості.
5. Проблеми виховання творчої особистості.
Самостійне заняття 8. Дитяча геніальність: історія проблеми.
Джерела та література
[ІІ. Основна.1,2,3,4,5,6. Додаткова.16,23,27,37,38,39,43]
Тема 9. Художньо-естетичні пошуки в мистецтві від витоків до Нового часу.
План
1. Поняття художнього стилю і напрямку.
2. Єдиність художнього стилю
3. Бароко, класицизм, рококо як основоположні художні стилі XVII – XVIII cт.
4. Художні стилі кінця XVIII – XIX ст.: романтизм, реалізм, натуралізм.
5. Імпресіонізм та постімпресіонізм як відхід від канонів класичного мистецтва.
Основні поняття до теми
Художній стиль, художній напрям, бароко, класицизм, рококо, романтизм, реалізм, натуралізм, імпресіонізм, постімпресіонізм.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Які художні напрями в мистецтві XVII – XIX ст. ви знаєте?
2. Охарактеризуйте кожен з художніх стилів, які мали місце в історії мистецтва протягом бароко XVII – XIX ст. (бароко, класицизм, рококо, романтизм, реалізм, натуралізм, імпресіонізм, постімпресіонізм).
Теми рефератів, доповідей
1. Поняття художнього стилю. Стильова періодизація європейського і вітчизняного мистецтва.
2. Мистецтво в світлі історії.
3. Мистецтво в античному світі.
4. Мистецтво в християнській культурі.
5. Мистецтво в епоху науково-технічного прогресу.
Самостійне заняття 9.Художньо-естетичні напрямки XVII – XVIII ст.
Джерела та література
[ІІ. Основна.1,2,3,4,5,6. Додаткова.2,6,22,23,26,]
Тема 10. Художньо-естетичні пошуки в історії мистецтва
ХХ — початку ХХІ ст.
План
1. Нові парадигми в мистецтві. Авангард.
2. Основні напрямки авангарду.
А) експресіонізм;
Б) кубізм;
В) абстракціонізм;
Г) футуризм;
Д) сюрреалізм.
Практичне заняття. Художньо-естетичні напрямки початку ХХ ст.
(відеоперегляд документального фільму “Всесвітня історія живопису”).
Серії:
1. “Народження імпресіонізму (Моне, Бенуар, Ван Гог)”.
2. “Гіганти сучасного мистецтва (Сезан, Пікассо, Матісс, Далі)”.
3. “Безкінечна історія. Культурний обмін: Європа – Америка. Від абстракціонізму (Джексон Поллок, Марк Ротко) до мінімалізму (Френк Стелла, Агнес Мартін) і поп-арту (Енді Уорхол, Джаспер Джонс)”.)
Основні поняття до теми
Модернізм, авангард, експресіонізм, кубізм, абстракціонізм, футуризм, сюрреалізм, дадаїзм.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Як соціально-політична обстановка в суспільстві вплинула на розвиток мистецтва в кін. ХІХ – ХХ ст.
2. Які художні принципи відстоювали художники кубізму?
3. Що являє собою футуризм в мистецтва?
4. Поясність художньо-естетичний смисл мистецтва сюрреалізму.
5. Яку роль у розвитку сюрреалізму відіграли політичні події в Європі першої половини ХХ ст.?
6. Поясність художньо-естетичний смисл мистецтва експресіонізму.
7. В чому художньо-естетичний смисл мистецтва, створеного художниками абстракціонізму?
Питання для дискусії:
1. Художні стилі класичного мистецтва.
2. Художні стилі некласичного мистецтва.
3. Художній авангард та його естетична оцінка.
Теми рефератів, доповідей
1. Тоталітарні режими і їх слід в житті суспільства та в мистецтві.
2. Масова культура і контркультура.
3. Головні тенденції художньо-естетичної свідомості кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
4. Авангард як феномен художньої культури.
5. Модерн та постмодерн.
Самостійне заняття 10. Російський та український авангард.
Джерела та література
[ІІ. Основна.1,2,3,4,5,6. Додаткова.1,2,5,17,19,14,21,23,31,32,36]
8. ПИТАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКУ
з курсу “ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА”
1. Предмет науки етики.
2. Арістотелівська етика блага.
3. Кантівська етика належного.
4. Сутність моралі.
5. Мораль та соціальні інститути. Мораль та політика.
6. Мораль та право.
7. Походження моралі.
8. Історико-етичні концепції співвідношення добра і зла.
9. Моральна свідомість та її структура.
10. Категорії совість і сором.
11. Справедливість як моральна категорія.
12. Категорії честь та гідність.
13. Моральна свобода та відповідальність.
14. Моральний обов'язок.
15. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.
16. Етика спілкування: толерантність та повага.
17. Феномен смерті та сенс життя.
18. Проблеми прикладної етики: моральна оцінка евтаназії, клонування і т.і. (на вибір).
19. Етична концепція благоговіння перед життям.
20. Екологічна та глобалістична етика.
21. Професійна етика. Етика юриста.
22. Естетика як філософська наука (предмет науки, завдання, категорії).
23. Естетика Античності (досократики, Сократ, Платон, Аристотель).
24. Естетичні погляди християнського середньовіччя Августин Блаженний, Фома Аквінський).
25. О.Баумгартен як засновник науки естетики.
26. Естетичне вчення І.Канта та Г.В.-Ф.Гегеля.
27. Естетичні напрямки кін. ХІХ – ХХ ст. (позитивістська естетика, психоаналітична естетика, марксистська естетика, феноменологічна естетика).
28. Структура естетичної свідомості: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал.
29. Естетичне осмислення категорії трагічне.
30. Естетичний зміст категорії комічне.
31. Суть категорії прекрасне в естетиці.
32. Співвідношення категорій “піднесене”, “героїчне” і “низьке”.
33. Мистецтво як естетичний феномен.
34. Видова специфіка мистецтва. Класифікації видів мистецтва
35. Суть проблеми “художня культура суспільства”.
36. Особливості творчого процесу.
37. Проблема творчої особистості.
38. Художньо-естетичні напрямки (XVII – XVIII ст.)
39. Імпресіонізм і постімпресіоністична традиція в художній культурі кін. ХІХ ст.
40. Футуристичний напрямок в мистецтві ХХ ст.
41. Кубізм як формалістичний пошук митців Новітнього часу (Пікассо).
42. Абстракціонізм в мистецтві Новітнього часу.
43. Сюрреалізм (Сальвадор Далі).
44. Експресіонізм.