РЕКОМЕНДАЦІЇ ІЗ ЗДІЙСНЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Основними формами вивчення дисципліни є лекції, практичні заняття та лабораторні роботи, а також виконання комплексного завдання.

Лекція є основним фактором організації самостійної роботи студентів. На лекціях закладаються основи розуміння студентами сутності знань з теорії інформації та кодування, ставлення до цих знань, визначаються шляхи й способи їх отримання. Лекція повинна організувати творчу думку студентів, активізувати їх роздуми над цією чи іншою проблемою теорії інформації та кодування. Стежачи за логікою викладення лекції, студенти повинні вчитися усвідомлювати основні поняття та положення дисципліни, самостійно виділяти та засвоювати головне. Вони повинні мати на увазі, що лекція не копіює підручник, а висвітлює найбільш важливі та складні проблеми теми.

Студентам рекомендується уважно прослухати та записати план лекції, стежити за ходом викладу відповідно до плану, за переходом від однієї частини плану до іншої. Головні тези лекції лектор виділяє різними засобами: затриманням або прискоренням темпу, підвищенням інтонації, більш виразною дикцією, повторенням окремих фраз, вказівкою, щоб студенти записали дане визначення або положення, своїми записами на дошці, проектуванням на екрані за допомогою технічних засобів навчання, вивішуванням плакатів і т. ін.

Конспект лекції повинен представляти скорочений запис, за яким за допомогою активної думки та пам'яті виділяється головне. Нові поняття, визначення та найбільш інформативні висновки слід записувати повністю для спрощення їх подальшого відтворення. Це ж стосується різноманітних схем, які наводяться викладачем у процесі викладення матеріалу. Слід також застосувати певні загальноприйняті скорочення записів, що застосовуються в літературі та документах з інформаційної безпеки.

Для організації самостійної роботи студента, в першу чергу, необхідна наявність навчальної програми з курсу Теорія інформації та кодування. При цьому частково під час лекції, частково при її наступному перегляді студенти мають встановити, які питання програми і в якому обсязі висвітлені в лекції, а які частково залишаються для самостійної роботи. Для полегшення роботи викладач може назвати ці питання, а також рекомендувати основну та додаткову літературу, дати методичні поради. Для самостійної роботи студентів рекомендується користуватися електронними версіями підручників, посібників, документів, словників та довідників, що підготовлені на кафедрі та представлені в інформаційній мережі університету або на оптичних дисках.

Самостійна робота студентів під час підготовки і проведення практичних занять спрямовується на розвиток творчого мислення, самостійності в подоланні труднощів у пізнанні проблемних питань дисципліни.

На практичні заняття та лабораторні роботи відбирається такий навчальний матеріал, на якому можна наочно розкрити суть первинних навичок, необхідних для формування основних умінь у галузі теорії інформації та кодування майбутнього фахівця з інформаційної безпеки:

уміти характеризувати основні положення теорії інформації, методи оцінки інформаційних характеристик джерел повідомлень та каналів передачі інформації;

уміти розраховувати основні інформаційні характеристики джерел по­від­омлень і каналів передачі інформації;

уміти характеризувати основні положення теорії та методи економного і завадостійкого кодування повідомлень;

уміти кодувати інформаційні повідомлення, використовуючи методи побудови завадостійких кодів;

уміти виявляти та виправляти помилки в інформаційних повідомленнях за допомогою циклічних кодів в умовах перевірки достовірності передачі кодованих повідомлень;

уміти характеризувати основні методи передачі повідомлень, види і характеристики сигналів, що при цьому застосовуються, і способи їх обробки;

уміти розкривати основні принципи побудови систем передачі інформації та перспективи їх розвитку;

уміти розраховувати завадостійкість та ефективність систем і методів пере­дачі інформації.

Практичні заняття та лабораторні роботи з дисципліни повинні стати ефективним засобом загального професійного спрямування процесу навчання студентів та одночасно формою контролю за якістю засвоєння матеріалу, викладеного на лекціях, в навчальних посібниках, рекомендованій літературі.

Підготовка студентів до практичного заняття здійснюється на основі плану практичних занять, який містить перелік питань для відпрацювання, список обов'язкової та додаткової літератури.

Для правильної підготовки до практичного заняття (лабораторної роботи) студентам рекомендується:

• уважно ознайомитися із змістом плану заняття;

• прочитати конспект лекцій з даної теми;

• ознайомитися з відповідними розділами підручника або навчального посібника;

• ознайомитися та законспектувати рекомендовану літературу;

• ознайомитися з додатковою літературою;

• скласти детальний відповідей на питання практичного заняття та тести допуску до лабораторної роботи.

При аналізі доповіді студентів викладач повинен звертати увагу не тільки на її зміст, але й на культуру мови, загальний рівень культури студента.

Виконання комплексного завдання - це самостійна індивідуальна робота, яка дозволяє оцінити ступінь засвоєння студентами тем дисципліни Теорія інформації та кодування.

Пропонується виконання особистого варіанту для кожного студента комплексного завдання на тему “Розрахунок інформаційних характеристик, аналіз процесів кодування-декодування, модуляції-демодуляції при передачі дискретних сигналів”.

Комплексне завдання виконується на стандартних листках паперу формату А4, скріплених у папку. Усі листки повинні бути пронумеровані. З лівого боку необхідно залишити поле до 25 мм, із правого - 10 мм, зверху - до 25 мм, знизу до 25 мм. Робота повинна бути надрукована принтером (як виключення дозволяється написання її від руки).

Титульний лист і вся робота оформляється встановленим в університеті порядком.

Необхідними розділами реферату повинні бути:

• план реферату (зміст);

• вступ;

• основна частина, складається з розділів та підрозділів;

• висновки;

• список використаної літератури.

Консультації відіграють значну роль в організації самостійної роботи студента. Вони бувають різних видів (настановні, тематичні, проблемні, оглядові) та складаються переважно з порад із підготовки студентів до занять, виконання комплексного завдання, підготовки до екзамену і т. ін.

Під час консультацій важливо зорієнтувати студента на самостійний аналіз труднощів, які виникають у процесі навчання, порекомендувати йому відповідну літературу.

Важливою перевагою консультацій є можливість вивчення індивідуальності студента, урахування його здібностей, з тим, щоб допомогти йому в навчальному процесі. В безпосередньому спілкуванні викладача та студента криються великі резерви підвищення ефективності самостійної роботи студента, яка може перевірятися у процесі проведення контрольних співбесід. При цьому при аналізі відповіді викладач звертає увагу не тільки на її зміст, але й на культуру мови загальний рівень культури студента.

Екзамен з дисципліни є підсумковим контролем самостійної роботи студента. Головна мета контролю - перевірка рівня засвоєних студентами основних положень дисципліни, опанування основними термінами та категоріями дисципліни, а також потенційного рівня умінь, необхідного для майбутньої фахової діяльності.

Підготовка до екзамену спирається на використання навчальної програми з дисципліни, а також переліку контрольних питань.

Відповідь студента повинна бути стислою та вичерпною за змістом. Він зобов'язаний показати уміння правильно формулювати основні поняття та положення Теорії інформації та кодування, розуміти сутність категорій, принципів та закономірностей Теорії інформації та кодування, здатність оперувати ними при викладі матеріалу, уміння відстоювати свої погляди, вести дискусію.

Список літератури

1. Основна

1. Радиотехнические системы передачи информации. Учебное пособие для вузов / В.А.Борисов, В.В.Калмыков, Я.М.Ковальчук и др. / Под ред. В.В.Калмыкова - М.: Радио и связь, 1990. - 304 с.

2. Игнатов В.А. Теория информации и передачи сигналов. - М.: Радио и связь, 1991. - 280 с.

3. Кузьмин И.В. Кедрус В.А. Основы теории информации и кодирования. - К.: Вища школа, 1986. - 238 с.

4. Цымбал В.П. Теория информации и кодирования. - К.: Вища школа, 1990. - 263 с.

5. Колесник В.Д., Полтырев Г.Ш. Курс теории информации. - М.: Наука, 1982. - 320 с.

6. Гойхман Э.Ш., Лосев Ю.И. Передача информации в АСУ. - М.: Сов. радио, 1974. - 280 с.

7. Теория передачи сигналов. / Под ред. А.Г.Зюко. - М.: Радио и связь, 1984.

8. Жураковський Ю.П., Полторак В.П. Теорія інформації та кодування: Підручник.- К.: Вища шк., 2001.

9. Калмыков, В. В. Радиосистемы передачи информации / В. А. Васин, В. В. Калмыков, Ю. Н. Себекин и др. — М.: Горячая Линия-Телеком, 2005. — 472 с.

2. Додаткова

1. Тихонов В.И. Оптимальный прием. - М.: Радио и связь, 1985.

2. Стратонович Р.Л. Теория информации. - М.: Сов. радио, 1975.

3. Бэрлекэмп Э. Алгебраическая теория кодирования. - М.: Мир, 1878.

4. Финк Л.М. Теория передачи дискретных сообщений. – М.: Сов. радио, 1970.

5. Цымбал В.П. Задачник по теории информации и кодированию. – Киев: Вища школа, 1976.

6. Блейхут Р. Теория и практика кодов, контролирующих ошибки: Пер. С англ. – М: Мир, 1986. – 576 с.

7. Теория кодирования: Пер. с яп. / Т. Касами, Н. Токура, Е. Ивадари, Я. Инагаки. – М.: Мир, 1978. – 576 с.

8. Колмогоров А. Н. Три подхода к определению понятия „количества информации” // Порбл. Передачи инфор. – 1965.-Т. 1, вып. 1. С. 46-49.

Додаток 1.

Міжнародний телеграфний код №2

Міжнародний телеграфний код №5

Додаток 2.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 89